СЦЕНАРІЙ
літературно-музичної композиції, присвяченої Дню матері
«Любов твоя, мамо…»
Ведучі: Василь Лещук
Віталій Скасків
Час:
(Відкриваються куліси. На екрані відео про маму. Виходить Віталій Скасків і Василь Лещук і читають авторську поезію про маму)
Віталій: Я до тебе іду крізь літа.
Як колись, коли в першії роки,
Простягаючи руки, я встав
І до мами зробив перші кроки.
Я до тебе усміхнений йду,
Йду до тебе, сльозами залитий.
Бо з тобою розділю біду,
І лиш тобі можу радість ділити.
Василь: Як багато у світі доріг,
Та одна лиш лежить між шляхами.
Із шкільних ще знайома нам літ,
Яка нас повертає до мами.
Хоч дорослий я, мамо, давно,
Та все ж мрія ота не згасає,
Коли мама з доріг мене знов
Біля хати в саду зустрічає.
Віталій: Зустріч з мамою – світлий момент.
Я забуду про болі і втому.
Бо як в п`ятницю, юний студент,
Я лечу, мов на крилах, додому.
Василь: Мов пустельник, там воду знайду
Прийду знову на теплу розмову.
Мамо, світ я увесь перейду,
Та до тебе повернуся знову!
Віталій: Добрий день, дорогі друзі, колеги, студенти!
Василь: Христос Воскрес! Вітаємо усіх. Кожну другу неділю травня українці відзначають День матері. Свято, яке для нас, українців, хоч і видається новим, але з кожним роком впевнено прикорінюється у нашому календарі свят.
Віталій: Материнство — це нескінченність людського роду. Кожна мати, народжуючи дитину, сподівається, що вона буде кращою за неї, тому намагається передати їй всі свої знання і вміння.
Василь: Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, що б ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
Віталій: В дні сумні та в дні на щастя щедрі
Мама буде у житті твоїм,
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, лиш добро твори.
«Любов твоя, мамо»
(Під ніжну мелодію виходить вокалістка Кулина Дана і читає поезію)
Дана: Я маю ангела, який своїм крилом
Мене в житті постійно обіймає.
І якби мені тяжко не було,
Той ангел в мене смуток забирає.
Він цінності передає мені,
Навчив завжди Всевишньому молитись.
І в добрі, і в не дуже гарні дні,
Душею перед Господом коритись.
Я бачу ніжність в ангельських очах,
Той погляд завжди є переді мною.
Його молитва - завжди в небесах,
За мене просить, про щасливу долю.
Той ангел скромний. По душі тече
Любов його і усмішка ласкава,
Не раз схилялась на його плече,
І плакала. Раділа або спала…
Люблю його, він друг найкращий мій
І все, що маю в світі я сьогодні,
Натхнення, віру, висоту надій
Подарував мені ангел Господній.
Він доторкався шепотом душі,
Коли малою я в колисці спала,
Тому й співаю я для вас пісні.
А хто цей Ангел? Це є моя МАМА!
«Чорнобривці»
(На сцену виходять ведучі. Звучить ніжна мелодія)
Василь: Якось вже дорослі діти запитали стареньку посивілу матір: «Кого Ви з нас любите найбільше, мамо?». Мати подивилася уважно на своїх вже зовсім дорослих дітей, ні секунди не сумніваючись, мовила: «Я люблю найменшого, поки він не підросте! Дуже люблю хворого, поки він не одужає! Люблю ту дитину, яка покинула рідну домівку, доки вона не повернеться додому! Люблю кожного з вас, допоки я ще жива!»
Віталій: О матері, про вас лунає ода!
Вам від Творця готова нагорода.
Господь про вашу жертву пам’ятає,
Вас в небесах вінець за це чекає
Василь: Прийміть же до землі уклін низький,
Він від душі, від серця, він простий.
Прийміть його від молодих людей,
Від дочок та синів – своїх дітей
«Іванку»
(На сцену виходять ведучі)
Василь: Весна і мати. Що в них спільне є,
Що жінку ми порівнюєм з весною?
Віталій: Бо кожна з них у світ життя дає
Весна – Землі, а мама – нам з тобою.
Василь: Весна і мати. Що в них рідне є,
Що так одвічно їх обох єднає?
Віталій: Бо кожна з них тепло й любов дає
Нічого узамін не вимагає.
Василь: Весна і мати – вічне джерело
Усього сущого, що в світі процвітає.
Віталій: Від них обох іде живе тепло
І цю весну, і матінку єднає.
«Мамо, йде весна»
(Виходять ведучі)
Віталій: Вишивала мама синіми ниткам, –
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, –
запалали маки у пшениці влітку.
Василь: Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати..
«Вишиванка»
Андріана: Привіт тобі, кохана нене,
У цей весняний день!
Прийми вінок бажань від мене
І китичку пісень.
Дарунків жодних я не маю,
Ні золотих оков,
Тому до ніг твоїх складаю
Усю свою любов.
Ти вчиш мене, моя матусю,
Любити працю, труд,
Нечесним, підлим гордувати,
І шанувати люд
Ти ангел мій, що життя плаєм
Веде мене у даль,
З тобою світ для мене — раєм,
Без тебе — сум і жаль.
.
«Ніби вчора»
(На сцену виходять ведучі)
Василь: Мамо, світяться мальви на світанку зими.
Їх вітри не зламали, їх не вбили громи.
Віталій: За рожевим туманом снить морозами путь.
Ти чекай мене, мамо, поки мальви цвітуть.
Василь: Теплих днів ще багато нам віщують вони.
Ген за мальвами хата виплива з далини.
Віталій: Перед мальвою, мамо, я повік у боргу.
Мамо, світяться мальви, та й на білім снігу.
«Мальви»
(На сцену виходять ведучі)
Василь: Вертаючи з віддалених країв
Після тривожних мандрів і розлуки,
Цілуймо руки наших матерів,
Натруджені й ласкаві, рідні руки!
Віталій: Ніщо не вічне, вічні матері...
Уже й тоді, як нікому стрічати,
Допоки сонце сяє нам вгорі,
У кожного живе у серці мати.
«Мамина коса»
(На сцену виходять дівчата ансамблю «Росинка»)
Андріана: Я позбираю зорі з неба
Для тебе, мамо, в каятті,
О люба, сліз уже не треба –
Було їх досить у житті.
Віка: Давно безпечно й величаво
Не снила на твоїх руках.
А дні й літа збігають жваво,
І світиш ти мені в думках.
Любові, віри нас навчала
Журлива, добра, як свята.
В твоїх піснях, як у хоралах,
Моя душа у вись злітала
Пам’ятаєш, була маленька,
Перші кроки мої і слово,
Хоч капризна була і вперта
Ти завжди зігрівала любов’ю,
Катя: Ти навчила мене усьому,
Що сьогодні в житті я вмію,
Я так сильно на тебе схожа
І без слів, я усе розумію,
Юля: В твоїх очах – моя надія,
А ніжність, ніби два крила.
Я все здолаю, все зумію,
Щоб ти щасливою була.
Віка: Я засвічуся серед ночі
Вікном одним серед села,
Розвидню темінь, як захочеш…
Щоб ти щасливою була…
Дана: З небес зорину вечорову
Спущу до ніжного чола,
Щоб ти мені всміхнулась знову,
Щоб ти щасливою була.
«Не сваріться, мамо»
(На сцену виходять ведучі. «Росинка» залишається на сцені)
Віталій: Життя дороги наші розкидає,
У нім є сонце, бурі і дощі,
Та знаю, від біди оберігають,
Мене, молитви, матінко, твої.
Василь: Твоя любов, що від сльози чистіша,
Безмежні очі, руки золоті,
І спогади дитинства наймиліші,
Назавжди залишаються в душі.
Віталій: Спасибі рідна, за твою турботу,
За почуття, що гріють крізь роки,
Василь: Куди б нас не вели життя дороги,
До тебе повертаються ЗАВЖДИ
Василь: Ще раз вітаємо усіх, хто носить почесне ймення МАТИ.
Віталій: Вітаємо і бажаємо жодного дня без мрії і щастя.
Василь: Жодної миті без любові та добрих сподівань.
Віталій: Будьте щасливими і здоровими!
Василь: З Днем матері вас, дорогі жінки!
«Нічкою темною»
Василь: Дякуємо керівнику зразкової вокальної студії «Крок» Роману Видишу за чудову підготовку вокалісток і за неймовірні емоції, подаровані усім. До нових зустрічей!