Сценарій. Казка про Україну

Казка про Україну

( Присвячено рідній Україні та її захисникам)

Мета: Прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Ширма оформлена у стилі української  хати, стіл, на столі вишитий рушник, лавка,стрічки, музичне оформлення

Місце проведення: Долматівська  ЗОШ І – ІІІ ступенів

Дата проведення: 09.02.2017р.

Цільова аудиторія: 5-11 класи

 

1. Пісня « Чорнобривці насіяла мати» ( виконує дівчина)

• Д.  Ну і ось, усе у мене готово.  Я і борщику наварила і пампушок напекла і навіть сорочку для братика попрасувала. Але … де ж він так довго забарився? Котигорошку…! Братику… ! Вже час обідати!
• Х. Іду, іду сестричко ! Зачекай хвильку! Отже ці вороги, ще й до хати нашої хочуть  залізти.
• Д. Котигорошку. Братику, ну які ще вороги? Хіба ж ми кому лиха бажаємо, ми ж завжди раді добрим людям. Чи не так?
• Х. Так то воно так сестричко! Але коли хочеш миру, то готуйся до війни! Це дуже мудрі слова.   – Ти  нікого тут підозрілого  не бачиш? ( дивиться по сторонам)
• Д. Підозрілого!  Та що з тобою? А- а , та це тобі мабуть з голоду мерещіться  , ходімо вже обідати, Я борщику наварила , пампушок напекла, все як ти любиш. Ходімо,ходімо!
• Х. Добре , добре, можливо це дійсно від голоду мерещіться. ( іде за сцену)

2. Музика  ( Заходить Чаклунка)

• Ч.  Так ось , як ви живете мої дорогенькі родичі. Давно я тут не була і поки що не накоїла  ніякого зла, та нічого все ще попереду.

Чепурненька хатинка, квіти, ягоди. Фу, гидота!  Та нічого,я тут все зламаю,потрощу, спалю! Як я люблю руйнувати. Це ж не будувати! А де мій помічник?  Лісовик..? де ти дурню вештаєшся?

• Л.  Іду,іду  моя хазяюшко! Тут я, ну що тепер  руйнувати?
• Ч. Та стій, ось. Бачиш хатинку?
•  Л. Ага, то що я починаю.
• Ч. Та стій дурню, не зараз. Слухай мене. У хатині дівчина, її звати Україна.
• Л. Таке гарне ім'я, ласкаве.
• Ч. Та щоб я такого більше не чула! А то Котигорошко, брат її рідний, козак сильний,завзятий, нікого й нічого не боїться.
• Л. Ну то що, я пішов.
• Ч. Та стій же ти, кажу тобі не зараз. Підеш , коли Котигорошко рушить у похід, дівчину викрадеш і приведеш до мене, нехай мені  служить. Зрозумів!
• Л. Так моя хазяюшко! Усе зрозумів. А винагорода  потім буде?
• Ч. Буде, буде, іди геть!

( Лісник йде зі сцени )

• Ч. Ну що Україночко, я прийшла, а ти мене і не чекала!

                   Музика ( Козацький марш)

( Чаклунка бігає туди сюди, не знає куди себе подіти) Закриває вуха!

• Ч. Знову ці козаки, як же я їх ненавиджу . ( Йде зі сцени)

3.Заходить дівчина і Котигорошко

• Х. Ох і смачно пообідали. Дякую сестричко! Але мені час у похід вирушати, там мене побратими чекають.
• Д. Повертайтесь живими і здоровими. Нехай вас Бог береже!
• Х. Обов'язково і з перемогою! (піднімає булаву вгору), ( провела . помахала)
• Д. Ой, стомилася я, присяду біля калини, трішки відпочину. (сідає на лавку і засинає)

3. Звучить ніжна мелодія ( заходить Ангел)

• А. ( Гладить дівчину)

Спи, спи солодко , моя дівчино, нелегка доля чекає тебе, але я завжди буду поруч з тобою. Подарую тобі дві стрічки: жовту і блакитну, в них сила небес, вплети їх у волосся, як тільки ворог їх торкнеться, він згине, як роса на сонці.( кладе стрічки дівчині у руки і йде) Пам'ятай усе Україно.

(Прокидається дівчина)

-Д. Дивно, я щойно у вісні , бачила янгола, який мені щось казав про силу небес!

(Дивиться на стрічки) Ой, він справді був тут!

Блакитна – це безкрайнє небо, а жовта – це  золоті пшеничні поля. Яка краса! ( Крутиться й чіпляє у волосся стрічки).

Янгол ще мені щось говорив, але я забула.

4.( Забігає Лісник з канатом)

- Л.Піймалася.( зав'язує до руки канат)

-Д. Ой, а ти ще хто такий, зелений чоловіче? Якесь страх опудало. Ти чого до мене прийшов ?Я тебе не запрошувала.

-Л.  А я завжди приходжу туди, де мене не чекають. Моя хазяюшка наказала мені відібрати у тебе землі, а тебе взяти у полон, щоб ти їй слугувала.( Тягне дівчину за ширму).

-Д.  Котигорошку… братику…рятуй!

5.(Звук музики, заходить чаклунка)

-Ч. От і чудово. Тепер цей будиночок мій, і ліси, і гори, а до моря рукою подати. Буду тут господарювати, тут так затишно. Навіть калина і та солодшою стала.

6.( Лісник заводить дівчину Україну)

-Л. Ну ось ,хазяюшка, все як ви наказували, землі забрав, дівчину полонив. Винагорода де?

-Ч.  Яка винагорода? Ти про що?

- Л. Знову обдурила! ( Йде за ширму)

-Ч. Так, у мене ти носитимеш сарафан а не оцю вишиванку, чула!

-Д. Ще чого, мені її матуся вишила, я її нізащо не проміняю. І тобі слугувати я не буду . Теж мені господиня. Чого лізеш до чужого, тобі своїх палаців мало? Не для тебе я вирощувала калину, не для тебе колосяться золоті поля. Іди геть! І щоб духу твого тут не було!

-Ч. Та як ти смієш, я твоя старша родичка.

-Д. Так родичі приходять з радістю, а ти? Як нічна злодійка, як чорна хмара посеред ясного неба.

Нічого, нічого , ось повернеться мій братик, толі й побачимо, як  ти  розійдешся на всі чотири сторони.

-Ч. Дівчинко, дівчинко давай сваритися не будемо, у мене для тебе подарунок є ( дістає яблуко із горщика)  пригощайся , везла для тебе і твого братика.

-Д. Дякую, але від тебе нам нічого не потрібно. Краще забирайся геть!

(За сценою лісник кричить: - Відпустіть , ой.ой Більше не буду)

-Ч. От халепа Котигорошко повернувся. Ну що, треба тебе сховати                 ( виводить за ширму а сама виходить)

-Ч. Ой , а ось і Котигорошко повернувся , а я на тебе так чекала.

-Х. Зате на вас не чекали.

-Ч. Ну годі, у мене для тебе є подарунок, сама зробила ( дістає матрьошку)  майже як твоя сестричка, а відкрити її зможе найсильніший козак.

( Хлопець відкриває, звучить музика,Котигорошко падає)

-Ч.Сміється. Пречудово, моя отрута подіяла,все іде по плану. ( іде за ширму)

(Звучить « Гей плине кача…»)

7.( ВиходитьАнгел, присідає . гладить хлопця)

-А. Рано тобі ще Котигорошко рідні землі покидати. Хто ж захищати буде як не ти? Вставай! Вставай козаче! Тебе чекає Україна! ( йде зі сцени)

( Хлопець починає вставати)

-Х. Що трапилось? Що це було?

Так це підступна чаклунка, хотіла ,щоб я загинув, отруїти хотіла

• Де моя сестричка, треба її рятувати ( біжить за ширму)

(Виходить Чаклунка із дівчиною)

-Ч.  Ну що дівчинко, немає твого братика. Тому хутко виконуй, що я тобі накажу!

-Х. Помиляєшся, нічого в тебе не вийшло. Не так просто здолати козака – Українця. – Зараз отримаєш у мене! ( Замахується на Чаклунку булавою)

-Д. Зупиніться, скільки можна вже сваритись. Давайте краще будемо жити дружно, разом як колись.

-Ч. Дружно! Як колись! Та навіщо мені це потрібно! (Торкається стрічок .які хотіла зірвати.)

( Звук  « стук серця Чаклунки»)

• Ч. О ні ,що зі мною? Я втрачаю силу, о ні, рятуйте!

( Тікає зі сцени)

-Д. Так ось про що казав мій ангел. Він казав, що коли ворог доторкнеться стрічок, то відразу втратить свою чорну силу.

-Х. Так це чудово. Чаклунка більше не зможе нам зашкодити.

Будуть знати вороги, хто до України моєї з мечем прийде, то від нього і загине. І так буде завжди!

-Д. Братику, я тобі така вдячна, ти мій захисник і герой, ти врятував мені життя а це означає, що я знову зможу милуватися безкрайнім небом, слухати спів птахів,  випікати духмяний хліб, щоб пригощати добрих людей.

-Х. Так моя Україно, ти ж моя мила, ти ж моя рідна і єдина.  ( обнімає)

А заспівай  пісню, яку тебе мама вчила!

-Д. Гаразд!

(Дівчина співає пісню « Годі браття сумувати»)