Сценарій народного свята "Колодій"

(Святково прибрана хата. Піч, посередині стіл. На столі, тарілка з варениками, капуста, картопля. Господиня виходить на сцена, в руках у неї глечик з компотом. Ставить його на стіл)

Хозяйка. Ой, і добрий компот наварила (нюхає) А пахне як смачно (ставить глечик на стіл). І де ж сусідки? Вчора ж обіцяли зайти Колодія справляти(оглядається) Забарилися чогось. Варенички теж сьогодні добрі вийшли. Можна і скуштувати (їсть вареник)

(стукають у двері. Заходять дві сусідки. В однієї в руках тарілка з варениками. У другої глечик)

Сусідки. Добрий вечір вашій хаті (кланяються)

Хазяйка. І вам добрий вечір, сусідоньки. (кланяється) заходьте, все вже готове.

Сусідка 1. А ми не з пустими руками прийшли Колодія справляти.

Сусідка 2. Вареників смачних принесли.

Хазяйка. Ставте на стіл. Я теж вареників наварила. Але вони на столі ніколи зайвими не бувають

(сусідки сміються, схвально кивають головами)

Хазяйка. А я ото вчора на базарі була.

Сусідка 1. А чого?

Хазяйка. Та свині хотіла купити.

Сусідка 2. Купили?

Хазяйка. Та ні, гарних не побачила (махає рукою) Та не про це мова. Я там Мотрю бачила, обіцяла прийти.

Сусідки. Ото добра новина.

(за сценою чутно пісню, з нею четверо жінок виходять на сцену. В руках у щось накрите рушником)

Соловей у саду, тьох да тьох, канареєчка,
Роман косить, Гапка в`яже, Катерина загріба,
Грицько воли напува, Ганна воду витяга.
Ой мамо, люблю Гриця, Гриць на конику вертиться,
В Гриця шапка до лиця, люблю Гриця-молодця.

Жінки. Добрий вечір вашій хаті, ми до вас прийшли Колодія справляти.

Хазяйка. І вам добрий вечір.

Сусідки. Добрий добрий.

Хозяйка. Заходьте жіночки, будемо колодія справляти (вказуює рукою на стіл) У нас все є. І варенички, і компот, і капусточка.

Жінка 1. А ви думаєте ми до вас з пустими руками прийшли? (знімає рушник, а під ним тарілка з варениками)

Сусіди, хазяйка. Ой, які варенички гарні.

Хазяйка. Ставте на стіл, дорогенька.

Танцюють, співають

…А я собі молодиця
В домі господиня,
Наварила вареничків
Із свіжого сиру
Наварила вареничків
Із свіжого сиру,
А хто прийде на колодку,
Тому буде мило.

(одна жінка сідає навколішки и причитає дуже голосно. Інші круг неї, питаються що сталось. Жінка дістає зз-за пазухи колодку, перев’язану червоною стрічкою)

Сусідка 1. Народилась колодка.

Решта. Нарешті народилася.

Сусідка 2. Дайте сповию колодку (сповиває як немовля хусткою)

Жінка 2. Давайте я його поколишу та будемо хрестини справляти (колише колодку)

Жішка 3 (забирає колодку, колише) а в мене будемо похрестини справляти, щоб дитину на вулиці не били

Жінка 4 (забирає колодку) а в мене будемо ховати, але плакати не будемо, бо він наступного року знову народиться.

Сусідка 1. Ой кумонька, а підемо знайдемо гарного парубка та до ноги йому привяжемо колодку. Хай ставить нам могорич.

Жінка 1. Ой дивіться кумоньки, по вулиці Савка ходить. Ловіть.

(кілька жінок біжать за сцену і виводять хлопця, ведуть під руки до столу)

Хлопець. Ой, а що таке? Чи завинив чим? Кумоньки, ви чого?

Всі. Та сідай. Не бійся. Наливайте, господине. (садять його за стіл, наливають компот. Хлопець п’є, його гладять по плечах) який ти у нас гарний, який добрий (дають йому вареника. Хлопець їсть вареник, а йому в цей час непомітно колодку вяжуть)

Хлопець. А чого ви мене спіймали? Що сталося?

Жінка 2. А то ти не знаєш (всі сміється. Хлопець помічає колодку. Вскакує з місця)

Хлопець. Ой, жіночки. Нащо ви мене мучите? Нащо мордуєте? Що це таке?

(жінки співають)

Ой, упала колодка із печі

Та й побила Семенові плечі.

Оце тобі, Семене, за мене,

Що не ходиш звечора до мене!

 

Оце тобі, Семене, за мене,

Що не ходиш звечора до мене!

 

Ой, упала колодка із груби

Та й побила Семенові зуби.

Тепер треба колодку рубати,

Семенові зуби вставляти.

 

Тепер треба колодку рубати,

Семенові зуби вставляти.

 (під час пісні хлопець імітує, що йому спочатку побили плечі, а потім зуби)

Хлопець. Ой полиште, жіночки. Одружуся.

Хазяйка. Та не слухайте дівчата. Старого парубка оженити, все одно що з вола м'ясо варити. А ти Савко не поспішай, це ще не все.

Хлопець до хазяйки. А чим це ти брови підмостила.

Хазяйка. Сажею.

Хлопець. А навіщо?

Хазяйка. Щоб бути гарною. Хочу щоб до мене дяк позалицявся.

Хлопець. Ой, як би мені таку жінку, я б її милував, цілував, а до печі куховарочку найняв, а до двору підмітаночку, а до дитини колисаночку. А жінку під ручку водив по селу, похвалявся.

Хазяйка. Та ти, Савко, те саме й минулого року казав. А за те, що досі не одружився, їздити тобі тепер в кареті.

Хлопець. Ой не треба, не треба

(жінки садять хлопця в корито, а самі співають)

А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив!
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала:

Іди, іди, Якове, з хати,
Бо на печі батько та мати,
А в запічку батькові діти,
Ніде тебе, Якове, діти.

Не пішов же Яків додому
Та заліз у хижку в солому,
А собаки гавкати стали,
Поки батько й мати не встали.

Наробили галасу діти
Так, що нудно в хаті сидіти,
Я забрала раки у миску,
Сама пішла спати у хижку.

Хлопець. Ой помилуйте дівчата. Я могорич поставлю, до наступного року одружусь.

Всі скандують. Могорич! Могорич!

Хлопець розливає всім компот, потім жінки відв’язують колодку і співають

Колодійчику-чику

Голубчику -чику,

Ждали тебе цілий рік.Та недовгий в тебе вік.

Сусідка 1. Ой, викупив.

Хазяйка. Викупив, викупив. Ну що, жіночки, будемо прощення просити?

Всі просять один у одного прощення, обнімаються.

Жінка 1 до хазяйки. Ви простіть, мене, якщо не помогла коли.

Хазяйка. Було таке, було. Не помогла, коли я просила буряки пополоти.

Жінка 1. Простіть, якщо колись слово погане сказала.

Хазяйка. І таке було. Сплєтню на мене навели і до Василя мого моргали.

Жінка 1. Та ви шо! Я?

Хазяйка. Ви.

Жінка 1. Та в мене мабуть око того…тіпалося (моргає)

Хазяйка. Ну якщо око сіпалось то прощаю (обнімаються)

Всі співають

Ой спасибі, Колодію,
Що зібрав до купки,
Гостювали, цілувались,
Аж злипались губки!

Хазяйка. Ось і колодія цього року справили. Та дивись, Савко (кулаком хлопцю маше) Як не одружися на наступний рік, колодку не відв’яжемо.

Всі сміються.

Жінка 3. А приходьте наступного року до нас. У нас цих парубків неодружених стільки, що сили нема всім колодки в'язати.

Хазяйка. Прийдемо обов’язково.

(кінець)