Сценарій до свята "Уклін тобі, Тарасе"

Зал святково прикрашений. На стені вишитий рушник, портрет Т.Г. Шевченка. До залу під музику заходять діти й зупиняються біля портрета Т.Г. Шевченка.

 

Вед.                  Сьогодні ми поведемо мову про великого сина нашого народу Т.Г. Шевченка,

                          поговоримо про його життя.

 

                          Дивись Тарасе, разом з нами

                          На землю радісну свою,

                          Що сльози витерли піснями,

                          Прийшли у збратану сім ю.

                          Кобзарю, батьку,

                           Славить світ

                           Твоє ім. я і край твій нині,

                           У вільній здруженій родині

                           Несе тобі хвалу й привіт.

 

Вед.          Щасливо і радісно живеться, діти, вам на українській землі. А нашому Кобзареві

                 жилось дуже важко. Він народився і виріс у бідній сім ї. Батьки зранку до ночі

                  працювали на панському полі і тяжко заробляли на хліб.

                            В похилій хаті, край села,

                            Над ставом, чистим і прозорим,

                            Життя Тарасику дала

                             Кріпачка-мати, вбита горем.

 

Дит.                     Гірко було колись жити,

                             На панів робити,

                             Треба було для прожитку

                             Хліба заробити.

 

Дит.                     Кожен день на панськім полі

                             Важко працювати,

                             На лишенько своїй долі

                             Нічого не мати.

 

Вед.             Діти, а Тараса Григоровича Шевченка ще називають Великим Кобзарем. Ось пос

                     лухайте чому: Т.Г. Шевченка називають Великим Кобзарем тому, що він, як і

                     кобзарі, виражав у своїх творах думи і сподівання народні. Його твори були

                     близькі за змістом до народних дум і пісень, які виконували кобзарі. Великий

                     Тарас був знайомий із багатьма кобзарями, а одному із них він подарував свою               

                     збірку під назвою «Кобзар».

 

Дит.                        Україна, наша рідна ненька,

                                 Народила світові Шевченка

                                 Його слово-давнє і нове

                                 В пісні нашій квітне і живе.

 

Вед.              Вірші Шевченка глибоко хвилюють своєю простотою, чарівністю, любов ю                                                                                   

 до прекрасного. Народ любив його твори. А зараз послухайте пісню на слова

                      Шевченка «                                         » ( у виконанні дорослих у грамзаписі)

 

Вед.               Діти, подивіться на цей малюнок на ньому зображена бандура. У неї є струни.

                       Бандура була улюбленим музичним інструментом Т.Г. Шевченка. А тепер

                       послухайте пісню, яку виконують бандуристи. Це пісня про тяжкі поетові

                       думи про Україну на чужині.

                                                   Пісня «Думи мої»

 

Вед.                А зараз до вашої уваги пропоную  подивіться мультфільм про садок

                   вишневий коло хати, про те, як дівчата повертаються з поля, а матері їх    чекають.            

                    Це теж вірш Т.Г. Шевченка

                                                    Мультфільм «Садок вишневий коло хати»

 

Вед.               Т.Г. Шевченко дуже любив українську природу і присвятив їй багато віршів.

                       Ідучи на заслання, він взяв з собою маленьку гілочку верби, щоб вона нагаду-

                       вала йому про рідний край. Ця верба виросла у велике дерево, а гілочка з неї

                       повернулася на Україну.

                       Я вам пропоную відгадати декілька загадок про природу, ось послухайте будь

                       ласка:

• Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…..лани, гаї, сади!....

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до ……(води)

 

• Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона…….(калина)

 

Вед.             Вірно, молодці діти. А зараз нам………..прочитає вірш про природу, калиноньку.

Дит.                       Тече вода з-під явора

                               Яром на долину

                               Пишається над водою

                               Червона калина

                               Пишається калинонька

                               Явір молодіє

                               А кругом їх верболози

                               Й лози зеленіють.

Вед.                Дякую, а ми зараз з вами поводимо хоровод з калинонькою

                                               Хоровод «Ой є в лісі калина»

 

Вед.         Будучи пастухом, Тарасик завжди мав при собі зошит з паперу (маленьку книжечку

                 де малював і записував народні пісні. Він дуже любив малювати. Малював все, що

                 бачив, але малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не  було. З любов ю

                 зображував рідне село, поле, гай і луг.

                                                  (заставка відео «Шевченко-художник»)

 

Вед.           А зараз ми пограємо з вами в гру: «Знайди малюнок до вірша»

                  Я вам буду читати уривки з віршів Т. Г . Шевченка, а ви повинні будете знайти

                  малюнок до нього. Слухайте уважно:

• Садок вишневий коло хати

Хрущі над вишнями гудуть

Плугатарі з плугами йдуть…..

 

• Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину,

 Над водою гне з вербою

Червону калину…….

 

 

 

• І барвінком, і рутою,

І рястом квітчає

Весна землю, мов дівчину,

В зеленому гаї…….

 

 

                          -   Із-за лісу, з-за туману

                              Місяць випливає,

                              Червоніє круглолиций,

                               Горить, а не сяє…….. 

         

 Вед.           Усім нам, діти, дорогий і любий образ Великого Кобзаря. Високо шанують

                   люди пам ять поета на Україні і за її межами. Іменем поета названі міста і села,

                   вулиці, проспекти, інститути, театри. В багатьох містах і селах споруджено пам ят

                   ники Т.Г. Шевченку.

                   Помер поет 10 березня 1861 року в місті Санкт-Петербурзі. Похований він у місті

                   Каневі на Чернечій горі над Дніпром, як він і просив у своєму вірші «Заповіт»                                                                                                                                                                                                             Туди ідуть дорослі і діти і несуть Кобзарю букети квітів.

 

Дит.                            В зелені квітучій

                                    Канів на Дніпрі,

                                    Пам ячник на кручі,

                                    На крутій горі

 

Дит.                             І дорослі й діти –

                                     Всі туди ідуть

                                     І найкращі квіти

                                     Кобзарю несуть

 

Дит.                             Де вільний син і вільна мати

                                     Де вільні люди на землі,

                                     У бронзі вік йому стояти

                                     В довічній славі і хвалі.

 

Вед.                Квітне могила на високій горі над Дніпром і взимку, і літом, бо дбайливі

                        руки приносять  живі квіти на могилу Тарасові, щоб віддати низький уклін

                        вічно живому сину українського народу.

 

Вед.                Ось як сказав про Шевченка укр.. поет М. Рильський:

                                               Всі його ми батьком звемо

                                               Так від роду і до роду:

                                               Кожний вірш свій і поему

                                                Він присвячував народу.

                                                Ось чому в сім ї великій,

                                                У цвіту садів прекрасних,

                                                Буде жити він вовіки

                                                Як безсмертник наш сучасник.