Сценарій до Свята Сміху "Засміємось, розвеселимось"

Засміємось, розвеселимось

(до Дня сміху)

Хід свята

Ведуча: Добрий день! Вітаю з святом

Всіх, хто любить жартувати!

Ведуча: Перше квітня всі чекають,

Бо сміятись полюбляють.

Маєш добрий слух і зір, —

Та нікому ти не вір.

Сьогодні буде торба сміху,

Вам, любі гості, на утіху.

Хай звучить веселий сміх,

Щоб гарний настрій був у всіх!

Свято добрим вийти зможе,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні стане тісно.

Ведуча: Тож, наше свято гумору починається

Дозвольте зачитати урочистий наказ завідувача філії Гереля Анатолія Павловича:

Наказ № 1 від 1 квітня цього року «Про святкування Дня гумору в Хоцунській школі».

У зв’язку зі славною датою всього весе­лого людства наказую:

© Привітати зі святом всіх, хто розуміє жарт і полюбляє сміх.

© Забороняється: плакати, сумувати, нудьгу наганяти. Нехай сльози на ваших очах з’являються лише від сміху.

© Дозволяється: фантазувати, сміятися, співати і жартувати.

© В ознаменування Дня сміху оголосити святковий салют — гучні оплески.(Звучать святкові фанфари, лунають гучні оплески)

З  наказом ознайомити всіх гостей, працівни­ків школи, а також усіх дітей: слухняних і неслухняних,  веселих і сумних, високих і низеньких, худеньких і повненьких, кучерявих і гладеньких, білявих, чорнявих і руденьких.Хай весела вдача ніколи не залишає вас!

Ведуча: Ми сьогодні свято починаєм,

Нам ні вітер ані дощ не заважає.

Ми запросили в гості Жарти,

Ми запросили в гості Сміх,

Веселощі, Розваги, Гумор –

Це все – для вас усіх!

Веселий вихід клоунів»

(Клоуни вітаються за руки зі всіма, один з одним, жартують)

Бім: Добрий день усім в цім залі!

Бом:   Здається нас уже впізнали.

Бім:    Аплодуйте нам обом.  Звусь я Бім!

Бом:   Мене звуть Бом!

Бім: Ми – посмішок продавці

Гей, підходьте покупці!

Бом: Наш товар непростий,  –

Він веселий, весняний.

Бім: Весняний розпродаж, поспішайте,

Посмішку приміряйте! Кому посмішку? (діти піднімають руки)

Ой, як багато бажаючих! Воно і зрозуміло. Гарний настрій сьогодні нікому не завадить.(роздають посмішки)

—         Вам ось ця подобається? Тримайте!

—         Зверніть увагу на цю.

—         Поміряйте ось цю посмішку.

—         Візьміть, це ваш розмір.

—         А для вас особливий екземпляр.

—         А ця вам підійде, будете задоволені.

 

Жартівливі сценки

1.   Лікар

Лікар Костю оглядає, лікар Костю слуха:

—   На що скаржитесь, — питає,

А Костя: — На вуха.

Лікар ближче нахилився:

-Що, болять, синочку?

— Вони мені заважають одягать сорочку!

2.  Про іноземну мову

Жук зустрівся із Бджолою і говорить:

- Буду я, крашуне, іж тобою жавжди, шкріжь і вшюди!

- О-о-о! Сановний перехозий, мозе, ти не знаєс,

І не уявляєс, мозе, як ти сепеляєс! –

 Продзижчала гордо бджілка й зринула в небо.

Ну, а жук, зітхнувши гірко, мовив сам до себе:

- Щоб не втрапити в халепу коли-небудь жнову,

Терміново треба вчити іноземну мову.

3.  «Моя мама не така»

Вихователька, розглядаючи з дітьми картинку «Свиня з поросятками», пояснює, що свиня — це мама, а поросята — її діти.
Дворічний Валерик вигукує:
— А в мене теж є мама, але вона не така!

 4.     Лист

— Що ти, Андрійку, робиш?
— Пишу листи Наталочці.
— Так ти й писати ще не вмієш.
— То нічого, Наталочка ще не вміє читати.

5. «Без зуба»

Маленький хлопчик  їде повз маму на велосипеді:

— Гей, мамо, а я їду без рук! — кричить він, зникаючи за поворотом.

Через хвилину він повертається:

— Гей, мамо, а я їду без жуба!

Ведуча   Бачу ви і жартувати і гратися мастаки. А що ви ще любите?

Ведуча. А ми у них зараз і спитаємо. А торбинка нам допоможе. (Дістають з торбинки великі смайлики з записами гри, читають). Ми будемо вам задавати питання, а ви відповідайте голосно: «Я» чи  «Ні, не я»! Згодні?

Хто любить мультики дивитись?

Хто любить кулаками битись?

Хто любить печиво, цукерки, шоколад?

А хто хотів би знайти скарб?

А хто любить чистить зуби? 

А морозиво хто любить?

Хто кричить і  тупає ногами?

А хто завжди слухається маму?

Хто любить митися в брудній калюжі?

А хто любить обіймати друзів?

А хто любить в різні ігри грати?

Хто співати любить й танцювати?

Ведуча. А ми зараз проведемо перший етап розіграшу першоквітневої лотереї

1. Річ, котра не виходить з моди. (Шнурки)
2. Вам сувенір за гарні очі – читайте казки до ночі (книжка)
3. Виграш твій ще попереду, то ж не сердься і не злись, а на інших подивись. (Додатковий номер).
4. Навіть сам старий павук пил оцим змітав із вух. (Щітка).
5. Ось квиток, так квиток, в номерах дарма не рийся, вважай, що виграшу немає – поплач півдня, а потім вмийся. (Носова хусточка).
6. Річ оця дуже і дуже проста, нею сьогодні напишеш листа (Ручка).
7. Є колеса, руль, сидіння, а в сидінні, звісно, спинка. Разом все оце… (Машинка).
8. Хочеш бути багатим, будь ним. (Гаманець).
9. Ось даємо ми пакет – в нім для всіх палкий… (Привіт)
10.Цей легкий веселий м'яч зупиня дитячий плач. (Повітряна кулька).
11.Не втече з каструлі мишка, бо на тій каструлі… (Кришка).
12.Хто художник, не співець, той тримає… (Олівець).
13.Канцелярського начиння в нас сьогодні повна скриня. Тут чогось лежала скріпка. А  в даруночок… (прищіпка).
14.Волі тузі не давай – ароматний випий… (Чай).
15.Не дамо тобі ми пряник, на, бери від нас …(Льодяник, Чупа-Чупс).
16.А ця прикраса – неймовірна окраса. (Намисто зі скріпок).
17.Наш милесенький дружок, ось для тебе… (Пиріжок).
18.Та не хочу я жестянку,  прошу я для чаю (склянку).
19.Вудку хочеш? На рибалку? На тобі від нас… (Скакалку).
20.Хочеш сильним буть, як джин, тож отримуй вітамін. (Морква).
21.Посудина для вживання міцних напоїв. (Наперсток).
22.Портрет найкрасивішої людини. (Дзеркало).
23.З цією супутницею ніколи не пропадете, голодним не будете. (Ложка).
24.Посилаємо привіт із давно минулих літ. (Пустушка).
25. Давно забутий пилосос. (Подушка)
26.Не страшний нам ураган, нас чекає океан. (Паперовий кораблик).
27.Засіб для боротьби з тваринами. (Липучки для мух).
28.Замінник футбольного м'яча. (Стара консервна банка).
29.Пристосування для передачі думки на відстані. (Конверт).
30.Печатка малого підприємства. (Ластик).
31.Пральна машина «Малютка». (Мило в мильниці).
32.Дрібниця, а приємно. (Жменя дрібних монет).
33.Подарунок Прометея. (Свічка)
34.Старовинна вішалка. (Цвях).
35.Запрацюють зуби й рот – жуйте товстий… (Бутерброд).
36.У цій книжці письменником будеш ти. (Блокнот).
37.Дама серця. (Лялька).
38.Побутовий пилосос. (Віник).
40.Це прикраса - чудесна. Купіть своїй дамі серця це намисто. (Із туалетного паперу)

 

Сценка  «У кабінеті директора»

(Табличка   «Продовжується   набір   до   1-го класу» ).
Бабуся. Дозвольте ввійти.
Директор. Будь ласка. Ми завжди раді гостям. Сідайте!
Бабуся. Та... та, я краще постою. Тут таке питання. У школу я прийшла записатися. Побачила сьогодні оголошення і довго мучилася, чи приймуть...
Директор. А років вам скільки?
 Бабуся. Та от 6 десяточків і ще 6. У норму вкладаюся.
Директор. А медична довідка у вас є?

 Бабуся. А як же, ціла енциклопедія, тут все є: і сколіоз, і склероз, і невроз. До того ще ж не бачу, не чую, картавлю, шепелявлю, хроплю.
Директор. Так, що ж мені з вами робити. Для 1-го класу у вас діагноз не підходить. Можливо, вас відразу у 9-й?
Бабуся. Хіба ж я знаю. У мене є програма мінімум і програма максимум. По мінімуму я хочу нарешті зрозуміти, що таке «го-лі-мий», бо коли я діду таке сказала, то він мені ліки виписав, сказав, що з головою у мене не лади. У якому класі у вас таке проходять? Туди й посадіть.
Директор. Складне питання ви мені задали. Без підготовки і не відповіси.
Бабуся. От тобі й на. Значить, дід правий. Казав - не ходи і не мороч людям голову. А як же це так, моя онучка знає, а я ні. Все одно хочу добиватися. Повинна ж я розуміти, чого вона хоче. Каже - хочу «блін» молока. Я ж швиденько корову видоїла, спекла млинців і до неї, а вона вередує, каже сама їж ті млинці. Ще й відсталою назвала. Отже, я вирішила: звідси не піду, поки шкільну біословогеографію не опаную. Отак і стоятиму, як укопана, з місця не зрушу!
Директор. А може, почнемо з вашої програми максимум? Що там у вас?

Бабуся. Круїз по Європі.
Директор. А ми в чому вам можем допомогти? 
Бабуся. 1. Англійську вивчить за три ночі.
2.    Потрапити до Інтернету, щоб показав, на якому світі живеться краще, бо дід каже, що скоро кінець цього світу буде.
3.    Записатися в гурток «Умілі руки» і навчитися робити жабки-стрибунці, манікюри-семицвітики, шпаргалки-дрібунці, щоб бути сучасною, як моя Наталочка.
Директор. Так, програма ваша супер, але для її реалізації потрібні індивідуальні заняття, а це не зашкодить вашому здоров'ю?
Бабуся. Ні-ні, я згодна, коли почнемо? 
Директор. Залишайтесь сьогодні, тільки доведеться трохи зачекати. До дзвоника ще декілька хвилин.
Директор. Проходьте до класу і готуйтесь до уроку.

1-й ведучий. Почекаємо, поки соні зберуться на перший урок. А ми тим часом проведемо вікторину

 

1.Скільки потрібно варити круте яйце: дві, три або п'ять хвилин? (Ніскільки, воно вже зварене.)
3.Сходи будинку складаються з п'яти прольотів, кожний проліт складається з двадцяти сходинок. Скільки сходинок треба пройти, щоб потрапити на верхній поверх? (Всі)
4.Коли він потрібен, вони його віддають, а коли він не потрібен - піднімають. Що це? (Якір)
5.Чим кінчається все? (Буквою «е».)
6.Що у Бориса попереду, а у Гліба позаду? (Буква «б».)
7.Несла бабка на базар 100 яєць, а дно  впало. Скільки залишилося яєць в кошику? (Жодного.)
8.По чому, коли хочеш спати, йдеш до ліжка? (По підлозі)
9.На яке дерево сідає ворона після дощу? (На мокре)
10.Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, не вміє говорити.)
11.З якого полотна не можна пошити сорочку? (Залізничного.)
12.Що можна побачити із закритими очима? (Сон.)

 

Сценка «У класі»

 

1-а учениця. Що за шум, гам-тарарам, невже карантин оголосили?
2-а учениця. Який карантин! Ось читай: «Шкільний вінегрет».
1-а учениця. Це як розуміти?
2-а учениця. Дуже просто. Буряки, огірки, ка¬пуста - і в голові пусто!
Подивись тільки на них. Як ти думаєш, про що вони зараз думають?
1-а учениця. Ясно про що, про їдальню, адже для чого більше в школу ходити, якщо не їсти. Сиджу на уроці і мрію: тістечка смачненькі, свіжесенькі, ще й жуйку на здачу треба купити, бо як же без неї пережовувати універсальну шкільну програму. Нудьга та й годі.
2-а учениця. Чого це нудьга, коли в кишені дрижить від нетерплячки телефон, а я, не зводя¬чи очей з учителя, б'ю рекорди по SМS-зв'язку, тобто закріплюю знання на практиці.
1-а учениця. Хочеш сказати, що формули пишеш чи словникові слова?
2-а учениця. Така ти недалека, подруго, навіщо мені формули, коли я з Інтернету такі поради скачала, що пальчики оближеш.
1-а учениця. Знову новий салат, чи що?
2-а учениця. Тобі їда тільки на розум приходить, а я про талію французьку мрію.
1-а учениця. Що, знову шоу-маски, шоу-пляски, шоу-огляди. Коли ти вже на землю спустишся і за науку візьмешся?
2-а учениця. Нехай за неї ті беруться, до яких вона липне, а в мене на неї алергія.
1-а учениця. Алергія? Це ж як?
2-а учениця. А дуже просто: на математиці я плаваю, тому боюсь, що втону. На англійській мені здається, що мене продадуть за кордон, тому я її для профілактики не вчу.
1-а учениця. А на мову рідну в тебе теж алергія?
2-а учениця. Ще й яка, боюсь, що в тюрму мене посадять, коли розберуть письмо.
1-а учениця. А я знаю, як тебе вилікувати. Відразу   будь-яка   алергія   зникне.   У   мене   є унікальний  рецепт,   власним  досвідом  перевірений. Зараз я тобі покажу, ще й продемонструю.
Била мене мати
Березовим прутом,    
Бо я не хотіла 
Вчитися наукам.
 2-а учениця. Рятуйте! Ой лишенько! Я не замовляла такого масажу! (Звучить дзвоник).

 

Ведуча. Продовжимо розіграш другої половини першоквітневої лотереї.

 

Ведуча. А зараз  - сценка «Про Стецька»

-  А кажуть люди, що я дурний! Тю… І який це я дурний? Я вже восьмий годок у школу ходжу! А ще кажуть, що в мене не всі вдома! І правда, що не всі. Я ж зараз у школі, а вдома один батько! Якщо хочете знати, то я найкраще вчуся. Не вірите, га? Он, подивіться, одні перші номери! (демонструє розгорнутий щоденник з одиницею) Це не те, що в Уляни! Як не дев’ятий, то десятий, а то й самий останній – дванадцятий! А я - перший!

(Виходить Уляна)

- Що це ти про мене базікаєш? Ба, як запишався!

- А це кажу людям, що ти дівка хоч і файна, та до науки не гожа.

- Так це ж чому?

- А через те, що в твоєму щоденнику вчителі завжди останні місця пишуть. У хвості плетешся!

- У якому ще хвості? Що ти мелеш?

- А подивися! (показує щоденник, де велика червона одиниця) У мене завжди перші. Ага!..

- Ну і правда кажуть, що ти трохи того… Лоб великий, а ума….

- О! Бач! І ти на мій лоб задивилась! Бо й батько мого лоба не минає!

- А як це?

- Хе!.. Як та як… Ото якби тобі твій батько робив таке, як мій мені, то й ти розумнішою була б…

- То що ж він тобі робить?

- Ага, тобі скажи, то й ти захочеш.

-Ну, й не треба. (ображено відійшла)

- Гарна дівка… Пожалію вже. Так і буть. (смикає за рукав) Слухай!

- Ну-ну…

- Ото як мені наука в голову не лізе, то він мене лінійкою, та по лобі, та раз, та два!.. Та поміж вухами. Геть і лінійку, бувало, поб’є! Бач, (стукає по лобі) крепший за мої штани!

- А до чого ж тут штани!

- От нетямуща ти, Уляно! А до того, що мій батько каже, що я ото тільки штани протирати в школу ходжу. І скільки то я їх протер за вісім років?

- А ти полічи!

- І до біса цих пальців (рахує). Позаплутувалися…

- Ну що? Полічив?

- Мовчи, саме щитаю!

- То й мовчу!

- І мовчи! Сім!

- А чого це сім?

- Бо казали батько, що в мене сім п’ятниць на тиждень, а на кожну п’ятницю він мені нові штани купляє.

- То це треба аж за вісім літ!

- Яких ще літ? Літом – канікули! Я літом, щоб ти знала, в штанах не ходжу, в а в шортах. А на ставку пузо грію взагалі - в плавках!

- Ну ти й правда, розум!...

- А ти думала… Хе!..

- От і думала, що ти дурний!

- Я дурний?!

- Ти дурний!

- Я дурний?

- Ти дурний…

 

Ведуча. А зараз знову вікторина.

Чому в Києві чоботи купують? (бо за дарма не дають)

До тебе прийшли гості -  дорослі чоловік та жінка, і їх дитина. А в холодильнику - пляшка лимонаду, пляшка томатного соку, пляшка мінералки. Що ти відкриєш в першу чергу? (холодильник)

На двох ногах півень важить 4 кілограми. Скільки важить на одній нозі? (4)

Що важче: 5 кілограмів пуху чи 5 кілограмів заліза? (важить однаково)

Що стоїть посередині Землі?(буква М)

На столі лежать лінійка, олівець, гумка і  циркуль. На аркуші паперу потрібно накреслити коло. З чого почнете? (з пошуку аркушу)

 Під яким деревом сидить заєць під час дощу? (під мокрим)

 Чи можна рибальською сіткою витягти воду? (можна, коли вода замерзла)

 Чоловік потрапив під зливу. Додому він прийшов весь промоклий до нитки, але не одна волосина на його голові не промокла. Чому? (бо він був лисий)

Де стоїть вода стовпом? (у склянці, пробірці)

 Скільки різних цифр треба застосувати, щоб написати число 1001? (дві: 0 та 1)

 Як звали першу жінку, що літала на літальному апараті? (Яга)

  По чому Кличко ходив у краватці? (по землі)

 Скільки яблук увійде у відро? (жодного, бо вони не вміють ходити)

Чи можуть бути на груші яйця? (можуть, у пташиному гнізді)

 На березі чотири гілки, на кожній гілці ще по три гілки, на кожній гілці по вісім яблук. Скільки яблук висить разом? (Аніскільки, бо це береза)

 Чого немає в жіночій сумочці? (Порядку)

Ведуча. А на закінчення – невеличкі жарти.

Син каже матері:
- Я більше до школи не піду.
- Чому?

- Та ну її, цю школу. Знову Петренко буде бити підручником по голові, Василенко почне з рогатки цілитися, а Миколаєнко буде підніжку ставити. Не піду.
- Ні, синку, ти повинен йти в школу, - каже мати. - По-перше, ти вже дорослий, сорок років виповнилося, а по-друге, ти ж директор школи.

 

Приходить син зі школи і каже батькові:
- Тато, я сьогодні перевів стареньку через вулицю.
- Молодець, синку! Ось тобі цукерка.

На наступний день приходить син з товаришем.
- Ми сьогодні удвох перевели через вулицю стареньку.
- Молодці, хлопці! Ось вам по цукерці.

Через два дні син привів цілий клас.
- Ми перевели сьогодні всім класом бабусю через вулицю.
- А чому вас так багато?
- Та старенька пручалася.

 

Помер старий учитель і потрапив в пекло. До нього приходить через тиждень Головний доглядач пекла і говорить:
- Вибачте, будь ласка, тут помилка вийшла. Вам належить бути в раю.
- Ні вже, вибачте, мені і тут добре, - відповідає вчитель. - Після школи мені пекло раєм здається.

 

 

Учень приходить у клас з розпухлою губою.
- Хто це тебе вкусив? - Питають хлопці.
- Каталися з батьком на човні, і на губу сіла оса.
- А ти б її зігнав.
- Я хотів зігнати, але батько її вбив веслом.

 

 

Ідуть заняття в класі з давньої історії. Учитель запитує учня:
- Скажи, хто був першою людиною на землі?
- Адам.
- А яке страшне лихо послав на нього бог?
- Єву.

 

 

 

 Тато, тебе в школу викликають!
- Навіщо?
- Я скло розбив.

 Батько сходив. Наступного дня син говорить:
- Тато, тебе в школу викликають.
- Навіщо?
- Хімічну лабораторію спалив.

Батько знову сходив. Наступного дня син знову говорить:
- Тато, тебе в школу викликають.
- Знову, навіщо? Я взагалі не піду в твою школу!
- Ну і правильно, нема чого там по розвалинах шастати!

 

 

На уроці географії вчителька намагається втовкмачити учневі, як знаходити частину світу по компасу.
- От бачиш стрілку? Направо - це схід, ліворуч - захід: попереду - північ. А що в тебе ззаду?

Хлопчисько завмер, потім почервонів і закричав:
- Я ж казав матері, що ви все одно побачите дірку на моїх штанях!

 

Дідо ганить свого онука і каже:
- Знаєш коли я вчився у школі, з історії в мене були лише відмінні оцінки! 
- Так діду. Але візьми до уваги що в тих часах історія була на багато коротша!

 

 

Найкраща мова
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
- Якій мові ми синочка
Будемо навчати -

Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
- Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.

 

 

 

РОМАНТИКИ
Гарну книжечку нову
Читають хлоп’ята.
— Що це значить
романтизм? –
Питають у тата.
— О, знайшли
про що питать! –
Блимнув той спідлоба.
— Це коли кістки болять.
Є така хвороба...

 

 

 

Мирон як Мирон
- Як там, Савичу, мій внучок? - 
запитав дідусь. – 
Чи побачу його вченим?
Чи діждусь?
- Та нічого, - каже вчитель, - 
Мирон як Мирон.
Щойно в мене відпросився
на Ваш похорон.

 

 

Ведучий 1: Дорогі друзі! Під час нашого свята ми бачили сліпучі усмішки, було чутно сміх: задерикуватий, заразливий, радісний.
Ведучий 2: Щоб легше було жити, долати дрібні труднощі – даруйте один одному щирі і добрі усмішки. І не тільки 1 квітня, але весь рік, хай гумору не буде кінця!
1-й потішник: Вона нічого не коштує, але багато дає. Це усмішка.
2-й потішник:Вона збагачує тих, хто її отримує і не збіднює при цьому того, хто її дарує.
1-й потішник: Вона тримає мить, а в пам’яті залишається назавжди. Посміхайтесь!
2-й потішник: Вона приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості у ділових стосунках і служить паролем для друзів.
1-й потішник: Усмішка – бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом, вона – найкращі ліки від неприємностей.
2-й потішник: А, проте, її не можна купити, не можна випросити, позичити, вкрасти.
Вона сама по собі ні на що не годиться, поки її не подарували. Усміхайтесь! Смійтеся на здоров’я!