Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Сценарій проектного свята: «Сімейна галерея» («Родинні скарби»). 2 кл.

Про матеріал

Сценарій проектного свята: «Сімейна галерея» («Родинні скарби»). 2 кл. Мета: переконувати учнів у важливості родини для виховання і формування людини; ознайомити з основними нормами поведінки та відносин у сім'ї; розвивати артистичність, уміння тримати себе на сцені; виховувати повагу до членів родини та бажання наслідувати народні традиції. Обладнання: Святково прикрашений клас, прислів’я і приказки про родину, нагороди за учать в святі, вишиті рушники, старовинні речі, родовідні дерева, родинні фотографії (аукціон світлин), коровай, презентація, сюрприз.

Перегляд файлу

Сценарій проектного свята: «Сімейна галерея» («Родинні скарби»). 2кл

Мета: переконувати учнів у важливості родини для виховання і формування людини; ознайомити з основними нормами поведінки та відносин у сім'ї; розвивати артистичність, уміння тримати себе на сцені; виховувати повагу до членів родини та бажання наслідувати народні традиції.

Обладнання: Святково прикрашений клас, прислів’я і приказки про родину, нагороди за учать в святі, вишиті рушники, старовинні речі, родовідні дерева, родинні фотографії9аукціон світлин), коровай, презентація, сюрприз.

Хід свята

Вступне слово вчителя.

 

Ведуча 1:Сьогодні у цій залі свято,
ми дуже раді всіх вітати!
І сподіваємось, що кожен
для себе щось взяти зможе.

 

Ведуча 2: Хтось настрій добрий запозичить,
бо посмішка усім нам личить.
Хтось – слову доброму зрадіє,
бо про добро усі ми мрієм.


Ведуча 1:Та починати вже нам час,
сюди запросили ми вас
Аби всі разом у дружнім колі,
В домівці нашій – рідній школі –
Сердечно й щиро привітати!

 

Ведуча 2: Сім’я, родина, рід –

Які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Якщо зміцніє хоч одна родина -

Міцніша стане наша Україна.

 

Ведуча 1: Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?

 

Ведуча 2:Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися РОДИНІ
І побажати щастя всім!

 

(Виконується пісня «За столом збирається родина» )

 

Дитина

Доброго вечора! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини,

Щоб вшанувати тат і матусь,

Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

 

Дитина

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

 

Дитина

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не влетіла.

 

Дитина

Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін,

Щоб завжди були здорові.

 

Подає хліб-сіль найстаршому із батьків.

 

Ведуча 2: Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

 

Ведуча 1: Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.

 

Ведуча 2: Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

 

Ведуча 1: Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки!..

 

(Під час виступу дітей іде показ презентації «Мама»)

 

Дитина

Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші,

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.

 

Дитина

Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

 

Дитина

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі,

Та одна наймиліша

Хто вона? Скажу вам я –

Рідна матінка моя.

 

Дитина

У моєї мами руки золоті

Очі карі , вії довгі і густі!

 

Дитина

А моя матуся схожа на веселку

Бо така чудова і така весела!

 

Дитина

А моя як - ніжний лісовий дзвіночок

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

 

Дитина

А моя матуся гарна як калинка

В неї чорні брови, губки як малинка!

 

Дитина

Моя матінка привітна

Гарна ніжна як весна,

І ласкава, і тендітна

Ніби пролісок вона

 

Дитина

Ваші мами гарні,

З вами згоден я

Та найкраща мама

Все ж таки моя!!

 

Дитина

І моя красуня!

Ніде правди діти

Мабуть, тут зібрались

Всі красуні світу

 

Дитина

Найдорожча нам людина -

Люба матінка єдина!

Якби сердець я вісім мав

Матусю, всі б тобі віддав.

 

Дитина

У світле та радісне свято,
Матусю свою привітати я хочу.

Вона в мене добра, вона в мене гарна,
У домі хазяйка вона бездоганна.

 

Дитина

І слово підтримки для кожного має,
Та завжди в очах її усмішка сяє.

В цей день я мамусі несу у руці,
Яскравого сонця тонкі промінці.

 

Дитина

І запах зелених весняних гаїв,
І квіти з далеких казкових лугів.

Зберу у долоні сріблясту росу,
І рідній матусі її віднесу.

 

Дитина

Дарую всю землю, ліси і моря,
Ти краща у світі матуся моя.

 

 (Пісня ” Мамо, мамочко моя“)

 

Ведуча 2: Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена.

 

Ведуча 1:Батько; тато... Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!

 

(Під час виступу дітей іде показ презентації «Тато»)

 

Дитина

Він такий розумний

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

 

Дитина

Мій татусю рідний

Завжди будь таким:

спритним і веселим, -

Вічно молодим!

 

Дитина

 (хлопчик):

Недарма вважає

Наша вся сім‘я,

Що на тата ззовні

Дуже схожий я.

Підросту ще трішки,

Усього навчусь

І таким завзятим

Стану, як татусь!

 

Дитина

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

 

Дитина

Цей дарунок - тепле слово,

Щире побажання.

Щоб прожив багато літ.

І не зазнав страждання.

 

Дитина

Щоб усе тобі вдалося,

Щастя не минало.

Щоб твоє велике серце

Смутку не зазнало.

 

Дитина

Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

 

(Пісня ” Таточку, татусю, найрідніший мій“)

 

Ведуча 1: Родина, родинне вогнище, родинне тепло — його завжди зберігають i підтримують наші старші мами й тата — 6a6yci й дідусі такі милі, лагідні, люблячі. Скільки знають цікавинок, так багато пам'ятають i вміють, охоче розповідають, діляться своїм життєвим досвідом, радіють онукам i готові все для них зробити.

 

Ведуча 2: Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

 

(Під час виступу дітей іде показ презентації «Бабуся»)

 

Дитина

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас -  дітей.

 

Дитина

Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

 

Дитина

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

Як же не любити бабусю дорогу?

Я перед бабусею завжди  у боргу.

 

Дитина

А моя бабуся мила,

Це вона мене зростила.

Вчить мене усе робити,

Щоб на світі легше жити.

 

Дитина

Хай тебе в своїй опіці

Бог не покидає,

Хай тобі міцне здоров’я

Й силу посилає.

 

Ведуча 1:Одного разу спитали одну ученицю, чи любить вона свою бабусю. Вона відповіла: “А хіба можна бабусю не любити?”

 

Ведуча 2

Бабуся!Чи є на світі краща людина?

Ні! Скільки вона пережила яка ніжна, щира!

Скільки вона недосипала ночей,

Голублячи онучат!

Подивіться у бабусині очі діти!

Які вони щирі!

Бабусина-доля- як ота тополя,

Що посеред степу порина

Вітер гне тополі , заметілі

в полі так біліє в бабці сивина

Дітей і онучат плекає,

Кому і що потрібно добре знає.

Ти, Бабцю, - ціла академія наук,

Сприймати вмієш все –

І радості, і безліч мук.

Сміється сонце- я сміюсь

Всміхається бабуся

Я в добрі очі їй дивлюсь ніяк не надивлюся

Хай вам сонце сміється

Хай добро вам ведеться

Хай годинник вам повільно лічить вік

А Бог дарує багато щасливих літ!

 

(Пісня «Заспівай мені, бабусю» )

 

Ведуча 1: Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

 

(Під час виступу дітей іде показ презентації «Дідусь»)

 

Дитина

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

 

Дитина

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

 

Дитина

Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

 

Дитина

Варт пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче, поклоніться!

 

 (Пісня «Дідусь»)

 

Дитина

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

 

Дитина

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вам за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

Дитина

Якби зібрати всі слова земні,
Ми б вибрали прості і невисокі
Щоб ваші дні трояндами цвіли,
Щоб не були в житті ви одинокі.

 

Дитина

Хай не спішать літа вам на поріг,

Хай повсяк час здоровя прибуває,
Ми ніжно любим вас і від душі
Всього найкращого бажаєм!

 

Дитина

Хай бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!

 

Ведучий 2:

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.                  

 

СЮРПИРИЗ!!!

Звучить пісня «БОРЩИК». Частування.

Аукціон світлин

Заключне слово вчителя. Нагородження.

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.

 (Виконується пісня «За столом збирається родина» )

Додатки

 

Прислів'я

1. Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.

2. Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.

3. Яке дерево — такі й квіти, які батьки — такій їхні діти.

4. Яка сім'я — такий і я.

5. Який дуб — такий тин, який батько — такий син.

6. Який кущ — така й калина, яка мати — така й дитина.

7. Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

8. Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів — батька.

9. Добре дитя, коли добрі батько й мати, коли в хаті лад.

10. При сонці тепло, при матері добре.

11. До людей по розум, до матері по серце.

12. У сокола і діти — соколята.

Учитель: Родина зігріває вас маминою піснею, батьковим напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, незрадливістю рідного слова. Тож i ви, діти, говоріть до своїх рідних тільки добрі, теплі слова, робіть тільки добрі справи.

Але родина — це не тільки родичі Це i наш клас, i школа.  Родина — це i весь наш український народ, наша велика Батьківщина.

     Бажаю всім вам щастя, здоров'я, злагоди у родинах! Сподіваюся, що в нашій шкільній родині теж завжди пануватимуть щирість i взаємо-розуміння, а у великій усенародній родині — мир. До нових зустрічей!

 

Послухаймо казку видатного педагога В.Сухомлинського «Крила матері».
«Спекотного літнього дня вивела Гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку.
Вона вперше показувала діткам великий світ. Цей cвіт був яскравим, зеленим, радісним: перед гусенятами розкинувся величезний луг. Гуска навчала дітей скубти тонесенько стеблинки молодої травички. Стеблинки були солодкими, сонечко теплим i лагідним, трава м'якою, світ затишним, добрим i з безліччю голосів бджіл, жучків, джмелів, метеликів. Гусенята були щасливі. Вони забули про матір i розійшлися величезним зеленим лугом. Коли життя щасливе, коли на душі мир i спокій, про маму часто забувають. Стривожившись, Гуска стала скликати дітей, але не вci вони слухалися. Раптом насунулися темні хмари i на землю впали перші великі краплі дощу. Гусенята подумали: світ не такий уже й затишний i добрий. I як тільки вони про це подумали, кожне згадало про матіp. Несподівано кожному з них стала потрібна, ой, як потрібна мама. Вони підняли маленькі гoлiвки i побігли до неї. А тим часом із неба посипалися великі градини. Гусенята ледве встигли прибігти до матері вона підняла крила i накрила ними своїх дітей. Бо крила існують насамперед для того, щоб накривати дітей — про це відомо кожній матеpi, а потім уже для того, щоб літати. Під крилами було тепло i безпечно; гусенята чули гуркіт грому, який долітав ніби звідкись здалеку, завивання eвітру i стукіт градин, їм навіть стало весело: за материнськими крилами коїться щось страхітливе, а вони в теплі та затиш¬ку, їм i на думку не спадало, що крило має два боки: усередині було тепло i затишно, а зовні — холодно i небезпечно.
Потім усе затихло. Гусенятам хотілося скоріше на зелений луг, але мати не піднімала крил. Маленькі діти Гуски вимогливо запищали: «Випускай нас, мамо!» Так, вони не просили, а вимагали, бо коли дитя відчуває міцну, сильну материнську руку, воно не просить, а вимагає. Мати тихо підняла крила. Гусенята вибігли на траву. Вони побачили, що в матері поранені крила, вирвано багато пір’їнок. Гуска важко дихала. Вона намагалася розправити крила i не могла цього зробити. Гусенята все це бачили, але світ знову став таким радісним i добрим, сонечко сяяло так яскраво i лагідно, бджоли, жуки, джмелі співали так красиво, що гусенятам i на думку не спало запитати: мамо, що з тобою? I тільки одне, найменше i кволе гусеня підійшло до матері i запитало: «Чому в тебе поранені крила?» Вона тихо відповіла, ніби соромлячись свого болю: «Все добре, сину». Жовтенько: гусенята розсипалися по траві, i мати була щаслива».
 

Учитель: Як ви думаєте, чому поранена мати, незважаючи на ситуацію, була щаслива? Що потрібно для того, щоб виросли крила материнської і батьківської любові? Чим, на вашу думку, крила батьківської любові відрізняються од крил материнської любові? Чи мусять діти ростити крила любові до своєї мами? У чому виявляється ваша турбота до мами?
(Відповіді дітей. Обговорення. Обмін думками.)

 

Російська народна казка «Мудрий батько».

«Чи так воно було, не знаю, а як чув, так i розповідаю. Був co6i один селянин. I мав він сина. Коли хлопець виpic i почав допомагати в господарстві, батько й каже:
- Дивлюся на тебе i бачу, беручкий ти до вcix справ. Час минає, молодь росте, старе старіє. Незабаром змужнієш, оженишся i сам станеш  господарювати. От i запам'ятай мої слова.
Живи так, щоб у кожній селі був у тебе свій дім. I нехай у тебе щодня будуть нові чоботи. I живи так, щоб люди тo6i кланялися. I завжди будеш справжнім хазяїном.
Подивувався син на такі слова, та й питає:

- Не можу збагнути: xi6a можливо звести в кожному селі будинок? I як можна справляти щодня нові чоботи? Та й як мені жити, щоб люди мені вклонялися?

Усміхнувся батько, та й каже:

- Не тужи, синку. Мою пораду легко виконати. Захочеш у кожному селі бути як удома, май у кожному селі вірного, надійного друга, i буде в тебе там своя оселя. А щоб були у тебе щодня нові чоботи, треба з вечора добре помити та почистити свої чоботи, ніколи цього не забувай, от i будуть вони наступного дня як нові. Ну, а щоб люди тобі першому вклонялися, вставай раніше за вcix, виходь на роботу першим, тоді вci, хто пізніше тебе вийде, вітатимуться з тобою й уклонятимуться. Як бачиш, у моєму наказі немає нічого складного.
Коли прийшов час i син сам почав господарювати, він зважив на поради батька i жив добре».
Учитель. Так, батькова наука, передача умінь від батька до сина, батькова суворість i вимогливість, батькова людяність i стриманість ведуть дитину по життю впевнено i терпляче.
Здавна вважається, що батько — це захисник, годувальник. Батькове слово — закон. Як скаже батько, так i буде, бо він — голова cім’ї, зразок для своїх дітей.
Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною i справедливою, щоб був мудрий i мужній, але щоб водночас відчувати його доброту i лагідність.
У своїх відгуках про тата ви висловлюєте такі думки.

(Зачитує фрагменти з учнівсъких твopiв про батька.)


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Залишити відгук до розробки

Ця розробка бере участь у конкурсі «Класні керівники – супергерої». Її оцінювання доступне лише учасникам конкурсу. Деталі та умови участі.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
31 січня
Переглядів
32
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку