Сценарій свята "Ой, Андрію, даруй нам надію"

Ой, Андрію,

даруй нам надію

        

         

Мета: Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та  обрядами ворожіння й  кусання калити. 

Виховувати у учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні;

Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди.

Розвивати творчі  акторські здібності учнів.

 

Обладнання: вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; глиняний посуд та макітра; українська піч; 

учні – в українських народних костюмах.

 

Місце проведення : І поверх.

 

Час  проведення :    

 

                                                     Хід свята

                                  

1-й ведучий. Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку земл1, солов’їна пісне! Ти найкраща, але найбільше твоє багатство — народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий. 

2-й ведучий.

Українці  — то є назва славного народу, 

Україна  — то край славний, аж по Чорне море,

Україна — то лан пишний, i степи, i гори, 

I як мені Україну щиро не кохати, 

Мене ненька по-вкраїнськи  вчила розмовляти

 

1.Є  багато країн  на землі

В них – озера,  річки і долини.

Є  країни великі й малі,

Та найкраще завжди  Батьківщина

 

2.I тому найдорожчою нам

Є i буде у кожну хвилину

Серед  інших країн  лиш одна —

Дорога нам усім Україна!

 

(Звучить пісня «Це моя Україна!»).

 

3-й ведучий. 3 давніх-давен наша Україна славить­ся величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української  спадщини повертається до традицій свого народу.

1-й ведучий. Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.

 

2-й ведучий. Це свято відзначається 13 грудня i вважається днем пам'ят1 мученицької смерті одного iз  дванадцяти апостол1в Христових — Андр1я Первозванного.

 

3-й ведучий. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорб1в поставив хрест i ска­зав: «Чи бачите гори  ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він  установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

 

1-й ведучий. День Андр1я Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією. 3 давніх - давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю — дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

2-й ведучий. Я хочу, щоб сьогодні ожили перед на­ми вечорниці в ніч на Андрія, a ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям.

 

(Тихо лунає музика. Українська світлиця. Святково прибрано лавки, стіл, піч, макітри. На стінах вишиті рушники, доріжки, серветки. На столі на вишитому рушнику — запашний хліб, сіль).

 ( заходять дівчата)

Господиня .Добрий вечір, люди добрі, доброго вам здоров'ячка та із Святим Андрієм!

Проходьте, дівчаточка, та розміщуйтеся, кому де зручно.

Дочка. А .ви хіба самі прийшли, без хлопців?

Господиня Ти диви на неї!

Дочка. Ну, мамо!.. (Засоромилася).

 

(Чути гуркіт, тупіт. Заходять хлопці).

Хлопець 1: Добрий вечір! Чули ми що у вашій хаті вечорниці?

 

Господиня: Добрий вечір! Ви добре все чули, просимо до хати на веселі, таємничі наші вечорниці.

 

Дочка            Ми всі зібрались , тож давайте ворожити.

 

Ворожка 1

 (Дівчата заносять три миски і кошик. У коши­ку: намисто, чарка, хустка, квітка та шматок мотузки. Ворожать. Суть ворожіння полягає в тому, що одна з дівчат повинна вийти з хати. У її відсутність під перевернуті до гори дном миски кладуть по одній речі. Гукають дівчину до хати, вона вказує на одну з мисок. Миску піднімають, і дівчина бачить, що їй дісталося. Якщо чарка - майбутній чоловік буде п'яницею, квітка - ходити їй ще у віночку, хустка — тоді покриється, тобто заміж вийде, мотузка - буде чоловік ткачем і т.д.).

1-а дівчина. Дівчата, а ви пили сьогодні воду?

2-а дівчина. Я пила.

3-я дівчина. А я, ні! Я чула, якщо цілий день не пити води, то неодмінно уві сні суджений дасть напитися!

4-а дівчина. Ставайте навколо столу.                               

 

Ворожба 2

(На сто­лі стоїть миска з водою). Тепер по черзі віді­рвіть кожна собі по два листочки з барвінку, подумки одному листочкові дайте своє ім'я, а другому - ім'я того, на кого ворожите, тобто су­дженого, киньте на воду і слідкуйте. Якщо лис­точки зійдуться - стати вам на рушничок щас­тя. А якщо ні, то треба буде змінити свої думки на іншу особу.

 

Ворожба 3  

Дівчата, а давайте ще поворожимо на сірниках. Треба взяти два сірники, подумки по­значити,, що один сірничок - це ти сама, а другий сірничок - то твій хлопець, який тобі подобається. Водночас запалити ці сірнички і тримати їх палаю­чими головками догори. Якщо, догоряючи, голов­ки нахиляться одна до одної - то будете в парі, а якщо у різні боки - то не буде пари.

(Дівчата ворожать на сірниках, в однієї з них сірники розійшлися в різні боки).

Дочка. Ой, дівчатонька поворожили  ми, а  тепер  давайте  заспіваємо  нашу  українську  народну  пісню.

                                                  Пісня___________________________

    Ворожба з чоботами

 

Господиня: Дівчата, а  давайте  подивимося, що  вміють  наші  хлопці.

                     Здавна хлопці на вечорницях розказували смішні історії. А чи            вмієте ви,  розсмішити та розвеселити дівчат. 

 

Хлопці:  Чому  не  вміємо! 
 

Мамо, а ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала. 

Ой, Боже, мій! Чи ж ти її витяг? 

- Еге, буду я її витягувать! Щоб вона мене вкусила? Я впіймав кота, і кинув у діжку, щоб він мишу з’їв.

 

- Швидше збирайся, а то запізнишся до школи.

- Нічого, школа відчинена цілий день.

* * *

- Федю, чого губи надув?
     - Піджак пропалив.

- Можна зашити!

- Голки немає.

- А чи велика дірка?

- Один комір залишився.

* * * 

- Мамо, сьогодні дощ буде. 
- А чого ти так думаєш? 
- Барометр упав. 
- А звідки ти знаєш? 
- Та я ж його сам і впустив.

* * * 
Вчителька запитує першокласника: 
- Поясни мені, чому з яйця з'являються курчата? 
- Вони бояться, щоб з них не зробили яєчню.

* * * 
Прийшовши зі школи, син говорить матері: 
- У мене сьогодні удача. Учитель хотів поставити мене в кут, але всі чотири кути були вже зайняті.

* * * 
Сергійко запитує маму: 
- Мамо! Де ти сестричку Оленку взяла? 
- В капусті знайшла. 
- А яка ж це капуста в січні росте?

* * * 
Учитель: - Петре, скажи одне коротке речення. 
Учень: - Собака голосно гавкає на вулиці. 
Учитель: - А коротше. 
Учень: - Гав!

* * * 

Хлопець: Що ж, пожартували й досить. Мій живіт вже їсти просить.

Господиня: Ну й розвеселили ви мене, забула про калиту. 

(заглядає в піч) 

Ой, та вона вже спеклася, 

             Рум’яна та ясна,

 

Господиня Ну, ось і настав той час, коли будемо Калиту кусати! Ану, дівчата, знаєте, що треба робить?

(Двоє дівчат беруть два рушники і створюють із них ворота, інші дівчата парами стають по обидві сторони «воріт»).

1-а дівчина. В одне віконце - ісходе сонце.

2-а дівчина. У друге віконце - в обіді сонце.

3-я дівчина. У третє віконце - в полудні сонце.

4-а дівчина. А й у четверте віконце - заходе сонце.

(П'ята дівчина проходить крізь рушникові ворота, несучи в руках Калиту на рушнико­ві. Піднімає Калиту над головою і промовляє молитву).

5-а дівчина.

Добридень тобі, сонечко красне!

Ти святе, ти ясне, ти прекрасне!

Ти чисте, величне, прекрасне,

Освіти та нагрій святую землю,

Зроби її родючою та плодючою.

Дай сили людині, тварині й рослині!

6-а і 7-а дівчина. Калита, Калита! Із чого ти вилита?

5-а дівчина.

Ой, я з жита сповита, ой, я сонцем налита

Для красного цвіту, по білому світу!

(Дівчата прив'язують червону стрічку до Ка­лити і підв'язують до стелі. Таким чином Кали­та висить десь на висоті людського зросту. Вико­нуючи всю цю дію, дівчата та хлопці проказують певні слова).

6-а і 7-а дівчина. У небо, наша Калита, у небо! Хлопці (разом). А ти, сонечко, підіймися та на нас подивися!

1-а і 2-а дівчина. Ми Калиту чіпляємо та на місяць поглядаємо.

3-я і 4-а дівчини. Свою долю-радість закликаємо!

Господиня . Ось і почепили Калиту - наше сонечко. Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського.

Всі. Нехай ЮРА  буде! У нього найкраще виходить.

Господиня. Тепер обираємо пана Коцюбинського.

(Хлопці встановлюють чергу, кому коли ви­стрибувати «вогняного коня», щоб на ньому під'їхати до Калити, бо тільки хлопцям дозволя­лось вистрибувати «вогняного коня»).

 

 

Господиня Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!

Нехай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість  людям!

Всім, хто прийшов на наше свято – многії і благії літа.

Нехай ваша хата всім буде багата:
І хлібом, і сіллю, й великим добром,
Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям.
І піснею й сміхом, й сімейним теплом.
І ще вам бажаємо, щоб ви не хворіли
Душею і серцем були молоді.
До рідного краю любов'ю горіли,
І користь приносили рідній землі.
І в вас і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.

 

Пісня «І в вас, і в нас  хай буде гаразд »