17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Збірка віршів "Солдатські квіти"

Про матеріал

Це маленька збірка віршиків з глибоким змістом надасть допомогу вчителю при підготовці до пазакласних заходів на військово-патріотичну тематику. Збірка віршів "Солдатські квіти" не залишить байдужим жодного читача, так як написана маленькою дівчинко від щирого серця.

Перегляд файлу

   Повертайся живим

Повертайся туди, де батько й мати,

Де рясніє квітом біла хата,

Де буяє цвітом зелен-сад,

Де над рідним домом зорепад.

Де лелека у гнізді сидить, А від щастя серденько щемить, Де біжить цілюще джерело, Де війни неначе було.

Де тебе чекає рідний дім, Де без тебе сумно дуже всім, Світ засяє сяйвом зірковим,-Тільки повертайся ти живим!!!

 

 

 

Не йди

Куди ж ти татусь мій, куди? Не йди ти від мене, не йди В той край, де снаряди гримлять, Й від них бідні люди не сплять. 0 донечко, мій первоцвіт, Життя мого зоряний квіт, Не можу в той край я не йти, Я буду його берегти.

Пішов. І здригнулась земля. Пішов. І змарніли поля. Стогнав. Коли рани пекли. Кричав. Коли друзів несли. Він падав, і знову вставав, Він землю свою рятував, Бо дуже тут землю любив, Бо так він по-справжньому жив. А там десь далеко є дім, Його первоцвіт квітне в нім, Вдивляється в світле вікно, Й чекає на татка давно. Чекає й не знає в цю мить, Що десь там снаряд пролетить, Захмарить йому білий світ, Затьмарить його первоцвіт.

І стихнуть снаряди колись, І стане безхмарною вись, Та сльози дітей - назавжди, І ніжне дитяче - не йди...

 

 

Солдатські квіти

Чому у полі маків так багато

Червоним цвітом квітне у житах?

Бо там багато полягло солдатів

Як пролітав війни тут чорний птах.

Чому у полі розцвіли волошки?

І всі такі красиві, голубі.

Вони хотіли ще пожить хоч трошки.

Війна закрила очі голубі.

І кров багрянцем землю закрасила,

І плакали і небо, і земля.

Нікому їх піднять було несила,

Бо птаху тому - смерть ім'я.

Чому у полі зацвіли ромашки?

Такі несмілі, білі, як зима.

Це наречені тут знайшли коханих,

Та їхні коси вкрила сивина.

А на кущі червоної калини

Мала пташина жадібно співа.

То не пташина, їхня рідна мама

Сюди у гості здалека прийшла.

Ніхто у полі квітів в полі не зриває.

Нехай на згадку нам вони цвітуть.

І навіть вітер жалібно співає

Нехай же війни більше не прийдуть!.

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
102
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку