Сценарій "ДОБРОТА І МИЛОСЕРДЯ В ЖИТТІ"

Про матеріал

Сценарій зустрічі батьків і дітей. Захід дає можливість усвідомити, що є у світі добром і милосердям. Вчить дітей аналізувати, робити висновки, запобігає жорстокості.

Перегляд файлу

Зустріч у родинному колі класу

(батькі та діти)

ДОБРОТА І МИЛОСЕРДЯ В ЖИТТІ

Краса врятує світ

Бути добрим до кожної травинки ніжної...

Добро все переможе.

Записи на дошці:

Добро

• Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім

інтересам, бажанням, мріям, благо.

• Добра, корисна справа, дія, вчинок.

Зло

• Що-небудь погане, недобре

• Нещастя, лихо, горе

• Почуття роздратування, гніву, досади, розлюченість.

Учитель: Добрий день, дорогі батьки та діти!

Вітання дітей: Ми дуже раді бачити на зборах наших улюблених батьків.

Учитель: Дорогі гості ! Сьогодні у нас незвичайні збори — Збори Доброти і Милосердя.

Відтак, почнемо розкривати велику таємницю природи добра.

Перед вами таблиця. На ній ви бачите слова: любити, сподіватися, шана, ненависть, байдужість, біль, повага, злагода, добрий, тривога, ніжність, сумний, хвороба, справедливість, війна, кров.

Завдання. Знайдіть спочатку слова, які символізують добро.

А тепер слова, які символізують зло.

-- Молодці! Інтуїтивно ви правильно визначили значення слів.

Ми зробили перший крок до визначення поняття «добро». А як уявляємо добро?

чи можна доторкнутися до Добра? Чи можна покуштувати? Чи можна понюхати?

Отже, це категорія не матеріальна, а духовна. Вона стоїть поряд з такими поняттями, як

Душа, Дух. Як же зрозуміти, що це — Добро?

З чим воно асоціюється? З яким предметом ви пов'язуєте поняття «Добро»?

(Сонце, мати, природа тощо)

Як би ви його намалювали?

До дошки запрошуються художники (презентація власних робіт)

Завдання художників: намалювати добро. (попереднє)

— Чому саме цими кольорами ви намалювали Добро?

Якщо добро зобразити у вигляді музики, яка це буде музика? (Весела, сумна, жанр)

Грає …..

— Що є протилежністю Добра?

— Чого більше в сучасному світі — Добра чи Зла?

Отже, Добро — це духовна категорія, її не можна торкнутися, понюхати, посмакувати. Добро можна тільки відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це те, що заставляє нас радіти, любити, співчувати.

-- А тепер звіримо свої знання про добро та звернемося до наших лінгвістів

Добро –

Завдання:

— Де найяскравіше світять зорі, і де ми робили перші кроки, де у нас. були перші відкриття, перші розчарування?

— Хто перший у вашому житті допомагає пізнати суть Добра? У кого найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки?

Уважно подивимося сценку

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:

— Мамо!.. Де моя мама? Люди оточили дівчинку і питають:

— Як тебе звуть, дівчинко?

— Оля.

— А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

— Маму звуть... мама... матуся. Люди усміхнулися. І знову питають:

Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі

Очі в неї... найдобріші...

— А коси? Які в мами коси — чорні, русі?

— Коси ... найкрасивіші...

Знов усміхнулися люди. Питають:

— Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай.

— Руки в неї... найласкавіші. •

Пішли люди і оголосило по радіо: «Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки».

-- Як ви думаєте, знайшлася мама? Чому ви так думаєте?

-- Мама дала нам життя. Вона нас жаліє, коли ми поранимо пальчик, вона недосипає ночей, коли ми хворіємо, вона завжди піклується про нас, навіть тоді, коли ми виростемо і станемо дорослими. Отже, віддячте мамі своєю добротою, щоб у неї менше було сивих волосинок.

Грає для матусь

Гра „Мікрофон”

Закінчіть речення: «Мені добре, коли...»

«Бути милосердним — це ...»

Зачитування міні-творів про Добро, Милосердя

-- А хто вас любить дуже-дуже, навіть іноді більше, ніж мама, захищає нас від злого в світі, пече смачні пиріжки і кладе в свята під подушку подарунок?

--Запросимо знову наших акторів.

Святковий обід

Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна в родині найменша, їй восьмий рік. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім'я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить із неї капає на стіл.

Незабаром у Ніни День народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: В Ніниної бабусі руки тремтять».

Ніна тихенько й каже:

— Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає.

— Чого? — дивується мати.

— У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.

Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: «Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе Ніно з днем народження. Моє тобі побажання — бути людиною».

Запитання: Що це означає бути людиною?

Висновок: Бути Людиною — це поважати старість, дбайливо й терпимо ставитися до проявів старості, пам'ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде старим і немічним.

Запитання: Добрим бути просто чи не просто?

-- Дорогі діти! Давайте зараз заглянемо у свою душу і дамо відповідь на таке питання: чи завжди наші слова відповідають вчинкам? Що красномовніше говорить про здатність творити добро — красиве слово, не підкріплене ділом, чи конкретна справа?

Висновок: Добро — дієве. Воно любить конкретні справи.

Керуйтеся в своєму житті принципом: «Якнайменше красивих фраз, якнайбільше

красивих справ».

-- З давніх-давен народ збирав перлини мудрості, які передавалися із уст п уста. Є в народній скарбниці і прислів'я про добро та зло. Запрошуємо наших фольклористів.

Робота в групах

Завдання. Перед вами конверти, в яких ви знайдете, слова про добро. Ви повинні складати з цих слів речення —тобто прислів'я про добро. Той, хто зробить це першим, отримає приз.

1. Добро плодить добро, а зло плодить зло.

2. Добро не пропадає, а зло умирає.

3. Не все добре, що солодке.

4. Ти до нього з добром, а він до тебе з колом.

5. Не всяка стежка без споришу, не в кожної людини добра душа.

6. Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

-- Цим не обмежуємося скарбниця української народної творчості про добро і зло.

Зачитує вчитель прислів'я, що записані на дошці:

1.. Від лиха до добра недалека дорога.

2. З добрим дружись, а злого й лихого стережись.

3. Не сподівайся за добро дяки.

4. Злий плаче від завислі, а добрий від радості.

5. Все зле — все немудре. У кого є злість, той своє серце їсть. Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра. Злий сам себе б'є.

6. Злість до добра не доводить.

Вірш про добро:

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту,

І дитина робить добру справу,

Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

І закрутиться земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші

Доброта з роками не старіє

Доброта від холоду зігріє

1 якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

-- Про Добро ми поговорили. А поняття, яке стоїть пліч-о-пліч з добром, називається — Милосердя.

Давайте пізнаємо природу цього слова. Як ви думаєте, що воно означає? Звернення до лінгвіста: Милосердя – щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини що потрапила в біду.

--Дякуємо, запрошуємо акторів зі сценкою „Випробування”.

Випробування

Діти розв'язували задачу. Стояла тиша. Раптом в двері хтось постукав. В клас зайшов директор і сказав: «Привів нову ученицю». Всі побачили маленьку ученицю. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою.

В учителя забилося серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах — молитва: «Хай не побачить дівчинка в ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки».

В дитячих очах учитель побачив радість: приїхала нова учениця. Вони дивилися тільки в очі — і ласкаво посміхалися.

Учитель сказав: «її звати Оля. Вона приїхала до нас здалеку. Хто уступить їй місце за першою партою? Бачите, яка вона маленька». Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за першою партою, підняли руки і стали просити: «Я перейду!»

Оля сіла за першу парту.

Питання: Як ви гадаєте: клас витримав випробування?

Висновок: Бути добрим — це бережливо ставитись до слабших від себе, до інвалідів, розуміючи, що здоров'я — це божий дар і ми не повинні хизуватися ним перед слабшими за себе. Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про духовне багатство і душевну красу, а в немічному тілі може бути багатий внутрішній зміст, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших.

«Не будьте байдужим, байдужість смертоносна для душі». (М. Горький)

-- Ми поговорили про ставлення до найближчих людей — батька, матері, бабусі, про ставлення до слабших себе та інвалідів, а тепер давайте поговоримо про ставлення до братів і сестер наших молодших — тварин, які є частинкою природи, і теж мають серце, очі, вуха, відчувають тепле відношення до себе.

Запитання: Як Ви розумієте вислів, написаний на дошці: «Захистіть дітей і тварин. У них

немає права голосу, у них немає права виробу».

Подивимося інсценування.

ПОСИРОТИВ

Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще чимало часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на горобців, що весело цвірінькали, плигаючи з гілки на гілку.

Враз всі горобці знялися й кудись полетіли. Залишився один. Він цвірінькав тихо і ласкаво. Потім став дзьобиком чистити пір'ячко. Юрко націлився з рогатки й пустив у нього камінець.

Юркові стало страшно: «Невже це я зробив?» — подумалось йому.

Тут відчув, як хтось поклав йому руку на плече. Панас Іванович відхилив гілку, і Юрко побачив на бузковій гілці горобине гніздо. З нього виглядало п'ятеро пташенят. Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, роззявляли дзьобики.

— Вони тепер лишилися без матері,— тихо сказав Панас Іванович.— А якби з твоєю мамою хтось таке вчинив...

Юрко стояв блідий і мовчазний.

— Ну що ж, іди на урок,— зітхнув Панас Іванович.— Допомогти цим бідолашкам ніхто вже не зможе... '

Уночі Юрко майже зовсім не спав. Йому ввижалися пташенятка, що_;роззявили дзьобики й жалібно пищали, гукаючи матусю.

Запитання: Як Ви оцінюєте вчинок Юрка? Що керувало ним, коли він вбив пташку?

Висновок: Людина на те і людина, щоб оцінювати і зважувати свої дії та і вчинки. Часто людська легковажність і байдужість стає причиною страждань і не влаштованості братів наших молодших. Отже, не будьте байдужими. Пам'ятайте, що всі ми — діти Космосу і ми народжені для того, щоб плекати добро.

Запитання: А тепер скажіть чи все красиве — добре? (Мухомор)

КРАСА І ПОТвОРНІСТЬ

На сонячній галявині живе красуня — Краса. У неї багато-багато квітів. Як тільки є в світі квіти — всі ростуть у неї на галявині. Коли тихі сутінки опускаються на землю і все живе лягає спати, Краса іде до людей. Заходить в будинок, підходить до сплячої людини, кладе в головах квітку... Якщо людина спить чутливо, вона чує прихід Краси, просинається, бере квіточку, милується нею. І ця людина вже щаслива. А якщо людина спить; так, що не чує ні завивання вітру, ні гуркоту грому, вона ніколи не бачить, подарунка Краси. Тому що слідом за Красою іде від будинку до будинку Потворність. Це жахлива істота. В її злих очах ненависть і презирство до людей. Вона живе десь в смердючому болоті. Хто не відчував Краси, не прокинувся, не взяв квітку, не замилувався нею — вона до того і заходить, бере квітку і подає,— ніби яструб пташину, яка випала з гнізда. І сон людини, до якого прийшла Потворність, робиться важким і тривожним. Сняться йому голі віти дерев і засохле поле. Діти, скажіть будь ласка, чому існує Краса і Потворність?

Висновок: Однією з ознак Доброти є вміння бачити, сприймати і цінувати красу, все красиве в

оточуючому світі. Все красиве від Любові, від Добра, все потворне від людської

байдужості, заздрості, злоби.

-- Сьогодні ми говорили про Добро і Милосердя. Ви збагатилися знаннями про Добро. Хотілось би, щоб після наших зборів кожен з вас осмислив свою життєву позицію і став добрішим, кращим, досконалішим.

-- Ми повертаємося до нашого доброго сонечка, що ви намалювали на дошці, і виконуємо таке завдання: напишіть над кожним промінцем сонечка риси доброї людини:

Золоте правило:

1. Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2. Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.

3. Слухати маму, тата, бабусю.

4. Не сміятися над каліками.

5. Любити і берегти природу, тварин.

6. Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

7. Не залишати тварин у біді.

8. Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси.

9. Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.

Вчитель: А тепер слово надається нашим улюбленим батькам (наводять приклади з

життя, зачитують свої міні-твори, дають поради)