Сценарій до свята казки.

Гаврилюк Тетяна Богданівна 16 жовтня 141 Відгуки відсутні

Про матеріал

«Забута казка — це золоте намисто, яке впало на морське дно» — кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок, пісень та прислів’їв.
Перегляд файлу


СВЯТО КАЗКИ

Ведуча. «Забута казка — це золоте намисто, яке впало на морське дно» — кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок, пісень та прислів’їв.

Звучить пісня у виконанні Галайдюк Валерії «Свято казки починається»


1.Добрий день всім, добрі люди!

Щаслива година!

Роком 2022крокує наша Україна!

Свят попереду у нас буде ще доволі,

Та сьогодні свято казки в нашій школі!

2. Любі хлопчики й дівчатка!

В нас сьогодні — свято казки.

Будем його разом відзначати.

Казку-друга шанувати.


3. Зустріч з казкою — це свято.

Не було б її у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час.


4. В кожнім домі, в кожній хаті,

І у місті, і в селі —

Хто навчився вже читати,

Має казку на столі.


5. Казка – це світ чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.


6. У казці звірі мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.


7. Казочко, казочко, ти приходь до нас,

Завітай любесенько у наш 2 клас.




8. В країну казок підемо я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти,

І з ними хочемо потанцювати.


9. Сьогодні ми Казку сюди запросили,

Щоб бачити Казку і слухать гуртом,
А Казка у залі десь там заблудилась,

Давайте її пошукаєм разом.


10.Прийди, прийди, Казко, до нас на свято

Щоб ми веселі і радісні були.

Розкрий нам широкі простори довкола,

Щоб світ ми пізнали й щасливі були.


11. Зачекайте, здається, хтось у лісі плаче,

Давайте підемо побачимо.

А далі, коли ваша ласка,

То помандруємо разом у казку…




Лисичка: Чого ти, Зайчику плачеш?

Зайчик: Ну як же мені, Лисичко, не плакати? Стрибаю я оце собі лісом. Дивлюсь, а під ялинкою лежить гарна книжка, а на обкладинці написано «Казки». Я так вважаю, що її мабуть, хтось загубив. Я перелистав усі сторінки, а в книжці жодної казки, кудись усі казкові герої порозбігались. Часом не ти їх, лисичко, злякала?

Лисичка: Ну що ти, зайчику! Ти ж знаєш, яка я добра, ніжна, ласкава. Та й вигляд у мене зовсім негрізний. Навіть ти мене не боїшся, правда, зайчику?

Зайчик: Правда то правда, що не боюся. Але подивися, лисичко, яка хмара суне, мабуть, дощ буде. Що мені робити? Книга розмокне, ніде буде казкам жити. Я ось написав оголошення. Прочитай!

Лисичка: О хо – хо – хо! Щось я погано бачу. Окуляри вдома забула, прочитай сам, зайчику, будь ласка…



Зайчик : «Хто загубив книжку, приходьте по неї за адресою: дві ялинки, один пеньок, спитати Зайця Біловухого»


Ведучий:

Знають всі дорослі й діти,

Жив та був на білім світі

В добрій казці Колобок,

Всіх малих дітей дружок.


Ведуча:

Він пробіг стежок багато,

Поспішає до нас на свято.

Та коли він лісом біг,

Раптом Вовк його зустрів.


Колобок.

Я веселий Колобок,

Я всіх дітей дружок.

Від бабуні я тікав,

Бо до вас всіх, любі друзі,

Я на свято поспішав.

Стриб з горбка на горбок,

На доріженьку казкову,

На галявину шовкову.

Я в Казкарію спішу,

Від усіх тепер втечу.



Вовк.

Здраствуй, славний Колобок,

Ти куди спішиш. Дружок?


Колобок.

На свято казки я спішу,

Бо я з учнями дружу.


Вовк.

Я ж не їв уже днів сім.

Тож тебе я зараз з’їм.


Колобок.

Що ти, сірий, ні – не час,

Діти вже чекають нас.

В школу підемо на свято.

Будем казку зустрічати!


Ведучий.

Покотився Колобок знову по дорозі . А назустріч Колобку сам Ведмідь з барлогу.



Ведмідь.

Здраствуй, славний колобок,

Ти куди спішиш, дружок?

Стій! Прекрасний, запашний,

Буде сніданочок смачний.


Колобок.

На свято в школу я спішу,

Бо я з учнями дружу.

Ото який ти волохатий

Та ще й незграбний, як гора.

Від тебе легко утікати,

Бувай здоров, мені пора…


Ведмідь.

Може, з’їм тебе я тут?


Колобок

Та ж на мене друзі ждуть.

В школу приходь на свято,

Будем казку зустрічати.


Ведмідь.

Добре, дякую прийду,

Ще й малого приведу.


Ведуча.

Покотився Колобок далі без оглядки.

Бачить – грається в кущах біле Зайченятко.



Зайчик.

Здраствуй, славний Колобок!

Ти куди біжиш, дружок?


Колобок.

Поспішаю я на свято в школу

І несу в торбинці

Пісні, загадки, гостинці…


Зайчик.

А я голодний тут сиджу

І давно на тебе жду.




Колобок

Ой, не їж, не їж мене,

В гості візьму я тебе!

Пожалій мої ти ніжки,

Бери в руки краще книжку,

Підем в гості до малят.


Ведучий.

Під ялинкою, на хвої

Сидять казкові он герої,

Запросимо їх в цей зал –

На казковий карнавал!



Діти

Казко, Казко, прийди!

Усіх нас сьогодні звесели!


Ведуча

Заходь, заходь, Казочко до нас,

В нас хлопчики й дівчатка,

Уже ждуть тебе давно,

Та про себе розкажи спочатку,

І порозважаймось з нами заодно.


Королева казок Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас із далеких країв не сама, а із своїм другом - Казкарем і казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні довести, що любите і знаєте казки.


Вітаю вас, дорослі і малі,
Від всіх казок низенький вам уклін.
Я – казка мудра. Хочу вам сказати,
Що кожен з вас мене повинен знати.
Бо, кажуть, казка вчить на світі жити
Та правду й волю завжди боронити.


Казкар. Наша ж країна – то є чарівна:

Казкарією зветься вона.

Казкові герої там дружно живуть,

До тебе у гості завжди всі прийдуть,

Лишень ти поклич їх, книжки прочитай,

Про них із задоволенням розповідай!




Казка

Герої із казки – ви їх знаєте.

Якщо згадаєте - відгадаєте!

А не згадаєте, то поообіцяйте.

Казку заново прочитати!

Слухайте уважно загадки

І відгадуйте героїв залюбки




(Вбігає зайчик і приносить телеграми від казкових героїв).




Зайчик. Діти, допоможіть розібратися від кого прийшли повідомлення.



1. «Приїхати не зможу, бо тато не зробив мені човник і весельце» (Івасик –

Телесик).
2. «Дуже хотілося б потрапити до Вас та соромлюся своєї гидкої зовнішності»

(Гидке каченя).
3. «Не приїду, бо ніяк не можу знайти свого золотого ключика»
(Буратіно).


4. «Терміново викликали лікувати звірів у Африку. Не встигну повернутись»

(Айболить)

5. «Дуже засмучена. Мишка розбила яєчко, прийти не зможу» (Курочка Ряба.)

6. «З'їв семеро козенят. Болить живіт». (Вовк.)

7. «Від дідуся втік, від бабусі втік, а лисичка відпускати не хоче». (Колобок)

(Вбігає Лисичка з Колобком)



Лисичка. А я для діток у принесла цікаві загадки, щоб переконатися, чи справді вони знають казки, я дістану з кошика казкові предмети, а ви, дітки, повинні назвати казку, з якої цей предмет.


Яйце : « Курочка Ряба».

Золотий ключик: « Буратіно».

Колосок: « Півник та двоє мишенят».

Рукавичка: « Рукавичка».



Тарілка: «Лисичка та журавель».

Черевичок: «Попелюшка».

Червона шапочка: « Червона шапочка ».

Солома: « Соломяний бичок»


Колобок. А я для вас діти підготував казкові загадки.

1. Щоби звабить козеняток. 2. У діда з бабою хлопчина

Мусив пісню заспівати, Появився з деревини.

Бо матусин голосок У печі Зміючку спік,

Наймиліший для діток. З гусеням додому втік.



3. Не зміг сидіти на вікні, 4. Їду я на бал чудовий

У лісі всім співав пісні, У кареті гарбузовій.

Але коли зустрів лисицю, Все, мов справжнє: кучер, коні.

Та пісня мусила скінчиться. Поки північ не задзвонить.

Маю я химерну звичку…

Десь губити черевичку


5. До роботи неохочі,

А як їсти – тут як тут.

Пригадайте, любі діти,

Як їх звати ?


6. Співав старанно колобок,

Навіть заліз їй на носок,

Та вона хвостом махнула -

Колобочка підманула.



Королева казок. Молодці, діти! Ви добре знаєте казки!


Ведуча


Прийшла, нарешті, довгождана мить:
Герої казки нас усіх вітають.
Чарівна музика тихесенько звучить,
І казка перед нами оживає.



Казка «Семеро козенят»

Стара казка на новий лад

Ведучий. Була собі кізонька біла,

Дуже симпатична і мила.

Мала вона семеро маляток,

Семеро чудових козеняток.

Коза (співає).

Мої діточки, козеняточка,

Ви найкращі у світі маляточка!



Я для вас, я для вас на базар піду,

Найсмачнішу капусточку вам знайду.

А ви вдома сидіть,



Двері міцно замкніть!

Вовчика сірого не пускайте!



Віддаю ключі вам, тримайте!

1 -ше козенятко

Добре, добре, добре, матусю!

Йди собі, за нас не хвилюйся!

Коза. Ви удома сидіть дуже тихо,

Як почує вас вовк — буде лихо!

2-ге козенятко.

Добре, добре, добре, матусю,

Йди собі, про нас не турбуйся.






Коза (обіймає козенят, прощається).

Мої діточки, козеняточка,

Ви найкращі у світі маляточка,

Я для вас, я для вас на базар піду,

Найсмачнішу капусточку вам знайду!


Махає рукою, іде геть. Козенята співають, танцюють.


7-ме козенятко.

Залишилися ми вдома,

Ти найперший, а я — сьома!


Усі. Семеро козенят! Ме!


3-ге козенятко.

Не боїмося ми нікого,

Навіть, навіть вовка злого!


Усі. Семеро козенят! Ме!


4-тє козенятко.

Хай підійде до порогу —

Буде згадувати довго!



Усі. Семеро козенят! Ме!



4-те козенятко.

А ми — бац! — його ногами!

А ми — бац! — його рогами!


Усі. Семеро козеняті Ме!


5-те козенятко.

Не боїмося ми нікого,

Переможем вовка злого!



Усі. Семеро козенят! Ме!


6-те козенятко.

Ми — бабах! — його ногами!

Ми — бабах! — його рогами!


Усі. Семеро козенят. Ме!


1 -ше козенятко.

Ми хоробрі козенята,

Ми веселі козенята!


Усі. Семеро козенят! Ме!


Вовк (за дверима).

Пісня чується з квартири,

Голоси: один... чотири,

П'ять і шість, усього — сім!

Так пищать, що чути всім!

Козенята це маленькі,

Ще дурненькі, та... смачненькі!

Я козятинку люблю!

Зараз всіх їх половлю!

Стукає.


1-ше козенятко.

Хто це стукає до нас?

Вовк.

Це електрик, дід Панас!



2-ге козенятко.


Нам матуся наказала,

Щоб дверей не відчиняли!


3-тє козенятко.

Ми слухняні козенята

І не будем відчиняти.


4-те козенятко.

Ви матусю зачекайте

Чи пізніше завітайте.


Вовк. Хто б подумав! От невдача!

Ну, зажди, м'ясце козяче!

Стукає знов.


1-ше козенятко.

Хто це стукає до нас?


Вовк. Відчиніть, це Київгаз.




2-ге козенятко.

Нам матуся наказала,

Щоб дверей не відчиняли!


3-тє козенятко.

Ми слухняні козенята

І не будем відчиняти!


4-те козенятко.

Ви матусю зачекайте

Чи пізніше завітайте!


Вовк. Хто б подумав! Знов невдача!

Не дурне м'ясце козяче...


Стукає.


5-те козенятко.

Хто це знов у двері стука?

Вже набридло, просто мука!


Вовк. Я сусідка ваша, киця,

Я принесла вам морквиці! Няв!

Соковитої, смачної

І солодкої такої! Няв!


6-те козенятко.

В киці голос не такий!

В киці голосок тонкий!

7-ме козенятко.

Ти не киця! Ні, ти — вовк!

Що, не нявкаєш? Замовк?


Усі сміються, стрибають.


Вовк (розгублено).

Хто б подумав?! Знов невдача!

Хитре це м'ясце козяче!

Знайте ж хитрість і мою!

Зараз голос «підкую»!


П'є яйце, потім стукає.



1 -ше козенятко.

Хто це стукає до нас?

Знову вовк? Чи Київгаз?

Усі сміються.



Вовк.

Відчиніть, вам телеграма!


5-те козенятко.

На базарі наша мама!


6-те козенятко.

Через двері зачитайте

Або маму зачекайте!


Вовк. Ну й розумні козенята!

Що ж, читаю: ваша мати

На базарі щойно впала,

Ніжки дуже позбивала!

Ще й зламала кінчик рога.

їй потрібна допомога!

5-те козенятко.

Це брехня!


6-те козенятко.

А що, як ні?

Страшно, боязно мені!


7-ме козенятко.

В мами збиті ріг і ноги.

їй потрібна допомога!


1-ше козенятко.

Відчиняєм! Треба йти,

Мамі слід допомогти!

Вривається вовк.

Вовк.

Упіймались! Ну і ну!

Я усіх вас проковтну!


2-ге козенятко.

Вовк! Він нас перехитрив!

Навіть голос підробив!




3-тє козенятко.

Мамо! Мамо! Я боюся!


4-те козенятко.

Ой, рятуйте, нас!




Усі. Матусю!!!


Вовк бігає, ловить козенят, вони тікають, входить Коза.

Коза.

Вовче, сірий лиходію!

Ти біди не заподіяв?!

Козенята мої милі,

Чи усі здорові й цілі?

Якщо скривдив козенят,

Дорогих моїх малят,

Заколю тебе рогами,

Затопчу тебе ногами!


Вовк.

Що ти, що ти?! Не кричи!

І ногами не топчи.

Он твої всі козенята,

Я хотів лише пограти...

Гарна в тебе дітвора!

Та мені вже в ліс пора!

Тікає.


Ведучий.

Вовк утік,

Аж ми хотіли п'ятки!

Слухайтесь матусі, козенятка!

Хижакам-вовкам не довіряйте,

Мамину науку пам'ятайте!

Мама і навчить, і порятує,

Мама і смачненьким почастує!

Коза дістає капусту.

Мама — кращий друг малят,

Всіх малят, не тільки козенят!


Козенятка (співають).

Хай завжди буде сонце!

Хай завжди буде небо!

Хай завжди буде мама!


Хай завжди буду я!

Хай завжди буде казка,

Ніжна мамина ласка,


Хай живе наша дружна

Козеняток сім'я!

Всі разом: От і казочці кінець.

А хто слухав – молодець!

Казка

Дружність зі мною, казку поважайте,

Шануйте книгу, ще більше читайте,

Бо книга – це віконце в світ, малята.

Читати будите - і будите все знати.



Зустріч скінчилась наша, малята,

Веселих героїв ви бачили багато.

Але не сумуйте, не будем прощатись.

Давайте частіше в казках зустрічатись.






























28