Сценарій лялькової вистави '' Сонечко для Квакулі''

Сонечко для Квакулі

Лялькова вистава

Ляльки:

Ведмедик

Лисичка

Мишка

Жабка

Собака

Зайчик

Вовк

Музичний супровід на вибір керівика

Біжить Мишка, співає «Ля-ля-ля». Зупиняється. Переводить погляд на глядачів.

          Доброго дня. Я вітаю всіх вас.

Історію нашу розпочати вже час.

Ми покажемо вам казку,

Нас підтримайте, будь ласка.

Аплодисменти. Мишка продовжує.

Є у мене подруга – Квакуля.

В багатьох казках ми дружимо.

Одного разу жабка захворіла.

Послухання історію її одужання.

Виходить жабка і з сумом говорить:

Ква-ква, як холодно мені.

Не можу відігріти лапки.

Стрибаю тепер лише у ві сні…

Бо сонечко сховалося за хмарки. Ква-а-а-а.

Мишка

Люба Квакулю, пі-пі-пі-пі-пі.

Чому не стрибаєш, сумуєш?

Дивись, як яскраво цвітуть пелюстки.

Але це тебе не дивує?

Жабка.

Знов сонечко в хмарку сховалось

І квіти  це теж відчувають:

Поникли голівки без сонця…

Підстрибнути ж я намагаюсь.

Мишка.

         Чим же я допомогти

Зможу тобі, Квакулю?

Жабка.

Думаю сонечко відшукати.

Допоможеш мені, Мишуню?

Мишка.

Дай подумати хвилину.

В хмарах сонця не знайти нам.

Треба в друзів запитати,

Як нам сонечко дістати.

Жабка.

А до кого ж ми підемо?

Раду у кого знайдемо?

Мишка.

Знаєш, жабко, до Лисички!

Вона все на світі знає:

Чом сховалися сунички

І чом сонечка немає.

Господиня вона гарна,

То ж нам допоможе.

Друзів і в неї багато.

Ти стрибати зможеш?

Лиска живе недалеко

Від берега ставу.

Я тобі допоможу,

Разом дострибаєм.

Жабка.

Чуєш, птахи враз затихли,

Перестали грати.

Десь Лисичка тут з`явилась,

Вийшла полювати.

Мишка.

         Якщо це моя Рижуня –

То лякатись марно.

Ні на кого не полює.

Одяглася гарно

І у гості йде до мене.

Ми так домовлялись.

Познайомить вас хотіла.

Приготуйся…

З`являється Лисичка.

Здрастуй, здрастуй, Мишенько маленька.

Твій почула голосок.

Чом у лісі так тихенько?

Чом не чую я пташок?

Жабка.

Сонце в хмари заховалось.

Все затихло, а я змерзла.

Якби сонце відшукалось,

Враз галявина б розквітла.

Мишка.

Познайомся, люба Лиско,

Це – моя Квакуля.

А ти, жабко, познайомся,

Це – моя Рижуля.

Лиска.

Дуже рада, у вас проблема?

Допомога треба?

Жабка.

Так, десь є квітка чарівна.

На сонечко схожа.

Знайти сонечко

Вона одна допоможе.

Лиска.

Я не бачила такої,

Про неї не чула,

Але в мене є знайомий –

Вчора в нього була.

Він по полю все стрибає

І про все у лісі знає.

Ідуть до Зайчика.

Лисичка.

Здрастуй, Зайчику вухатий.

Хоч вчора я в тебе була,

А сьогодні своїх друзів

Я до тебе привела.

Зайчик.

Бачу, треба допомога.

Що у вас сталось, розкажіть.

У душі моїй тривога –

Серце хоче вирватись.

Я ж – страшенний боягуз

Навіть ви мене злякали.

Проте тепер вже не боюсь.

Про що ви казали?

Лисичка.

Нам треба Жабку відігріти,

Щоб могла з нами радіти,

І стрибати, і співати,

І в роботі помагати.

Зайчик.

Так-так-так… Треба зігріти…

Знаю: чаю слід попити

З липовою квіточкою,

З малиновою ягідкою.

Стане тепло враз тобі.

Ти не хочеш?

Що ж тоді?

 До Ведмедя завітаймо –

 Мене медом пригощав.

Мед із квітів, точно знаю,

Бо Ведмедик так казав.

Жабко, з силами зберись,

До Ведмедя доберись.

Звірі дивляться вверх і промовляють по одному рядку:

          Вийди, вийди, Сонечко,

Нам промінчик дай.

Нам без тебе холодно,

Жабку зігрівай.

З`являється Ведмедик.

Лисичка.

        Ось ми і прийшли.

 Здрастуй, Ведмедику.

Ведмідь.

Доброго дня, Лисичко.

Я – Ведмедик, будьмо знайомі.

Вас медком я нагодую,

Чаю теплого наллю.

Відпочинете з дороги і розкажете справу свою.

Зайчик.

Ми, Ведмедику не можем

Чаєм з медом ласувати.

Нашу подружку Квакулю

Треба нам порятувати.

Лиска.

Бо без сонечка замерзла

Й скоро, як в мороз, засне.

А зігріти її може лише сонечко одне.

Та за хмарками воно

Заховалося давно.

Зайчик.

Кажуть, в світі квітка є,

З сонечком вона встає.

Лише квітка ця покаже

Де сховалось сонце наше.

Ведмедик.

Я багато квітів знаю.

З них люблю я мед.

Таку ж квітку я не бачив.

Що ж робить тепер?

Всі зітхають. Чути гавкіт собаки. З`являється собака, в лапках несе мед.

Собака.

Привіт, Ведмедику!

О, та в тебе друзі.

Я медку приніс.

СОНЯШНИКОВОГО!

Всі разом.

Якого-якого?

Собака.

СОНЯШНИКОВОГО.

Господар в полі посадив

Чарівні жовті квіти.

Я сам по полю побродив

І чари запримітив.

Голівку квітку поверта

За сонечком завжди.

Де сонце квітка добре зна

Сховалось за хмарки.

Мишка.

Ура! Ура! Спасибі, друже!

Зайчик.

Знайшли, знайшли, знайшли!

Ця квітка нам потрібна дуже –

Жабку рятувати.

Лисичка.

Квітка сонечко знайде

І промінчик теплий

На жабенятко попаде,

Зігріє і розтопить

Весь холод, що скував його.

Бач, засне вже скоро.

А спить Квакуля лише в холод.

Собака.

Мерщій, мерщій ходімо в поле!

Бачите, яка Квакуля квола?

Ми допоможем жабеняті,

Стрибатиме в своїм болоті.

Сонце зігріватиме,

Ква-ква-ква співатиме.

Рухаються. З`являється соняшник.

Усі разом

Сонечко! Сонечко! Ура!

Песик.

Люба квіточко, скажи

Де сховалось сонечко?

Соняшник.

Там, за хмаркою, ще спить,

Умилося дощиком.

Лиска.

Може воно проснеться за мить?

Соняшник.

Сонечку треба теж відпочить.

Ранку чекайте, малята.

Зайчик.

А ти, Квітко сонячна,

Квітко чарівна

Увібрала в сонечка світла і тепла?

Соняшник.

Так. Воно проміннячком

Обігріло все:

І мою голівоньку,

Й серденько моє.

Лисичка.

Просим тебе, соняху,

Жабку порятуй!

Соняшник.

Спробую із серденька

Сонячним теплом

Обігріти подружку вашу.

Під листком хай стоїть близесенько.

А ви там поодаль

Постійте тихесенько.

З-за сонечка з`являється промінчик світла, падає на Жабку і вона починає стрибати і квакати з радості.

Усі разом.

Дякуємо щиро, квіточко рідненька.

Ти така, як сонечко –

Світла і тепленька.

Соняшник.

Весь день сьогодні в хмарах

Сонечко ховалось.

Свого тепла й проміння

Мені не дарувало.

Сердечок ваших доброта

Як сонечко тепло

Відбилось у моїй душі

Й промінням проросло.

Зігріло Жабку і мене

Зробило чарівною.

Спасибі вам ще і за те,

Що радились зі мною.

І знайте: дружба й доброта

Зігріє в непогоду,

А щоб ділитись теплотою

Не шукай нагоду.