Сценарій «Прощання з Букварем»

Свято Букваря

Звучить музика, заходять гості і діти. Всі займають свої місця. Попереду хлопчик і дівчинка.

Дівчинка.

Чом сьогодні радісні і ти, і я?

Бо прийшла у школу вся моя сім,я.

Це найкраща в світі матінка моя,

Люба, наймиліша, ясная зоря.

Хлопчик.

Ось сидить татусь – опора він моя!

Буть на нього схожим дуже хочу я.

Ще люблю своїх бабусю й дідуся,

Їх я поважаю, слухаюся.

Хлопчик і дівчинка (разом)

Чом сьогодні радісні ти і я, бо прийшла на свято вся моя сім,я!

Діти (хором)

Перший клас, перший клас запросив на свято вас!

Улюблені наші, гості шановні! Погляньте, які ми тепер красномовні. Послухайте наше красиве читання, Побачте зошити наші охайні.   Ми разом потиснемо другові руку, Що нам допоміг подолати науку. А що то за друг? Не будем казати. Ми краще покажем на нашому святі.   Є святкових днів багато На листках календаря, А між ними- й наше свято Вшанування Букваря.   День вітання і прощання- Свято перших букварів, Перша сходинка зростання Для найменших школярів.

В путь щасливу і широку Всіх виводить перший клас. До уроку, до уроку- Чуєш, дзвоник кличе нас.   Ділі- ділі – дінь –делень! Діти, діти, добрий день!   Дінді-дінді, вам наказ: Не спізнитись в перший клас!   На веснянім видноколі Зайнялась зоря. Свято в школі, свято в школі- Свято Букваря!

 

 

Ведучі

Здається, ще зовсім недавно продзвенів перший дзвоник, вас вітали з першим у житті Днем Знань. Ви несміливо заходили до класу, з цікавістю гортали сторінки першої головної книги школяра – Букваря. Як одна мить пролетів навчальний рік. Тепер ви вже подорослішали, зрозуміли, як важливо вчитися.

 

За цей час ви з жовторотих пташенят стали справжніми учнями. За цей рік ви не тільки підросли, а й стали розумнішими. Ви виправдали і мою довіру,і ваших батьків, які турбувалися про вас. Пропоную пригадати, як все починалося.

 

В першім класі урочистий день прощання з Букварем!

Пригадай-но, як колись ти був маленьким школярем!

Хлопчик

Це не вигадка, не казка,

Що віднині я – школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,

А в портфелику – Букварик.

А в портфелі – акварелі,

Та ще й зошитів з десяток,

Та дві книжечки веселі

Про птахів і про звіряток.

Постараюсь гарно вчитись,

Буть здоровим і рости,

Щоб свій рід завзятий, славний

У житті не підвести!

 

Дівчинка

Гукнула мама: «Донечко!».

І сну – як не було.

А сонце – вже долонечки

До мене простягло.

Вдягаю я схвильовано

Святковий свій наряд,

І всі ляльки здивовано

Питають: «На парад?»

Та ні,- кажу їм радісно,-

У школу, в перший клас!

Ляльки зітхають заздрісно:

«І нас візьми… І нас…»

У школу не забавами

Займатися іду –

Багато там цікавого

В підручниках знайду.

Там ждуть мене школярики

І вчителька моя.

Як вивчимо букварика,

Читать вам буду я!

 

Пісня – танець «Урок»

Хмарка в небі, а по лузі

По траві — тінь пливе.

Діти вчать уважно букви:

"А, бе, ве, а, бе, ве..."

Вітре, нам не заважай

І сторінки не гортай,

Ти слів не розбереш,

Тільки всіх зіб'єш.

 

Підійшло кача поважно.

Підійшло — кря-кря-кря!

І давай щипать відважно

Корінець букваря.

Ти, кача, не заважай,

Дітей з пуття не збивай:

Не "кря-кря-кря", а як?

А, бе, ве... — ось так.

 

Ось коза — стук-стук копитцем.

Тут хіба ждуть тебе?

Я коза, я хочу вчиться,

Бе-бе-бе, бе-бе-бе! —

Ти, коза, не заважай,

Дітей з пуття не збивай:

Не "бе-бе-бе", а як?

А, бе, ве... — ось так.

 

Причепилося телятко,

І собі. Му-му-му! —

От телятко-недоглядко!

Що ти скажеш йому?

Ти, теля, не заважай,

Дітей з пуття не збивай:

Не "му-му-му", а як? —

А, бе, ве... — ось так.

 

Ведучі:

• Так, дійсно, мрія кожного першокласника: швидше вивчити всі літери, навчитися читати й писати. Але, коли вже ця ваша мрія здійснилася, коли перегорнуто останню сторінку Букваря, чомусь стає трішечки сумно. Правда ж?

 

• Це тому, що  розлучатися зі справжніми друзями завжди сумно, а Букварик для вас став за цей рік не лише справжнім другом, а й добрим порадником та помічником. І сьогодні ми зібралися на свято, щоб попрощатися з цією мудрою книгою.

 

На сцену вилітає Сорока

Я – Сорока – Білобока!

Літаю високо! Все навкруги бачу!

Відгадайте, про що вам розкажу?

Кого до вас в гості приведу?

Не відгадаєте! Не відгадаєте! Не відгадаєте!

Букварик (виходить, витирає піт з лоба).

Чого розстрекоталася, Сороко?

Чого це ти мене весь час плутаєш?

Мені в один бік дорогу покажеш,

А сама в другий полетиш!

Я ніяк в школу не потраплю,

Вже й на свято запізнююся!

Сорока.

Ти знаєш, Букварику, я так поспішала, так поспішала!

Ти пішов уліво за берізкою, а треба було за ялинкою,

Потім  через гайок та до річки, а потім…

Букварик.

Ти, Сороко, так не стрекочи.

Краще сама мене й проведи до школи.

Сорока.

Ну, добре, я полечу повільно, а ти за мною біжи.

Тільки дивися знову не збийся з дороги.

(Виходять).

 

На сцену під музику виходять діти.

1.Любі друзі! Мами й тата! У нас Букварикове свято. Спасибі, що прийшли до нас У перший клас.   2.Ми букви старанно вивчали, Знаєм їх від А до Я, і сторіночку останню Прочитали з Букваря.   3.Буквар взяли ми перший раз,  як зайшли у перший клас. Як нам радісно сказати: тепер ми вміємо читати!

4.Як добре самому читати, Не треба брата умовляти, Та до бабусі знову йти: Рідненька, почитай хоч ти!   5.Я не прошу сестру Полінку: Ну прочитай іще сторінку! Не треба звати і чекати, А можна взяти й прочитати!   6.І дзвінок веселий кличе Першокласників на свято. Не запізнюйтеся, швидше! Час з Буквариком прощатись!

 

Дівчинка

Свято Букварика, а його немає.

Давайте покличемо його!

(Діти кличуть букварик. Входять Буквар з Сорокою).

 

Букварик.

Білобока на хвості принесла,

Що сьогодні у вас свято,

Свято Букваря.

Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу.

І малечу, як зустріну,

Грамоті одразу вчу.

Сорока.

Той, хто хоче більше знати,

Книг побільше прочитати

Про моря, ліси, поля,

Мусить вчити Букваря.

Буквар.

Допоміг я вам відкрити диво те чудове,

Як з малих зерняток – літер виростає слово.

От гуртом і розберем, як ви мене вчили,

Чи зі мною, Букварем, весело дружили?

Сорока.

Так,так,так! Діти пам’ятайте, що в житті на цей момент

Букварик головний ваш документ!

 

Пісня «Мій Букварик»

Мій букварик, мій букварик, - 
Він найкращий друг 
Прокидаюсь, посміхаюсь, 
І беру до рук 
Буква "А" - на зірку схожа, 
Буква "О" - проста 
Гарно вчитись допоможе 
Книжка золота! 

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д 
Хто такий букварик має, 
Той не пропаде! 

Треба всім старанно вчитись, 
Знати головне 
Книжка ця найкраща в світі, 
Виручить мене 
Буква "А" - на зірку схожа, 
Буква "О" - проста 
Гарно вчитись допоможе 
Книжка золота!

 

Сорока. 

Молодці! Гарно вмієте співати!А кому звітуватиме про те, як навчилися читати і писати?

Учні. (Разом)

Буквареві!

Учень. До здачі урочистого рапорту Букварику стояти струнко!

Учні по черзі роблять крок уперед і здають рапорт.

Усі. Рапорт зданий.

Букварик. Ой-ой –ой! Оце навчив!

Букварик. Як пожартували?

 

Буквар.

Букви! Займіть свої місця за алфавітом!

(Діти починають шикуватися під музику, але музика раптово переривається)

Сценка «Брудний зошит»

ЗОШИТ: Ой – ой – ой! Не маю сили! Ви на мене наступили!

ВЧИТЕЛЬ: Що це тут валяється? Зошит виявляється..

Підніміть його мерщій! Чий він, чий?

ЗОШИТ: Я подертий, я потертий і в обкладинці старій,

Весь в чорнилі, у мастилі!

ВЧИТЕЛЬ: Хто хазяїн твій?

ЗОШИТ: Андрій

ЛІНІЙКА: І я скаржусь на Андрійка. Я Андрійкова лінійка!

Я терплю велику муку правлю хлопцю за шаблюку!

Він дубасив мною стіл, я вже тріснула навпіл!

ЗОШИТ: Ми тепер каліки з нею. Нам потрібні ліки з клею!

АНДРІЙКО: Я не хочу мати двійку. Я писатиму без клякс!

Я не буду мучить вас! Я дурні покину звички,

Допустіть до переклички!

ВЧИТЕЛЬ: Ну, біжи, ставай між літер, та щоб сльози хутко витер!

АНДРІЙКО: Я букви знаю до ладу, алфавіт не підведу!

 (Під звуки маршу діти шикуються за алфавітом)

 

Букви – значки, як бійці на парад,

Разом всі стали швидесенько в ряд.

Кожен в умовному місці стоїть

І називається все – АЛФАВІТ! (хором).

Буквар.

Букви від А до Я (Є!)

Буквар.

Раз,два,три! Перша букво, говори!

Весела Абетка.

А. Всім відомо: буква «А»  Алфавіту голова! Б. Буква «Б» проснеться рано,  Буква «Б» - як діжка з краном. В. Буква «В» така цікава:   Стовпчик – зліва, дужки – справа. Г. Буква «Г», як кочерга  В неї є одна нога. Ґ. «Ґ» вгорі ріжечок має Кожен першокласник знає. Д. Подивись: маленький дім.  Буква «Д» - як дах на нім. Е. Далі після букви «Д»,  Йде зубаста буква «Е». Є. «Язичок у мене є!» Вихвалялась буква «Є». Ж. Сніжинка не розтане вже,  Бо ця сніжинка буква «Ж». З. Наче рідні дві сестри –  Буква «З» і цифра три. И. Намалюю палки три  От і вийде буква «И». І. Буква «І» - як одиниця  Гостронога, наче спиця. Ї. – Це чиї крапки?   «Мої!» - закричала буква «Ї». Й. «И» у шапочці новій  Перетвориться на «ій». К. Як пів букви «Ж» - така   Ця кумедна буква «Ка». Л. З букви «ел» для цирку  Збудували круту гірку. М. Буква «М» - як дві гори Що стоять, мов дві сестри.

Н. Нам знайома буква ця - Ніби планка на стовбцях. О. Буква «О» така от кругла, Хто не бачив – подивись. П. На хокеї, на футболі Буква «П» - ворота в полі. Р. Тигреня весь день ричало Букву «ер» - воно вивчало. С. Подивіться вночі до небес, Світить місяць там буквою «С» Т. Букву «Т» потрібно знати, З неї пишуть слово «тато»! У. Якось ввечері на даху Завивала буква «У». Ф. Що це? Ключик від замка? Ні! Це буква «еф» така. Х. Буква «Х» все ходить, ходить, Місця собі не знаходить. Ц. Буква «Ц» - внизу гачок, Наче з краником бачок. Ч. «Ч» з четвіркою так схожі! Хто їх розрізнити зможе? Ш. Три стовпці, внизу межа - От і вийшла буква «Ша». Щ. Букву «Ща» впізнає кожен  «Ща» на щітку трохи схожа. Ь. «Я не шість, я – м′який знак, Це повинен знати всяк. Ю. Буква «Ю» - вона така: Бублик став коло кілка. Я. – Я і буква, я і слово! - Вихвалялась буква «Я». Та чомусь у алфавіті Стала аж позаду я.

Діти співають пісню «Гей, ви, букви…» на мотив маршу «Гей, ви, стрільці січовії…»
Діти (співають та марширують):
Гей, ви, букви, жвавим кроком, раз, два, три.
Вчили вас сто п’ять уроків, раз, два, три.
Через те вас добре знають,
з вами вже слова читають, раз, два, раз, два, раз, два, три.
Попереду йде букварик, раз, два, три.
Букви всі зібрав в порядок, раз, два, три.
Всі його давно чекають,
з іменинами вітають, раз, два, раз, два, раз, два, три.

 

Буквар.

Увага! Увага! Запрошую всіх в країну Букварію!

 

На карті її не шукайте,

Не має на карті її.

Країна Букварія, знайте,

На річці Чорнильній стоїть.

 

Живуть тут веселії букви,

Цікаві та добрі вони.

Люблять вони працювати,

Робити усе залюбки.

 

Раз стало сумно працювати,

І стали букви танцювати.

(Танок).

 

Та сталася якось біда.

Всім відомо – буква Я

В азбуці остання.

Тільки раз на диво всім

Підняла повстання.

Буква Я виходить на середину.

• Я, - сказала буква Я,
• Я – найголовніша.

Я не стану у кінці,

Буду я на видноті!

Учитель

• Стань на місце!

Я: - Не піду!

    Тут стояти буду я! Попереду!

С: Сссором! – сумно «ес» сказало.

З: Зззадавака! – злиться «зе».

Р: Ррраз ти так! – «ер» заричало, -

    Відрікаємось тебе!

Учитель: Я застукала ногами:

Я: Не водитимуся з вами!

    Зможу все робить сама!

    Розумніша за всіх Я!

 

Добре, будеш перша ти!

Але це лише тоді,

Якщо зможеш ти сама

Написати речення.

Учитель.

І взялась вона за діло,

Бурмотала і сопіла,

Але скільки не потіла,

Так нічого й не змогла.

Написала наша буква

Тільки «Я яяяяяя!»

(«Я» піднімає цей напис).

Х: Розміялась буква «ха»:

• Ха- ха-ха-ха-ха-ха!

О: «О» від сміху покотилась,

А: «А» за голову схопилась.

Учитель.

Буква «Я» спершу кріпилась,

А тоді як заревла:

Я.

Так я винна, винна, винна,

Визнаю вину свою.

Згідна стати я на місце

Навіть після букви «Ю»!

 

Треба нам дружити разом,

Бути як одна сім,я.

І тоді всі діти зможуть

Написати з нас слова.

 

Веселе місто Алфавіт
Прощається із вами.
Маленьких літер славний рід
Обернеться словами.

Складайте в речення слова,
Їх у книжках читайте.
Веселе місто Алфавіт
Завжди ви пам’ятайте!

Буквар.

Бачу, букви ви вивчали,

Рахували і писали.

Та мені доповіли –

Кумедні випадки були.

Гуморески

№1
Толі в класі не сидиться,
Непосиді все б крутиться,
То щипа свого сусіда,
То поглядує навкруг,
То під партою обіда,
То на парті ловить мух.
Хтось запитує у Толі:
-Ти завжди крутько такий?
-Ні, не кожен день я в школі,
Аж два дні в нас вихідний.

№2

-Ну, хіба таке годиться?

В тебе знову одиниця!

-А мене сьогодні, мамо,

Запитали знов те саме!

    №3

Удома Маринка отак міркувала:

-Сьогодні в Галинки урок я списала,

Чого ж я завдання робити спішу?

І завтра в Галинки урок я спишу!

Удома Галинка отак міркувала:

-Сьогодні Маринка у мене списала,

Чого ж я завдання робити спішу?

Урок у Маринки я завтра спишу!

А ранком у школі зустрілися двоє,

Спочатку дівчатка зраділи обоє.

Та стала Маринка Галинку питати:

-Чи можна у тебе іще раз списати?

Галинка ж крізь сльози:

-От бачиш, яка ти! –

Я думала в тебе

На цей раз списати!

До столу учителька їх запросила

І порівну двійку на двох розділила.

 

Ведучі

• Діти, щоб з вами в житті не траплялось таких кумедних випадків, давайте ще раз пригадаємо поради для справжніх учнів.
• Але кожну пораду потрібно дослухати до кінця уважно, щоб не виникло непорозуміння. Запрошую для цього Сашу і Гліба.

Поради

Хл. Частіше підказуй…

Д. …які цікаві справи можна провести у класі.

Хл. Повсякчасно бийся, воюй…

Д. …за спортивну честь твоєї школи.

Хл. Нікому, нікому не поступайся місцем…

Д. …першого учня в класі.

Хл. Розмовляй на уроках..

Д. … тільки тоді, коли тебе викличуть до дошки.

Хл. Ніколи не готуй уроки…

Д. …поспіхом.

Хл. Кидай сміття в школі й вдома…

Д. … тільки в ящик для сміття.

Хл. Навіть добра порада може стати поганою….

Д. …якщо розділити її пополам і не дослухати до кінця.

 

Ведучі.

• Сподіваюсь, ці поради допоможуть вам у житті.
• Адже ваш шкільний шлях тільки почався.

 

Діти:

Всі літери прочитані, усіх їх 33.

Тепер дітей учитимуть підручники нові.

Добрий Букварику! Перша ти книжка!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба!

Ми не забудем ніколи про тебе!

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу,за першу букву,

За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимем довгії роки

Мудрі й повчальні твої уроки!

Буквар.

А у другому класі, діти,

Ось вам з якими книжками дружити!

(Виходять Читанка і Рідна мова)

Буквар.

Читанко й Мово, прийміть естафету.

Ведіть школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Хай не погасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля!

Читанка.

Я Читанка нечитана, навчатиму ваш клас!

Я з вами говоритиму і вислухаю вас.

Я – ваша перша Читанка,

Гарненька в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші і казки.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель,

Даруватиму щодня і забави, і знання!

Рідна Мова.

Я – і з лісу, я – і з поля!

Нелегка у мене доля,

Через радість і біду

Я з віків до вас іду!

Я дитину колисала, Батьківщину захищала,

Я від роду і до роду зберігаю свою вроду.

Я завжди вас буду вчити  рідним словом дорожити.

Бо хто любить мову рідну, той багатий, а не бідний.

Читанка

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова!

Рідна мова

А ти спочинь до вересня,

Чи просто погуляй,

Букварику, мій братику,

Спасибі і – прощай!

Буквар.

Цих діток прошу навчати

Того,що знаєте самі,

А вас прошу не лінуватись

І вчити уроки день при дні.

І берегти книжки. Віднині

Найперші друзі вам вони.

 

Пісня «Букварику, прощай!» 1.Мужніємо,зростаємо,співаємо пісень, Уже усі читаємо букварика щодень. Не кличте вдаль підручники сторінками-крильми, Сьогодні із буквариком прощаємося ми, Прощай,прощай,прощай,прощай. Приспів: Буква-буква букварику,букварику,прощай, Школя,школя,школярику мене не забувай. Буква,буква,букварику,букварику прощай, Школя,школя,школярику мене не забувай.

2.Згадайте люба вчителько,матусі,татусі, Як бекали і мекали над буквами усі. А як тепер читаємо,як книги бережем, З подякою прощаємось із другом букварем. Прощай,прощай,прощай,прощай. Приспів. 3.Найперша в світі книжечка,найпершії слова, Найперше слово складене це мама дорога, Уже малі не будемо за плями вибачай, Тебе ми не забудемо,букварику прощай. Прощай,прощай,прощай,прощай. Приспів.

Буквар

Обіцяєте не лінуватись? (Обіцяємо!)

І старанно, залюбки навчатись? (Обіцяємо!)

Буквар виходить зі сцени.

Учень Вчимося в нашій школі,

Ми ходим в перший клас.

Проблем у нас доволі,

Усі жаліють нас.

Учень Уроки такі довгі,

Немає їм кінця.

А хочеться погратись,

Сховатись за стільця.

Учень Недавно – дуже дивно –

Здавалося мені,

І як писати рівно

Ці літери трудні.

Учень І навіть з паличками я впоратись не міг.

Криві та з карлючками, ну просто як на сміх.

Пишу – виходить криво, неначе пада вбік.

А потім як на диво, писав, писав і звик.

Учень Стараюсь я немарно, кривуль ніде нема,

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать.

Цікаву, товсту книгу без мами прочитать.

Учень Читати ми навчились,

Писати гарно теж.

Ніколи не лінились,

Невдаху не знайдеш.

Учень Нас школа поєднала,

Здружились добре ми,

І світ нам відкривала

В незвідані світи.

Учень Ми зрілі вже малята,

Але не малюки,

Бо цілий рік у школі

Учились все-таки.

Пісня «Ми не малюки»

Кажуть мами, кажуть тата, і бабусі кажуть нам,
Що ми досі ще малята, та не слухаємо мам,
Все вирішують за нас кожен день і кожен час,
Скільки їсти, скільки спати та ми хочемо сказати,
Приспів:

Ми не малюки, ми не малюки,
І не треба нас, рідненькі, вчити,
Ми не малюки, ми не малюки,
Ми давно дорослі діти.

Нас навчають всі навколо, кругом голова іде,
Школа, дім і знову школа, спокою нема ніде,
Та якби скоріше ми, стали всі дорослими,
Ми б робили, що хотіли, і матусі б зрозуміли.

 

Ведучі

•     Це свято –  ваша перша сходинка в шкільному житті, яку ви подолали власною працею. Зі словами подяки звертаємося до ваших батьків.
•     Адже це вони доклали багато зусиль для того, щоб ви читали. Батьки разом з вами раділи вашим маленьким перемогам.

 

Слово подяки говоримо тим,

Хто учив нас читати й писати,

Хто допоміг нам здобути знання,

Сходинки перші здолати в життя.

 

Татусю наш! Мамуся рідна!

Ну як же вам не дякувать в цей час!

За те, що розум, щедрість, вміння –

Все віддаєте ви для нас.

За вашу працю, ласку і любов

«Спасибі» вам скажемо знов.

 

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла:

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата!

 

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті!

 

Пісня «Тато й мама»

1.Кажуть мама й тато, що велика я,

 Годі пустувати! – Каже вся сім’я,

 І дають поради бабця і дідусь,

 Каже брат: "За тебе скоро я візьмусь!" 

 

 Приспів:

 Я не можу зрозуміти: ви ж самі дітьми були,

 І кричали, і шуміли, і стрибали, як могли,

 А тепер дорослі стали, всі серйозні, мовчазні.

 "Ще такого не бувало!" – дружно кажете мені. 

 

 2.Обійму я тата й матінку свою,

 Дідуся й бабусю дуже я люблю,

 Посміхнуся брату й стане все гаразд,

 А усі поради будуть про запас! 

 Приспів

 

Учитель. Закінчується наше свято! Я бажаю вам, дорогі діти, успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки, - бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими.

Адже діти ваші – мої учні

І кмітливі й дуже мудрі,

Чуйні є і не байдужі,

Танцюристи є, й музики,

Є спортсмени, й не базіки,

Є й плаксиві, й веселенькі,

Галасливі і тихенькі,

Є гарненькі, чепурненькі,

Є завзяті і пасивні,

Нетерплячі і активні,

Артистичні і співучі –

Отакі у мене учні!

Де я кращих ще знайду

Через те я їх люблю!

 

Виходять ведучі.

Хай завжди будуть горді за нас вчителі.

Хай батьки наші з нами не знають турбот.

І пишаються нами, хоч ми ще й малі!

Бо з маленьких дітей виростає народ!

А з шкільної родини – ДЕРЖАВНА РОДИНА!

Із учнівської спілки – СОБОРНА ВКРАЇНА!

 

Слово директору, вручення дипломів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Співають заключну пісню «Рідна, моя земле».

Небо синє- синє, а трава зелена,

За вікном калина горнеться до мене.

Сонячне проміння засвітилось ясно,

як весела пісня світла і прекрасна

 Приспів

Почуття рікою, серце завмирає,

бо землі такої іншої немає.

Уклонюсь доземно, усміхнусь привітно,

рідна моя земле, ти найкраща в світі!

 

Наче наречена, зашарілась вишня,

Горнеться до клена диво білосніжне.

Наче сонце, ллється пісня небокраєм,

і душа сміється, і душа співає.

Приспів

 

Слово надається батькам. Вручення подарунків.

Школа двері нам відкрила,

Годі гратись у дворі,

Всі вітають нас навколо,

Бо тепер ми школярі.

Приспів:

Школярики, школярочки

Миколки та Наталочки,

Чомучки ми відомі,

До навчання готові.

Ділі-дон, ділі-дон, ділі-ділі-дон,

До навчання готові.

 

Перші кроки ми зробили,
Підросли і помудріли.
Час іде, а ми за ним        
До незвіданих вершин.

Приспів:

 

 

ДРУЖЕ МІЙ!

1  куплет Ти Буквар не забувай, Будь завжди йому ти радий, Як веселці чи пораді, Ти Буквар не забувай.   Ти Буквар не забувай, Він теплом тебе зігріє, З ним душею подобрієш, Ти Буквар не забувай. Приспів: Друже мій, не сумуй, Читанка вже на порозі, Всі науки вже в дорозі, Все ти опануй.

2  куплет   Ти  Буквар не забувай, Він як сонечко ранкове, Освітив нам шлях до школи, Ти Буквар не забувай.     Ти Буквар не забувай, Він плекав любов до мови, Закликав нас до розмови, Ти Буквар не забувай. Приспів: Друже мій, не сумуй, Тобі широкий шлях відкрився. Тільки ти не оступися, Радість ближнім подаруй!

 (Діти збираються їхати на потязі. Аж тут їм назустріч вибігають Буквоїдочки. Вони їдять печиво букви).

Буквоїдочки.

О, куди це ми потрапили? Добрий день, малята! Пізнаєм, пізнаєм своїх годувальників. Щоб ми без вас робили, щоб ми їли, якби ви не пропускали літери в словах? А ви нас впізнаєте?

Ми сестрички – Буквоїдочки! Наш тато Азбуквоїд Алфавітський лагідно називає нас – Закарлючка і Карлючка. Добре, що не дозволили померти з голоду. Але останнім часом щось дуже мало літер в зошитах пропускаєте.

Неподобство! Ми зовсім схудли, а це ж зараз не комільфо! Довелося на печиво перейти! Ось прийшли на свято до вас підживитися.

Які апетитні на вигляд букви, смачненькі, рум’яні, запашні. Ой, вже слинка котиться!

Буквар, Читанка і Мова.

Не чіпайте літери! Краще дай нам дорогу!

Буквоїдочки.

Ой розкричалися! Цяці! Добре відпустимо вас , але спочатку виконайте наші завдання. Згода?

Завдання 1

Ну спочатку для розминки. Ви повинні давати швидкі відповіді на наші запитання. Готові?

1. Що просить сказати лікар, коли оглядає ваше горло?
2. Як квакає жабка?
3. Як співають комарики?
4. Як поганяють коника?
5. Як підзивають курчаток?
6. Як чикають ножиці?
7. Як ходить годинник?
8. Як співає зозуля?
9. Як співають пісню без слів?
10. Як охають хворі?
11. Як кричать від переляку?
12. Як пихтить тісто?
13. З якою книжкою ви вчилися читати в першому класі?

Завдання 2

А тепер ми перевіримо, як ви вмієте читати.

 

•            Там на клубі росте бак.
•            Ой не так, ой не так,

там на клумбі росте... мак.

•            На дивані кіт гурчить.
•            Ні, не правда, він... мурчить.
•            В нірку враз сховалась тиша.
•            Та не тиша, може,... миша.
•            В лісі виросла Галина.
•            Не Галина, а  …малина.

Завдання 3

Ну якщо ви такі начитані, то відгадайте наші казкові загадки.

Він звірят усіх лікує,

Від халепи їх рятує,

І зайчат, і мавпенят,

Бегемотів, тигренят.

Вилікує він за мить

все, що в звірів заболить,

Наш добрий лікар... (Айболить).

 

Сидить півник на печі,

їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,

Півника мерщій хапає.

Біжить котик рятувати,

В лиса півника забрати. ("Котик і півник)

 

Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь, кабан біжить.

Тут і вовк іде, й ведмідь.

Й кожен в хатці хоче жить.

Так вже тісно їм усім—

Ось-ось-ось порветься дім.

Що за дім такий лежить,

І ворушиться, й дрижить? ("Рукавичка»)

 

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав —

жоден з них не помагав. ("Колосок ")

 

На голову глечик лисиця оділа,

Й мерщій до річки поспішила,

Скоріше глечика сварити,

У річці жартуна втопити.

І не подумала лисиця,

Що може і сама втопиться.("Лисиця і глечик ")

 

Вигнав дід козу із хати,

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяли.

Рак козуню ущипнув —

Зайцю хатку повернув.("Коза-дереза»)

 

 

Я — бичок-третячок,

Смоляний в мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив. ("Солом 'яний бичок»)

 

Що втікло від баби з дідом –

Не сиділо на вікні,

А зустрілось з зайченятком —

Й ну співать йому пісні? ("Колобок ")

Виріс цей хлопчина

З маленької деревини,

У печі зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало—

На крилечка свої узяло.

Принесло до тата й мами,

Частувалось пирогами.( "Івасик—Телесик ')

Завдання 4

Зіграти хочеться мені

З вами, діти, в «"Так" чи "ні"».

Вам питання задаю,

Готуйте відповідь свою.

 

•            Скажи, співає сом пісні? Не гай­ся з відповіддю!
•            Чи вміє плавати гусак? Ну, що на це ти скажеш?
•            А крокодили на сосні свої буду­ють гнізда?
•            Узори пишні на вікні мороз малює взимку?
•            Чи достигають навесні пшениця й жито в полі?
•            Чи може вище гір літак у виши­ну злетіти?
•            Чи правда це, що вовк усмак наїв­ся груш і яблук?
•            Ріка біжить удалині. Чи є у неї ноги?
•            А під кінець скажи мені, цікава гра у «Так чи ні»?

 

Завдання 5

Слухай, якісь легенькі їм завдання задаємо. Треба щось складніше.

Знаю, знаю я таке завдання. Якщо ви його виконаєте, то дізнаєтесь, яка буква у нас найулюбленіша.

І найсмачніша, бо в цих словах ми її повністю з’їли

 

ТРВ трава

МРК марка

БРБН барабан

КРТ карта

 

Ой-ой-ой! Певно треба йти до іншої школи, бо з цими дітьми, бачу,ми не виживемо.

Пішли, сестрице, в іншому місці щастя шукати!

 

1  куплет Ти Буквар не забувай, Будь завжди йому ти радий, Як веселці чи пораді, Ти Буквар не забувай.   Ти Буквар не забувай, Він теплом тебе зігріє, З ним душею подобрієш, Ти Буквар не забувай. Приспів: Друже мій, не сумуй, Читанка вже на порозі, Всі науки вже в дорозі, Все ти опануй.  2  куплет   Ти  Буквар не забувай, Він як сонечко ранкове, Освітив нам шлях до школи, Ти Буквар не забувай.     Ти Буквар не забувай, Він плекав любов до мови, Закликав нас до розмови, Ти Буквар не забувай. Приспів: 3  куплет Щоб пізнати все навколо Від глибин і до небес, Нам відкрила двері школа, Повна радості й чудес.   Перші кроки ми зробили, Підросли і помудріли. Час іде, а ми за ним         До незвіданих вершин.   Друже мій, не сумуй Тобі широкий шлях відкрився. Тільки ти не оступися, Радість ближнім подаруй!		1  куплет Ти Буквар не забувай, Будь завжди йому ти радий, Як веселці чи пораді, Ти Буквар не забувай.   Ти Буквар не забувай, Він теплом тебе зігріє, З ним душею подобрієш, Ти Буквар не забувай. Приспів: Друже мій, не сумуй, Читанка вже на порозі, Всі науки вже в дорозі, Все ти опануй.  2  куплет   Ти  Буквар не забувай, Він як сонечко ранкове, Освітив нам шлях до школи, Ти Буквар не забувай.     Ти Буквар не забувай, Він плекав любов до мови, Закликав нас до розмови, Ти Буквар не забувай. Приспів: 3  куплет Щоб пізнати все навколо Від глибин і до небес, Нам відкрила двері школа, Повна радості й чудес.   Перші кроки ми зробили, Підросли і помудріли. Час іде, а ми за ним         До незвіданих вершин.   Друже мій, не сумуй Тобі широкий шлях відкрився. Тільки ти не оступися, Радість ближнім подаруй!	1  куплет Ти Буквар не забувай, Будь завжди йому ти радий, Як веселці чи пораді, Ти Буквар не забувай.   Ти Буквар не забувай, Він теплом тебе зігріє, З ним душею подобрієш, Ти Буквар не забувай. Приспів: Друже мій, не сумуй, Читанка вже на порозі, Всі науки вже в дорозі, Все ти опануй.  2  куплет   Ти  Буквар не забувай, Він як сонечко ранкове, Освітив нам шлях до школи, Ти Буквар не забувай.     Ти Буквар не забувай, Він плекав любов до мови, Закликав нас до розмови, Ти Буквар не забувай. Приспів: 3  куплет Щоб пізнати все навколо Від глибин і до небес, Нам відкрила двері школа, Повна радості й чудес.   Перші кроки ми зробили, Підросли і помудріли. Час іде, а ми за ним         До незвіданих вершин.   Друже мій, не сумуй Тобі широкий шлях відкрився. Тільки ти не оступися, Радість ближнім подаруй!
До школи радо хто спішить? Хто старанно уроки вчить? Хто хоче все на світі знать, Уміє і читати-писать? Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! Хто радує і тат, і мам? Хто кожну справу робить сам? Хто дружно й весело співа, Родину щастям зігріва? Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!		До школи радо хто спішить? Хто старанно уроки вчить? Хто хоче все на світі знать, Уміє і читати-писать? Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! Хто радує і тат, і мам? Хто кожну справу робить сам? Хто дружно й весело співа, Родину щастям зігріва? Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!	До школи радо хто спішить? Хто старанно уроки вчить? Хто хоче все на світі знать, Уміє і читати-писать? Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! Хто радує і тат, і мам? Хто кожну справу робить сам? Хто дружно й весело співа, Родину щастям зігріва? Усі їх завжди пізнають. Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!
Школа двері нам відкрила, Годі гратись у дворі, Всі вітають нас навколо, Бо тепер ми школярі. Приспів: Школярики, школярочки Миколки та Наталочки, Чомучки ми відомі, До навчання готові. Ділі-дон, ділі-дон, ділі-ділі-дон, До навчання готові.   Перші кроки ми зробили, Підросли і помудріли. Час іде, а ми за ним         До незвіданих вершин. Приспів:
Школа двері нам відкрила, Годі гратись у дворі, Всі вітають нас навколо, Бо тепер ми школярі. Приспів: Школярики, школярочки Миколки та Наталочки, Чомучки ми відомі, До навчання готові. Ділі-дон, ділі-дон, ділі-ділі-дон, До навчання готові.   Перші кроки ми зробили, Підросли і помудріли. Час іде, а ми за ним         До незвіданих вершин. Приспів:
Школа двері нам відкрила, Годі гратись у дворі, Всі вітають нас навколо, Бо тепер ми школярі. Приспів: Школярики, школярочки Миколки та Наталочки, Чомучки ми відомі, До навчання готові. Ділі-дон, ділі-дон, ділі-ділі-дон, До навчання готові.   Перші кроки ми зробили, Підросли і помудріли. Час іде, а ми за ним         До незвіданих вершин. Приспів:

1. У нас сьогодні свято,

Ми кінчаєм перший клас.

Вас зібралось так багато,

Всі прийшли вітати нас.

3. Ми всіх гостей вітаємо
   І дуже вам радіємо.
   Усі вже букви знаємо,
   Книжки читати вміємо.
4. Мені сьогодні пригадалось,
   Як все у день той починалось.
   Мене родина вся збирала,

До школи вранці проводжала.

Всі нас звали малюки.

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

6. Ми малі на лінійці стояли,

А в очах — і цікавість, і страх!

В руках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога в очах.

 

А учні школи — школярі!

 

8. Тепер ми учні. Перший клас...
   Нове життя тепер у нас.
   Прийшов урок на зміну грі,
   Тепер ми учні, школярі!

 

9. І від дзвінка і до дзвінка
   Робота наша нелегка:
   Рахуй, пиши, а ще читай,
   Учителю відповідай.

 

10.          Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всього навчать,

І роки весело промчать!

Ми школярі, ми — перший клас,

Щасливі дні чекають нас.

 

Альбатрос пита акулу:           -А про азбуку ти чула? Бабин біб розцвів у дощ. Буде в баби смачний борщ. Вовк ведмедя розбудив: Вже весна, гуляти йди! Град городом прошумів. Гарбузи геть всі розбив. Гуси гучно гелготали, Горобців на ганок гнали. Два дельфіни десять днів Дивували дітлахів. Е-ге-ге! – зітхаю тяжко, Розтягать еспандер важко. Є –е-е! – сказала буква є, - Все, що треба у нас є! Біжить стежина поміж ожини. І вже у Жені ожини жменя. Збоку, знизу і згори схожа «Зе» на цифру три. Є три зуба в букви «Зе», ними все вона згризе. И – великої немає. И – слова не починає. Й (грається з беретиком) И Ей, малий! ти хто такий? Й(сварливо) Я не хто! Я буква ій! Щоб мене не спутать з И Я купив берет новий. Не великий, не малий, Подивися, ось який! (підкидає і ловить берет) І (стає між И, Й) Помирімось на кінець! І підслухала розмову І єднає слово з словом. Й друзів швидко помирила Над собою крапку носить І нічого в вас не просить! Їжак покликав їсти й пити Своїх маляток – їжачків. К (Коза – Дереза) Я коза – Дереза, за три копи куплена Та півбоку луплена, Тупу- тупу ногами, сколю тебе рогами, Ніжками затопчу, хвостиком замету. Ось яка! Ось така! ось така буква „ка”! Л (Лисичка) Я Лисичка, я сестричка, Не сиджу без діла. Я гусяток пасла, Полювать ходила, По садку гуляла, Грибочки збирала. Та грибочки не знайшла, Відшукала букву я, Буква „ел”, вона моя!

Мишка милом миску мила, мишка мило загубила. Може, мило в річку впало? Може мило жабка брала? І маленьких жабенят Милить з спинки аж до п’ят. Норці не потрібна нірка. Норка має теплу шкірку. О (з бубликом) Буква О, вона така: І красива, і смачна, Наче бубличок сама. Пильно поле пильнували, Перепелів полювали. Рано – рано, раненько Росою вмиюсь гарненько, Рушником утрусь – і до справ берусь! Спить старий сердитий сом. Сому сниться сьомий сон. Букву «Те» вивчає Тьома, Пригадав такі слова ………………….і тополя, ………………….і трава. Не дасть отару на поталу. Уранці Уляна Уласа Ураз умивать узялася. Улас утікав, ухилявся – Учора уже умивався! Фіолетові заграви Фарбували в лузі трави. Фіолетовий фломастер Фарбувати також майстер. Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу. Цап до цапа в гості йшов, Цап дороги не знайшов, Цапеня його догнало І дорогу показало. Цілий день в гостях сиділи, Цілий віз капусти з’їли. Чимчикує черепаха, Бачить: чапля бідолаха Один чобіт одягла, Другий чобіт не знайшла. Шило шубку Шурі шило. Шерстю, шовком шви обшило. –Що ти робиш, равлику? -Щавлик рву, журавлику. Я не шість, я м’який знак! Це повинен знати всяк. В книжці буква не нова, Я пом’якшую слова. Юро, Юро! Оглянися! В’юн на вудочку зловився. Яструб ящірку несе. Я – остання буква. Все!

Рано – рано, раненько

Росою вмиюсь гарненько,

Рушником утрусь –

і до справ берусь!

1. Збоку, знизу і згори схожа «Зе» на цифру три.

Є три зуба в букви «Зе», ними все вона згризе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Веселе місто Алфавіт
Прощається із вами.
Маленьких літер славний рід
Обернеться словами.
Складайте в речення слова,
Їх у книжках читайте.
Веселе місто Алфавіт
Завжди ви пам’ятайте!

 

Веселе місто зветься Алфавіт.
В нім кожне слово – цілий світ.
В нім кожна літера жива –
Із них складаються слова.

Ми розпізнати їх зуміли,
Запам'ятали, зрозуміли …
Зустрінемось в нових книжках -
Тепер уже у читанках.
Бажає нам щасливих літ
Веселе місто Алфавіт!

 

Читанка
Я іду, іду, іду, слово рідне вам несу.
З вами познайомимось охоче,
Кожен з вас читати хоче.
В мене є казки на різні теми,
Вірші є, байки, статті, легенди.
Стану другом кожному із вас –
Читанку полюбить 1 клас.
Мова
Як найчарівніша колискова,
Хай звучить для вас рідна мова.
У моїй державі – правил море,
Хто не вчить їх, в того – сум і горе.
В нашій рідній українській мові
Золоте зернятко – кожне слово.
Вчіться мови рідної, малята,
Я ж вам в цьому буду помагати.

Букварику!Букварику!
         У цей святковий час
         Ми дуже тебе просимо:
        Приходь, приходь до нас!

 

Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина.
Яка ж оце відповідальна мить!
Нехай Господь вас всіх благословить.

 

вот нашла сценарий праздника, а там переделанные песни. минусовки не стоит труда отыскать.
фонограма «гей, ви, букви…»
діти співають пісню «гей, ви, букви…» на мотив маршу «гей, ви, стрільці січовії…»
діти (співають та марширують):
гей, ви, букви, жвавим кроком, раз, два, три.
вчили вас сто п’ять уроків, раз, два, три.
через те вас добре знають,
з вами вже слова читають, раз, два, раз, два, раз, два, три.
попереду йде букварик, раз, два, три.
букви всі зібрав в порядок, раз, два, три.
всі його давно чекають,
з іменинами вітають, раз, два, раз, два, раз, два, три.

(звучить  пісня  «школярі» на мотив «бу-ра-ти-но!»)
ведучі (співають і танцюють):
до школи радо хто спішить?
хто старанно уроки вчить?
хто хоче все на світі знать,
уміє і читати-писать?
усі їх завжди пізнають.
скажіть-но, як цих діток звуть?
усі:
шко-ля-рі!
ведучі (співають):
хто радує і тат, і мам?
хто кожну справу робить сам?
хто дружно й весело співа,
родину щастям зігріва?
усі їх завжди пізнають.
скажіть-но, як цих діток звуть?
усі:
шко-ля-рі!
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
фонограма «гей, чули, чули, чули…»
діти виконують пісню «гей, чули, чули, чули…» на мотив пісні «із сиром пироги» і водять хоровод
діти (співають):
прийшли ми всі на свято,
на свято букваря,
і вивчили всі букви,
усі – від а до я!

гей, чули, чули, чули,
гей, чули, чули ви.
з буквариком ми дружим,
він з нами назавжди.

завершується свято,
вшануймо букваря,
відкрив він нам дорогу
до знань від а до я.

гей, чули, чули, чули,
гей, чули, чули ви.
з буквариком ми дружим,
він з нами назавжди.

Перелік треків
1. Шкільний дзвінок (музика - І. Тарнавська, слова - Т. Демчук)
2. Шарики-фонарики (музика і слова - І. Тарнавська)
3. Посмішка (музика - І. Тарнавська, слова - Т. Демчук)
4. Королева (музика - І. Тарнавська, слова - Т. Демчук)
5. Сонечко (музика і слова - І. Тарнавська)
6. Школа (музика - І. Тарнавська, слова - В. Федотов)
7. Три поверхи (музика - І. Тарнавська, слова - В. Килимник)
8. Закоханий (музика - І. Тарнавська, слова - В. Федотов)
9. Троянди для вчительки (музика - І. Тарнавська, слова - Т. Загоруй)
10. Прощавай, рідна школо! (музика і слова - І.Тарнавська)
11. Твої очі (музика - І. Тарнавська, слова - В. Килимник)
12. Поверни (музика - І. Тарнавська, слова - В. Герасимов)
13. Вчителька (музика - І. Тарнавська, слова - О. Проценко)
14-24. Караоке