Сценарій позакласного заходу "Математичний ярмарок"

 

 

                                  Математичний ярмарок

Мета: у формі весе­лого ярмарку з іграми та конкурсами ознайомити учнів з давніми мірами маси і довжини, мірами часу;  виховувати інтерес до математики, її істо­рії, розвивати логічне мислення, пізнавальну ді­яльність учнів, кмітливість, наполегливість, ви­нахідливість у нестандартних ситуаціях  , сприяти зацікавлен­ню учнів у поглибленому вивченні математики.

 

 Учитель. Про математику, її історію можна роз­повісти багато. Любов до неї не виникає відразу. Минають роки напруженої праці, безсонні ночі, світлі надії часом змінюються розчаруваннями, поки математика, нарешті, стає близькою і зро­зумілою.

Математика — це мова усіх точних наук. Тому з-поміж них їй належить одне з почесних місць. Про значення математики в житті людини ми вам і роз­кажемо на нашому математичному ярмарку.

 

Сьогодні будемо, друзі,

Царицю всіх наук вітати...

Так можем гордо і по праву

Ми математику назвати.

 

До різних ми наук охочі,

Нехай ведуть нас до вершин.

    Та зараз ми сказати хочемо:

   «Наш математиці уклін!».

Святково прикрашений зал. На стінах українсь­кі орнаменти, кольорові стрічки, квіти. На сцені розташовані три торго­вельні лавки, прикрашені вивісками «Міри маси», «Міри часу», «Міри довжи­ни». Під музику входять учні в українських костю­мах.

Учень 1. Увага! Увага!Спішіть, поспішайте!

                Господарі й гості — глядіть, не минайте!

 

Учень 2.

                На ярмарок прошу гуртом, поодинці!

                Чекають на вас там чудові гостинці!

 

Учень 3.

             На ярмарку нашім веселім, багатім

             Є чим дивуватись і є що придбати.

 

Учень 1.

           Тут щедрі дарунки із саду, городу,

           Тут пісня і жарти усім в нагороду.

 

 

 

Учень 2.

          Тут речі умільців, ні з чим не зрівнянні —

           Барвисті стрічки, рушники вишивані.

 

Учень 3.

            Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте!

             Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

 

{Звучить музика. Входять двоє ведучих.)

 

Ведуча. Традиційно в Україні проводились яр­марки. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали  кращі свої набутки. Люди з'їжджалися на ярмарок як на свято, своєрідну виставку і видовище.

Ведучий. Але сьогодні, як ви вже здогадалися, ярмарок не звичайний, а математичний.

Учень1

І сувора, й солов'їна

Математика-країна.

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш спритно рахувати.

 

 

Учень2

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

 

 

Учень 3

 

Хтось скаже: «Математика черства —

Лиш цифри, приклади, задачі».

А що робить, як настрою нема

І серце від образи тихо плаче?

Довірся їй. І все пройде,

І сум твій, як туман, минеться,

І стане сонячним похмурий день —

Це так вона до тебе усміхнеться.

Така вона — наук усіх цариця.

Шляхетна, мудра, добра і весела,

її корона сонячно іскриться

У кожній школі, у містах і селах.

 

І лиш тоді, коли ти велич

І всю красу її збагнеш,

Свою хвилину відпочинку

Ти залюбки із нею проведеш.

Ведуча. Ой, ярмарок! І чого тут лишень немає. Тут треба бути уважним та кмітливим.

 

Ведучий. А ось і перша лавка відкривається. Добрий день, господине.

 

Господиня лавки № 1. Добрий день. Прошу завітати до моєї лавки. Тут ви зустрінетесь із мірами маси.

{Звертається до учнів-глядачів.) А які ви знаєте міри маси?

Учні. Кілограм, грам, центнер, тонна.

 

Господиня 1. Добре. Відкриваємо нашу лавку. Зараз ми познайомимо вас із старовинними мірами маси.

{Звертає увагу на таблицю.)

                                                                             

 

 

 

 

                                                        

 

 

 

 

 

 

 

Господиня 1. Ними користувалися наші діди і прадіди. У нашій країні грошова одиниця — гривня. А чи знаєте ви, що в давнину гривня була грошовою і ваговою одиницею?

 

Учень. Так. Це був злиток срібла, вага яко­го дорівнювала 1 фунту. Майже 200 років тому гривню почали розрубувати. Новий злиток одер­жав назву — рубль.

 

Учень. А сорок гривень важили 1 пуд або 16 кілограм. Це слово використовується з 12 століття і озна­чає — «вага» або «важкий».

 

 

 

 

Господиня 1. Будь-які товари з нашої лавки можна отримати за правильну відповідь на наше запитання.. А ось вам і завдання. Назвіть міру, яка більша 1 г, але менша 1 кг.

 

Хлопець. Золотник (4 гр) , гривня ( 400 гр ) , фунт  .

 

Господиня 1. (До залу.) А зараз розв’яжіть анаграми .Попереставляйте букви так , щоб утворилися слова , з моєї лавки. Переможців чекають призи.

 

ТФУН  (фунт)

РАМГ (грам)

АНТОН (тонна)

АСАМ (маса)

ГРАМІКЛО (кілограм)

ЦЕТНЕНР(центнер)

РЕЗИТЕ (терези)

Учні  дають відповіді , одержують призи.

 

Дівчина. А тепер відгадайте моє завдання. Що важче: пуд пір'я чи пуд заліза?

 

Учні. Однаково.

 

Господиня 1. Чудово! А тепер назвіть  прислів'я, в яких зустрічаються міри маси.

 

 

Учні.

 

Щоб пізнати людину треба з нею пуд солі з'їсти.

 

В травні пуд дощу — крапля болота.

Учень. Ви краще послу­хайте мою байку. йшли пустелею два віслюки. Один ніс мішок — 5 пудів солі, другий — 5 пудів вати. Було дуже жарко. Вони втомилися і, поба­чивши річку, разом з мішками полізли у воду. Після купання віслюки пішли далі, В одного з них поклажа стала легшою, а в другого важчою. Чому?

(Відповідають глядачі із залу. Входить хлоп­чик.)

 

Хлопчик. Цілком правильно. Частина солі роз­чинилася у воді, а вата увібрала в себе вологу.

Ось я по світу мандрую, казки слухаю. У бага­тьох з них зустрічаються міри маси. Наприклад, у казці «Два брати» — у багатого брата в коморі було 200 пудів пшениці.

А ще «Кирило Кожум'яка» — у Кирила була булава пудів з 10, якою він Змія поборов.

 

 

Гумореска «Реклама математики»

 

Розказати хочу вам про одну сімейку.

Якщо глянути, то вона й невелика,

                                              і не маленька:

Мама, тато, я і брат, дві сестрички

                                            й дід Остап.

 Сталася в сім ї пригода, мов зимова непогода

 Мама тата в магазин послала перший раз.

— Вам попрати, наварити, напекти та

ще й закрити,

Знаєш скільки то затрат?

•               Знати був би рад, та...
•               Ну отож-бо, щоб ти знав —

дід Остап це підказав, —

То сходи до магазину і купи нам всім хлібину.

 Цукру рівно два кіло, ковбаси кілець зо три,

 Та дивися, не хитри. Для малих купи цукерок,

М'яса, сиру, молока, а на все це — четвертак.

 Чоловік узяв четвертак, крутить так.

                                                      і крутить сяк.

— Що ж за нього я куплю, і на чому тут

схитрю ?

Ну, а був би розумнішим, то відразу полічив:

 Ковбаса, хлібина, цукор, м 'ясо, сир і молоко.

— Охо-хо-хо і ого-го-го.

Зараз нічого сичати, а коли учився в школі.

 Математику як слід було вивчати.

Ведуча. А тим часом усі, хто тільки може, поспішають на ярмарок.

 

Ведучий. Щоб товар свій показати та себе похвалити. Ось послухайте.

(Входять хлопець і дівчина, співають пісню.)

Пісня «Смерека-задача.»

 

(Хлопець і дівчина співають пісню на мотив пісні «Смерека».)

Юнак

Усі задачі розв'язали

І зошити поздавали.

Я сиджу і ледь не плачу —

 Не зміг розв'язати задачу.

 

Приспів

 Ой, задачо!

Розв'яжись мені, задачо!

Чом я над тобою плачу?

 Ох, важка оця задача! (Двічі)

 

Дівчина

Чи у хлопців запитати,

Чи в дівчат її списати?

Як же мені з нею бути,

 Ви Порадьте мені, люди.

 

 

Приспів

Ой, юначе!

Розв'яжи мені задачу!

Я сиджу і ледь не плачу,

Ох, важка ж оця задача!

(Двічі)

 

Юнак і дівчина (разом)

Свого лоба ми нахмурим,

 В голові усе там збурим­

ось уже і прояснилось,

Чом раніше не ділилось.

 

Приспів

 Ой, задачо!

Розв'язали й цю задачу.

 І тепер вже не до плачу,

Бо це зовсім легка задача. (Тричі)

 

Ведучий. А зараз заві­таємо до наступної лавки  яка називається «Міри часу».

 

Господиня лавки № 2.

Добрий день! Прошу, про­шу. Як ви знаєте міри часу, ми перевіримо загадками. За правильну відповідь ви отримаєте призи.

Будьте уважні! Яким од­ним словом можна замінити слова: ранок, день, вечір, ніч.

 

Учні. Доба.

 

Господиня 2. Годинника не має, а час знає.

 

Учні. Півень.

 

Господиня 2. Дуб довговік, на ньому 12 гілок, на кожній гілці по четверо гнізд, а в кожному гнізді по семеро яєць і кожне яйце ім'я має.

 

Учні. Рік, місяць, тижні, дні.

 

Господиня 2. На початок року товстий, цілий рік тоншає, а на кінець року зовсім схудне.

 

Учні. Відривний календар

 

Господиня 2. У книзі є 6 простих сторінок, сьома — червона.

Учні. Дні тижня.

 

Господиня 2. Чудово! А тепер назвіть прислів'я про час.

 

Учні.

 

Влітку тиждень рік годує.

Час минає, а не вертає.

Згаяного часу і конем не доженеш.

На годину спізнився, за рік не здоженеш.

Бережи час, його за гроші не купити.

Скривився, як середа на п'ятницю.

 

Господиня 2. (До залу.) А ви знаєте прислів'я?

 

(Відповіді із залу. У цей час на сцені з 'являється фокусник, він поважно ходить, приглядається до товарів.)

Фокусник. Що тут у вас?

Усі. Ярмарок!

Фокусник  . Що тут у вас ?

 

Фокусник. Ярмарок? Та який же ярмарок без чарівника чи фокусника? Ось бачите —

 

 в мене в руках є чарівні ножиці  за допомогою яких , я за 1 хвилину у звичайному аркуші паперу виріжу отвір у який зможе пролізти будь –хто із цього залу .

       Головне – це промовити чарівні слова    АБРА_КАТАБРА   _ понеділок-вівторок

 АБРА-КАТАБРА  _ середа –четвер  АБРА-КАТАБРА   п’ятниця –субота.

 ( вирізує і каже ведучому перелізти через отвір )

 

Фокусник. І ще один фокус  .  Я розрізаю перше кільце пополам .( розрізає к №1 )

 

Та я ж забув промовити чарівні слова  АБРА_КАТАБРА   _ понеділок-вівторок

 АБРА-КАТАБРА  _ середа –четвер  АБРА-КАТАБРА   п’ятниця –субота.

(розрізає к №2)

АБРА_КАТАБРА   _ понеділок-вівторок

 АБРА-КАТАБРА  _ середа –четвер  АБРА-КАТАБРА   п’ятниця –субота.

(розрізає к №3)

Фокусник. Ось бачите — чарівний годинник. За допомогою нього я безпомилково вгадую час, який ви задумаєте. Чи є бажаючі перевірити мій чарівний годинник?

(Виходить учень із залу. Фокусник звертається до нього.)

Задумай якийсь час і запиши його у блок­ноті відповідним числом від 1 до 12 великими цифрами. Блокнот поклади мені у кишеню. Я буду показувати різні числа на моєму чарівному годиннику і при цьому стукатиму по циферблату паличкою. Стукну перший раз — додай до заду­маного числа 1, стукну другий раз — ще додай 1 і так до тих пір, поки не отримаєш 15. Тоді скажи: «Стоп». У цей момент моя паличка покаже час, який ти задумав.

{Проводиться фокус.)

 

Фокусник. Ти задумав число (час)...

Господиня 2. Ви добре виконали завдання. Можна трохи і відпочити. Ось вам мій музичний дарунок.

Хлопці і дівчата співають.

 Я казала в понеділок

Навчу тебе «плюс» і «мінус».

 Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

Приспів:

Ти ж мене підманула.

Ти ж мене підвела.

Ти ж мене молодого

З ума-розуму звела.

Я казала у вівторок

Зробимо задач хоч сорок.

 Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

Приспів.

Я казала у середу

Перпендикуляр проведу.

 Я прийшов — тебе нема.

 Підманула, підвела.

 Приспів.

Я казала у четвер

Буду множить хоч тепер.

 Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

Приспів.

Я казала у п'ятницю

Вивчу дроби й на вулицю.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

 Приспів.

Я казала у суботу

З алгебри задам роботу.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

Приспів.

Я казала у неділю

Дроби геть усі поділю.

Я прийшов — тебе нема.

Підманула, підвела.

Приспів:

 

Ви ж нас підманули.

Ви ж нас підвели.

Ви ж нас молодих

З ума-розуму звели.

 

Господиня лавки № 3. Прошу тепер усіх за­вітати до моєї лавки, у ній ви знайдете міри довжини.

 

Учні. На перших стадіях розвитку людства все вимірювали на «око». Згодом з'явилися натураль­ні міри: довжина ступні, ширина долоні тощо. Назви деяких з них збереглися й до нашого часу: фут (довжина ступні), ярд (лікоть, тобто відстань від кінців пальців до ліктя).

Майже 700 років тому англійський король Генріх І видав наказ, у якому говорилося, що віднині зразком міри буде рука королівської величності. Тому лікоть ще називають королівсь­кою мірою.

 

Сажень походить від слова сягати і означає досягти до чогось. Сажнем також називають інструмент для вимірювання землі.

 

Верста — давня міра великих відстаней, якою користувалися в Росії, Україні, Білорусії, Поль­щі.

Починаючи з XVI століття, в побуті найчасті­ше вживався аршин.

 

 

Господиня 3. А тепер прочитаємо таблицю народних мір довжини. Деякими з них корис­туються і нині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      

 

Господиня 3. А зараз назвіть прислів'я або приказки, у яких зустрічаються міри довжини.

Учні.

Бачити на сажень крізь землю.

Сім верст до небес і все пішки .

Міряти на свій аршин.

Ніби аршин проковтнув.

Косий сажень у плечах .

Аршин – на кафтан , а два на латку .

Не міряй всіх одним аршином .

 

Господиня 3. (До залу.) А ще? Нагадую, за правильну відповідь ви отримуєте призи. ??????????????

 

(Входять два по­дорожні.)

 

Подорожній 1. Ну, й стомилися ми.

 

Господиня 3. Хто ви і звідки йдете?

Подорожній 2. Йдемо ми здалека. Обидва пройшли 60 верст. Скільки пройшов кожен з нас, якщо йшли ми з однаковою швид­кістю.

 

Учні. 60 верст.

 

Подорожній 1. А ось іще загадка. Довжина колоди 6 аршин. За хвилину від цієї колоди відпилюють по одному аршину. За скільки хвилин розпиля­ють колоду?

 

Учні. За 5 хвилин.

 

Подорожній 2. Які ви знаєте казки з мірами довжини?

 

Учні. У багатьох казках ми можемо зустріти міри довжини. У казці «Про правду і кривду» люди носили воду за 30—40 верст, бо чорт ви­сушив воду.

У казці «Бідний вовк » кравець міряв вовка аршином. У вздовж аршин, і вшир аршин.

 

Ліс 4 милі на всі чотири сторони у казці «Ох».

У казці «Мудра дівчина» піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.

 

 Ведуча. Ярмарок! Скільки всього побачиш тут, скільки почуєш. Крім пісень , фокусів та жартів, на ярмарку можна й позалицятися.

 Дует виконує пісню

 

Пісня на мелодію «Біля млина калина»

 

Біля школи дівчина, що чекає вона?

Може вийде хлопчина — і не буде одна,

 Він розв'яже задачі, ті задачі складні,

 І стоїть, ледь не плаче — і вдень, і вночі.

 

 

Приспів

І  тепер я через нього математику вивчаю,

 Хай завжди його вона і до мене поверта!

Щоб йому догодити і сподобатися знов,

Теорему йду вчити. Ось що робить любов/

І тепер всі задачі я розв 'язую вмить,

 Щоб йому показати, як потрібно любить.

 Приспів

 

Я долю попрошу, може милість пошле,

 І мій милий хлопчина скоро обніме мене,

Поцілує, обніме, прошепочуть уста:

«Ти моя аксіома, неймовірна, проста!»

 

 

Приспів.

 

Ведуча. Ось і закінчується ярмарок.

 

Ведучий

 

На доброму ярмарку ми побували.

Співали, сміялися та жартували.

 

Ведуча.

Та ще не танцювали.

Гей, троїсті музиченьки,

Нам заграйте веселенько!

А ви, хлопці і дівчата,

 

 

Всі виходьте танцювати.

(Усі учасники свята підходять вперед і вико­нують останній куплет з пісні «На веселім ба­зарі».)

Ой там, на веселім базарі

Продавали, купували, жартували,

І з покупками потому

Повертаємось додому,

                         додому.