Сценарій "Мої таланти виплекала школа"

Мої таланти виплекала школа,

І їй сьогодні уклін мій до землі.

Сказати хочемо ми щире і велике

«Спасибі вам, шановні вчителі»

 

Ми дев’ять років провели у школі,

Граніт науки гризли, як могли.

Цього ми не забудемо ніколи.

«Спасибі вам, шановні вчителі.»

Ми вгору підіймались крок за кроком,

Долали перешкоди на своїм шляху,

Дорослішали ми із кожним роком,

Не знаючи ні втоми, ні страху.

 

Ми йшли вперед: то швидко, то повільно,

Збирали то троянди, то шпильки,

Та відчували твердо і постійно

Надійний тил – це ви, батьки.

 

Сьогодні ми звітуєм перед вами,

Порадники-батьки і вчителі,

Про те як довгими невтомними роками

Плекала школа в нас таланти неземні…

 

(Вихід учнів під музику)

 

Добрий день, шановні присутні!

 

Добрий день усім, хто прийшов розділити з нами нашу радість!

 

А чому ми радіємо?

 

Як, ми подолали другу сходинку шкільного олімпу і заробили виснажливою працею свій перший документ!!!!!

 

Перший клас, перший клас!
Скільки справ зустріло нас,
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати,
А письмо – це справжні муки,
Від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки.
Другий клас – пішла таблиця,
І ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках – «горимо».
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі браття, й говорити!
Ми трудились, що є сили,
Цінне все, чого нас вчили
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли.

Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі:
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
Не задачі – просто мрія:
Розбери тут – яка дія!

Швидко промайнув цей час,
Нас чекав четвертий клас.
Казка, вірш, оповідання,
Увесь час ведуть змагання:
Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.

1.П’ятий… Ох, цей п’ятий
Ходиш, жахом обійнятий:
Вчителів нових багато.
Як же всіх запам’ятати ?
А вимоги ? хоч тікай!
Ми всі виснажились вкрай.
І з півроку їх вивчали:
Що та як на «вус мотали»
Викладають тут цікаво,
Йде навчання наше жваво.
(Ми ж допитливі були)
так і літні дні прийшли.

2.Ось і в шостий перейшли.
Вчитель каже: «підросли»!
І взялись нас тренувати,
Та знаннями набивати.
Ми вивчали піраміди,
Дроби, катети, гібриди.
Губки і материки.
Мезозой, неандертальців
Кроманьйонців, португальців
Зрозуміли зі слізьми - Гомосапієнси ми.

В сьомому іще складніше:
Подають, що розумніше, -
Ось рівняння розв’яжи,
Теорему доведи.
А задачі! А задачі!
Тато й мама гірко плачуть.
І нові пішли предмети.
Що не день – одні секрети.
З хімією — не лади
(Розум пнеться не туди)
І чомусь земне тяжіння
Тягне далі від учіння.

У 8 – ми акселерати:
Стали по ночам гуляти.
На заняттях всі мовчать,
Бо уроки мало вчать.
Он хтось явно недоспав,
Мабуть, усю ніч гуляв.
Врешті, більшість добре спали
Й працювати краще стали.

9 Клас
Посоліднішали діти,
В класі ( ніде правди діти)
Вчитися не дуже хочуть,
але голови морочать
нашим бідним вчителям:
« Можна, я вам перездам?»

 

(пісня про школу)

 

Роки ішли, ми підростали,

Науки нас всіх діставали.

Мізки кипіли і німили

І ми нарешті зрозуміли.

 

Зрозуміли? ЩО?

 

Школа – це своєрідна держава, у якій є свій президент (фото директора),

Ви -  батько й мати в рідній школі,

Ми вдячність вам свою несем

В житті не так, як в чистім полі,

        Та ми в життя сміливо йдем.

 

                   Як у безвиході вихід шукати,

                   Де б то комп’ютер новенький дістати,

                   Де б на побілку вапна роздобути,

                   Енну комісію як би відбути,

                   Як од начальства бігом одчепитись,

                   Як із ким–небудь не посваритись,

                   Як, попри всі негаразди й мороки,

                   Підготувати й провести уроки, -

                   Якщо до директора придивитись,

                   Ще й не такого можна навчитись!

 

Шановна Наталіє Миколаївно, без вашого мудрого слова, корисної поради і дружньої підтримки не проходив жодний день. Тож і зараз ми з нетерпінням чекаємо на ваш виступ.

 

СЛОВО ДИРЕКТОРУ

 

 Як у будь-якій державі, у школі є свої міністри (Фото заступників),

                       Ви в нашій школі – опора надійна

                   Як всесвіту давнього дивні кити.

                   Отож ми сьогодні, окремо вітаєм

                   Тих, в кого турбот, крім уроків – гора.

                   Спасибі їм треба сьогодні сказати

                   Вклонитись їм низько прийшла вже пора.

 

Сьогодні, в день оцей червневий

Такий щасливий і сумний

Від всіх дев’ятикласників ми скажем:

Директор наш найкращий .дорогий,

Заступники - це  наше срібло й злато,

Арґентум, кисень, Н2О.

Всі знаєм :  адміністрації в районі

Кращої не зна ніхто.

 

НОМЕР ХУД. САМОДІЯЛЬНОСТІ

 

А ще: школа – це наша друга домівка,

Де ми зростали й пізнавали світ,

Де друга мати нас щоранку зустрічала

Біля знайомих змалечку воріт.

 

А скільки няньок мали ми щоднини!

Вони навчали нас (педколектив), робили нам комфорт (техперсонал),

Без пам’яті вони нас всіх любили

Й варили нам смачний компот (кухарі)

 

(пісні-передєлка «Что такое школа»)

 

Что такое школа? Это — детство.

Розовое детство за плечами.

(Не забыть нам время,

где всегда мы были вместе

Рядом с домом и учителями.) 2 раза

 

Припев

 

Школа - звёздочка в нашей судьбе.

Школа, что же сказать о тебе?

Всем нам пришлось у доски отвечать,

Вот бы снова начать.

 

Что такое школа? - это дети,
Спящие порою на уроках.
Мы с тобою даже это не заметим,
Спят детишки - ну и ради бога

Что такое школа - это знания,
Классные часы, уроки, танцы.
Школу никогда мы не забываем,
С нею мы не сможем распрощаться

Что такое школа? - это парты,
Исписанные нашими руками.
Там, где отражаются жизни нашей старты,
Нелитературными  словами
 

 

Что такое школа? Это класс наш

Тридцать замечательных ребят.

И поверьте, люди, вы поверьте:

Каждый из нас – это просто клад

 

                   Ми у школі

                   Клас не ординарний

                   Думають, що елітарний.

                   Артистичні і красиві,

                   До роботи не ліниві.

                   В руках добре нас тримайте,

                   Віжки нам не попускайте.

 

                   В нашім класі  завжди спокійно,

                   Все вирішується мирно.

                   В нас усмішка на вустах,

                   Іскорки горять в очах.

                   Всіх з півслова розумієм,

                   Швидко все робити вмієм.

                   Учитель лиш на нас  погляне –

                   Все на місце зразу стане.

 

НОМЕР

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є —

 дорога, явори,

усе моє,

все зветься Україна.

 

Країно моя — Україно,

Ще пращурів пам'ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.

 

Хай пісня твоя, Україно,

Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов'їна

У кожній оселі звучить.

 

А МИ УКРАЇНЦІ

 

Скажемо сьогодні, рідні вчителі,

Усе, що серце відчуває в дружній цій розмові,

Бо нема в житті напівціни,

І нема в житті напівлюбові.

 

І ніщо  даремно не мина,

І напівсльози ніхто не зронить.

За усе в житті – ціна сповна.

І за кожну мить, за кожен подих.

 

Можна віднайти напівтони,

І життя спинити на півслові,

та в житті нема напівціни

і нема в житті напівлюбові.

 

Любов учителя не зна кінця і краю,

Не рветься ні на мить гаряча нить.

Любов учителя ніколи не вмирає,

Вона у серці учня пломенить.

 

Учителю! Життя – як на долоні,

По краплі душу іншим віддаєш,

Хоч вчора втома нелюдська й сьогодні,

Любові й праці ти не знаєш меж.

 

Хвилина вільна рідко випадає,

І осінь рано тулиться до скронь.

Тож не засмучуйтеся, світ весь зігріває

Учительських сердець палкий вогонь.

 

Так багато життя нам дає вчителів

І терплячих, й вимогливих, й щирих,

Зачарованих словом і мудрістю книг,

Тих, де вірять в добро і надію.

 

Не згасає вогонь у розумних очах 

і з роками ясніш пломеніє.

Ви тримаєте дитячі серця у руках,

Ви тримаєте планету, надію.

 

Хай для вас розквітає Земля навесні,

 Повертає в літа молодії.

Хай лунають для вас щонайкращі пісні

І здійсняються всі ваші мрії.

 

НОМЕР

 

Учитель, учитель, учитель...

Це – дар, це – хвала, це – талант!

З вас кожен у подумках – лірик,

З вас кожен в душі – музикант.

 

Ви вмієте грати на струнах,

Ви вмієте серцем співать,

І те, що дано вам від Бога

Ви прагнете учням віддать.

 

Ви вмієте буть терпеливими,

І вмієте учнів любить,

І  камінь до всього байдужий

Захоче в цьому світі жить

 

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо у світ пізнання.

Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.

Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.

 

Школо, школо, рідная школо, Скільки ти нам знань дала? – згадати страшно:

інфузорія туфелька, закон Ома, таблиця Мендєлєєва, алітерація, анапест, гіпербола, персоніфікація…

Прийдеш додому, сядеш за прямокутник, устелений зошитами, увімкнеш ПК, зайдеш у Всесвітню мережу і блукаєш там до ранку.

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…

Боже, чи довго тягти?

А ранком повертаєшся до рідної школи: очі у тебе  - косинуси, під очима – синуси. Поглянеш довкола: сидять лише Піфагори. І ти дивуєшся, які метаморфози відбуваються з нашими дівчатами..

І тут як грім серед ясного неба, чуєш дзвін Собору Паризької Богоматері – дзвінок на урок. Саме тоді ти починаєш путати грішне з праведним і верзти різні нісенітниці.

Але, дякувати Богові, на підтримку приходять наші вірні друзі – учителі.

 

Сценка УЧИТЕЛЬ РОКУ НА УРОЦІ ІСТОРІЇ

 

 

Ми любимо ваші цікаві уроки,

Хоч з нами буває немало мороки,

І вчительське серце частенько у герці,

Бо неслухи сиплять густесенько перцем.

 

І кліпають потім провин оченята,

І вчителя честь захищають завзято.

А вчитель справжнісінький факел знання

Їх також сумлінно черпає щодня,

 

Щоб учні ловили кожнісіньке слово

Багато цікавинок в нього готових.

Сім коробів треба, немов в циркача,

Щоб учень з уроку не дав «втікача».

 

Хай буде слово вчителя завжди

Святим і чистим на землі,

Нехай до нього як до правди

Ідуть великі і малі!

 

Вічні теми... давні теореми

Сива пам’ять і космічний вік

Ти – учитель, ти – сіяч недремний

І невтомний мудрий садівник.

 

Лікар ти, котрий лікує душі

І до сонця повертає всіх.

Капітан – у морі і на суші,

Ти – наставник юних, молодих.

 

Ти – коваль, поет і будівничий,

Добротворець і дозорець ти.

До дітей тебе веде і кличе

Світлий образ доброї мети.

 

А в дорозі люди знамениті,

Кожен з них – кровиночка твоя.

Світиться і світися у світі

Пісня, хліб і вчителя ім’я

 

ПІСНЯ

 

Весна у літо переходить плавно

І світ навколо радісно цвіте.

Здається в перший клас ішли недавно,

Та відпливло дитинство золоте.

 

Кудись туди, де проживає казка,

Де розмовляють квіти і трава.

Де зігріває сонечкова ласка

І радість та любов — така жива.

 

Девять зіркових років промайнуло,

Злетіли мрії до небес.

Ми хочемо слова подяки вам сказати

За день наповнений чудес.

 

Дитинство в школі квіти дарувало.

А юність нам дає свої плоди.

Ми хочемо зірки вам дарувати

Щоб сяяли вони у вас в душі

 

ДАРУЄМО ЗІРКИ

 

Учителю! Ти йдеш по цій землі

І слід стає твій крок за кроком

Яскравим вогником у сутінках пітьми,

А все життя для тебе є уроком.

 

Ти бачиш те, що іншим не під силу,

І відповідь даєш на всі «чому?»

Ти не даремно тут, бо серце має крила,

Воно для всіх – віддать його кому?

 

Маленьким дітям, синьооким і чубатим,

Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -

Дорослим дітям, а їх  багато,

І з гордістю ви кажете – мій клас!

 

НОМЕР

 

Всього було за 9 років в школі:

Підказки, жарти, спогади сумні.

А сьогодні в дружнім колі

Згадаємо веселі дні.

 

Дива різні в нас бувають,

про всі можна й не згадать.

Та про заміну, любі друзі,

Я не можу не сказать.

 

Як на курси вчитель їде,

Чи, на лихо, захворів,

На уроки присилають

Зовсім інших вчителів

 

Сценка УРОК ФІЗКУЛЬТУРИ

 

 Ні, вчитель – не нудна щоденна справа,

Це – наче світлий промінь у імлі,

Найвищий сан, святе одвічне право

Зростити особистість на землі.

 

Без гордощів і зайвих сентиментів

Сьогодні треба зважити на те,

Що не бува без школи президентів

І бізнесмен без вчителя – пусте.

 

Сьогодні день такий, як ми хотіли:

Співали, танцювали і раділи.

Причина для усіх одна –

Ми 9 класів закінчили!

 

Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

 

Починає лунати пісня «Мама»

В тобі мій БОГ, в тобі моя душа,

В тобі зерно моє, мій зародок-початок.

В тобі очей моїх весела гра.

В тобі все основне моє й додаток.

В тобі мій день, в тобі моя краса,

В тобі і ніч моя, і зоряне світання.

В тобі мої загадки й чудеса.

В тобі мій світ, в тобі моє зітхання.

В тобі моя земля і небеса,

В тобі усе моє майбутнє існування.

 

Виконання пісні «Мама» випускниками

 

 

Щире слово і батьківська ласка

Мені силу й наснагу дало.

І дитинство моє, наче казка,

На рожевих вітрилах пливло.

 

Батьківські руки – надійні й міцні.

Завжди опорю були мені.

Батьківське слово – ласкаве й суворе,

Завжди доречне – і в радості і в горі.

 

ПІСНЯ БАТЬКУ

 

Сивочолий дідусь й голова нашого роду,

Ти навчив розуміти і зло і добро

Де не буду, до тебе прийду на пораду

Знайду вірну стежину, як би там не було

 

А зозуля кує і рахує вам роки,

Я рахую їй теж, як стою в самоті,

Я цілую, бабусю, твої стомлені руки

Я вклоняюсь низенько твоїй доброті.

 

СЦЕНКА БАБУШКА В 5 УТРА

 

Спасибі Вам, наші рідні,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щохвилинну.

 

18 випускник

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту,

Ми вдячні вам за все на світі.

 

Ми вам вклоняємось доземно,

За те, що нам життя дали.

І виховали, і зростили

І в майбуття нас провели!

 

УКЛІН

 

Життя –театр, а ми у нім актори.

І кожен роль свою зіграти хоче.

Для цього обирайте, друзі, твори,

Ми ж допоможем вам охоче.

 

ЗНІМАЄТЬСЯ КІНО

 

Живе музикант у акордах,

Які на концерті зіграв,

Спортсмен видатний у рекордах,

Хірург – в тих, кого врятував,

 

Художник живе у картинах,

Живе астроном у зірках...

А вчитель, він, мабуть, єдиний –

У наших серцях і думках.

 

Учителем не кожен може бути, 
Не кожне серце вміє говорить... 
Учитель лише той, хто вміє чути, 
Окрилити, навчити і любить. 

Тендітну душу ласкою зігріти 
І добротою ниву засівать, 
Безмежно, щиро цілий світ любити 
І дітям усього себе віддать. 

Серце вчителя... скільки у ньому

Ласки, мудрості і  теплоти.

В серці вчителя поруч розквітли

Риси суворості і доброти.

 

Вам не потрібні титули і слава,

Вам мали б присвятити ми вірші.

Бо вчитель – не професія, не справа,

Це – подвиг, це – покликання душі.

 

В далекому майбутньому я вірю.

Де люди будуть, мов одна сім’я.

Відкриють вчені ще одне сузір’я

Що буде мати Вчителя ім’я.

 

Учителю! В тобі живуть і доброта, і мудрість.

Краса думок твоїх захоплює завжди!

Ти сієш зерна знань в дитячі душі.

Щоб розквітали мрії на землі.

 

Привітний, ніжний, відданий, дбайливий,

Спокійний, доброзичливий в житті

Ти з легкістю переконати вмієш,

Розрадити й пробачить вмієш ти.

 

В своїй натхненній праці ти щасливий.

Ти бачиш в учнях кожен день себе.

У творчій долі ти знаходиш сили,

учителю, ми любимо тебе!

ФЛЕШМОБ