Сценарій "Миколая всі чекають"

«Святий гість» – сценарій до свята “Святого Миколая”

Дійові особи: Святий Миколай, 1 Ангел, 2 Ангел, 3 Ангел,
Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.

На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.

1 Ангел :
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.

2 Ангел: 
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.

3 Ангел :
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.

1 Ангел: 
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось мітлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.
(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел: 
О, спасибі, Вітре-брате!
Гарно вмієш замітати.
Може б, ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна….

Вітер: 
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!

Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.

3 Ангел: 
Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел: 
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.

2 Ангел: 
Ми йому на зустріч йдем.

3 Ангел: 
В кожну хату заведемо.

Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.

Чортик: 
Ой, холодна тут зима –
В пеклі ж холоду нема,
Вибиравсь я, наче влітку!
В пеклі – жар, зима – на світі.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!

Під звуки музики пританцьовує та співає: 
Ух, ух, ух, ух, ух….

Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач –
Грійся, чортику, та й скач!
(перестає танцювати) 
Трохи розігрівсь…. Та цить!
Чути здаля сніг скрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаюсь за ялинку.
(Чортик ховається. 
Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка: 
Чом, Тарасе, не видати
Ні одного ангеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий
Не прибуде до дітей?

Тарасик: 
Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й свого не відцурались.

1 Ангел: 
(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе) 
Добрі, гарні діти!
Як же ними не радіти?

Чортик: 
(вихиляється з-за ялинки) 
Не мої це друзі-діти!
Ні, не маю чим радіти!

Яринка: 
Ми до Господа молились,
Щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти
Перешкоди всі збороти
І колись такими стати,
Як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина
Й наша рідна Україна!

1 Ангел: 
Добрі діти, гарні діти,
України пишні квіти!

Чортик: 
Не мої це друзі, бачу –
З горя мало не заплачу.

Тарасик: 
(прислухається) 
Сестро, чуєш?

Яринка: 
Це дзвіночки!

Тарасик: 
Ангеляток голосочки!

Яринка: 
Чуєш, брате?
„Ту-ру-ру!”
Здаля чути дивну гру….

Тарасик: 
Ангелята, видно, грають,
Як Святого проводжають.

Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.

Пісня ангелів (вальс) 
Сяють зорі, пізній час –
Спіть, малятка, лю-лі, лю-лі!
В гості ми ідем до вас,
Чемні діточки малі,
Чи у місті, чи в селі.
Спить у білій льолі гай,
В’ється полем шлях пустий –
Саночками Миколай,
Друг дитячий, пресвятий,
Їде, їде до дітей…

Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.

2 Ангел: 
Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай: 
Мир вам, діти! ( благословляє)

Яринка: 
О, святий наш Миколаю!
Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми
Серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Поклонитися Тобі…

Тарасик: 
Правду мовим, далебі!

Святий Миколай: 
Добрі діти – вас я знаю!
Правду з ваших сердець читаю,
З ваших синіх оченят –
Дуже, дуже з того рад!
Тільки ви вночі в зимі
Не пускайтеся самі
Віддалік від ваших хат!

Тарасик: 
Ми гадали, слуги Божі,
Що поможем вам в дорозі,
Шлях у місто вам покажем,
Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай: 
Нам якраз туди пора,
Де чекає дітвора,
Щоб її здійснилась казка.

Тарасик: 
О, то просимо! Будь ласка!
Тут місток, там першій дім,
Парк і зал…

Святий Миколай: 
Хутчіш ходім!

Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік.

Чортик: 
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)
Брів снігами без кожуха,
Відморозив ніс і вуха.
Друзів тут моїх нема –
Все пропало…. все дарма!…

Чути завивання вітру, виходить вітер..

Вітер: 
Хто ти будеш?

Чортик: 
Друг я твій!
Перемерз я – розігрій!

Вітер: 
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зогрію…
(вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка: 
Ось ми в залі!
Погляньте – Олі, Галі
Ромки, Славки та Петрусі –
Українські діти всі!

Святий Миколай: 
О, спасибі, друзі браві,
Що дорогу показали!
За цю поміч, милі діти,
Буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати
Все вам буде помагати.

Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благословляє всіх дітей:

Мир вам, любі! Ласка Божа
Ваші душі хай осяє!
А шкільна ваша родина,
Мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха,
Мамі, татові на втіху,
А народові на славу!

Ангели: 
Любі хлопчики й дівчата,
Вас вітають ангелята!

Святий Миколай   (до ангелів):
А скажіть, небесні дітки, –
Ви ж для них найліпші свідки –
Чи ті діти, що у залі,
Ті спереду і там далі,
Більші, менші і маленькі,
Цілий рік були чемненькі?

Ангели (гуртом):
Так, вони були чемненькі,
Тата слухали і неньки,

А також учителів.

 

Святий Миколай: 
А скажіть, небесні дітки, –
Ви для них найкращі свідки –
Чи молитву рідну знають?
Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову,
Українське рідне слово?

 

Ангели: 
Так, і моляться, й читають,
Рідні пісеньки співають
Галі, Стефи, Марки, Олі,
Бо вчаться у рідній школі.

 

Святий Миколай ( до дівчинки у залі):
А ходи сюди, дитинко,
На коротку на хвилинку,
Розкажи нам, що ви, діти,
Тут навчилися робити?

 

Дівчинка ( виходить):
Я скажу усе, що знаю,
Пресвятому Миколаю:
Хоч малі ми дитинчата,
Поважаєм маму й тата.
Ми шануєм рідне слово,
Прадідівську рідну мову,
Рідні книжечки читаєм,
Рідні пісеньки співаєм,
І молитвою, що мати
Нас навчила в рідній хаті,
Ми звертаємось до Бога
Про опіку й допомогу.

Святий Миколай :
Чи молилась ти, дитино,
За добробут в Україні,
За бабусеньку – сирітку,
За дідуня   і за тітку,
За ровесників дітей
І за рідних всіх людей?

Дівчинка: 
Ми всі молимось щоднини
За весь нарід України.

2 Ангел: 
Добрі діти, так і треба –
Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай: 
Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!

Не за плату-нагороду,
А тому, що чесні зроду,
Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.
(до ангелів) 
Божі слуги, ангелята!
Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці
Мирославові, Галинці.
Роздавайте всім, як треба,
Подаруночки із неба.

Дівчинка: 
Дякуємо Тобі, Владико,
За утіху цю велику!

Яринка: 
Дякуємо Тобі, Святий,
Від усіх оцих дітей!

Тарасик: 
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
Завжди вчитися охоче,
Бо того Ісусик хоче,
І такими виростати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!

Ангели (хором):
Всім вам Боже помагай!

Святий Миколай роздає дітям гостинці.

Святий Миколай: До нової зустрічі!