Сценарій складено для учнів молодших класів, які завжди беруть участь у святкуванні Дня незалежності нашої держави.
Мета: систематизувати знання учнів про Батьківщину; формувати національну свідомість, уявлення про Україну як незалежну європейську державу; розвивати пізнавальні інтереси учнів, образне мислення, уяву, виразне читання, акторські здібності; виховувати любов до рідного краю, повагу та гордість до своєї неньки України.
Мета: систематизувати знання учнів про Батьківщину; формувати національну свідомість, уявлення про Україну як незалежну європейську державу; розвивати пізнавальні інтереси учнів, образне мислення, уяву, виразне читання, акторські здібності; виховувати любов до рідного краю, повагу та гордість до своєї неньки України...
Ведуча 1: Що то, діти, за країна – неба синього блакить, На ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?
Ведуча 2: У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який? Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?
Ведуча 1: У якій іще країні земля родить так охоче? Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?
Ведуча 2: Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна невимовної краси!
Ведуча 1: Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.
Ведуча 2: Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни
У якій разом із нами народився і живеш.
ДІТИ: Зветься ця країна, незалежна і єдина
– Наша ненька – Україна!
Ведуча 1: Вишита колоссям і калиною, вигойдана співом солов’я, Звешся величаво – Україною, земле зачарована моя!
Ведуча 2: Нині свято нашого народу, свято України, її роду!
Ще пройти доріг нам слід багато…Свято майбуття, надії свято.
Вірш «П’ЯТЬ МАТУСЬ»
Я маю аж п’ять матусь.
І всі п’ять – хороші!
Як та біла лілея,
Усі гарні, гожі!
Перша мати - рідна ненька,
Яка народила, викохала, виховала,
Та й у світ пустила.
Моя рідна матусенька
Ночами не спала:
Колисала, повивала, пісеньки співала,
І на добру Божу путь мене наставляла.
А коли я виросла - старшою вже стала -
Моя люба матусенька в Господа благала:
« Дай, Боже, доброї долі для моєї доні».
Друга мати – то хресная –
До Хресту тримала.
З немовлятком на руках
У Святих благала:
Міцного здоров’я й щасливої долі
Для своєї похресниці, крихітки малої.
Свій обов’язок хрещена - добре пам’ятає.
Із гостинцями до мене вона завітає.
Про успіхи і невдачі завжди розпитає.
Третя мати появилась у мене вже в школі.
В дружнім, гарнім колективі, де друзів – доволі.
Це - вчителька моя перша, чуйна, ніжна, мила.
Добра, розуму, поваги вона мене вчила.
А четверта моя мати – рідна Україна.
Вона щедра і багата, безмежно красива:
Із квітучими садами, із родючими полями,
Із зеленими лісами й голубими небесами…
Україна – це домівка моя, де я народилась.
І рідної мови від мами і тата навчилась.
Україна – це спів солов’я, що кличе до себе людей іздаля.
Україна – це квітка , вмита у ранішній росі…
Її всі шанують, її люблять усі.
А про п’яту свою маму хочу я сказати,
Це – любляча , милосердна, Пречистая Мати.
Нас хороноть, захищає, про всіх і все знає.
Своїм святим омофором від бід закриває.
Йде на поміч, помагає, в опіці тримає.
На щасливу, добру путь нас всі наставляє.
Усіх п’ятьох своїх мам- люблю, поважаю.
Перед ними я сьогодні низенько вклоняюсь.
Щиру подяку і пошану за все їм складаю.
ПІСНЯ про Україну ( на вибір)
Вірш «Україно моя»
Україна – це рідна земля,
На якій народилась і виросла я.
Тут - моє коріння, тут – моя рідня.
Велика і щедра українська сім’я.
Україно, рідна домівко моя,
Кращої у світі за тебе нема.
Твій народ дружелюбний, завзятий,
Прагне завжди для тебе добра.
Україно моя дорога,
Пречудова, багата, красива!
Скільки раз, ти, в ворожих тенетах була,
Але все, ти, з біди виходила.
Вірю в мужність твою,
Вірю в розум, наснагу і силу.
Тебе Сотня Небесна з гори надихає.
Дух правди й свободи
Клекоче у юних серцях.
Ніхто нас повік тепер не здолає!
Учень 1. Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,
Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.
Тут калина і верба, тут і радість, і журба,
Ніжне материнське слово і така чудова мова.
Учень 2. Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,
Краю ніжний і святий, я люблю тебе, ти – мій!
ВЕД 2: Україно величава! Ти для нас – єдиний дім. Тобі – 25, ти – держава,
ДІТИ : Розквітай на радість всім!
ТАНОК «КАРУСЕЛЬ» («У нашій Україні»)
Ведуча 1. Непроста історія країни, батьківщини нашої – України.
Ведуча 2. А що таке, діти, Батьківщина?
Учень1. Це під віконцем калина,
тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі.
Учень 2. Дужі руки у тата, під тополями хата, Під вербою криниця, в чистім полі пшениця.
Учень 3: Україно, земле рідна, земле сонячна і хлібна, ти навік у нас одна.
Учень 4. Ти, як мати, найрідніша, ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша – наша отча сторона.
Ведуча 1: Так, Батьківщина – це наш рідний край, це наша дорога і мила Вітчизна, це земля, де ми народились і вперше побачили, пізнали світ.
Ведуча 2: Де почули колискову пісню, рідну мову, де відчули турботу і ласку.
Ведуча 1: Кожна людина любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання рідної держави, для її слави, свободи і незалежності.
Вірш «Люби Україну»
Люби Україну –
Я чула не раз .
Від батька, від мами
й читала в книжках.
Люби її мову дзвінку, чарівну.
Як неньку рідненьку свою дорогу.
Вкраїно квітуча моя, дорога!
Я бажаю для тебе
Тільки щастя й добра.
Ти для мене - рідна мати.
Мені ж тебе величати.
Красу твою прославляти
І про тебе завжди дбати.
Щоб ти жила й процвітала ,
Найбагатша в світі стала,
У Європі панувала,
Людям радість дарувала.
Ведуча 1
- Україна – наша рідна країна, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами - Рушаймо у край!
Ведуча 2:
- Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна. - Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
Ведуча 1:
70 років Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир.
Ще 2 роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер майже кожну родину опалило полум’я військових подій.
Учень: Тепер ми знаєм, що таке війна.
Де волю відбирають у народу.
Її ми не чекали, а вона
Підступно так прийшла до нас зі Сходу...
Свідомість застилає чорний дим
А на вустах - то вірші, то прокльони.
Як це незвично - воювати з тим,
Із ким немає лінії кордону.
Вірш «Схід і Захід разом»
Вийшли люди на Майдан
Правдоньки шукати.
Але в натовпі людей
Зустрілися з жахом.
Зрозумівши всю біду,
Всі крикнули басом:
« Схід і Захід разом!»
«Нас не подолати!
Нас тепер не роз’єднати!”
Раптом голос Божий
З високого неба звучить:
« Ви ж бо українці –
вам в мирі і в злагоді жить!»
Годі чвари між нами кидати.
Прийшла пора - нас об’єднати!
Суверенну Україну з руїн піднімати.
Вірш «Україна»
Україна – це мама і тато.
Україна – це друзів багато.
Україна – це край чудовий:
Барвінкокий, калиновий… .
Україна – це пташка у лузі.
Яка щебече по всій окрузі.
Україна – це небо голубе,
По якому пливе сонце золоте.
Україна – це квітучий сад,
Красоті якого кожен рад.
Україна – це міста і села,
Де звучить пісня весела.
Україна –це Схід і Захід.
Україна – це стрімкі й високі
Карпатські й Кримські гори.
З яких бачиш всі простори.
Учень 1. Всі ми хочемо жити у мирі,
щоб здіймались у вись журавлі І дитячі хай посмішки щирі
завжди сяють на нашій землі!
Учень 2. Щоб сліз не було, ані болю,
щоб не чути нещадних гармат,
Щоб на нашу не випало долю
ні страждань, ні воєнних утрат.
Учень 3. Щоб нас сонечко вранці будило,
заколисували солов’ї,
Щоб зростали ми в мирі щасливо
і для нас гомоніли гаї.
Вірш «Україну ми любимо всі»
Рідну Україну ми любимо всі:
Дорослі, старенькі і діти малі.
Як же нам неньку свою не любити?
Коли суджено на цій землі жити.
І не тільки жити, ще й працювати,
Рідну Україну в ділах прославляти.
Україна – це отчий наш край.
Вона ніби - сонце, вона ніби – рай!
У ній неозорі, просторі, родючі поля,
Великі красиві, заможні міста.
Багату державу весь світ поважає,
А ворог на неї нераз зазіхає.
Кожен українець про це мусить знати.
І в любу тяжку хвилину її захищати.
Закликаю вас усіх - державу любити.
З гордістю за Україну увесь вік прожити!
ПІСНЯ про Україну
Ведуча 1 У нас сьогодні гарне свято – 25 років країні нашій, - Незалежній, новій, вільній, мальовничій Україні! - Незалежність країни дає можливість кожному із нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви, діти, - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і його мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.
Ведуча 2. Люба Україно, твоя молодість - це світанок нашого життя, це радість, це світлі мрії про майбутнє. А наше майбутнє - це наші діти, це ніжна мамина колискова, батькове міцне плече. Нехай ці янголи-охоронці тримають міцно тебе за руку і тоді найменші перемоги стануть запорукою нашого життєвого успіху, нашого щасливого, мирного життя.
Ведуча 1. Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, діти, бережіть.
Ведуча 2. Нехай у серці кожної дитини про Україну пісня зазвучить.
Пісня «МОЯ УКРАЇНА»
Всі разом: « Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі. Співай, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.»
ПІСНЯ «УКРАЇНА» муз. Т.Петриненка