Сценарій. "Прощавай, початкова школо"

 

2021 р.

2021 р.

 

                             Сценарій свята «Прощавай, початкова школо!»

        Звучать позивні, за ними – весела мелодія. Виходять ведучі.

1ведуча: 

Слухайте! Слухайте!

 

2ведуча:

І не кажіть,що не чули!

 

1ведуча:

І не кажіть,що не бачили!

 

2ведуча:

Сьогодні у нас свято!

                                         Заходить хлопчик ведучий

Ведучий:

Свято? Чому людей тут так багато?

 

1ведуча:

Ти не знаєш?  Повинен  знати!   Всі прийшли відсвяткувати….

 

Ведучий:

Що? Яке свято?

 

2ведуча:

Свято з нагоди закінчення четвертокласниками початкової школи.

 

Ведуча1:

Весна буяє різнобарвним цвітом,                                                                                          Весела й благодатна ця пора.                                                                                                                                                                  І, поспішаючи на зустріч з літом                                                                                                               Прощається із класом дітвора  

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Ведучий:   

Ні-ні, це зовсім не маленькі діти,                                                                                                                       Це вже сміливі впевнені пташки,                                                                                                                     Вони вже можуть далеченько полетіти.                                                                                                      Сказано ж: вони – випускники.

 

 

Ведуча2:     

Їх зовсім не багато – лиш сім учнів:                                                                               Дівчаток, хлопчиків, серйозних і смішних,                                                                                         Старанних, ввічливих, слухняних і не дуже.                                                                                                             Нам всім так хочеться вже глянути на них.

 

Ведучий :    

То ж ми запрошуємо їх на свято                                                                                                   У цей святковий урочистий час.                                                                                                                             Ми оплесками будемо  стрічати.                                                                                                                      Вітаймо їх: іде четвертий клас!

 

                     Під мелодію і оплески заходять четвертокласники

 

Ведуча1

Отже, знайомтесь!

 

Ведуча2

Якщо , ви, звичайно, не знайомі

 

Ведучий:

Веселий!

 

Ведуча1:

Дружний!

 

Ведуча2:

Пустотливий!

 

Ведучий:

Трішечки галасливий!

 

Всі разом :

4 клас!

 

Ведуча1:

Погляньте – випускний наш дружний клас,

Задумано і радісно всі дивляться на нас

Дівчатка, хлопці – стримані й балакуни,

Тепер вже не малята, тепер – випускники!

 

Ведуча2:

Ось сильна половина класу –

Лиш подивіться, що за козаки.

Сильні, спритні – видно це одразу,

Ростуть надійні нам захисники.

 

Ведучий:

А ось – дівчатка – милі, ніжні, працьовиті

Росою із пелюсточок умиті.

Розумниці, красуні вони нині

Майбутні українські берегині.

 

Ведуча1:

Христинка – чемна і старанна,

Хоч в цьому класі вона недавно,

Її вже встигли полюбити.

Бо вміє щиро вона дружити.

Слухняна і весела дуже,

Ні до кого не байдужа.

 

Ведучий:

Ну а це в нас – Софійка,

Гарна дівчинка-перлинка.

Любить гратись і співати,

Іноді – книжки читати.

Весела, радісна і говірка,

Тендітна, ніжна і струнка.

 

Ведуча2:

Владислав наш, ніби дзиґа,

Він один, а ніби сто.

Де посієш, там і вродить,

Все біжить він, а не ходить.

В усьому любить верх тримати

І всім у класі керувати.

 

Ведучий:

Настя – дівчинка спокійна,

Старанна, ввічлива, надійна.

В класі всім допомагає,

Танцює гарно і співає.

Люблять хлопці її дуже,

Та їй поки що байдуже.

 

Ведуча1:

Ростик – хлопець хоч куди,

Хоч до рани приклади.

Дуже добрий і терплячий,

Має він спокійну вдачу.

З радістю всім допоможе,

Зробить все, що тільки зможе.

 

Ведуча2:

Тихий, щирий наш Вадим,

Юнак непомітний.

Гарно грає він в футбол

І завжди привітний.

 

Ведучий:

Надя тиха, лагідна, терпляча

І до роботи не ледача.

До природи не байдужа

І комп'ютер любить дуже .

 

 

Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

 

Всім бажаємо здоров’я

Й щастя повну хату.

 

Дорогі мами, тата, дідусі і бабусі!

Ми сьогодні зустрілися в тісному крузі

На радісне свято – веселе чудове

Ваші діти закінчили початкову школу

 

Хай пісня  тут лине!

Хай сміх скрізь лунає!

 

У кожного радісна усмішка сяє

Всі дружні, веселі, радійте за нас.

 

Всі разом :

Ми переходимо в  5 клас!

 

                                Виконується пісня «Цьом-цьом»

 

- А я чула, що сьогодні у нас останній урок...

- Як то останній?!

- Ми прощатимемося з початковою школою.

- От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...

- А що ж далі?

- Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.

- А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!

- Щось мені вже не хочеться туди...

- Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!

- Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...

- А ви не знаєте, чому вчителька нам іноді казала: золоті діти?

- Мабуть тому, що ми були слухняним.

- Тому, що були старанними.

- Ні, тому що куди не підемо, за нами золоті верби ростуть.

 

                                               Виконуються сценки

                                                         Сценка1

Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!

Учень: Чесно?

Учитель: Чесно-пречесно!

Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...

 

                                                      Сценка2

Учитель: Чому це ти,  Петрику,  з учителями  не вітаєшся?

Учень: А я вже вітався!

Учитель: Щось я не чула...

Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"

 

                                                       Сценка3

Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?

Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.

Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?

Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!

Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?

Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..

 

                                                      Сценка4

Мама: Синку! Чого це ти раптом так старанно миєш лоба?!

Син: Та вчителька сказала вчора, що в мене на лобі написано, коли я не вивчив уроків...

 

                                                      Сценка5

Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"?

Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)

Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!..

 

Всі разом:

Вчитись в школі не проблема,

Всюди вихід ми знайдемо.

 

                            Виконується пісня «То не є проблема»

 

 

1.В нашій школі все любе і миле                                                                                                                  Й дитячому серцю таке дороге:                                                                                                   Вчителька перша, що поглядом гріла                                                                                                         В рідному класі тебе і мене.

 

 

2.Та ось прийшла прощатися пора                                                                                                                          З учителькою і найпершим своїм класом.                                                                                                             А на очах – непрохана сльоза,                                                                                                                                 І сум, і радість переплелись разом.

3.Так-так, сьогодні ніби свято в нас,                                                                                                                     А на душі так сумно, як ніколи.                                                                                                                       І, хоч ми прийдемо іще до школи                                                                                                             Та вже не зайдемо в улюблений наш клас.

 

 4.І наша вчителька вже вчитиме не нас,                                                                                                        У неї буде інший перший клас,                                                                                                                                          У неї будуть інші свої діти,                                                                                                                                 А ми вже підросли, і цього ніде діти.

 

5.Нам все в нашому класі знайоме,                                                                                                                                        І добре так, неначе вдома.                                                                                                                              Тут перша парта, перші друзі,                                                                                                                        І двійка, що отримав по заслузі.

 

6.А скільки раз у цьому класі пустували                                                                                                          І одне одному носи порозбивали,                                                                                                              І сіпали дівчаток за косички,                                                                                                                    Аж червоніли від обурення їх личка.

 

7.Було немало за чотири роки                                                                                                                   Були перерви, і були уроки.                                                                                                                        І проминуло все, неначе в сні,                                                                                                                             І все це дороге тобі й мені.

 

                   Виконуєься пісня «Прощавай, рідна школа моя»

 

Перша вчителька! Добра, терпляча,                                                                                                                    Наче мама була нам, малим,                                                                                                                              А любов її щира, гаряча,                                                                                                                           Зігрівала й світила усім.                                                                                                                             

 

Сьогодні ми прощаємося з Вами

І більше Ви не будете нас вчить

І в клас до нас прийде вже інша мама,

Щоб за неправильні вчинки посварить.

 

Та ми ніяк не можем уявити,

Що двері в клас відкриєте не ви,

Що вже не скажете «Добридень, діти,

О, як за літо всі ви підросли!»

 

Та все в житті коли-небудь минає.

Прийшла і нам прощатися пора.

З надійного гніздечка відлітає

Дзвінкоголоса спритна дітвора.

 

Ми бачимо, що сумно й вам у цьому залі,

І хоч не раз незадоволені були,

Ви все ж любили нас, всю душу в нас вкладали,

Тепло і щирість завжди в клас несли.

 

Сьогодні хочемо подякувати щиро,

За Ваш нелегкий і почесний труд.

Бажаємо добра, здоров’я, миру,

Хай все найкраще Ваші учні в світ несуть.

 

Хай будуть світлі ранки й зірчасті ночі,

Хай Вас оточують любов і доброта,

Щоб не згасали в горі Ваші очі,

Щоб радість була в будні і свята.

 

Вчителько перша, несемо Вам квіти,

Що їх зібрали по всьому світу.

Тут все, що цвіте у наших садах,

На скверах, на луках, в зелених лісах.

 

Троянди, волошки, нарциси, лілеї,

Усе це розквітло сьогодні для неї,

Бо що ми для вчителя можем принести?

Хіба що велике дитяче серце,

Що складене з наших подяк і любові,

Де ніжність і щирість у кожному слові.

 

                             Виконується пісня «Перша вчителька»

 

 

Спасибі усім, хто працює у школі!

За ласку, увагу, турботу, старання!

Всім, хто чотири роки був з нами!

Шлемо найпалкіші вітання!

 

Інна Петрівна!

Ми щиро вдячні вам без меж

За чистоту і затишок у школі.

За світлі вікна й двері теж,

За квіти ваші пречудові.

За гарно прибрану доріжку,

За лад і чистоту в дворі,

 

Тамара Василівна і Марія Василівна!

За смачні обіди і чаї гарячі,

Щоби не вурчали животи дитячі.

 

Іван Васильович!

 

 

 

 

                                           Виконується пісня «Райдуга»

 

В житті у нас є дві людини

Нема й не буде їм заміни.

Бо це вони…Це мама й тато.

Для них сьогодні також свято.

 

Нумо, М, дай руку А,

 Нумо, МА, дай руку МА.

 МА і МА, а разом

Всі:                   Мама.

 

1.На світі добрих слів живе чимало,

Та всіх добріше і ніжніш одне –

Із двох складів простеньке слово "мама",

Й немає слів рідніших, ніж оце!

 

2.Яке красиве, миле слово "мама",

Все на землі від материнських рук.

Вона малих нас й дуже неслухняних,

Добра навчала – вищої з наук!

 

3.Мамо рідна! Квіти ці тобі,

Щоб не гасло сонце у журбі.

Кожну крапельку душі до дна,

Щоб ніколи не була сумна.

 

4.Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі.

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Діти дарують тобі.

 

5.І в осінь, і взимку, весною і влітку,

Щоб щастя й здоров'я у тебе було.

Уклін тобі, рідна матусю-лебідко,

За світле дитинство, за ласку й тепло.

 

6.Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,

Він уміє, напевно, все в світі робить!

Я люблю свого таточка рідного дуже!

Ну та як же мені його не любить?!

Тато завжди зі мною, мені він читає,

Водить в поле ранкове стрічати зорю.

І в футбол разом з нашими хлопцями грає.

І, звичайно, за все це я тата люблю.

 

7.Тато мій милий, матусю рідненька,

Вдячна Вам любі, що я не саменька,

За те, що у мене є рідні такі

Даровані небом від Бога Батьки!

Для мене найкращі, все знають вони,

І хочуть сховати мене від журби,

Здоров’я прохаю і щастя для них,

Щоб місця не було для будь-яких лих!

 

                                         Виконується пісня Мої батьки»

                         Виступ першої вчительки, подарунки випускникам

 

 

                                                 Виконується вальс

 

Знову мелодія лине,                                                                                                                                                                        Всіх полонила вона….                                                                                                                                                                     Вічна, велика і ніжна,                                                                                                                                                                        Наче красуня – весна.

 

Ну от і все. Іще два – три акорди,                                                                                                                                              І – школо початкова, прощавай!

                                                                                                                                         Ми стоїмо тут радісні і горді!                                                                                                                                                                                                                           Чекаєм на команду «Вирушай!»

 

Давайте ми, за звичаєм прадавнім,                                                                                                                     Присядем на доріжку хоч на мить,

                                                                                                                                     

А  там з дверей  махнемо на прощання                                                                                                                                У добру путь! І хай нам всім щастить!   

 

                    Виконується пісня «Зачекай, дитинство, зачекай»