Сценарій проведення вистави «НІЧ, ЯКА МІСЯЧНА»ю Свято присвячено Дню Перемоги у ІІ світовій війні

Про матеріал

Сценарій проведення вистави «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА»

Свято присвячено Дню Перемоги у ІІ світовій війні

Запрошені:

Голова Ужгородської міської організації інвалідів війни та Збройних Сил України Гудманян Грант Амазович, ветерани ІІ світової війни, діти війни – вчителі СШ № 5

Учасники: ветерани, діти, батьки, вчителі

Початок: ____________

Вступне слово: Кіндюх П.Я., директор СШ № 5 - 5 хв.

Вітальне слово:

Гудманян Г.А., 5___________хв

Депутат ____________хв

Ведучий: вітальне слово до гостей свята, вручення подарунків ветеранам, оголошення складу артистів вистави

Вистава до дня Перемоги за творами українських та російських поетів Антона Кордюкова, Демиденко Андрія, Оксани Літвинової ,Юлії Друніної …….

2017р.

«НІЧ ЯКА МІСЯЧНА»

Використані музика та пісні, кліпи:

«НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ» слова Михайла Старицького

«До свидания, мальчики» слова Булата Окуджави

«Я тебя никогда не забуду» слова Андрія Вознесенського


кліп «Темная ночь»

Кліп «Незламна»

Кліп «В бой идут одни старики»

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле України під час Другої Світової війни, ознайомити зі творчістю російських та українських поетів, виховувати патріотизм, повагу до Батьківщини, братських народів, до ветеранів Другої Світової війни, прагнення миру на ЗЕМЛІ.

Привітання від клубу – театру « ВІКТОРІЯ»

Хід вистави

На фоні кліпу «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

/Антон Кордюков/

5а учні

Вічна пам'ять (уривок)

Дивлюсь на фотографи старенькі

З Великої народної війни.

Там прадід й прабабуся молоденькі,

Такі красиві й дорогі мені.

Він був відважним льотчиком-героєм,

Немало збив фашистських літаків.

Відстоював свою країну з боєм,

За що одержав кілька орденів.

----------------------------------------------------------------------------

Прабабуся була також героїнею,

Врятувала життя багатьом бійцям

Служила в санбаті медсестрою

З початку війни й до кінця.

Багато пролетіло років

З тієї переможної весни.

І їхні діти крок за кроком

Славу батьків до нас донесли.

І пройде час, і стану я дорослим,

І вже своїм я дітям розповім,

Якими героями були мої прадід із прабабусею,

Фотоальбом та нагороди їхні покажу.

-------------------------------------------------------------------------------

Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми розповідати віршами

5а учні


Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса
Зірки он миготять попід тополями
Так одбиває роса.
Зірки он миготять попід тополями
Так одбиває роса.

Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар,
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.


Учні 11а

Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми




«Мой долгожданный выпускной настал…
Меня ты у крылечка долго ждал,

И вот твоим очам предстала я,
И сердце в груди замерло у меня.

Как долго ждала я этого дня,
Но не знала, что так обойдётся со

мною судьба…
Что мир так жестоко изменит война,
Что в этой войне потеряю любимого я…
--------------------------------------------------
А я и не знала, и в вальсе кружилась,
И в быстрой мазурке, как бабочка вилась.
Как будто чувствовала сердцем я,
Что это последний день с тобой у меня.

Что больше тебя я не увижу,
И голос твой нежный я не услышу.
Больше не почувствую силу крепких рук,
Больше не почувствую сладость спелых губ.

В этот день мы были счастливы, как никогда,
И думали мы, что счастье продлиться века…
Но слишком жестока злодейка - судьба…
Утром по радио объявили: «Началась война!»

И вот на перроне с тобой мы стоим,
С любовью друг другу в глаза мы глядим.
И я говорю тебе заветные слова:
«Я буду ждать тебя! Я ждать буду тебя!»

Минуту счастья делим на двоих,
Пусть — артналет,
Пусть смерть от нас —
на волос.
Разрыв!

А рядом —
нежность глаз твоих
И ласковый
срывающийся голос.
Минуту счастья делим на двоих...


Вибух/фонограма/ № 1


Учні 5а розповідають

Фонограма Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Ах, война, что ж ты сделала, подлая:
стали тихими наши дворы,
наши мальчики головы подняли,
повзрослели они до поры,
на пороге едва помаячили,
и ушли, за солдатом солдат...
До свидания, мальчики! Мальчики,
постарайтесь вернуться назад.
Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими,
не жалейте ни пуль, ни гранат,
и себя не щадите, и все-таки

постарайтесь вернуться назад.

Ах война, что ж ты, подлая, сделала:

вместо свадеб -- разлуки и дым.
Наши девочки платьица белые
раздарили сестренкам своим.
Сапоги -- ну куда от них денешься?
Да зеленые крылья погон...
Вы наплюйте на сплетников, девочки,
мы сведем с ними счеты потом.
Пусть болтают, что верить вам не во что,
что идете войной наугад...
До свидания, девочки! Девочки,
постарайтесь вернуться назад.



Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми

Учні 11а

Поезд тронулся… Колёса застучали…
Но слёзы из глаз моих капать не перестали…
И в след тебе я кричу:
«Я тебя люблю! Ты слышишь? Я тебя люблю!»

А слёзы всё капают… Мокрый асфальт…
Не можем мы жизнь свою выбирать… Очень жаль…
Не можем судьбу мы свою изменить,
Заранее нам предначертано жизнь так прожить…

Но я нашла силы, я не сдалась,
За тобою, любимый, на фронт подалась.
В медсёстрах служила целый год я.
Но не теряла надежды встретить тебя

Ты меня на рассвете разбудишь,
Проводить необутая выйдешь
Ты меня никогда не забудешь
Ты меня никогда не увидишь

Заслонивши тебя от простуды
Я подумаю Боже Всевышний
Я тебя никогда не забуду
Я тебя никогда не увижу

Не мигают, слезятся от ветра
Без надежды карие вишни
Возвращаться плохая примета
Я тебя никогда не увижу

И качнуться бессмысленной высью

Пара фраз залетевших отсюда
Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду

Вибух/фонограма/ № 2

Учні 11-а


На руках моих погибали солдаты,
Хоть в этой войне они были не виноваты.
Я боялась, что также погибнешь и ты,
Что разобьются мои последние мечты…

А война всё продолжалась.
И моё сердце кровью обливалось.
Скольких мы потеряли в этой войне?
Сколько людей сгорело в этом огне?
------------------------------------------------------


Горячая кровь лилась везде,
А я жила лишь мыслями о тебе.
Мечтала встретиться с тобой,
Мечтала снова обрести покой…

Эта война мучила нас всех,
Но мы уверены, что ждёт нас успех!
И мы продолжали бороться,
Ведь только трус первым сдаётся…
----------------------------------------------------


Мы не теряли дух,
Хоть свист пуль резал нам слух,
Хоть многого лишились мы в этой войне,
Хоть много страхов замкнули в себе…

Боялись Гитлеру мы проиграть,
Боялись свободу мы потерять,
Боялись быть подчиненными,
Боялись быть покоренными …

Минуло два года,
Но не потеряла я веру в Бога.
Все та же любовь сердце мне согревала
Все та же надежда умереть мне не давала …
----------------------------------------------------------


Вибух / фонограма/ № 3


Учні 11-а

Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми


Новые силы придаёт мне эта любовь.
И ползу за раненым в поле я вновь…
Повсюду крики и стоны раздаются,
Но жизни погибших солдат никогда не вернутся.

В одном из жестоких, кровавых боёв
Услышала вдали знакомый я зов.
И сердце вырвалось у меня из груди,
Подсказало оно, что это - ты!..

Сквозь трупы ползла я на крики твои,
Счастьем и любовью были переполнены мысли мои.
И взгляд мой пал на твоё израненное тело.
Тебя потерять я опять не хотела.
--------------------------------------------------------
Твои губы были покрыты кровью,
А сердце было переполнено любовью…
Добр и ласков взгляд твой был,
И я поняла, что меня ты не забыл…

Откуда силы тогда я взяла?
На плечо свое я взвалила тебя…
В одиночку смогла я тебя дотащить
И на стол хирургический положить.

За жизнь твою боролись врачи,
И сделали они всё, что смогли.
Быстро заживали раны твои,
Благодаря неустанным заботам моим.

И снова ты отправлялся на войну,
И снова ты оставлял меня одну…
Но все равно с надеждой тебя буду ждать
И образ твой я буду вспоминать………..


Вибух /фонограма/ №4


Учні 11-а

Я знаю, чем скорее уедешь,
Тем мы скорее вечно будем вместе
Как не хочу чтоб уезжал ты
Как я хочу чтоб ты скорей уехал
Мне кажется, что я тебя теряю

И качнуться бессмысленной высью
Пара фраз залетевших отсюда
Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду

Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду



У світі бентежнім, у світі жорстокім

Що мені сили й надію дає?

Я - птиця в польоті у небі високім,

Я - синєє море, що диха прибоєм,

Як серце любов'ю, зігріте моє.

Я крил не маю, а літаю!

Я не зоря, але тобі свічусь! -

З любов'ю я усе здолаю,

З любов'ю я не заблукаю,

За все любові поклонюсь!..

За все любові помолюсь!..

-------------------------------------------------------

Без тебе, коханий, мене не існує.

Знайде любов нам жадані слова.

Любов полікує, любов порятує,

Вона бенкетує, вона і сумує.

І доки любов є – я буду жива!



Комплексна сцена з учнями 11-а класу

/Юлия Друнина/

На фоні кліпа «ТЕМНАЯ НОЧЬ»


Мы легли у разбитой ели.
Ждем, когда же начнет светлеть.
Под шинелью вдвоем теплее
На продрогшей, гнилой земле.

- Знаешь, Юлька, я - против грусти,
Но сегодня она не в счет.
Дома, в яблочном захолустье,
Мама, мамка моя живет.
У тебя есть друзья, любимый,
У меня - лишь она одна.
Пахнет в хате квашней и дымом,
За порогом бурлит весна.
Старой кажется: каждый кустик
Беспокойную дочку ждет...
Знаешь, Юлька, я - против грусти,
Но сегодня она не в счет.

-----------------------------------------------------------------
Отогрелись мы еле-еле.
Вдруг приказ: "Выступать вперед!"
Снова рядом, в сырой шинели
Светлокосый солдат идет.

----------------------------------------------------------------------

С каждым днем становилось горше.
Шли без митингов и знамен.
В окруженье попал под Оршей
Наш потрепанный батальон.

Зинка нас повела в атаку.
Мы пробились по черной ржи,
По воронкам и буеракам
Через смертные рубежи.

Мы не ждали посмертной славы.-
Мы хотели со славой жить.

...Почему же в бинтах кровавых
Светлокосый солдат лежит?

----------------------------------------------------------------

Ее тело своей шинелью
Укрывала я, зубы сжав...
Белорусские ветры пели
О рязанских глухих садах.
- Знаешь, Зинка, я против грусти,
Но сегодня она не в счет.
Где-то, в яблочном захолустье,
Мама, мамка твоя живет.

У меня есть друзья, любимый,
У нее ты была одна.
Пахнет в хате квашней и дымом,
За порогом стоит весна.

И старушка в цветастом платье
У иконы свечу зажгла.
...Я не знаю, как написать ей,
Чтоб тебя она не ждала?!
1944

Кліп «Незламна» грається коротка п'єса за кліпом


Юлия Друнина/
Машенька, связистка, умирала
На руках беспомощных моих.
А в окопе пахло снегом талым,
И налет артиллерийский стих.
Из санроты не было повозки,
Чью-то мать наш фельдшер величал.

...О, погон измятые полоски
На худых девчоночьих плечах!
И лицо - родное, восковое,
Под чалмой намокшего бинта!..
Прошипел снаряд над головою,
Черный столб взметнулся у куста..


Девочка в шинели уходила
От войны, от жизни, от меня.
Снова рыть в безмолвии могилу,
Комьями замерзшими звеня...

Подожди меня немного, Маша!
Мне ведь тоже уцелеть навряд...

Поклялась тогда я дружбой нашей:
Если только возвращусь назад,
Если это совершится чудо,
То до смерти, до последних дней,
Стану я всегда, везде и всюду
Болью строк напоминать о ней -
Девочке, что тихо умирала
На руках беспомощных моих.

И запахнет фронтом - снегом талым,
Кровью и пожарами мой стих.

Только мы - однополчане павших,
Их, безмолвных, воскресить вольны.
Я не дам тебе исчезнуть, Маша, -
Песней возвратишься ты с войны




Кліп «Океан Ельзи» НЕ ТВОЯ ВІЙНА» / комплексна сцена учасників з двох класів/


Бій на світанні. Сонце і дим.

Мало хто знає, що ж буде з ним.

Що буде завтра в юних думках?

В когось надія, а в кого — страх.

Приспів 1:

Гілля калин похилилося.

Мама, кому ж ми молилися?

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

Стали батьками доньки й сини,

Все кольорові бачили сни.

І цілували руки брехні,

За тихі ночі — віддали дні.

Приспів 1.

Гілля калин похилилося.

Мама, кому ж ми молилися?

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

Так було добре, там і колись.

Там, де без поту і там, де без сліз.

Тільки не було в тому мети –

Я так не можу, а як зможеш ти?!

Приспів 2:

Гілля калин похилилося.

Мама, не тим ми молилися!

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

Перегляд файлу

Сценарій проведення вистави «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА»

 

Свято  присвячено  Дню Перемоги у ІІ світовій війні

 

 

Запрошені:

 

Голова Ужгородської міської  організації  інвалідів війни та Збройних Сил України Гудманян Грант Амазович, ветерани ІІ світової війни, діти війни – вчителі СШ № 5

 

Учасники: ветерани, діти, батьки, вчителі

 

Початок: ____________

 

Вступне слово: Кіндюх П.Я.,  директор СШ № 5 - 5 хв.

 

Вітальне слово:

Гудманян Г.А., 5___________хв

Депутат ____________хв

 

Ведучий: вітальне слово до гостей свята, вручення подарунків ветеранам, оголошення складу артистів вистави
 

 

Вистава до дня Перемоги за творами українських та російських поетів Антона Кордюкова, Демиденко Андрія, Оксани Літвинової ,Юлії Друніної …….

 

2017р.

 

«НІЧ ЯКА МІСЯЧНА»

Використані музика та пісні, кліпи:

«НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ» слова Михайла Старицького

«До свидания, мальчики» слова Булата Окуджави

«Я тебя никогда не забуду» слова Андрія Вознесенського


кліп «Темная ночь»

Кліп «Незламна»

Кліп «В бой идут одни старики»

 

Мета:     поглибити  знання учнів про історичне минуле України під час Другої Світової війни, ознайомити зі творчістю російських та українських поетів, виховувати патріотизм, повагу до Батьківщини, братських народів, до ветеранів Другої Світової війни, прагнення миру на ЗЕМЛІ.

 

Привітання від клубу – театру « ВІКТОРІЯ»

Хід   вистави

 

На фоні кліпу «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 

/Антон Кордюков/

    5а учні   

Вічна пам'ять (уривок)

Дивлюсь на фотографи старенькі

З Великої народної війни.

Там прадід й прабабуся молоденькі,

Такі красиві й дорогі мені.

 

Він був відважним льотчиком-героєм,

Немало збив фашистських літаків.

Відстоював свою країну з боєм,

За що одержав кілька орденів.

----------------------------------------------------------------------------

Прабабуся була також героїнею, 

Врятувала життя багатьом бійцям

Служила в санбаті медсестрою

З початку війни й до  кінця.

 

Багато пролетіло років

З тієї переможної весни.

І їхні діти крок за кроком

Славу батьків до нас  донесли.

 

І пройде час, і стану я дорослим,

І вже своїм я дітям розповім,

Якими героями були мої прадід із прабабусею,

Фотоальбом та нагороди їхні покажу.

-------------------------------------------------------------------------------

Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми розповідати віршами

5а учні

 


Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

 

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

 

Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса
Зірки он миготять попід тополями
Так одбиває роса.
Зірки он миготять попід тополями
Так одбиває роса.

 

Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

 

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар,
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.


 

Учні 11а

Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми

 

 


 


 

«Мой долгожданный выпускной настал…
Меня ты у крылечка долго ждал,
 

И вот твоим очам предстала я,
И сердце в груди замерло у меня.

Как долго ждала я этого дня,
Но не знала, что так обойдётся со

мною судьба…
Что мир так жестоко изменит война,
Что в этой войне потеряю любимого я…
--------------------------------------------------
А я и не знала, и в вальсе кружилась,
И в быстрой мазурке, как бабочка вилась.
Как будто чувствовала сердцем я,
Что это последний день с тобой у меня.

Что больше тебя я не увижу,
И голос твой нежный я не услышу.
Больше не почувствую силу крепких рук,
Больше не почувствую сладость спелых губ.

В этот день мы были счастливы, как никогда,
И думали мы, что счастье продлиться века…
Но слишком жестока злодейка - судьба…
Утром по радио объявили: «Началась война!»

И вот на перроне с тобой мы стоим,
С любовью друг другу в глаза мы глядим.
И я говорю тебе заветные слова:
«Я буду ждать тебя! Я ждать буду тебя!»

Минуту счастья делим на двоих,
Пусть — артналет,
Пусть смерть от нас —
на волос.
Разрыв!

А рядом —
нежность глаз твоих
И ласковый
срывающийся голос.
Минуту счастья делим на двоих...
 


 

 Вибух/фонограма/   № 1

 


Учні 5а  розповідають

Фонограма Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Ах, война, что ж ты сделала, подлая: 
стали тихими наши дворы, 
наши мальчики головы подняли, 
повзрослели они до поры, 
на пороге едва помаячили, 
и ушли, за солдатом солдат... 
До свидания, мальчики! Мальчики, 
постарайтесь вернуться назад. 
Нет, не прячьтесь вы, будьте высокими, 
не жалейте ни пуль, ни гранат, 
и себя не щадите, и все-таки 

постарайтесь вернуться назад. 
 

Ах война, что ж ты, подлая, сделала: 

вместо свадеб -- разлуки и дым. 
Наши девочки платьица белые 
раздарили сестренкам своим. 
Сапоги -- ну куда от них денешься? 
Да зеленые крылья погон... 
Вы наплюйте на сплетников, девочки, 
мы сведем с ними счеты потом. 
Пусть болтают, что верить вам не во что, 
что идете войной наугад... 
До свидания, девочки! Девочки, 
постарайтесь вернуться назад.


 


Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»

Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми

Учні 11а

Поезд тронулся… Колёса застучали…
Но слёзы из глаз моих капать не перестали…
И в след тебе я кричу:
«Я тебя люблю! Ты слышишь? Я тебя люблю!»

А слёзы всё капают… Мокрый асфальт…
Не можем мы жизнь свою выбирать… Очень жаль…
Не можем судьбу мы свою изменить,
Заранее нам предначертано жизнь так прожить…

Но я нашла силы, я не сдалась,
За тобою, любимый, на фронт подалась.
В медсёстрах служила целый год я.
Но не теряла надежды встретить тебя

 

Ты меня на рассвете разбудишь,
Проводить необутая выйдешь
Ты меня никогда не забудешь
Ты меня никогда не увидишь

Заслонивши тебя от простуды
Я подумаю Боже Всевышний
Я тебя никогда не забуду
Я тебя никогда не увижу

 

Не мигают, слезятся от ветра
Без надежды карие вишни
Возвращаться плохая примета
Я тебя никогда не увижу

И качнуться бессмысленной высью

Пара фраз залетевших отсюда
Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду

 

Вибух/фонограма/   № 2

Учні 11-а
 


На руках моих погибали солдаты,
Хоть в этой войне они были не виноваты.
Я боялась, что также погибнешь и ты,
Что разобьются мои последние мечты…

А война всё продолжалась.
И моё сердце кровью обливалось.
Скольких мы потеряли в этой войне?
Сколько людей сгорело в этом огне?
------------------------------------------------------


Горячая кровь лилась везде,
А я жила лишь мыслями о тебе.
Мечтала встретиться с тобой,
Мечтала снова обрести покой…

Эта война мучила нас всех,
Но мы уверены, что ждёт нас успех!
И мы продолжали бороться,
Ведь только трус первым сдаётся…
----------------------------------------------------


Мы не теряли дух,
Хоть свист пуль резал нам слух,
Хоть многого лишились мы в этой войне,
Хоть много страхов замкнули в себе…

Боялись Гитлеру мы проиграть,
Боялись свободу мы потерять,
Боялись быть подчиненными,
Боялись быть покоренными …

Минуло два года,
Но не потеряла я веру в Бога.
Все та же любовь сердце мне согревала
Все та же надежда умереть мне не давала …
----------------------------------------------------------


Вибух / фонограма/ № 3
 


Учні 11-а

Пісня «НІЧ ЯКА МІСЯЧНА, ЗОРЯНА, ЯСНАЯ»Слова Михайла Старицького

На фоні фонограми


Новые силы придаёт мне эта любовь.
И ползу за раненым в поле я вновь…
Повсюду крики и стоны раздаются,
Но жизни погибших солдат никогда не вернутся.

В одном из жестоких, кровавых боёв
Услышала вдали знакомый я зов.
И сердце вырвалось у меня из груди,
Подсказало оно, что это - ты!..

Сквозь трупы ползла я на крики твои,
Счастьем и любовью были переполнены мысли мои.
И взгляд мой пал на твоё израненное тело.
Тебя потерять я опять не хотела. 
--------------------------------------------------------
Твои губы были покрыты кровью,
А сердце было переполнено любовью…
Добр и ласков взгляд твой был,
И я поняла, что меня ты не забыл…

Откуда силы тогда я взяла?
На плечо свое я взвалила тебя…
В одиночку смогла я тебя дотащить
И на стол хирургический положить.

За жизнь твою боролись врачи,
И сделали они всё, что смогли.
Быстро заживали раны твои,
Благодаря неустанным заботам моим.

И снова ты отправлялся на войну,
И снова ты оставлял меня одну…
Но все равно с надеждой тебя буду ждать
И образ твой я буду вспоминать………..


 

Вибух /фонограма/ №4


Учні 11-а

Я знаю, чем скорее уедешь,
Тем мы скорее вечно будем вместе
Как не хочу чтоб уезжал ты
Как я хочу чтоб ты скорей уехал
Мне кажется, что я тебя теряю

И качнуться бессмысленной высью
Пара фраз залетевших отсюда
Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду

Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду


 


У світі бентежнім, у світі жорстокім

Що мені сили й надію дає?

Я - птиця в польоті у небі високім,

Я - синєє море, що диха прибоєм,

 

 

Як серце любов'ю, зігріте моє.

Я крил не маю, а літаю!

Я не зоря, але тобі свічусь! -

З любов'ю я усе здолаю,

З любов'ю я не заблукаю,

За все любові поклонюсь!..

За все любові помолюсь!..

-------------------------------------------------------

 

Без тебе, коханий, мене не існує.

Знайде любов нам жадані слова.

Любов полікує, любов порятує,

Вона бенкетує, вона і сумує.

І доки любов є – я буду жива!


 


Комплексна сцена з учнями 11-а класу

  /Юлия Друнина/

На фоні кліпа «ТЕМНАЯ НОЧЬ»


Мы легли у разбитой ели.
Ждем, когда же начнет светлеть.
Под шинелью вдвоем теплее
На продрогшей, гнилой земле.

- Знаешь, Юлька, я - против грусти,
Но сегодня она не в счет.
Дома, в яблочном захолустье,
Мама, мамка моя живет.
У тебя есть друзья, любимый,
У меня - лишь она одна.
Пахнет в хате квашней и дымом,
За порогом бурлит весна.
Старой кажется: каждый кустик
Беспокойную дочку ждет...
Знаешь, Юлька, я - против грусти,
Но сегодня она не в счет.

-----------------------------------------------------------------
Отогрелись мы еле-еле.
Вдруг приказ: "Выступать вперед!"
Снова рядом, в сырой шинели
Светлокосый солдат идет.

----------------------------------------------------------------------

С каждым днем становилось горше.
Шли без митингов и знамен.
В окруженье попал под Оршей
Наш потрепанный батальон.

Зинка нас повела в атаку.
Мы пробились по черной ржи,
По воронкам и буеракам
Через смертные рубежи.

Мы не ждали посмертной славы.-
Мы хотели со славой жить.

...Почему же в бинтах кровавых
Светлокосый солдат лежит?

----------------------------------------------------------------

Ее тело своей шинелью
Укрывала я, зубы сжав...
Белорусские ветры пели
О рязанских глухих садах.
- Знаешь, Зинка, я против грусти,
Но сегодня она не в счет.
Где-то, в яблочном захолустье,
Мама, мамка твоя живет.

У меня есть друзья, любимый,
У нее ты была одна.
Пахнет в хате квашней и дымом,
За порогом стоит весна.

И старушка в цветастом платье
У иконы свечу зажгла.
...Я не знаю, как написать ей,
Чтоб тебя она не ждала?!
1944

Кліп «Незламна» грається коротка п’єса за кліпом


Юлия Друнина/
Машенька, связистка, умирала
На руках беспомощных моих.
А в окопе пахло снегом талым,
И налет артиллерийский стих.
Из санроты не было повозки,
Чью-то мать наш фельдшер величал.

...О, погон измятые полоски
На худых девчоночьих плечах!
И лицо - родное, восковое,
Под чалмой намокшего бинта!..
Прошипел снаряд над головою,
Черный столб взметнулся у куста..


Девочка в шинели уходила
От войны, от жизни, от меня.
Снова рыть в безмолвии могилу,
Комьями замерзшими звеня...

Подожди меня немного, Маша!
Мне ведь тоже уцелеть навряд...

Поклялась тогда я дружбой нашей:
Если только возвращусь назад,
Если это совершится чудо,
То до смерти, до последних дней,
Стану я всегда, везде и всюду
Болью строк напоминать о ней -
Девочке, что тихо умирала
На руках беспомощных моих.

И запахнет фронтом - снегом талым,
Кровью и пожарами мой стих.

Только мы - однополчане павших,
Их, безмолвных, воскресить вольны.
Я не дам тебе исчезнуть, Маша, -
Песней возвратишься ты с войны


 


 


Кліп «Океан Ельзи» НЕ ТВОЯ ВІЙНА» / комплексна сцена учасників з двох класів/

 


Бій на світанні. Сонце і дим.

Мало хто знає, що ж буде з ним.

Що буде завтра в юних думках?

В когось надія, а в кого — страх.

 

Приспів 1:

Гілля калин похилилося.

Мама, кому ж ми молилися?

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

 

Стали батьками доньки й сини,

Все кольорові бачили сни.

І цілували руки брехні,

За тихі ночі — віддали дні.

 

Приспів 1.

Гілля калин похилилося.

Мама, кому ж ми молилися?

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так було добре, там і колись.

Там, де без поту і там, де без сліз.

Тільки не було в тому мети –

Я так не можу, а як зможеш ти?!

 

Приспів 2:

 

Гілля калин похилилося.

Мама, не тим ми молилися!

Скільки іще забере вона

Твоїх дітей, не твоя війна?

 

docx
Додано
14 січня 2019
Переглядів
871
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку