Сценарій новорічного свята для старшокласників "Казки у новорічну ніч"

Сценарій новорічного свята для старшокласників

«Казки у новорічну ніч»

Звучить музика

Заходять ведучі

Ведучий 1. Доброго дня всім присутнім в цій залі!
Ведучий 2. Здрастуйте, поважні гості!
Ведучий 1. Доброго дня  всім, хто прийшов сьогодні, і навіть тим, хто запізнився. Всіх ми вітаємо, запрошуємо усіх, нехай в цій залі лунах лише сміх.
Ведучий 2. Новий рік ось уже стукає всім нам в двері, в сторіночки соціальних мереж, на біл-бордах і вітринах вулиць.

Ведучий 1. Дійсно, це свято з давніх часів вважається найулюбленішим, його з нетерпінням і надією на диво чекають всі – наївні і завжди юні дорослі, і не по-дитячому серйозні малюки, і, звичайно ж, ми, одинадцятикласники, адже це – останнє новорічне свято в рідній школі.

Ведучий 2. Але ми не станемо сумувати, адже є можливість всім разом загадати заповітне бажання і вірити, що воно неодмінно здійсниться в наступному році!

Пісня

Ведучий 1. Слухайте! Начебто в чарівному сні, в школі сьогодні загоряться вогні, музика тут лунатиме й сміх, вечір святковий сьогодні для всіх.
Ведучий 2. З Новим роком ми вас вітаємо, щастя всім вам бажаємо, щоб прожити цей рік без горя та бід, щоб охоче трудилися, ну а на святі веселилися. І успіхів вам в справах, посмішки всім на вустах.
Ведучий 1. Ось таке наше вступне слово, почали ми всі прекрасно, ну а зараз просимо всіх, щоб в залі був шум та сміх, щоб ви артистів зустрічали та щиро їм аплодували.

Ведучий 2. Ми ж не одну ніч не поспали та казку вам приготували, не осудіть, якось не в лад, бо казка ця на новий лад.

Танец

Звучить музика

 

СЦЕНА 1

Будинок казкаря

КАЗКАР.Час-то який чарівний. Дві тисячі років промчали – ніхто і не помітив!.. Так, давно це було. Молодим був, жвавим, і казки самі на папір лягали, самі в життя вирушали. А тепер важко мені, тепер нові казки потрібні – зовсім інші справи на землі творяться.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Ну, здрастуйте-будь ласка!.. Знову накурив, посуд забруднив, а паперу скільки зіпсував. Всі фантазії твої, добренькі казочки для маленьких діток. На роботу пора, письменник!..

КАЗКАР: Ну чому ти не хочеш мене зрозуміти, Принцесо? Адже людям потрібні казки, тим більше зараз.

ДРУЖИНА: Я тобі не Принцеса! Не називай мене так, душу мені не труй!

КАЗКАР:Але чому? Чому ти хочеш забути? Ти ж справжня принцеса, я придумав про тебе таку красиву казку.

ДРУЖИНА. (Підходить до казкаря, сідає біля нього.) Часи змінилися і молодь зараз не та. Не такі казки їм нині потрібні.

КАЗКАР.Так. Забулися мої добрі творіння

ДРУЖИНА. Вони не забулися. Просто живуть в сучасному образі.

КАЗКАР. Цікаво було б подивитися.

ДРУЖИНА. Давай, діставай свою чарівну скриньку і поглянемо, що відбувається під Новий рік.  (Відкривають скриньку – дивляться) 

Музика (В гостях у казки)

СЦЕНА 2     «ДІД МОРОЗ ТА СНІГУРОНЬКИ»

На сцені з’являються Снігуронька 1 і Снігуронька 2.

СНІГУРОНЬКА 1: Ти куди це вбралася?

СНІГУРОНЬКА2: Як куди? Скоро Новий рік. Підемо з Дідусем Морозом дітей вітати зі святом, подарунки дарувати.

СНІГУРОНЬКА 1: А чому це ти вирішила, що саме ти підеш на свято? Адже, ми обидві внучки Діда Мороза, обидві Снігуроньки!

СНІГУРОНЬКА 2: Я молодша. Я і повинна йти. Навіщо на святі потрібна така мегера, як ти!

СНІГУРОНЬКА 1: На себе краще подивися, теж мені подаруночок привалить на свято! Вже краще б снігу навалило.

СНІГУРОНЬКА 2: Це що ж, я гірше снігу чи що? Сніг-то розтане, а я залишуся!

СНІГУРОНЬКА 1: Та вже такий подаруночок, як ти, як вималюється, так не зітреш, ніяким бульдозером не скрутиш, на кривій кобилі не об’їдеш!

СНІГУРОНЬКА 2: Знаєш що, сестро моя старша, Снігуронька-ветеранка! Ти ніс не задирай. Ось прийде Дідусь Мороз, він нас і розсудить. Нехай сам скаже, кого він хоче взяти на свято!

СНІГУРОНЬКА 1: Давай його покличемо!

КРИЧУТЬ РАЗОМ:    Дідусь Мороз, вставай, пора. Чекає подарунків дітвора!

З’являється заспаний Дід Мороз з мішком подарунків за спиною

ДІД МОРОЗ:Спав майже я цілий рік, хоча справ безліч. Пора виходити на роботу: йти і вітати зі святом, дарувати подарунки. Як завжди, в усьому світі крокує Новий рік, і кожного разу Верховна рада стародавнього скликання роздає завдання, куди йти в цьому році. Скажу вам, онучки мої милі, що в цьому році мені дали непросте завдання, привітати … А що це ви такі похмурі, що сталося, що сталося?

СНІГУРОНЬКА 1: Так от, Дідусю, деякі тут вважають, що вони можуть ощасливити своєю присутністю будь-яке свято. Бути, так би мовити, несусвітнім подаруночком!

ДІД МОРОЗ:А навіщо? Подарунки мені вже дали. Ось дивіться – цілий мішок!

Ставить мішок на видне місце

СНІГУРОНЬКА 2: Справа в тому, Дідусю, що я вважаю, що на свято з тобою повинна йти з нас наймолодша, сама квітуча.

СНІГУРОНЬКА1: А мій багатовіковий досвід, стаж, ти зовсім в розрахунок не береш? От уяви, прийдеш ти, особа нова, незнайома, діти тебе й не знають, злякаються ще. А я – зовсім інша справа!

ДІД МОРОЗ:Онучки, не сваріться!

Снігуронька 1 потихеньку бере мішок із подарунками

СНІГУРОНЬКА 2: Ну як же, Дідусю! Прикро ж. Я цілий рік чекала, цілий місяць привітання готувала, вбиралася …

СНІГУРОНЬКА 1: Цілий день на дієті сиділа …

СНІГУРОНЬКА 2: А ти цілий день макіяж робила, зморшки замазувала …

СНІГУРОНЬКА 1: Це я-то зморшки замазувала, це я-то … Та я тебе …

Женеться за нею і намагається вдарити мішком. Та тікає. У результаті Снігуронька 1 б’є мішком по голові Діда Мороза Дід Мороз падає

СНІГУРОНЬКА 2: Ой! Що ж ми наробили!

ДІД МОРОЗ: Перестаньте сваритися. По-моєму, сталося щось страшно непоправне. Боюся, що на свято не піде ніхто. І хтось у цьому році залишиться без подарунків.

СНІГУРОНЬКИ (разом): Чому?

ДІД МОРОЗ:У моєму віці дуже необачно здійснювати різкі рухи в області голови. А ви, онучки мої добрі, онучки мої милі (говорить злорадно), по ній стукнули, так би мовити, тупим предметом – мішком. І тепер, тепер (трохи не плаче) я забув, куди повинен був йти, куди Верховна рада стародавнього скликання направила мене на свято. Тепер все пропало!

СНІГУРОНЬКИ (разом): Жах!

ДІД МОРОЗ:Сам знаю, що жах! Немає нічого страшнішого, ніж свято, якого немає.

СНІГУРОНЬКА 1:Треба щось робити!

СНІГУРОНЬКА 2:Що ж ми щось можемо тепер зробити?

СНІГУРОНЬКА 1:Спокій, тільки спокій. Мій життєвий досвід підказує, що якщо щось втратиш, то це треба шукати.

СНІГУРОНЬКА 2:Ну, ти голова! Точно, давайте збиратися в дорогу! Підемо і знайдемо наше свято!

ДІД МОРОЗ:Ось тільки в який бік іти, я не розумію! Все забув!Пам’ятаю тільки, що місце незвичайне, затишне, там знаходяться молоді енергійні люди, сповнені радості і щастя і Новий рік для них має принести великі зміни у житті. Де це місце? (сходять зі сцени)

Номер

СЦЕНА 3    «ЧЕРВОНА ШАПОЧКА»

Виходить мама Червоної шапочки, прикрашає ялинку.

МАМА ШАПОЧКИ: Так,  до Нового року приготувалися: ялинку прикрасили, святкову вечерю приготували. О боже, як я могла забути! Ми ж не привітали зі святом бабусю. Треба терміново відправити до неї Червону Шапочку. Дон-ю-ю!

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА: (з’являється): Ну що ще, майн лібе мутер?

МАМА: Ти уроки зробила?

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА: Мамо, вже зимові канікули.

МАМА: А ЗНО? Ти до ЗНО готуєшся?

ШАПОЧКА: Мамо, ну скільки повторювати, до ЗНО ще майже півроку. Ще встигну.

МАМА: А що це у тебе на голові?

ШАПОЧКА: Матусю, це червона шапочка. Мені її зв’язала бабуся, я ношу її вже 17 років, практично не знімаючи. Вона добре лисину прикриває.

МАМА: Що?!!

ШАПОЧКА: Це жарт, матусю. Я її одягаю раз на рік, на Новий рік.

МАМА: Доню моя, тобі треба буде привітати бабусю з Новим роком. Ось тобі пиріжки, ой, які там пиріжки – круасанчики, кренделики, рулетики. Віднесеш їх бабусі.….Тільки парком – лісом не ходи, лише по дорозі, швиденько туди і назад… А, і на дискотеку в ніякому разі ….Бо ж і в лісі і на дискотеці повно звірини, в прямому і переносному значенні.….з вовками не говори сама знаєш чому. Зрозуміла?

ШАПОЧКА: Знаю, знаю. Тому що від вовків одні лише біди… Вони брутальні, неввічливі, нескінченно грубі по відношенню до нас…молоденьких, гарненьких, червоних шапочок.

МАМА: Не іронізуй, а повір моєму гіркому досвіду

ШАПОЧКА: Добре, я зрозуміла.

МАТИ: Ну цьом-цьом, моя ред хет.

Червона Шапочка вирушає в путь. Мотив «ПІСНІ ЧЕРВОНОЇ ШАПОЧКИ»:

 (вискакує вовк)

ШАПОЧКА кричить:А-А-А…

ВОВК: Що злякалась? О…яка краса….А не боїшся сама по лісі ходити…Може хто нападе??

ШАПОЧКА: «Вовка боятися – в ліс не ходити»…. А ти що справді вовк??

ВОВК: Ну…пацани мене так називають всі. І…взагалі я в респекті у братви.

ШАПОЧКА: І що ти справді борзий, наглий і грубий?

ВОВК: Взагалі я суровий лише з вигляду,…а так, взагалі я романтик в душі….Ось на минулому тижні…ну цим…сімом козенятам молоко привозив….а 3 поросятам цеглу і цемент доставляв, вони там котедж будують…

ШАПОЧКА: А ти такий нічо, сімпотний, сєрий… А навіщо ти мене лякаєш?

ВОВК: Та ні, переживаю просто. Давай я тебе на своєму байкові підкину?(виводить велосепед)

ШАПОЧКА: Думаєш, якщо поїздив мені тут по вухах,то я розтаяла як чупа-чупс?? Ну, і до того ж я ні з ким на байках не катаюсь..і взагалі швидше дійду сама.

НОМЕР

 СЦЕНА 4     БАБА ЯГА І КОЩІЙ

 Баба Яга. Як справи, Кощію?

Кощій. Я не Кощій!

Баба Яга.  А хто? Чахлик?

Кощій. Скільки разів я просив тебе не називати мене цими допотопними іменами.

Баба Яга. Ну добре, добре. Але ж Чахлик – це нове, колоритне...

Кощій. Я тебе прошу. Ти ж не називаєш себе Йожкою, а тим більше Ягою.

Баба Яга. Я – дівчина, натура витончена.

Кощій. Ох-ох! Ну, гаразд, слухай. Яго...

Баба Яга. Мене звуть Жозефіна, я походжу з давнього польського роду.

Кощій. Ну добре, Жозефіна. Так от. Став я втрачати смак до життя. Все мені байдуже. Повіриш? От їм ковбасу, а здається, що це трава, загублю чиюсь душу, а ні якого задоволення. Грошей усе більшає, більшає, а мені байдуже. Про кохання я взагалі мовчу.

Баба Яга. Старієш, Костю.

Кощій. До чого тут старість? Я ж живу вічно.

Баба Яга. Живеш ти вічно, але і старієш вічно.

Кощій. Як же бути?

Баба Яга. Треба зупинити час, зробити так, щоб не настав Новий рік.

Кощій. Яка мені різниця: настане Новий рік чи ні? Я ж невмирущий.

Баба Яга. Ти не розумієш. Зупиниться час – ти перестанеш старіти. А якщо ще одружися з молодою принцесою... Ходімо, я щось придумала.

НОМЕР

СЦЕНА 5     «КОРОЛІВСЬКА СІМ’Я»

Король, королева, принцеса. Вони сваряться між собою.

КОРОЛЬ: Ви тільки гляньте, що творить ваша дочка!

КОРОЛЕВА: Я думала вона і ваша також… Чого ви дивуєтеся? Дівчинка просто нудиться…

КОРОЛЬ: Нудиться!!! В інших королів діти як діти, а наша… Принцесо, несіть свій табель, побачимо твої оцінки за І семестр!

ПРИНЦЕСА: (подає табель) Ось він.

КОРОЛЬ:  Кулінарне мистецтво — 2, прання білизни — 1, прасування — 2, вишивання — 3, шиття — 2, правила поведінки — 1.

(При назві кожної оцінки королева падає, втрачаючи свідомість.)

ПРИНЦЕСА: Але ж це не профілюючі предмети!

КОРОЛЬ:  А які тоді ж профілюючі? І які в тебе оцінки з цих предметів?
Принцеса. Робота з віялом — 12, техніка повітряного поцілунку — 12, танці до упаду — 12.

КОРОЛЕВА:  Ох, ця вже сучасна освіта…

КОРОЛЬ:  Принцесо, вас мало спалити на вогнищі! Не рюмсати! Я придумав… Я буду вас сварити, сварити, сварити… Ні, я найму вам гувернантку, злу, як собака! Ні, я завтра ж віддам вас заміж за старого, мудрого радника.

ПРИНЦЕСА: Нізащо! Нізащо!

КОРОЛЬ: А хто тебе питає!

ПРИНЦЕСА: Я йому вищипаю всю бороду!

КОРОЛЕВА:  Він бритий, без бороди!

ПРИНЦЕСА: Я видеру йому все волосся!

КОРОЛЬ:  Він лисий.

ПРИНЦЕСА: Тоді я виб’ю йому всі зуби!

КОРОЛЕВА:  У нього немає зубів.

ПРИНЦЕСА: І ось за таку беззубу розвалину ви хочете мене віддати заміж? Я — принцеса! Мені дозволено все! Я вийду заміж за коханого!

КОРОЛЬ:  А дзуськи! Історія таких випадків не пам’ятає! І сьогодні я вам забороняю йти на новорічний королівський бал. Вчіться!!!!!!!!!

Принцеса хлипає, королівська родина залишає сцену під музику (Вальс)

 

ТАНЕЦЬ

СЦЕНА  6      КОТИГОРОШКО І ЗМІЙ ГОРИНИЧ

Котигорошко оперся на булаву, важку думу думає. До нього підходить Змій Горинич з мішком за плечима.

 Котигорошко:О, змій. Ну що, будемо битися, чи миритися?

Змій Горинич (усі 3 голови) Я завжди спочатку спробую перше! Кидає мішок

Починається бійка під «Рамштайн» чи «Мортал комбат».  Котигорошко замахується булавою. 2 голови відхиляються, і булава влучає в третю.

Змій Горинич: Е, ти чого б'єшся! Мені ж боляче!

Котигорошко: Вибач, друже, привіт.

Змій Горинич: Привіт. Щось довкола дуже тихо ... Тоска-а-а зелена. Може, покликати ворогів, та ми удвох їм та раз, та два, та як накостиляємо... Фонарів їм навішаємо.

 Котигорошко: Ворог це той, хто сам приходить, та зло творить, а всі інші так… Слабаки… Козявки.
Змій Горинич Котигорошку, а ти знаєш, я нещодавно вегітаріанцем став ... Людей перестав їсти. Стиджу тепер на одній капусті…
Котигорошко: На капусті? Сидиш? Так що ж ти мовчав?
Змій Горинич: А що?
Котигорошко: Як що? Садова твоя голова! Нє, садові усі три!
Змій Горинич: Не пойняв.
Котигорошко: Так за твою капусту можна тутечки не сидіти, а до дівчат!
Змій Горинич: І ще раз не пойняв!
Котигорошко: Ну в тебе хоч одна голова трохи працює, чи ні? Чи усі три в ступорі?
Змій Горинич: А чо?
Котигорошко: А то! За нашу капусту ми собі купимо….
Змій Горинич: За мою капусту…
Котигорошко: Добре. За твою капусту ми мені купимо танк!
Змій Горинич: Нам танк…
Котигорошко: Добре. Нам танк. Отутечки його поставимо. Хай охороняє. А ми… (мрійливо)
Змій Горинич: Що?
Котигорошко: А ми до дівчат! На танці (робить танцювальні рухи). В мене м’язи ого-го! Та залізяка з гарматою для охорони таки за мене краща.
Змій Горинич: Не уяснив я. По чому тепер танки? Дарма я сьогодні капусту їв… А ж три голівки. Може тепер на танк і не вистачить.
Котигорошко: Як це «їв»? Ти ж на капусті сидиш, казав.
Змій Горинич: Ну так… На мішку. А в ньому капуста. Трьома поснідав..
Котигорошко: Так у тебе там капуста? Не зелені?
Змій Горинич: Зелена. А яка ж іще? (Витягує з мішка капустину)
Котигорошко: Та я ж думав, що в тебе зелені. Долари. До-ла-ри! Гадав, і на винищувач нашкребеться… Капустяна твоя голова. Ні! Три голови.
Змій Горинич: Так нащо ж тобі літак? Я чим гірший? Літати вмію, три вогнемети, а дальність польоту залежить від кількості з’їденої капусти!
Котигорошко: Ну, ти, льотчик…. Ти може, тут трохи політай, а я поки до дівчат?
Змій Горинич: (зазирає до мішка) Ну, на п’ять кіл над Азовським вистачить! (розправляє руки, імітуючи крила) Стоп! Он, дивися, точно вороги! і Розмальовка бойова ...
Котигорошко: (придивляється) Так це дівчата з 9класу, хочуть нас привітати зі святом.

НОМЕР

СЦЕНА № 7

КАЗКАР: Так змінилися часи і казки зараз зовсім інші.

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ: Але усі новорічні казки закінчуються однаково. Приходить Дід Мороз і вітає усіх із Новим роком.

(виходить Дід Мороз і Снігуроньки)

ДІД МОРОЗ: І деж це місце? Кого я мав з Новим роком вітати? Дивиться на присутніх!О, так це ж це місце, це ж ці люди!!!!!!!!! Учні і вчителі Фрунзенської ЗОШ

ДІД МОРОЗ: Респект вам, дорогі старшокласники! Знаєте мене? Не забули-таки, хто я. Ну, молодці, порадували старого!

СНІГУРОНЬКА 1: Так, вірно, дідусю. Подивися, хлопці і дівчата стали зовсім дорослими, дуже скоро підуть у самостійне життя. Але, все ж, як маленькі, вони чекають Діда Мороза, Новий 2020 рік, і новорічного  дива.

ДІД МОРОЗ: Знаю точно, онучки, що новий 2020 рік усім нам принесе виконання бажань. А для старшокласників – все це дуже важливо. Попереду -ЗНО, вступ до ВНЗ, тому, вірте в мрію, і вона обов’язково збудеться

СНІГУРОНЬКА 2:      Новий 2020 неодмінно принесе з собою душевне тепло і гармонію в кожну сім’ю.

ВЕДУЧИЙ 1 Здоров’я – як найбільший скарб.

ВЕДУЧИЙ 2 Удачу – щоб щастило весь рік у всьому.

ВЕДУЧИЙ 1 Любов – щоб серце наповнилося ніжністю і милосердям.

ВЕДУЧИЙ 2 Величезний згорток подарунків і новорічних побажань!

КАЗКАР: Ми ще раз вітаємо усіх гостей новорічного свята. Щасливого вам нового року! Різдвяних свят!

ДРУЖИНА КАЗКАРЯ:  До побачення! Щасливого Нового року!

Фінальна пісня 11 клас