Сценарій родинного свята "Мала ріка народжується з джерельця – душа дитини пророста з родини"

 

 

 

Мала ріка

народжується

з джерельця –

душа дитини

пророста з родини

 

Сценарій відкритого виховного заходу.

 

 

 

 

 

Підготувала

Вчитель початкових класів

Андрушівського НВК

Тернопільської області

Кравчук Н.В.

 

 

Тема: Родинне свято «Мала ріка народжується з джерельця – душа дитини пророста з родини».

Мета:1.    Поглиблювати знання учнів про значення сім’ї, родини в виховному процесі дитини.

2.         Розвивати творчі здібності учнів, культуру мовлення, спілкування і поведінки учнів.
3.         Виховувати любов і повагу до матері - жінки, батька, бабусі - усіх членів родини.

 

Зміст свята

 

Святково прибраний зал. Під мелодію пісні С. Ротару діти заходять в зал.

Учитель:

         Дорогі гості! Радо вітаємо Вас на нашому родинному святі. Чому саме зараз, на початку весни, ми вирішили провести це свято, свято вшанування сім’ї, родини?

         Весною пробуджується земля, відроджується все живе. Весною у землю хлібороб кидає добірне зерно, щоб виріс з нього здоровий, добротний колос. А я хочу, щоб саме сьогодні у душу кожного з нас лягла зернина, яка проросте добротою, щедрістю, любов’ю одне до одного. Хочеться, щоб наше свято ви не сприймали як концерт. А щоб саме зараз кожен подумав: чи все ми робимо для того, щоб у нашій сім'ї панували довіра, розуміння і злагода?

         Чи віддаємо ми своїм батькам ту теплоту, увагу і повагу, на яку вони заслуговують?

Можливо на нашому святі прозвучать і не дуже веселі нотки, але в житті так часто межують радість і сльози, злагода і негаразди. Мені дуже хочеться, щоб у нашому родинному колі, напередодні славного свята всіх жінок, панували щирість і добро.

Повернімось в дитинства країну,
Хоч на кілька годин, хоч на мить.
Обніміть свою рідну дитину,
З нею в небо у мріях злетіть.
Щоб відчути високе стремління,
Те, що вперше в дитинстві прийшло.
Й почуття чисте, ніжне, дитинне,
Як колись, у дитинстві було.
Повернімось в дитячу країну,
Де колись ми бували дітьми.
Щоб відчути ту радість єдину,
Про яку забуваємо ми.
Щоб побачити диво і казку
У травинці, у квітці, в росі...
І відчути турботу і ласку
У земній благодатній красі.

 

То ж зберемо тепло своїх сердець і послухаймо наших діток.

 

 

Хлопчик

Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

Дівчинка

І ось сьогодні ми усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці весняні дні.
Здружитися щоб всі ми спромоглися,
Побути разом, поспівать пісні.

Хлопчик

Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.

Дівчинка

Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!

 

Діти виконують пісню «Ой, зелене жито, зелене».

 

Хлопчик

Бачу, тут сидять із нами

Наші татусі і мами

Бабусі й дідусі -

Всі прийшли на свято, всі!

Дівчинка

Рідна мамо, рідний тато,

Я вітаю вас із святом!

Я люблю вас щиро - щиро,

Вам бажаю щастя й миру.

Хлопчик

Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви такий же гожий.

Дівчинка

Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.
І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Вродливою я хочу бути, як і ти.
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати чітко до мети.

Хлопчик

У мене таточко серйозний і правдивий.
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий.
І труднощів я також не боюсь.
А все робити вчуся так, як тато,
І вже навчивсь ремесел багатьох.
І хоч роботи завжди в нас багато,
Та все здолати можемо ми вдвох.

Дівчинка

Я про бабусю хочу розказати,
Вона у нас — це справжня доброта.
Вона все вміє, шити, готувати,
Хоч доля у бабусі непроста.
Які пісні вона для нас співає!
Які казки приходять з нею в сни!
Вона історії, легенди різні знає,
А в погляді її — тепло весни.

Хлопчик

Я розкажу вам про свого дідуся,
Бо він у мене справжній трудівник.
І я у нього працювати вчуся,
Й тримати слово, як дідусь, вже звик.
Тож з дідусем завжди ми разом всюди,
І нам удвох і горе — не біда!
Про нас тепер уже всі кажуть люди:
«Старий з малим — це нерозлийвода!»

Дівчинка

З сестричкою ми, наче риба з водою.
Одні в нас і думи, і мрії.
Немає секретів з моєю сестрою,
А спільні в нас ігри й надії.
Ми в дружбі і радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм, читаєм.
Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо
І завжди усе ми встигаєм!

Хлопчик

А як ми із братом в родині живемо,
Ви хочете знати про те?
У озері поруч щоліта пливемо
І ходимо на карате.
Вчимося ми добре і кожен це знає,
Без знань не підете в життя.
Мене доброті брат мій рідний навчає
І мудро веде в майбуття.

 

Учитель:

         Старші люди кажуть, що все на білому світі має свій початок. Якщо хочеться пізнати людину, то завжди питають, якого ти роду і хто батьки твої. Звичайно, початок роду дає мама. Мати - берегиня, турботлива і ласкава. Вона на свої тендітні плечі завжди бере найважчу ношу.

 

Виходять дві дівчинки і чергуючись, розказують вірш «Весна і мати»

          Весна і мати

 

Весна і мама! Що в них спільне є,
Що жінку ми порівнюєм з весною?
Бо кожна з них комусь життя дає:
Весна — Землі, а мама — нам з тобою.

Весна приходить, будить все од сну.
Несе тепло, дає життя рослині.
А жінка-матір зірочку ясну
З життям дарує крихітці — дитині.

Весна і мама! Що в них спільне є,
Що так одвічно їх обох єднає?
Бо кожна з них любов, тепло дає,
Нічого у замін не вимагає.

Весна і мати! Радість йде від них,
Добро і щедрість, ласка наймиліша.
Пташиний спів, дітей веселий сміх
І ніжна пісня, щира, найрідніша!

Весна і мама! Вічне джерело
Усього сущого, що в світі процвітає.
Від них обох іде живе тепло,
І це весну і матінку єднає.

 

Вставай, дитино, сонечко зійшло!
Уся земля від радості іскриться!
Довкола потекло м’яке тепло
І засвітилась сонечком живиця.

Поглянь, уже прокинулась земля!
І кожна пташка радісно співає, —
Так до дитини мати промовля,
Коли до школи вранці проводжає.

В словах тих щирість, радість і тепло,
В очах любов аж сяє промінцями!
І мудре слово в серденько лягло...
Яким безликим став би світ без мами!

Хлопчик

А з мамою так добре на землі!
Вона, як сонце, діток зігріває!
Щасливі всі: дорослі і малі.
І щастя в світі більшого немає!

Дівчинка

Коли є мама, то й порада є.
Є захист, доброта, тепло у слові.
І радість джерельцем веселим б’є,
Тоді зростають діти у любові.

Хлопчик

З матусі починається життя,
Вона дарує дітям щастя жити!
І кожен йде у власне майбуття,
Стрічає сонечко, що так чарівно світить.

Дівчинка

Ідемо в світ. І поки ще малі,
За ручку кожного веде нас люба мати.
Нема ріднішої людини на Землі,
Її ім’я найкраще і крилате.

Хлопчик

І найніжніші мамині пісні,
Прості і милі, тихі колискові.
І очі найдорожчі і ясні,
І руки роботящі і чудові.

Дівчинка

Спасибі, мамо, за усе на світі!
І за життя, і радощі мої.
За те, що сонце так яскраво світить
І так співають гарно солов’ї.

Хлопчик

За все, що я люблю і відчуваю,
Чарівність світу бачу кожен раз,
Я так добра і так тепла бажаю
Тобі, матусю, в цей святковий час

 

Дівчинка

Ти усміхаєшся, і в нас на серці свято,
Голівку гладиш — і стихає біль,
Роботи в тебе кожен день багато...
Береш ти сили, мамочко, звідкіль?

Хлопчик

Сім’я велика, гарна в нас родина.
Радіє кожен, хто б до нас зайшов.
Ти, мамочко, свята для нас людина,
Бо ти життя подарувала і любов.

 

Дівчинка

Свята Мадонно! Мамочко моя!
Ти завжди дітям — сонечко в зеніті!
Тобі доземно кланяюся я,
Люблю найбільше за усіх на світі!

Дівчинка

В радості і в смутку, завжди з діточками,

Все, що тільки маємо, - маємо від мами.

У стрічках віночок й вишита сорочка

Матуся придбала, бо я її дочка.

Дівчинка

Та не тільки одяг і ці черевички -

Від мами ось коси та ще рум’яні щічки.

І носик курносик, і ніжки проворні,

Та й вушка в сережках, та оченьки чорні.

Хлопчик

І навіть ці губки, щоб їв і сміявся,

Я маю від мами, бо я в маму вдався.

А чуєш, як в грудях нам б’ється серденько

Те серце дала нам мама дорогенька.

Дівчинка

Перше слово сказали ми - мама,

І вона посміхнулась ласкаво,

Колискову тихенько співала

Коли спати мене вкладала.

Хлопчик

А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало,

Спасибі тобі...Всі: Моя Мамо!

Дівчинка

І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі...Всі: Моя ненько!

Хлопчик

До школи мене проводжала,

Портфель залюбки ти збирала,

В житті ти мене виручала,

Спасибі тобі...Всі: Моя мамо!

 

Дівчинка

Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді і палаєш,

І впевнено в світ я дивлюся

Уклін тобі...Всі: Люба матусю!

 

Пісня

Учитель:

          Ми сьогодні, діти, багато говоримо про наших мам. Які ж вони, наші мами? (Найкращі, наймиліші, найталановитіші, найлюдяніші і найрозумніші) А тому, з усіма питаннями, які виникають, ми звертаємось до мам.

 

Мама з сином (діалог за вибором вчителя она мама із сином вивчають заздалегідь):

• Розкажіть мені, мамо, про вишні,

їх було так багато в саду.

• Були, синку, морози невтішні.

А вони кого хочеш зведуть.

• Розкажіть мені, мамо, про зорі,

Чи такими були і колись?

• А той, синку, хто виріс у горі,

Він не часто на зорі дививсь.

• Розкажіть мені, мамо, про долю,

Чи підвладна людині вона?

• Наша доля, мій сину, як море,

Той пливе лиш, хто має човна.

•    Розкажіть мені, мамо, про роки

Чи повільно спливають вони?

•    Роки, сину, помітні допоки

Матерів пам’ятають сини

 

Учитель.

          Чи нам -5ть, чи- 25ть, чи- 45ть. У будь якому віці ми хочемо мати батьків, прийти до них за порадою, прийти за сповіддю, прийти з радощами і турботами.        Сьогодні на нашому святі присутні і наші мами – бабусі наших дітей. Бабуся, бабусечка. Ніжне і красиве слово. Запитаєте, чому?Та тому, що бабуся - то мамина або татова мама. Біля неї добре, тепло, затишно і дуже надійно.

Хлопчик

Бабуся моя дорогенька,

Матуся моєї матусі,

Присядь біля мене близенько,

Я ніжно отак пригорнуся.

Накину тобі я на плечі

Хустину тепленьку пухову

Як гарно з тобою малечі,

Бабуся, завжди будь здорова.

 

Учитель:

          Дітки уважно подивіться в очі своїх бабусь. Скільки у них ласки, тепла і радості! Бабуся не має часу на спочинок, на слабкість, бо вічно живе турботами дітей, онуків. ЇЇ руки завжди у роботі і пахнуть ці натруджені руки...

   Дівчинка

Пахнуть руки її паляницями,

кропом, борщиком і пшеницею.

Пахнуть рученьки м'ятою-рутою,

пахнуть хатою незабутою.

   Хлопчик

Пахнуть руки огірочками,

свіжовипраними сорочками,

Пахнуть руки ніжною ласкою,

онучаток маленьких колискою.

   Дівчинка

Бабуся рідненька, ти моя квіточка,

Ти ніжна і тепла, неначе літечко,

Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.

Я - твоя внучка, а мама донечка.

   Хлопчик

Для тебе, бабусю, ходжу я до школи,

Для тебе не плакатиму вже ніколи.

Для тебе я пишу, для тебе читаю,

Для тебе, рідненька, задачки рішаю.

І точно я знаю й усім тут скажу,

Що дуже і дуже тебе я люблю.

   Дівчинка

А в мене бабця Оля - неповторна,

Бо така вона у нас моторна!

Хату завжди тримає в порядку,

Вчасно копає й засаджує грядку.

   Хлопчик

Та ще і танцює, та ще і співає.

Ще й вчитись мене щодня заставляє.

Із святом тебе бабцю і всіх бабусь ми вітаєм.

Для всіх вас ми пісню веселу співаєм.

 

Пісня "Бабуся”

   Дівчинка

Матусі і бабусі,

Ми для вас

Ліпили, майстрували, фарбували,

Прийміть сьогодні

Подарунки ці,

Ми їх зробили власними руками.

 

(Вручення подарунків)

Учитель:

          На нашому родинному святі присутні також і наші любі татусі. Батько! Татусь. Це слово для кожної дитини означає: сильний, рішучий, надійний, ласкавий. І тому роль батька у вихованні дитини особлива і дуже важлива. Як і без мами, без тата не може з’явитись у світі людина, без тата дуже важко, без тата не може бути повноцінної сім’ї, а діти будуть обділені любов’ю і ласкою. Свято мами є, а от свята тата ще не ввели у наш святковий календар. Але діти так люблять своїх татусів, що дуже хочуть висловити палку і щиру любов дорогим людям, бо знають, що тато в сім’ї — головний, він забезпечує її матеріально, створює той моральний клімат доброти і сердечності, дисципліни і вимогливості, працьовитості, миру та злагоди.

Хлопчик

Я з’явився на світ із любові та мрії.
Із щасливих татусевих й маминих снів.
Ще були в тата й мами високі надії.
Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

Дівчинка

Народилось дитятко, маленька кровинка,
Що від тата і мами життя поведе.
Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,
Але виросте скоро, час швидко іде.

Хлопчик

От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.
Любим дуже книжки, ігри різні, свята.
Але дуже важливо ще те для дитини,
Коли тато є й мама, родина свята.

Дівчинка

Тоді легко і просто, завжди є порада,
Є підтримка і ласка, любов, доброта.
Пригорнутись до тата і мами я рада,
І тоді найскладніша проблема — проста!

Хлопчик

Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,
Він уміє, напевно, все в світі робить!
Я люблю свого таточка рідного дуже!
Ну, та як же мені татуся не любить?

Дівчинка

Тато завжди зі мною, мені він читає,
Водить в поле ранкове стрічати зорю.
І в футбол разом з нашими хлопцями грає.
І, звичайно, за все це я тата люблю.

Хлопчик

А зі мною татусь мій частенько майструє,
Я від нього майстерності радісно вчусь.
І завжди він щось робить: пиляє, будує,
Я роботи ніякої теж не боюсь!

Дівчинка

Самостійними бути нас тато навчає.
Бути мудрими, добрими тато нас вчить.
Бо життя непростим дуже часто буває,
А тому треба вчитися в світі цім жить.

Хлопчик

У кожній грі татусь наш завжди з нами.
Він нас навчає в шахи й шашки грати.
Нас пригортає добрими руками,
І з дітьми любить книжку почитати.

Дівчинка

А в вихідні бере мене за руку
І ми йдемо в кіно або у парк.
Запам’ятаю я татусеву науку
На все життя. І кожне слово й жарт

 

Учень

           А пожартувати мій тато любить! От послухайте, як це часом буває. Я сиджу перед телевізором, а черевики мої стоять немиті. Підходить тато, зітхає та й каже: «Або ти, синку, йди помий черевики, а я посиджу і подивлюсь футбол, або я дивитимусь, а ти помий черевики. Комусь же треба ті черевики помити». Ну, і що ти тут зробиш — іду та й мию свої черевики.

 

Учениця

       Мій татусь теж уміє жартувати. Оце, як ми починаємо голосно розмовляти, то він обов’язково скаже: «Так, ви помовчіть, а я буду слухати!»

 

2 учень 

       А мій тато колись подивився на мою роботу, головою похитав, а потім сказав: «Так воно було  б дуже добре, та нікуди не годиться». І все стало мені зрозумілим.

 

3 учень 

       А мій тато одного разу прийшов з роботи, натомлений, став на порозі та й каже: «Дайте води напитися, бо так їсти хочу, що не маю де переночувати». Ми всі дуже тоді посміялися і швиденько приготували татові їсти.

 

4 учень 

       Приємно, коли у домі жарти, радість, сміх, тоді всі щасливі, там легко живеться, і будь-яка робота виконується залюбки. Я зі своїм татом люблю бути разом, ми зовсім небагато розмовляємо, але мені здається, що ми один одного розуміємо, коли і мовчимо.

Дівчинка

Мій любий татусь. Він найкращій у світі.

Ось погляд ласкавий ловлю.

І щиро признаюсь, хай знають всі діти,

Що я його дуже люблю.

Хлопчик

Мій добрий татусь і задачку розв’яже,

І намалює кумедних звірят,

Ще й найкращі слова для матусеньки скаже,

Коли ідемо ми гуляти у сад.

Дівчинка

Мій сильний татусь,

Він і майстер і шофер,

І найкращій у світі спортсмен,

Любить маму, машину, газету,

Та найбільше він любить мене.

Хлопчик

Татусю, ти такий красивий!
Я щиро так тебе люблю,
Щоб ти здоровий був, щасливий

Тобі я неба прихилю!

Дівчинка

Нестиму в серденьку довіку
Тепло татусевих долонь,
І щастя , й радості без ліку!

Любові чистої вогонь!

Хлопчик

Бо з татом новий день встає
І починається робота,
І з татом спокій в домі є,
Та за усю сім’ю турбота.

Дівчинка

І впевненість в прийдешнім дні,
Бо тато за усіх нас дбає,
Ми з татом — в світі не одні!

І лихо дім наш обминає!

Учитель.

     А тепер заспіваємо і пісню про тата.

 

Пісня

Танець

Хлопчик

В сім’ї розпочинається життя дитини,
Тому від мами й тата в неї все!
Тож усі звички й правила з родини
Дитя в життя з собою понесе.

Дівчинка

Тому народ не раз попереджає:
Гни деревце ще поки молоде.
Вчи діток, як малі — це кожен добре знає,
Від цього правила не дінешся ніде.

Хлопчик

В дитини від родини чуйність, ласка.
І від родини в неї доброта.
В сім’ї для неї оживає казка,
І кожна стежечка в житті — проста.

Дівчинка

Бо є підтримка тут і є порада,
Турбота є, любов, а ще — тепло.
І задоволена дитина, дуже рада.
Тож хочеться, щоб завжди так було.

Хлопчик

Повага і взаєморозуміння,
Щоб стали нормою в родині повсякчас.
Хай рідних душ ясне палахкотіння
Батьків й дітей єднає кожен раз.

Дівчинка

Бо ж діти, мов пташата у гніздечку,
До маминого туляться тепла,
І до татусевого доброго сердечка.
Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

Хлопчик

Любов в сім’ї для всіх-усіх важлива,
Бо зігріває і лікує нас вона.
Любов земна — це справді дивне-диво,
І нам потрібна лиш вона одна.

Дівчинка
Це ж від любові квітка зацвітає,
І пташки співу в лісі навесні
І від любові серденько співає,
А дні стають чарівні і ясні.

Хлопчик
Усе найкраще в світі від любові!
Це найсвітліше ніжне почуття.
І ми тоді на подвиги готові,
Коли любов приходить у життя.

Дівчинка

Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонитися доземно ми повинні,
За диво й за життя своїм батькам.

Хлопчик
Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.

Дівчинка

І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині,
І кажемо багато добрих слів.

Хлопчик
Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щедрість, щирість, доброта.

Хай щастя буде в кожного віднині
На многії та благії літа!

 

Усі учасники і гості свята співають пісню «Многії літа».

 

Учитель.

Ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
Щоб зігрівало вас тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде, ніби добра казка.
Живіть усі щасливо! В добрий час!