Сценарій районного заходу "Шевченківська весна"

Сценарій

районного літературно-музичного фестивалю

«Шевченківська весна – 2018»

Лунають фанфари

1. «Дума про Україну». Виконують ______________________

Ведуча. Є дні, що минають і непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре сонце.

Ведучий. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. З минулого віку і до наших часу, і далі - в майбутнє, у нові віки. День який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

Ведуча. На сцену запрошуємо Морозову Анастасію,ученицю 4-Б класу запорізької загальноосвітньої школи № 24 з віршем «Дивлюся аж світає».

Ведучий. 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник – це народилася дитина.

Ведуча. Для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, незламний Кобзар.  Батьки дали йому ім’я Тарас.  Хлопчик ріс лагідною, чуйною та щирою дитиною.

Ведучий. Зустрічайте,  _____________________________

Ведуча.  Життя нашого поета дивне. Слухаючи про нього,                         можна подумати, що це легенда. Воно почалося з любові матері та батька і радісного, незважаючи на кріпацький стан, дитинства.

Ведучий.  У дитинстві Тараса було багато людей світлих, добрих, багатих на добро і тепло. І серед них чи не найдорожчі – дід Іван та Оксана                     Коваленко. До цієї дівчини він відчував ніжну приязнь, Оксана й Тарас ще маленькими дітьми вкупі гралися, а потім одне одного й покохали.

Ведуча. До вашої уваги _____________________________

Ведучий. Приятель Шевченка Гнат Бондаренко розповідав, що в дитинстві Тарас погано сходився з хлопцями-однолітками. Навіть з власними орачами йому не дуже подобалося гратися. А от з сестричками бавитись полюбляв.

 Ведуча. Старша сестра Катерина була для нього Берегинею, а молодшу Ярину він любив більше за всіх. Ярина товаришувала з трохи меншенькою сусідкою Оксанкою. От і грався малин Тарасик з ними обома.

Ведучий. На сцені учень ________________________

Ведуча. Тепло материнського серця, вся розкіш материнських почуттів, - про все це переповість Тарас у віршах, баладах, поемах.

Ведучий. І виріс він, і кобзу взяв,
І струн її торкнувсь рукою – 
І пісня дивна полилась,
Повита вічною журбою.

Ведуча. ________ представить _________________

Ведуча. І спів цей ставав на папері не тільки «сумними рядками», але й полум’яними, закличними поезіями-піснями, обізвався голосом матері-кріпачки і дівчини, що чекає свого судженого, забринів голосом кобзи і бандури, подихом волі загомонів.

Ведучий. «Незлим тихим словом» згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми?

Ведуча. На сцені _______________________

Ведучий. Він був сином мужа, а став володарем у царстві духа.

Ведуча. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури.

Ведучий.  Він був самоуком, а вказав нові світи і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Ведуча. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Ведучий. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в щастя для нього самого. 

Ведуча.  До вашої уваги _________________________

Ведуча. З самого дитинства Тарас прагнув до знань. Навчився читати, писати, співати, а особлива любов була до малювання.

Ведучий. Шевченко дуже  любив рідну природу. Часто сидів під деревом, чи на березі річки, рано-вранці чи увечері, і дивився: як ростуть верби та берізки, чи слухав, як пташки співають в гаю,  бачив як сонечко увечері сідає. А потім складав вірші.

Ведуча. На сцені ______________________

Ведуча. Мандруючи Тарасовими шляхами, зупинимося в холодних казематах Петропавлівської фортеці, де утримували Шевченка до остаточного винесення вироку. За вікном - хоча примарна, але воля.                На душі - пекучий біль і світлий сум, а в серці - віра у власну непохитність.

 Ведучий. Десять довгих років життя поета забрала солдатчина, обшуки, знущання. А найголовніше - заборона писати й малювати - те, заради чого жив поет.

Ведучий. __________________________

Ведуча. Не схаменулася Шевченкова муза, яка вже привела його до цих казематів! Звідти, з-за ґрат, лине на батьківщину голос митця, сповнений болем і тугою.

Ведучий. Ні, не особисте становище хвилювало поета невсипущими думками линув до України.      

Ведуча. ________________________

Ведуча Багато чого змінилося з часу Шевченкового, та, на жаль, не тільки на краще. Державне дикунство й сьогодні довело до того, що могили знищують, пам’ятники культури руйнують.

Ведучий Не прийнято в ювілейні дні говорити про погане. Але чи був би радий Шевченко, коли б його вірші хвалили, та не виносили на осуд наші біди. Напевно, що ні. Від Кобзаря нам треба взяти масштабний підхід до історичноі спадщини. Бо ж поставив поет « на сторожі » коло нас слово. І треба його берегти : 

Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли, ніже тії коми-
Все розберіть...

Ведуча.  __________________________________

Ведуча. Тарас Григорович Шевченко… тонкий проникливий лірик, поет-громадянин. Він залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя – «Кобзар» відстояв і зберіг національну гідність  свого багато-страждального народу.

Ведучий. Усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники всіх часів і народів. Саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Шевченка.

Ведуча. _____________________________

Ведучий. Український народ свято вшановує пам'ять свого безсмертного пророка, поета. Кожного року ми відзначаємо Шевченківські дні.

Ведуча. Линуть над світом вірші та пісні, написані Шевченком. А його величний образ постає у нових ліричних творах поетів. Звисока споглядає Тарас на свою Україну. Бо безсмертна слава народного поета – патріота.

Ведучий. На сцені __________________________

Ведучий. Напоєний неповторними звуками рідного саду і степу, зачарований красою вишневої України, пішов Шевченко у широкі світи. І ніхто  не думав, не гадав, що оживуть ці незабутні образи дитинства полум’яними рядками, що колишній кріпак, наймит і сирота заспіває пісню гучну про волю і стане поетом-пророком.

Ведуча. Тарас Шевченко кохався у народній пісні, маючи прекрасний голос, сам часто співав. Співав, забуваючи про власну недолю, виливаючи у пісні свій жаль і тугу.

Ведучий. _______________________________________

Ведуча. Минуло багато років від дня народження Т.Г. Шевченка — славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко — це наша душа, наша мудрість, наша сила. Які б нещасті і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченко, його слово.

Ведучий.  Він завжди підтримував і підтримуватиме нас, додаватиме снаги. Тож нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане заповітом для нас у спразі збереження мови народу, звичаїв, пісень. Нехай вогонь його душі запалить у ваших серцяя іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

Ведуча. ____________________________________

Ведучий. Шановні присутні! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята. Нехай у ваших серцях завжди живе постать пророка України- Тараса Шевченка

Ведуча. А зараз, слово надається…