4 грудня о 18:00Вебінар: Новий курс мистецтва в школі: теорія і практика

Сценарій "Хай в серці кожної дитини живе любов до України!"

Про матеріал

Україна – наша рідна країна, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами:- Рушаймо у край!- Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна.

Перегляд файлу

Сценарій  "Хай в серці кожної дитини живе любов до України!"

(кліп до пісні «Україно» Ірина Легкодух)

  Що то за країна – неба синього блакить,

На ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?

   У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?

 

   У якій іще країні земля родить так охоче?

Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?

  Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна невимовної краси!

 

   Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть

На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.

  Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни

У якій разом із нами народився і живеш.

 

Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, розбудовувать державу.

  Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина – Наша ненька –

ДІТИ:   Україна!

 

(пісня «Я маленька українка», Степан Іванців)

       Вишита колоссям і калиною, вигойдана співом солов’я,

      Звешся величаво – Україною, земле зачарована моя!

     Про Україну я пісню співаю, кращої всвіті для мене нема.

      Від небокраю й до небокраю навіть шукати дарма.

      Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,

      Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.

 

      Тут калина і верба, тут і радість, і журба,

      Ніжне материнське слово і така  чудова  мова.

      Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,

      Краю ніжний і святий, я люблю тебе, ти – мій!

      Україно величава!

      Ти для нас – єдиний дім, ти – держава,

      ДІТИ :   Розквітай на радість всім

 

(пісня «Я маленька українка»)

  Непроста історія країни, батьківщини нашої – України.

  А що таке, , Батьківщина?

   Це під віконцем калина,

 тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі

 

   Дужі руки у тата, під тополями хата

 Під вербою криниця, в чистім полі пшениця.

   Україно, земле рідна

 Земле сонячна і хлібна, ти навік у нас одна.

   Ти, як мати, найрідніша, ти з дитинства наймиліша,

   Ти і взимку найтепліша – наша отча сторона.

   Так,  Батьківщина – це наш рідний край,

      Це наша дорога і мила Вітчизна

      Це земля, де ми народились ,

       І вперше побачили, пізнали світ.

   Де почули колискову пісню, рідну мову,

Де відчули турботу і ласку.

  Кожна людина любить свою Батьківщину,

Робить усе для процвітання  рідної держави,

Для її слави, свободи і незалежності.

 

-  Україна – наша рідна країна, це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, притомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками – всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцевість, що Він став часто навідуватися зі словами:-  Рушаймо у край!-  Кажуть, що з того часу і пішла назва нашої держави – Україна.

-  Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, вона мужньо пережила найважчі випробування і не скорилась. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

   Всі ми хочемо жити у мирі,  щоб здіймались у вись журавлі

  І дитячі хай посмішки щирі    завжди сяють на нашій землі!

 

  Щоб ні сліз не було, ані болю,    щоб не чути нещадних гармат,

   Щоб на нашу не випало долю  ні страждань, ні воєнних утрат.

 

  Щоб нас сонечко вранці будило  заколисували солов’ї,

  Щоб зростали ми в мирі щасливо   і для нас гомоніли гаї.

 

(кліп «Квітуча Україна» Олександр Фролов)

-  Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте казку.

-  Давним-давно жила одна жінка і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.  Першим пішов  старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому корону з трьома промінчиками.-  За корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я –Тризуб.

                                  Наш герб – тризуб                    

 Уважно придивись до нього – .

 Тризуб, немов сім’я єдина,

 Де тато, мама і дитина

 Живуть у мирі і любові

 На Україні вольній, новій.

-  Середньому сину мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір і дали йому ім’я – Прапор.

                                   «Державний прапор»

Небеса блакитні сяють з глибини,

а пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,

Це знамено рідне —злото й синява.

Прапор наш, як літо,в сонці майорить —

по долині жито, по горі блакить. 

А там, де був молодший син, звучала дзвінкоголоса пісня, бо мати подарувала сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір -  нашу  Україну.

              «Державний Гімн»

Слова палкі ,мелодія врочиста, -

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села ,містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва,заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї  лине світло навкруги

(показати державні символи на екрані)

Благословенна у віках земля

 З хлібами щедрими під небом синім.

 Велично й впевнено зійшла зоря

 Нової України!

 Вона в моїй душі, в серцях людей,

 У радощах та у скрутну годину.

 Ім'я її прекрасне і святе –

 Повіримо всі - в Україну!

 Вона добро несе в новітній світ,

 Довічну віру й пісню солов'їну.

 Тож пам'ятаймо пращурів завіт –

 Любити Україну!

 

(пісня «Заспіваймо пісню за Україну» О. Пономарьов)

  Україна – золота, чарівна сторона. Земле, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. Слова, що йдуть від серця, найщиріші та найтепліші. Тож давайте складемо колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово рядка.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна найкраща…( у світі).

Моя Україна – це ліс і озерця, безмежні степи і чарівні…( джерельця).

 

Красиві пейзажі  і гори високі, маленькі струмочки і ріки…(глибокі)

Міста старовинні і замки прекрасні, великі будови і дуже…(сучасні).

Сади чарівні, мальовничії села, моя Україна – це пісня…(весела).

Це щира, багата, як світ, її мова, крилата, така мелодійна…(чудова).

ЇЇ обереги – верба і калина, найкраща у світі – моя…(Україна).

Вітчизна моя, дорога Україна, для кожного з нас ти у світі…(єдина)

   Я – син України, з козацького роду.

  І я українкою змалку зовуся. І цим я пишаюся й щиро горджуся.

Всі ми – дути українські, хлопчики й дівчатка,

 Хоч іще не дуже сильні, та душа завзята.

Так, ми українці. А чи знаєте ви, які риси характеру притаманні українцям? Пропоную стати у коло, передавати ось цей віночок з рук у руки і називати риси наших співвітчизників.

                                  ГРА «ЯКІ МИ?»

ДІТИ:    (добрі, розумні, привітні, щирі, веселі, культурні, виховані, усміхнені, сильні, дужі, завзяті, працьовиті, співучі, щедрі, гостинні, чепурні,).

 

Я.   Хочу перевірити чи знаєте ви, діти, чим багата наша країна. Я буду промовляти слова і, якщо назване є в Україні, ви плескаєте в долоні, а якщо немає -  тупочете ногами. ( річки, гори, моря,  пшеничні поля, океан, ліси, пустеля, міста, села, джунглі, квіти, родючий грунт).

Я.  У кожного народу є свої страви, є вони і в українців. А ви знаєте, які?

 ГРА «ЛОЖКУ ПЕРЕДАЙ – СТРАВУ УКРАЇНСЬКУ НАЗИВАЙ»

ДІТИ:   «Українські ми малята, будемо страви називати» (борщ, вареники, пампушки, галушки, сало, гречаники, капусняк, куліш, голубці)

Малята, а чи можна за ім’ям дізнатися, українці ви чи ні?

ДІТИ:    Можна.

Так, українські імена відрізняються від імен людей інших країн. Наприклад, в Америці хлопчика називають Джон, в Росії – Ваня, а в Україні – Іванко. А ви знаєте, якими іменами називають дітей в Україні?

 

                                 ГРА «НАЗВИ  ІМ’Я»

Жан-Іван, Майкл - Михайло, Ніколя – Микола, Пітер – Петро, Ханна –Ганна, Стів – Степан, Джон – Іван, Хелен – Олена, Анна – Ганна, Аксінья – Оксана, П’єр – Петро.

ВЕД 2:  Сьогодні, діти, ми говорили про нашу країну, про нашу рідну Україну.

Кожен з нас бажає нашій країні миру, процвітання, добробуту.

Покладіть праву долоньку до серця, відчуйте, що воно говорить?

  Я все люблю в своїм краю: криницю, звідки воду п’ю,

Та повні гомону ліси, та дзвони срібної роси.

  Я все люблю в своїм краю: ось під веселкою стою,

   Ось дощ веселий напоїв  тужавий колос рідних нив.

 

  Я все люблю в своїм краю: найбільше – матінку свою,

    І ще ласкаву, радісну, єдин   люблю, як сонце, Батьківщину.

  Люблю тебе я, мила Україно!   І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

       Я буду вчитись в школі на відмінно,   щоб мною ти пишатися могла.

 Люблю твої ліси, струмки, джерельця і все – усе, що є в моїм краю!

       Тепло долонь, і розуму, і серця  я  Україні милій віддаю!

 

 

-  Незалежність країни дає можливість кожному із нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви, діти, - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і його мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.

   Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, діти, бережіть.

Нехай у серці кожної дитини про Україну пісня  зазвучить.

  Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі.

       Співай, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.

 

(пісня-кліп «Моє ім’я –Україна» Тіна Кароль і діти)

 

docx
Додав(-ла)
Лиса Любов
Додано
28 липня 2018
Переглядів
630
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку