Сценарій до Дня захисту дітей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Концерт

 

до Дня захисту дітей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гостей дорогих ми  вітаємо щиро,
Стрічаємо радо, з  любов’ю і миром!                                   

Розквітають посмішки навколо      

Радісно луна дитячий сміх,                                                                                      це моя найкраща в світі школа                  

Зустрічає дорогих гостей своїх!

 

Давайте сьогодні поговоримо про дива: їх стільки навколо нас!

Тоді перше диво – наша диво-школа!

Рідна школа -

Це така країна!

Гарна, неповторна,

Рясна, як калина.

І живуть   в ній люди

Добрі,  працьовиті,

Скажемо, до речі,

ще й талановиті.

 

Диво-школа –  справжній рідний дім,

Зітканий із щирого проміння,

Із любові, радості

Та з веселкових мрій,

Він зігріває цілі покоління,

Він – храм добра, утвердження надій!

 

Пісня «Школярик». На сцені Аня Головач та Мирослава Хоменко!

 

 Коли  є найзаповітніша мрія і коли  прагнути до неї всім серцем і діяннями,  вона  здійсниться. Рік тому маленькі дівчатка лише  мріяли виступати на сцені , і  їх мрія здійснилася, адже вони  уже рік займаються в естрадно-цирковій студії «Скоморохи» , а скільки перемог над   собою, над    болем і розпачем,  а скільки здобутків! На диво запалила незгасним    вогником    творчості   своїх вихованців Ольга Володимирівна Савенко.

 

Зустрічайте: тріо учасників естрадно-циркової студії «Скоморохи». «Сузір’я Х». 

 

 

Диво – це діти. Діти – це квіти!Але як важко з ними приходиться, коли  за ними треба наглядати старенькому дідусеві.

Та ще й як важко! Адже в  цих маленьких пустунів безліч ідей та  витівок!

 

Так: Хата з дітьми — базар, але ж без дітей — пустка.

На сцені драматичний колектив школи,  учасники районного огляду-конкурсу «Чисті роси»: Валерія Мороз, Ярослав Лімаз, Артем Кресс та Леонід Потебня.

 

 

Як говорить народна мудрість: «Недоспи, недоїж, а своїх діток потіш».  А чим можна дітей потішити?

Я знаю, напевно, іграшками, поїздкою в зоопарк, в Дісней-Ленд, походом в Макдональдс!

А ще можна дитину потішити цікавою книжкою, катанням на лижах, санчатах!

Знаю, знаю, найкраще втішить дітей – новий мобільник гривень за 900 – тисячу 500!

 

Не згодна з тобою! Для дівчинки гарний подарунок – це квіти в вазоні, які вона буде поливати, доглядати за ними! А для хлопчика – гарний конструктор!

 

Ти все не те говориш! Якщо не мобільник, то  - комп’ютер! Новий, крутий, якого ні в кого немає!

 

_______, такими дорогими  подарунками не  виховують, а  балують. Ти хочеш розбалуваних дітей?

Ні!

 

Вчися! Як виховує дітей Ольга Володимирівна Савенко. Дай дітлахам веселу музику і вони самі будуть тішитися!  І мамка й татко, дивлячись на них будуть радіти.

 

На сцені учасники естрадно-циркової студії «Скоморохи» Байдакова Валерія, уварові Наталія та Ляшенко Анастасія! «Веселі   ___________».

 

 

 

А чи не диво наша  українська пісня!  З давніх-давен вона виражала радість і смуток, сподівання і мрії про майбутнє, вона розповідала про героїчне минуле!

Пісня - нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив. Як говорить народна мудрість:   Пісня – то душа народу.
 

Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.
 

Найдорожча пісня -  з якою мати колисала.

 

Доки живе пісня, доти живе і народ.

 

Хто співає, той журбу проганяє.
 

Пісня - диво веселкове
    Насотане віками.
    Без пісні з рідним словом
    Затвердне й хліб на камінь.
 

Лиш пісню розпочни –
    Її підхоплять, аж у полі тісно...
    Вкраїнський хліб тому такий смачний,
    Що він завжди замішаний на пісні.
 

Душа народу не помре ніколи
    Вона живе у пісні чарівній
    Усмішка щира і сльоза джерельна
    Найвища, мабуть, нагорода їй.
 

Безмежний пісенний світ для наших школярів  відкриває Романов Віталій Фролович.

Пісня «Лелеченьки».  Виконує Аня Головач

 

 

Ведучі:

- Валеріє, у твоїх руках книга? це  що за маленький словничок?

- Це підручник  з хореографії . Ти тільки почитай визначення танцю: "Художньо організований жест".

Так може сказати мабуть той, хто не відчуває душі танцю.  Танець - це  ж диво, це  - життя. Це почуття і емоції. Це розповідь тілом.

Це розповідь про кохання та ненависть, про щастя та розпач, про зустріч та розтавання. І не треба слів, щоб зрозуміти танець.

Танець, як і хороша книга, пісня чи картина,  дає стільки позитивних емоцій, стільки вражень і  виконавцям, і глядачам!

Танець - це вірш, кожен рух якого є словом.

Танець - це мова тіла, мова душі.

А вогонь любові до танцю запалила Олена Сергіївна Ємченко. На сцені учасники районних, міських виступів, оглядів, свят – хореографічний  гурток  «Юний ангел».  Хореографічна композиція «Королі нічної Верони».

 

Ведучі:

Валеріє, що сталося з тобою,

Чому  в очах сльоза, чому вуста сумні?

Три дні словник англійської зі мною

Я вчила вдень, вночі , і на яву , і в сні.

Я ніби й знаю все, слова всі пам’ятаю…

А на контрольній …вмить все забуваю.

Тремчу, хвилююся, у мене все болить:

І голова, й живіт – не знаю, що робить?

твоя Тривога багатьом знайома

Ми впевнені, коли  ми з книгою і вдома

Послухай музику ти чарівну

Кращих ліків не знайти в наш час.

І забудеш  про тривогу цю

Музика – душі бальзам для всіх для  нас

Слухай…      Ну, як?

Голова не болить,  диво!

А то… «Полонез» Огінського робить дива, він врятовує від головного болю.

А живіт?

Тут складніше, потрібен діагноз лікаря, …якщо  гастрит – слухай сонату Бетховена № 7., а якщо виразка шлунку – «Вальс квітів» допоможе.

Диво!    А ще…

Ти, мабуть, нещодавно у нашій школі навчаєшся, а то б ти з уроків музики пам’ятала, що  знижує кров'яний тиск «Лебедине озеро» Чайковського, серцеву діяльність нормалізує «Весільний марш» Мендельсона; а джаз, блюз, рок-н-рол  піднімають настрій!..

 

Пісня «Шкільний рок-н-рол». Виконує вокальний дует  Юлія Царик та Поліна Татарчук.

 

 

 

Так! Музика робить дива! Вона не лише лікує від хвороб і самотності, вона поєднує  назавжди серця і  душі!

Вона поєднала  дитячий колектив «Скрипалик»

Маленькі серця закохані в музику, в скрипку.

Ансамбль «Скрипалики» виконує «Марш» Бакланова. Керівник Анікієнко Лариса Анатоліївна. Акомпанемент  Лобазова Станіслава андрійовича.

 

 

Ведучі:

Можна , я  розкажу тобі таємницю?

Звичайно, я ж твій друг.

Мабуть, до мене прийшла вже юність…

Чому ти так думаєш? Ми ж у школі вчимося. Це мабуть ще дитинство…

Ні,  точно, це  прийшла вже юність. Бо коли щось втрачаємо, так хочеться його повернути: дорослими інколи хочеться стати студентами, ходити в кіно, на дискотеки,  наші мами, напевно, хотіли б знову стати  десятикласницями, ходити на побачення, випускна сукня, незабаром  сукня нареченої…  А я б замість книжок для екзаменів, взяла б свої ляльки

 

Є ляльок багато в мене:

в Люди платтячко зелене,

в Олі стрічки красивіші,

в Юлі очі голубіші,

в Галі кращі черевички,

в Маші симпатичне личко,

Катя вміє говорити,

а Оленочка – ходити.

Та з усіх ляльок гарненьких

лиш одна для мене мила:

її з клаптиків стареньких

я із мамою пошила.

Якщо я хочу в дитинство, значить вже юність!.

 

Не сумуй за лялькою! Сьогодні  на сцені естрадно-цирковий номер «Лялька».

Вітайте! Наталія Уварова та Анастасія Ляшенко.

Так, це юність. Я також тобі відкрию таємницю: я любив у дитинстві гратися   котиками, песиками, попугайчиками, хом’ячками.  Я б і зараз грався, так часу не вистачає. 

 

Так, дівчатка люблять ляльки, а хлопчики – господарі   намагаються допомогти звіряткам.

 

Валентина Камінчук «Зайчикові вуха». Вірш читає учень 1-А класу Дмитрій Бадій.

 

 

А яка на диво чудова природа нашого краю, що пробуджує  найпрекрасніші, найдивовижніші почуття!

 

Отут мій дім, отут моя земля.

Де материнки незбагненні чари,

Колосся піднімаючи до хмари

Під самий обрій пролягли поля.

 

Земля тремтить у сонячнім промінні,

Вже будить зайчик сонячний дуби.

Лиш тут відчула я земне тяжіння,

Лиш тут я можу мріять і любить.

 

 

На сцені вокальний дует: Юлія Царик та Сергій Мазюк виконують пісню «Не купиш любов».

 

• А ти не знаєш, звідки з’являються зірочки?
• Звичайно, знаю.  Я ж люблю уроки астрономії. Зорі -  це  небесні світила, які знаходяться на різній відстані від Землі і від яких випромінюються великі потоки енергії. Зорі мають різну яскравість і різний колір: білий, жовтий, червонуватий. І чим червонша, яскравіша зоря, тим вона холодніша.
• Та ні, не ці зорі.  Зірочки, які гріють своїм теплом,  світять всім, хто їх оточує, зірочки талановиті, яскраві, хоч іще надто маленькі. Але вони підростуть  і завдяки мріям і наполегливості стануть справжніми зірками. Сьогодні, ось  в цю мить для вас, шановні гості, світить маленька зірочка. На сцені  учениця 1 – А класу Оля Кузьменко!

 

Знаєш,  Валеріє , це б було справжнє диво, якщо б змогла здійснитися моя мрія – я хочу стати директором школи. Бути директором – так престижно!

Ти хочеш бути адміністратором, завгоспом, менеджером, секретарем, слюсарем, бухгалтером, бізнесменом,працівником по ремонту газових приладів, холодильників, слюсарем, будівельником…

Я не буду слюсарем, я хочу  бути директором школи!

 

Тоді  тобі мало буде здобути педагогічну освіту, раджу тобі ще факультет економіки  та менеджменту, не буде зайвим інститут внутрішніх справ і …

Не злякаєш мене інститутами, я вивчуся, стану директором і буду отримувати хорошу стабільну зарплату.

Можливо, але директор  - це не той, хто отримує  у школі найбільшу зарплату.

Зато директор – це той, хто в школі має найбільший авторитет.

Не сперечаюся, директор таки має найбільший авторитет, але й найбільше клопоту, найбільше проблем, найбільше відповідальності і за дорослих, і за дітей, і за пиріжки в їдальні, і за кожен  цвях в підлозі.

 

Директор має величезний простір для творчості,  втілення нових ідей…

 

А тебе не лякає, що у тебе буде ненормований робочий день, а інколи навіть ночуватимеш у школі.

Не відмовляй мене, директора поважають колеги, діти, їх батьки, на директора хочуть бути схожими всі.

Безперечно,  а тебе не зупиняє те, що  у директора  найменше часу для сну, найменше можливості займатися хобі, найменша відпустка.

Не старайся марно: 200 пар  дитячих оченят дивляться на директора як на батька-матір, як на порадника і захисника, як на  справжнього друга!

 

Із цим я з тобою  повністю згодна.  Для директора-таки  кожен випускник  -  як власна дитина.  У вчителя 30 учнів, а в директора  - 200, вчитель радий за успіхи учнів свого класу, а директор гордий  здобутками 200 дітей, всієї школи і кожного окремо.

 

Щоразу, коли  виступають учасники естрадно-циркової студії «Скоморохи»,  директор хвилюється. На хвилях творчості пливе вперед дитинство.  

 

На сцені Ляшенко Анастасія та Гайдай Яна. 

Пластичний етюд «Натхнення».

В мені стільки енергії, мене так надихнув виступ   Насті та Яни «Натхнення», що мені хочеться летіти далеко  вгору, в небо, до зірок, зривати їх руками і ці зірки дарувати, дарувати  всім, всім!..

 

Повернись, повернись на землю, Насте! За зірками летіти далеко не треба, тому що зірки зараз з’являться на сцені.

Дивуєшся? Можливо, це і є диво. Малеча стає справжніми зірками , дякуючи наполегливій праці, клопоту керівника гуртка «Юний ангел» Олені Сергіївні Ємченко.  Ці зірочки світять не лише у нашій школі – вони учасники районних оглядів, святкових  концертів у м. Чернігові. Своїм виступом вони  підтримували Кузнецову Катерину, ученицю 1 класу,  учасницю  Всеукраїнського конкурсу «Міні-міс  Чернігів-2011», що нещодавно проходив у музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка.

 

Зустрічайте: молодша група хореографічного гуртка «Юний ангел» з композицією  «Сонні гномики».

 

 

Мій рідний край, земля моя свята,

Життя мого колиска калинова…

Тут синь гаїв і неба чистота,

І мила серцю дивна, українська мова.

Краю мій коханий, щире твоє слово,

Небо твоє ніжно-голубе,

Рідна Україно, земле колискова,

Обіймаю піснею тебе.

Світе мій широкий, воленько ласкава,

Доле моя, радосте моя!

Вічна Україно, квітне твоя слава

Невмирущим співом солов’я.

Краю мій зелений, золото вербове,

Стежко моя, роси голубі!

Мати Україно, сонце чорноброве,

Уклоняюсь піснею тобі!

 

Українська народна пісня «Ой, під вишнею, під черешнею». Виконують лауреати районного огляду-конкурсу «Чисті роси» - 2012 -   вокальний ансамбль «Сузір’я». 

Естрадне мистецтво – це на 50 % той талант і здібності, які є у  дітей, і на 50 % це те, що думають про це   глядачі, що  спостерігають за видовищем на сцені.

           А  виступи наступної  виконавиці  цікаві своїм глядачам завжди.

Ритм, вогонь і пластика

І натхнення, грація.

Як новинка виступ кожний,

І очей від сцени відвести не можна!

«Сюрприз» - так називається номер оригінального  жанру «Гра  з хула-хупами».  Зустрічайте Ляшенко Анастасію.

 

 

Ми – двоє  крил

І - ти, і - я.

Ти – двоє крил,

Бо я твоя!

Ми – двоє вуст.

Тобі й мені

В вустах цих глузд

На самім дні.

Ми – двійко серць,

Мов подих – тьох…

Затятий герць,

Звитяжці – вдвох.

Вдвох – переможці,

Вдвох – переможені,

Втоплені в ложці,

В краплині кожній.

А океани нам по коліна,

Подвійні ради,

Віно до віна.

 

Про кохання слухати – не переслухати. На сцені вокальний дует. Юлія Царик та Поліна Татарчук. Пісня «Палала».

 

 

_______Давай ще поговоримо про кохання.

Я не проти _______ . Але давай тоді придумувати слова-асоціації до слова кохання!.

 

З радістю! Кохання — свіже повітря

Кохання — шелест листя

Кохання — хмари, що біжать небом

Кохання — теплий вітер.

Кохання — морські хвилі

Кохання — зелена трава

Кохання — вогнище

Кохання — коли тримаєшся за руки.

Кохання — посмішка при зустрічі

Кохання — ніжний голос

Кохання — дотик

Це почуття таке багатогранне, що ми будемо до ранку говорити  про нього.

Давай останнє слово скажемо разом.

Кохання – це весна!

 

Номер  естрадно-циркової студії «Скоморохи»  «Весняний настрій».

 

Виступають   Яна Гайдай та   Ольга Володимирівна Савенко.

 

 

Веселий весняний настрій  охопив і  учасників хореографічного гуртка «Юний ангел».

 

Танець  ніжний  не  звабливий,
Танець  світлий  й  дійсно  щирий.
Танець,  в  котрім  ти  і  я
Відчуваєм  звук  життя.
Танець,  в  котрім  зліт  душі

Надихає  на  вірші.

До вашої уваги танець, ритми якого всім приємні і близькі.

Виступає хореографічний гурток «Юний ангел» з  композицією «Весняний  вальс».

 

 

 

 

 

Що таке музика?

Може, це вітер ніжно шепоче зажуреним вітам?

Може, це гомін веселий весняний,спів заметілі зимовими днями?

Може, дзвенять калинові намиста чи то бринить височінь промениста?

Може, це бджоли увечері влітку тихо співають, гойдаючи квітку?

Може, живе вона в серці людини, не замовкаючи ані хвилини?

Переплітаються в ній почуття. Музика — частка людського життя.

 

У серці  маленької дівчинки  живуть чарівні мелодії.

Вони вже ніколи не залишать  її. Та музика не може  належати одному,  вона  звучить на радість всіх.

Микола Бакланов «Мазурка». На сцені  Аня Головач.

 

Ведучі:

Хтось кохає за карі очі,

Хтось кохає за стан явориний,

Хтось кохає за трепетні ночі,

За вуста, наче кетяг калини.

А я не знаю, за що,

а я не знаю, за що,

А я не знаю,  я просто кохаю.

 

Хтось кохає за сніп чуприну,

Хтось кохає за погляд грайливий,

За обіймів п’янливу хвилину,

За цілунків негаснучі зливи.

А я не знаю, за що,

а я не знаю, за що,

А я не знаю,  я просто кохаю.

 

Знову насолоджуємося співом  Юлії Царик та Поліни Татарчук.

І знову про кохання. Пісня «Любви точка нет».

 

Ведучі:

Вчися! Як виховує дітей Ольга Володимирівна Савенко. Дай дітлахам веселу музику, дозволь погратися у дворі,  і вони самі будуть тішитися, їм не треба буде телевізор!  А  мамка й татко, дивлячись на них,  будуть радіти.

 

На сцені учасники естрадно-циркової студії «Скоморохи» із композицією «У дворі».

 

 

Дивний, веселий настрій з’являється від танців, особливо таких  вогняних, динамічних. На сцені старша група  хореографічного гуртка «Юний ангел» із композицією «Циганочка».

 

 

Ведучі:

Я знаю справжнє диво.

Яке ж?

Це коли  дитинча бере своїм крихітним  пальчиком за руку маму і відчуває тепло , затишок, спокій, радість, бо ж  на сонці тепло, а біля матері добре.  Любов до матері свята!

 

Нема у світі цвіту гарнішого над Маківочки;

 нема ж і роду ріднішого над матіночки.

 

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

 

Та є ж світі  генерали піщаних кар’єрів, які звикли жити без мами, але так би хотіли знайти ту, котру зможуть назвати  найріднішим найдивовижнішим словом: мамо, матінко, матусю, рідна ненечко моя.

 

Пісня «Генерали піщаних кар’єрів». На сцені Сергій Мазюк.

 

 

Ведучі:

А ти знаєш,________, що Терпсіхора – муза танців.  У переносному значенні Терпсіхора — балерина. Її ім’я означає тішу, звеселяю танцем.  Зображують Терпсіхору  у вигляді молодої жінки, з посмішкою на обличчі  в позі танцівниці, або  сидячій і граючій на лірі.

 

Овва! Який ти розумний!  Так, повелителька танців -  Терпсіхора. І її мова – це мова рухів. Всі почуття – посмішку і сміх, сльози і  розпач, гіркоту прощання  і  радість зустрічі -  вона може виразити жестом!

 

Та досить вже  вихвалятися своїми знаннями. Наші учасники концерту можуть  виразити свої почуття і танцюють вони не гірше  муз і німф.  Дивіться, який чудовий настрій мають учні 4 класу  Катя Михайлюк та Діма Біцун. Танець «Блюз».

Ведучі:

Народний танок – дивний вид творчості, що дозволяє розкрити яскравий темперамент,  веселий, оптимістичний характер  українського народу. Ми живемо в ХХІ столітті, і як здорово, що маємо можливість відчути силу і красу народного танцю, хоча  і в сучасній обробці.

Ми – сучасні  шанувальники народних танців!

 

Зустрічайте хореографічний колектив «Юний ангел» з  композицією «Як у нас на Україні»!

 

 

 

 

 

 

 

А який чарівний, неповторний дитячий світ!

Світ барвистий, веселковий

Різно-різно кольоровий,

Мов народжений красою,

Наче скроплений росою,

В чистих барвах, як обнова, -

Вся планета кольорова.

І на цій планеті діти

Будуть радісно й щасливо жити!

 

Хай дітвора у мирі лиш зростає,

А Україна наша процвітає!

Хай небо буде чистим, без хмаринок,

Хай сонечко лоскоче до нестями,

Нехай здоровими зростають діти

І хай щасливі будуть  тата  й мами.

 

Нехай же щирий сміх дитячий

Над Україною луна.

А очі маляток ніколи не плачуть,

Бажаємо щастя, усім, усім вам.

Давайте усі заспіваємо знову,

Поможемо злинути пісні чудовій,

Щоб пісню почули великі й малі,

Щоб з нами співали всі діти землі.

 

Пісня «Коли співають діти».