Сценарій "Народ мій є! В його гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде!"

Про матеріал

Запропонована розробка дозволить класним керівникам сприяти вихованню поваги до українських козаків – захисників землі, до історичного минулого своєї держави. Історичні відомості, наведені у сценарії-розробці, формуватимуть почуття патріотизму, толерантності, національної свідомості та гордості за свою Батьківщину.

Перегляд файлу

Тема: «Народ мій є! В його гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде» (сценарій виховного заходу-історичного калейдоскопу) (слайд 1).

Мета: виховувати повагу до українських козаків – захисників землі, до історичного минулого своєї держави, формувати почуття патріотизму, толерантності, національної свідомості та гордості за свою Батьківщину.
Обладнання: портрети гетьманів, виставка літератури, фотографії історичних пам’яток, пов’язаних із козацтвом, аудіо- та відеозаписи козацьких та історичних пісень, кінофільму «Пропала грамота», мультимедійна презентація.

Форма проведення: історичний калейдоскоп.

Перебіг виховного заходу

І. Організаційна частина. Привітання.

II. Вступна частина

Класний керівник. Сьогодні ми здійснимо подорож у минуле нашої Батьківщини.

«Запорозька Січ – козацька республіка» (слайд 2)

Жодна з держав не може вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям. Адже у нас цілеспрямовано, упродовж століть намагалися відібрати історичну пам'ять, а отже, й позбавити національної гідності, перетворити в рабів із синдромом меншовартості.

Ви вивчали історію України і знаєте, що в боротьбі за становлення державності і незалежності велику роль відіграло українське козацтво.

Учень 1. Козацтво. Запорозька Січ… Славні сторінки української історії. Козацтво пройшло героїчний і суперечливий шлях.

Учениця 2. Козаччина – це не тільки найблискучіша, найефективніша поява в українській історії, це ще й доба найбільшого напруження сил українського народу, його державної, соціальної та культурної творчості, коли яскраво виявилися найкращі – світлі і найгірші – темні сторінки національного менталітету.

Учень 3. Що говорить вам «козак» –

Це крилате горде слово? (слайд 3)

І чому буває так,

Що світлішає від нього?

Учениця 4. Згадаймо, хто такий козак. Уперше слово «козак» згадується в первісній монгольській хроніці 1240 року.

Наприкінці ХІVст. козаками називали вільних незалежних людей, шукачів військових пригод.

Учень 5. Козаки називалися «запорізькими», бо головні їхні центри знаходилися нижче Дніпровських порогів.

Учеицяь 6. Козацтво зароджувалося у різних краях України: на Дніпрі, на Південному Поділлі, на Чернігівщині, на Волині.

Учень 7. Козаччина народжувалася і поширювалася на території, яка межувала зі степами, тому з’явилося прислів’я: «Козак та воля починалися там, де починався вільний степ, і поза степом не було ані козаків, ані волі».
Учень 1. Оселяючись за порогами Дніпра на островах, козаки почали відбудовувати січі. Січ – засіка, дерев’яне укріплення, яке робилося з січених дерев. (слайд 4). Пізніше «Січ» стала означати столицю запорозького козацтва. (слайд 5 – острів Хортиця).

Учеицяь 2. То не вітер лине з поля

В придніпровській стороні,

То летить козацька воля

На буланому коні.

Учень 3. Славна Січ ворогам ішла навстріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла!

Звучить пісня «Гей, ви, козаченьки» Г. Татарченка і В. Крищенка у виконанні Н. Яремчука – відео https://www.youtube.com/watch?v=PgENo8MVYxg

Учениця 4. Поряд зі словом «січ» вживалося слово «кіш». Його тлумачили як правління, або місце тимчасового перебування козаків, військового табору. (слайд 6). Військо Запорозьке зазвичай поділялося на 38 куренів (частин війська). Число козаків у курені – від кількох десятків до сотні. (слайд 7 – устрій Січі)

Інсценізація народного переказу «Прийом у запорожці». (презентація для 5 класу «Козацька доба у народних переказах»).

Учень 5. Козаки уславилися героїчною боротьбою, яку впродовж трьох століть вели проти іноземних загарбників, обороняючи південні рубежі України. Вони були на чолі національно-визвольної боротьби українського народу.

Учениця 6. Для українського народу козаки-запорожці були й залишаються уособленням кращих людських якостей і виразниками незламного національного духу, прикладом для наступних борців за незалежність України. (слайд 8 – ці слова).

Учень 7. Всі на світі козаки трудилися багато,

Виставляли у бою груди презавзято.

За вітчизну і добро ваше, християни,

Щоб подужать не змогли вражі бусурмани.

Учень 1. Та не тільки на війні груди виставляли,

Але й голови в бою часто покладали.

Не годиться також їм осуд виявляти,

Козаків, немов святих, треба шанувати.

Звучить мелодія козацького маршу. Перегляд відео з фільму «Пропала грамота».

III. Основна частина

«Цікаве в історії козацтва» (слайд 9)

Учениця 2. Назва «курінь» пішла від назви простого житла: халабуди, землянки та ін. Пізніше куренями називали житлове приміщення козаків. Споруджували курінь із дерева та глини. Це була довга одноповерхова будова, яку вкривали очеретом і звіриними шкурами. Всередині курінь мав піч, шафи, лави, лежаки. (слайд 10)

Учень 3. За наказом гетьмана Дмитра Вишневецького козаки оббивали човни замість дощок буйволячими шкурами. Це нововведення мало важливе значення: човни ставали значно легшими, оскільки козакам нерідко доводилося переносити їх суходолом. Човни стали називатися байдами, а Вишневецькому надали прізвисько «Байда». (слайд 11)

Учениця 4. Із літописів відомо, що запорозькі козаки під час походів на турків іноді раптово з’являлися з дна моря, чим наводили жах на бусурманів. Історики припускають, що козаки користувалися «підводними човнами». На жаль, ніяких креслень та малюнків цих човнів історія не зберегла. На основі документів учені припускають, що запорозькі козаки обшивали гребні човни шкурою, накривали герметичною палубою, над нею встановлювали вертикальну трубу, яка під час опускання під воду забезпечувала доступ повітря та спостереження за горизонтом. (слайд 12)

Але така конструкція козацьких «підводок» – лише припущення.

«Знамениті гетьмани козацтва» (слайд 13)

Учень 5. Найбільш яскравими постатями серед козацьких гетьманів були Д.Вишневецький, С.Кішка, П.Сагайдачний, Б.Хмельницький.

Учеицяь 6. Дмитро Іванович Вишневецький – нащадок найдавнішого славного роду українських князів Волині з роду Рюриковичів. Ще з малих років Дмитро наслухався розповідей про славну боротьбу козаків проти татар, про їхні подвиги та звичаї. (слайд 14)

Учень 7. Вишневецький рано почав козакувати і не раз побував за Дніпровськими порогами. Дмитро приєднується до козацьких загонів і бере активну участь у боротьбі проти татар, також взяв участь у походах на Очаків – форпост Османської імперії.

Учень 1. Сигізмунд ІІ Август, віддаючи данину поваги сміливості Дмитра, призначає його старостою Черкас та Канева. Згуртувавши навколо себе понад 300 козаків, Вишневецький вирушив за Дніпровські пороги до острова Хортиця. У 1552р. на свої кошти він розпочинає будівництво фортеці, яка була важливим форпостом у боротьбі з бусурманами.

Учеицяь 2. Байда – Дмитро Вишневецький

Хортицьку Січ заснував.

Сили зібравши для бою,

Замок в Січі збудував.

Учень 3. Дмитро Вишневецький став першим гетьманом запорожців і засновником першої столиці Війська Запорозького. Гетьман – старший головний військовий начальник. Часи першого гетьманства 1564-1573р.
Учениця 4. Славне Військо Запорізьке

Ти, наш лицарю, зібрав,

На острові, на Хортиці,

Січ преславну збудував.

Учень 5. Перший ти казав козацтву,

Як топтать до слави шлях:

Йти за море, ріки, гори,

Не сидіти на степах…

Учениця 6. Та Молдавію звільнити,

Байдо, не щастить тобі,

Нищить владно підла зрада

Славні заміри твої.

Учень 7. І сконав ти у Царграді

Під руками ворогів.

Та ні віри, ні народу

Відректися не схотів.

Учень 1. То за це тебе, наш князю,

Народ славить у піснях:

Хто за рідний народ гине,

Той живе й по ста віках!

Звучить пісня «В Цареграді на риночку».

Учеицяь 2. Самійло Кішка народився у шляхетській сім’ї в Каневі, здобув добру освіту. Самійло був фізично розвинутою та сильною людиною, високим і кремезним. Козакувати почав ще замолоду. (слайд 15)

Учень 3. Із 1550р. Кішка брав участь у походах Байди Вишневецького, де набув великого бойового хисту, завзяття та високого авторитету серед козацтва. Тому не випадково після загибелі Вишневецького його обирають гетьманом.

Учениця 4. Ставши гетьманом, в першу чергу відкрив запорожцям шлях до моря. У 1573р. в одному з морських походів ескадра Самійла Кішки зазнала поразки від турецького флоту, а сам гетьман потрапив до рук бусурманів і був прикутий ланцюгом до весла на галері. «Хотів плавати в Чорнім морі – плавай досхочу!» – глузували турки.

Учень 5. Відомо, що Кішка перебував на турецькій галері 26 років. Нестерпна турецька неволя не вбила в серці Самійла Кішки ні любові до рідного краю, ні козацького завзяття, ні войовничого хисту. Він не тільки врятувався сам, а ще й товаришів визволив.

Виконується уривок із думи «Самійло Кішка».

Учениця 6. Петро Конашевич-Сагайдачний – нащадок українського шляхтича, родом із міста Самбора. Петро здобув добру освіту, знав кілька мов, мав гострий розум, дуже діяльний, умів досягати поставленої мети. За бойові заслуги запорозьке товариство в 1614р. обрало його гетьманом і вручило булаву – символ влади. (слайд 16)

Учень 7. Гей, широко залунала

Запорозька честь і слава –

Сагайдачному дісталась

Та гетьманськая булава!

Учень 1. Бо такого ще не було

В товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно

Яничара й бусурмана.

Учениця 2. І ніхто не вів так мудро

Товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі.

Учень 3. Для могутності народу

Дбав цей гетьман про освіту

І на школи подарував

Більшу частку заповіту.

Учениця 4. Сагайдачний дбав, щоб кожний козак мав свого коня та рушницю, запровадив військову муштру (навчання, тренування), тому ядром його армії були дисципліновані, вимуштрувані по-військовому козацькі загони.

Учень 5. А в неділю пораненьку

Зібралися громадоньки

До козацької порадоньки:

Стали раду радувати –

Відкіль Варну добувати:

Ой, чи з поля, ой, чи з моря,

А чи з річки-невелички?

Учениця 6. Ой, в неділю пораненьку

Біжать, пливуть човенцями,

Поблискують весельцями,

Ударили з самопалів

В семи – 50 запалів

Ударили із гармати –

Стали місто добувати,

Учень 7. Стали турки утікати,

Тую річку проклинати:

Бодай річка висихала,

Що нас, турків, в себе взяла.

Була Варна здавна славна –

Славнії козаки,

Що ту Варну дістали

І в ній турків забрали.

Звучить пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Класний керівник. Особливе місце не тільки в історії козаччини, а й усієї України посідає постать Богдана Хмельницького. Славну сторінку вписав він. Саме цей гетьман зробив першу спробу повернути Україні волю. З території чигиринського краю у 1648 році розпочалася велика Національно-визвольна війна українського народу проти польських поневолювачів. Очолив її Богдан Хмельницький. (слайд 17)

Учень 1. Богдан народився у 1595 році в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який служив у корсунсько-чигиринського старости осадником, тобто засновником нових поселень. Він осадив містечко Чигирин, а пізніше, коли дістав посаду чигиринського підстарости, – хутір Суботів, який став його родовим маєтком.

Учениця 2. Богдан із дитинства спостерігав пригнічення і страждання українського народу, який не бажав підкорюватися панству. На Чигиринщині, що була тоді степовим прикордонним містечком, за яким простягалося Дике поле і де постійно тупцювали татарські орди, Богдан набував першого військового досвіду. Брав участь у походах проти татар і турків. 19 квітня 1648 Богдана Хмельницького обрали гетьманом.

Учень 3. Ти Богом посланий, Богдане,

Розбить кайдани лихоліть.

Ніколи край не перестане

За тебе Господа молить…

Учениця 4. Хай про Богдана спів мій лине,

Що серце патріота мав,

За суверенність України

Боровся він – і в цім був прав.

Звучить пісня «Козацькому роду нема переводу».

Відеопрезентація-звіт про екскурсію до Чигирина.

Класний керівник. Чигиринську землю прославив у народній історичній пісні козак, який, хоч і не тримав у своїх руках гетьманської булави, та згуртував навколо себе великі сили повстанців проти польсько-шляхетського поневолення під час Коліївщини. Мова йде про Максима Залізняка. (слайд 18).

Учень 1. Максим Залізняк був досвідченим запорозьким козаком. На Січі він з’явився приблизно в 1757 році.

Згодом запорозькі козаки обрали Максима полковником і своїм керівником. М. Залізняк розпочав боротьбу проти свавілля магнатів і шляхти з купкою (80 людей) запорожців. Він отримав благословення в Мотронинському монастирі і почав готувати зброю та закликати до себе людей з усіх околиць.

Учеицяь 2. Навесні 1768 року Максим Залізняк разом із загоном з’явився у Холодному Яру поблизу Чигирина. Доречно сказати, що повстання мало назву Коліївщина – від слів «колоти», або «колії», тобто різники. Здебільшого зброєю, яку використовували повстанці, були довгі залізні списи. Про виступ Залізняка та про перші успіхи «коліїв» збереглася народна пісня.

Звучить народна історична пісня «Максим козак Залізняк».

Вікторина «Чи знаєте ви…» (слайд 19).

1. Що саме зі своєї зброї козаки жартома називали «сестрицею»? (шабля).

2. А Домахою? (гармата)

3. Кому з гетьманів народ присвятив пісню «Ой, на горі та й женці жнуть»? (Петру Сагайдачному).

4. Ким за віросповіданням повинні бути козаки? (православними).
5. Кого зі святих козаки вважали своєю заступницею? (Свята Покрова).

6. Як турецькі і татарські людолови називали українців? (гяури, джаври).

7. Назвіть ім’я уславленого кошового отамана Запорізької Січі доби героїчних походів на Крим (Іван Сірко).

8. Який із гетьманів прославився морськими походами? (Самійло Кішка).

9. Хто заснував Запорізьку Січ? (Дмитро Байда-Вишневецький).

10. Що таке гопак? (бойове мистецтво)

11. Яке місто було першою гетьманською столицею? (Чигирин)

12. Чому окремих козаків називали характерниками?

IV. Підбиття підсумків.

«Не забувай, що ти дитина землі, що зветься Україна» (слайд 20).

Класний керівник. Незалежність українського народу

Нам треба, друзі, берегти.

Недаремно кров лилася за свободу –

Волю здобували козаки.

Шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і скрізь, що ви – діти козацького роду, нащадки пращурів великих, що не корилися ні кривавому ясиру, ні мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у світле майбутнє своєї держави. Ми б хотіли бачити в вас кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, нескореності, патріотизму, волелюбності. (слайди 21-22 – вітання зі святом Покрови, Днем українського козацтва та Днем захисника України).

Учень 1. Сьогодні ми згадали про життя українського народу за часів козацтва.

Учениця 2. Нехай дійде до наших душ стогін української землі від копит ординців.
Учень 3. Шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї – це межа між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.