Сценарій позакласного заходу "Зима іде - свята веде"

Тема. «Зима йде – свята веде». (Традиції зимових свят українців)

Мета: ознайомити з традиціями зимових свят українців, звичаями та дійствами,

           які відбуваються взимку, осмислено визначати їхні характерні ознаки,

           усвідомлювати необхідність збереження та пропагування українського,

           розвивати духовний світ особистості, сприяти формуванню відповідального

           громадянина, ціннісної позиції щодо патріотизму.

Форма проведення: презентація-інценізація.

Обладнання: слайдова презентація, різдвяна зірка, святковий стіл (вареники,

                       узвар, пироги)

Клас: 7 – А

                                                Хід заходу

Учитель:

Народ говорить: «Зима йде – свята веде…»

 4 грудня – Введення в храм Пресвятої Богородиці: «уводиться літо в зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. Земля спочиває до Благовіщення (7 квітня) Не можна копати. Господарі закінчили всі сільськогосподарські роботи, ховають інструмент, лагодять сани, готуються до Різдвяних свят. Господині прядуть, дівчата вишивають, хлопці – допомогають батькам, а у вільний час заважають дівчатам.

Слайди ( 1- 4 )

Учитель:

7 грудня – Катеринин день, свято дівочої долі.

Дівчата ворожать та закликають долю.

Слайд ( 5 )

Учениця: У цей день я ворожила:

                 Гілку вербову у воду садила, 

                 Якщо скоро верба розів’ється,

                 То й доля мені усміхнеться

Учитель:

13 грудня – Андрія Первозванного.

Слайд ( 6 )

Народні традиції цього дня мають стародавній характер: угадування долі, ворожіння, кусання «калити».

Калита – корж із білого борошна, що його випікають дівчата разом для веселого дійства. Запікають, щоб відкусити було важко. На стрічці підвішують до сволока. Хлопці мали відкусити, а це не так і просто, бо дівчата смикають за мотузку.

• Хто хоче спробувати відкусити калиту?

(Хлопці намагаються відкусити калиту підстрбуючи)

Калиту знімають і ділять між собою.

Учень:  Зняли зі сволока калиту

              Та дали кожному по шматку,

              Дівчата першими скуштували,

              А хлопці довго смакували.

А зараз дівчата визначать, хто першою зустріне свою долю.

(Переставляють взуття по черзі, визначають, чиє першим опиниться біля дверей)

Учитель:

19 грудня – День Святого Миколая – найулюбленіше свято дітей!

Усі мріють про подарунки.

Слайд ( 7 )

Янгол 1:   Хуртовина виє, плаче,

                  Ліс закидала сніжком.

                  Що там? Сани…Коні скачуть…

                  Хтось на санях із мішком

Янгол 2:  Що за пан там? Хто побачить?

                  Хто махає із саней?

                  То святий Миколай скаче,

                  Покровитель всіх дітей.

Миколай:  Вітаю усіх вас, дорослі і діти!

                   Щоб стрітись із вами, проїхав пів світу

                   Лиш радість та мир несу я в оселі,

                   Хай люди повсюди будуть веселі!

                   Хай сліз не буде, не буде біди,

                   Багато дарунків приніс я сюди!

Учитель:

6 січня – Святвечір

Слайд ( 8 )

У цей день родина має бути вдома, не можна сваритися, треба помиритися з ворогами. У хату заносять сніп жита – дідух, ставлять на почесному місці. На столі 12 пісних страв: гречана каша, пироги з квасолею, капустою, узвар, риба, капуста, гриби, вареники. Почесне місце займає перша кутя, яку називають багатою, – каша із ячмінного чи пшеничного зерна.

     Слайди ( 9, 10 )

     Народні прикмети у цей вечір:

     Зоряне небо – вродить горох.

     Місячна ніч – врожай баштанових.

     Ожеледь на деревах – вродять горіхи.

     Чисте й зоряне небо – сухе й урожайне літо.

     Слайд ( 11 )

     Учитель:

Різдво Христове (7 січня) – найрадісніша подія усіх, бо пов’язана із народженням Ісуса Христа.

Слайд ( 12 )

Колядники просили дозволу й починали виставу із віншувальних пісень – колядок та жартівливих сценок.

Побажання здоров’я господарям, прославляння народження Сина Божого лунають у цей день.

«Добрий вечір тобі, пане господарю!» (Діти виконують пісню).

Віншувальників намагаються щедро винагородити.

Учитель:

13 січня – свято Меланки 

Слайд ( 13 )

Це новорічний обряд, що залишився нам від наших пращурів. Зараз став веселою забавою, новорічним маскарадом. Хлопець перевдягався в жіночий костюм – Меланку, зображував безпорадну господиню, що все робить не до ладу: підмітає хату від порога до середини, б’є посуд, миє піч водою. Разом з Меланкою дійство розігрували орач, сівач, дід, ведмідь, коза, циган із циганкою, чорт.

Учень: 

Господарі, добрі люди, пустіть в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить, ніде не нашкодить,

А якщо і нашкодить, то поприбирає,

Поллє, їсти наварить ще й накриє.

 

Хлопець переодягнений у Меланку:

Я на Щедрий вечір до вас завітала,

Файна Меланка.

Диво-дівчина усюди гуляю,

Кожну хату в селі звеселяю.

Учениця:

А ми не самі йдемо, ми козу ведемо.

Коза:  Де коза ходить – там жито родить,

           А де не буває, там вилягає.

           Де коза ногою, там сіно копою.

Учень:  Були в Києві і Луцьку,

              Скрізь було по-людськи,

              А як прийшли до вашої хати,

              Так стала коза здихати

     Учениця:  Щоб коза встала, дайте кусок сала,

                  Кільце ковбаски та бубликів в’язку.

                  Дайте козі ячменю,

                  А нам грошей повну жменю.

Коза:  Я коза непроста, мені років 300,

           Вам, господарі, бажаю чудового урожаю!

Учитель:

14 січня – свято Василя.

Напередодні свята Василя готується Щедра кутя, заправляється салом, печеня, ковбаси.

Слайд ( 14 )

Увечері дівчата обходять родичів і сусідів, щоб защедрувати

Учениця:  Я дівчина маленька,

                  В мене платячко рябеньке,

                  Я не знаю ні «аз», ні «буки»,

                  Тому подаруйте щось у руки. 

Учениця:  По всій Україні від хати до хати йде народ щедрувати!

                  Уставай, синку, досить спати, пора йти посівати!

Учень:   Я несу щедрівку у домівку,

               Сію-вію житечко з торбинки.

               Роди, Боже, жито-пшеницю,

               Всяку пашницю.

               На новий рік, на щастя, на здоров’я.

«Щедрик, щедрик, щедрівочка» (Діти виконують пісню).

Батьки ощедровували дітей солодощами, грошима.

Учитель:

18 січня – Другий Святвечір (Голодна кутя). Останній день колядок.

Слайд ( 15 )

Із цим святом пов’язане «закликання морозу». Перед тим, як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна й тричі промовляв:

Учень: «Морозе, Морозе! Іди до нас кутю їсти! Не йдеш? То не йди ні на жито, ні

             на пшеницю, ні на всяку пашницю!»

Учитель:

19 січня – Водохреща.

Слайд ( 16 )

Це завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. Пов’язане із хрещенням на Йордані Христа. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хрест («йордан»), ставали поруч із ополонкою.

Віддавна в народі посвячену воду вважали цілющою від хвороб, нею окроплювали тварин, будинки, збіжжя. Дівчати вмивались, щоб бути красивими.

• А які свята і як відзначають у вашій родині?

Вітаю вас із прийдешніми святами!

Учениця:   В кожній хаті в Україні

                   Вареники варять нині.

                   Вас чекають у макітрі

                   Вареники дуже ситні,

                   Білолиці, круглолиці

                   Із добірної пшениці!

Усі пригощаються варениками, пирогами, узваром.