Сценарій етновечірки "Андріївські вечорниці"

Луцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №11-колегіум

Луцької міської ради

Сценарій етновечірки

«АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ»

Підготувала:

вчитель початкових класів

Толстинюк Тетяна Миколаївна

Луцьк – 2019

Тема. Андріївські вечорниці

Мета: ознайомити дітей з традиціями та обрядами проведенням Андріївських вечорниць; розвивати інтерес до народних звичаїв, до духовної спадщини українського народу; виховувати повагу і любов до народної пісні, народної творчості, до рідної мови та Батьківщини.

Хід заходу

(Українська світлиця святково прибрана: лавки, стіл, імпровізована піч, горщики, макітри. На стінах вишивані рушники, на долівці доріжки. Всі діти одягнуті в національні костюми.)

Вчитель:

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово!

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі та веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

1 учениця:

У всьому світі – кожен зна –

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна єдина-

Це наша славна Україна.

2 учениця:

Не забувай Шевченків спів

Про горду славу козаків,

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

3 учениця:

Дітвора ми українська,

Хлопці та дівчата

Хоч слабі у нас ще руки,

та душа завзята.

4 учениця:

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти.

В нашій школі всі вчимося

Рідний край любити.

Вчитель: Є в нашого народу чудові традиції – колядування, щедрування і вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у нашого сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо все, що є в народі, – його пісню, мову, історію. Пора вечорниць – це довгі вечори осені та зими. Люди збирались у когось у хаті. Кожен брав із собою якусь роботу. На вечорницях пряли, вишивали, чесали вовну, плели кошики і майстрували інші предмети домашнього побуту. На вечорницях співали і танцювали. Давайте і ми завітаємо з вами до однієї з українських осель, де на нас вже чекає добрі господар і господиня.

Господиня: Вже й вечір, а ні дівчат, а ні хлопців щось ще немає. (Визирає у вікно.)

Господар: А пам’ятаєш як раніше були молодими – цілу ніч гуляли б, тільки музика та пісні.

Господиня: Скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні,

діду, що не кажи, а світ перемінився.

(Чути гучний сміх, пісні, в двері хати стукають дівчата.)

Дівчатка разом: Пустіть до хати!

Господиня: Заходьте, голубоньки! Ласкаво просимо!

Дівчинка:

Добрий вечір вашій хаті! (Вклоняються.)

Уклін господині!

Ой веселі вечорниці

в нас на Україні!

Господар:

Добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо!

Ви заходьте в нашу хату,

Превелику, пребагату.

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці!

Дівчинка:

Гей на наших вечорницях

Хто сумний – розвеселиться.

Співи, танці, небилиці, –

Гарні будуть вечорниці!

Дівчинка:

Стрічайте пирогами,

Смачними, масними.

Бо ми прийшли з піснями,

Піснями голосними!

Дівчинка:

Ну ж бо заспіваємо

Аж усе, що тільки знаємо,

Поки підемо спати,

щоб раненько встати.

(Звучить пісня «Хлопці кучеряві, не ходіть до нас».)

Господиня: А де ж це наші хлопці? Ану, цить! Здається хтось у двері грюкає.

Піду, відчиню, бо й хату рознесуть!

(Дівчатка з визом біжать на свої місця, до хати заходять хлоп’ята.)

Хлопець: Добрий вечір всім, хто у цій хаті!

Дівчинка: Здрастуйте! І вам не хворіти!

Хлопець: Йшли ми оце, йшли вулицею. Чуємо – дівчата співають, та й вирішили зайти, привітатись, себе показати, на людей подивитись.

Хлопці разом: Пустіть до хати!

Дівчинка: Не пустимо вас до хати, бо вас дуже багато!

Хлопець (погрожує кулаками): Пустіть, бо гірше буде!

Хлопець:  Дівчатонька, голуб’ятонька

Ми прийшли не битися,

Ми прийшли миритися.

І гостинці принесли,

І музиків привели.

Хлопець:

Ой, дівчатка-чарівниці,

Пустіть нас на вечорниці!

Господиня: Ну що, дівчатка, пустимо?

Дівчинка: Та нехай вже заходять, як же без них?

(Хлопці заходять до хати, співають козацьку пісню «Розпрягайте хлопці коней».)

Хлопчик: Гей, дівчата, зустрічайте,

Вареничками й пиріжечками нас пригощайте!

Дівчинка: Бач, які хитрі, вареників їм подавай! Ви краще загадки відгадайте. Подивимось, чого ви вартуєте.

Сидить панна у світлиці

молода, червонолиця.

Хто до неї завітає –

вітамінами вгощає. (Морква.)

Кажуть, щоб хвороб не знати,

Треба всім мене вживати.

Може, ви мене й з’їсте,

Тільки сльози проллєте. (Цибуля.)

Печуть мене, смажать і варять,

Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля.)

В полі хороше мені

Зеленіти навесні.

Чим же я – не молодець?

Маю диво-корінець. (Буряк.)

Сидить на городі бабуся,

А в неї сім кожухів на кожусі. (Капуста.)

Дівчинка: Яку це страву можемо приготувати? (Борщ.)

Дівчинка: А що то за борщ без сала?

Хлопчик:

А у нас на Україні

Хлібом-сіллю вас зустрінуть,

А ще салом почастують,

Спокон вік його цінують.

Хлопчик:

Їжте сало – буде сила,

І щоб там не говорили

Про холестерин в крові –

Ви не вірте тій брехні.

Хлопчик:

Будеш сало споживати,

Станеш гарно виглядати

Так ще прадіди казали,

Коли сало коштували.

Хлопчик:

А яке ж воно смачне –

З морозильника сальце.

З помідором, часником,

Із борщем та огірком.

(Звучить пісня «Борщ».)

Вчитель:  А тепер давайте проведемо такий конкурс: хлопці будуть говорити початок прислів’їв та приказок, а дівчата продовжують їх.

1. Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує).
2. Який народ … (такі й порядки).
3. Хто землю удобряє … (тому й земля повертає).
4. Хто полю годить … (тому жито родить).
5. Поки суд та діло … (а кошеня сало з’їло).
6. Бджола мала, а … (й та працює).
7. Без охоти … (нема роботи).
8. Маленька праця … (краща за велике безділля).
9. Чесне діло … (роби сміло).
10. Хочеш їсти калачі … (не сиди на печі).
11. Хто багато робив, … (той і багато знає).

Вчитель: А зараз давайте позмагаємось, хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовку.

Хлопець:

Наша Варка – господарка.

Господарка, квітникарка

У дворі біля криниці

Сіє айстри й чорнобривці!

Дівчинка:

На печі, на печі

Смачні та гарячі.

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі –

Не сиди на печі.

Хлопець:

Ми носили воду в ситі,

Та дерева не политі

Воду в ситі не носити,

Саду ситом не полити

Дівчинка:

Пішли рясні дощі,

Ловилися лящі,

А хлопці мов хлющі

Забули про лящі

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі.

Хлопець:

Вибіг Гришка на доріжку.

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку.

Хай впіймає мишку кішка.

Дівчинка:

Ти малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже.

Хай малий теля прив’яже.

Хлопець:

За горою біля броду

Обгороджений город.

Барабанить по городу

Бараболя і горох.

Дівчинка:

Сорока сороченятам

Сорочки строчила

Вишиванки шила.

Все чорним та білим

Все білим та чорним.

Сорочки строчила

Стрекотати вчила.

Конкурси для батьків

1. Конкурс скоромовок.

Варка варила вареника,

Василь взяв вареника.

Варка Василя варехою.

Василь Варку вареником.

Вередували вереднички,

що не зварили вареничків.

Не вередуйте, вередниченьки,

ось поваряться варениченьки.

Вашому Паламареві нашого

Паламаря не перепаламарювати.

Наш Паламар вашого Паламаря

перепаламарить, перевипаламарить.

Сидів горобець на сосні, –

заснув – і упав уві сні.

Якби не упав уві сні.

Сидів би він ще на сосні.

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі окрім кропу кипить короп для Прокопа.

2. Конкурс «Збери слово».

Вчитель: Я вам задаватимуться питання, ви маєте відгадати це слово. Логічно, що воно буде складатися з 4 букв і буде містити саме ті літери, які є у вас. Ви маєте скласти це слово. Так, щоб глядачі могли його прочитати, тобто зліва направо.

Букви: УМКАВСОБ

Розподіл: ВК    УО   СМ    АБ

1. Чоловіча прикраса – борода і … . (ВУСА)

2. Буває англійська, буває німецька, а наша українська. (МОВА)

3. Моя хрещена, а моєму татові й мамі. (КУМА)

4. Змелені зерна пшениці. МУКА

5. Розділовий знак. КОМА

6. Нічний великий птах. СОВА

7. Нею косять, а дівчата заплітають. КОСА

8. Вид спорту, яким досконало володіє Олександр Усик. БОКС

Сценка з Грицем

Дівчинка: Хлопці, дивіться, а що наш Грицько заснув?

Гриць: Що! Я не спав!

Хлопець:

Ой, не ходи, Грицю, та на вечорниці.

Бо на вечорницях – дівки-чарівниці.

Хлопець:

Котра дівчина чорні брови має,

Тая дівчина усі чари знає!

Дівчинка: То ставай до роботи.

(Звучить пісня «Грицю, Грицю, до роботи». На слова «Ой, чекайте, де б тут сісти» – Гриць вбігає посеред сцени, дістає велику ложку і біжить до столу.)

Гриць: Дівчата, Розбудили, їсти не дали! А мені якраз вареники снились. Ох і люблю ж я їх!

Дівчинка: Будуть тобі, Грицю, вареники.

(Звучить пісня «Варенички».)

Хлопець: Дівчатка, а чи готові ваші вареники? Почастуйте нас.

Дівчинка: Любі гості! Пригощайтеся вареничками. Вареники непогані! Вареники у сметані.

Хлопець:

Вареники дуже ситні, вас чекають у макітрі.

Білолиці, круглолиці із добротної пшениці!

Ворожіння

Вчитель: А ще у ніч на Андрія дівчата ворожать. Ворожіння – це найголовніший обряд Андріївських вечорниць. І сьогодні ми теж погадаємо з дівчатами. Можливо, через роки наші гадання збудуться.

1. У ніч на 13 грудня покладіть під подушку мішечок з написаними на окремих аркушах паперу чоловічими іменами (11 імен на ваш розсуд, а один папірець залишіть порожній). Вранці 13 грудня витягніть один з листків. Яке ім’я випаде – так і зватимуть вашого майбутнього чоловіка. Якщо вам дістався пустий папірець, значить –  ім’я судженого поки залишається таємницею.

2. Візьмемо жменю великої квасолі. Загадайте питання, щоб відповіддю на нього було «так» або «ні». Потім квасолю переберіть, примовляючи і, як ворожіння на ромашці. На якому слові квасоля закінчиться, така і відповідь.

Калита

Вчитель: Ще один обряд Андріївських вечорниць – це «кусання калити». Калита – це великий корж, посередині з отвором, який дівчата пекли усі разом. Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблювали коржа родзинками та притрушували з маком. Червоною стрічкою калиту прив’язували до верхнього кінця довгої палиці, щоб парубок міг підстрибнути і вкусити калиту. Якщо ж не вкусив, то парубка змащували сажею. Ми з вами зараз теж попробуємо провести такий обряд. Мазатися сажею не будемо, але калиту вкусимо!

Біля калити стає вартовий – «Пан Калетинський». Він запрошує «пана Коцюбинського» кусати калиту. «Пан Коцюбинський» бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту, промовляючи:

– Їду, їду Калиту кусати!

– А я буду по зубах писати!

– А я вкушу!

– А я впишу!

Гра «Калита»

(Звучить пісня «Андріївські вечорниці».) 

Вчитель: Дякую вам, хлопці та дівчата, що порадували нас, що звеселили українську хату піснею і веселими жартами.

Дівчинка:

Ми гуляли, веселились, усім весело було.

Вечорниці завершились і, здається все пройшло.

Ні, так просто не проходить, в серці струночка бринить.

Про веселий вечір спогад в нашім серці буде жить.

Дівчинка:

Скільки б не гуляли, а додому час.

Проводжай за двері, господине, нас.

Дівчинка:

Гарно ми гуляли,

Гарно веселились,

Шкода, що розваги

Швидко так скінчились.

Вчитель:

Та ви не сумуйте,

Ну ж бо, прийде час,

Знову вечорниці гарні будуть в нас.

Дівчинка:

Нехай ваша хата всім буде багата

І хлібом, і сіллю, і великим добром!

І дітьми хорошими і добрими.

І здоров’ям, і злагодою, і сімейним теплом.

Дівчинка:

А ще вам бажаємо, щоб ви не старіли!

Щоб серцем, душею були молоді!

До рідного краю любов’ю горіли!

І користь приносили рідній землі!

Вчитель: Сьогодні ми мали чудову нагоду погратися в ігри, в які грали наші дідусі та бабусі, а також поринути в минуле нашого народу, пов’язане з традиціями. Головне наше завдання полягає в тому, аби ці традиції не забулися, а примножувалися та продовжувалися. Міцний наш рід, жива в ньому пам’ять про минуле.  Тож бережіть цю прекрасну, багату скарбницю: в ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.

Вчитель: А тепер запрошуємо усіх на українське частування!

(Звучать українські народні пісні.)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Пігович М.В «Позакласні заходи. 1-4 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.

2. Березовський І. Українські народні загадки / Загадки. – Київ, 2000.

3. Красоткіна Н.Г. «Виховні заходи. 1-4 класи. Тернопіль: Мандрівець, 2007.

4. Вірші та пісні з журналів «Розкажіть онуку», «Дошкільне виховання», «Початкове навчання та виховання», «Позакласний час».

5. Богуш А.М. Етичні бесіди у початкових класах. – Київ, 1998.

6. Рудич О.В. Уроки етики в початкових класах. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.