Мета: ознайомити учнів з традиціями українського народу, розвивати монологічне і діалогічне мовлення, збагачувати словниковий запас, виховувати любов до рідного краю, національну свідомість, гордість, повагу до історії нашого минулого.
Л.М.Стіценко, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, Сухоєланецька ЗОШ I-III ст., Новоодеський район, Миколаївська область
СЦЕНАРІЙ РОДИННОГО СВЯТА
«УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ»
Мета: ознайомити учнів з традиціями українського народу, розвивати монологічне і діалогічне мовлення, збагачувати словниковий запас, виховувати любов до рідного краю, національну свідомість, гордість, повагу до історії нашого минулого.
ХІД ЗАХОДУ
ЗАЛ СВЯТКОВО ПРИКРАШЕНИЙ, ДІТИ В НАЦІОНАЛЬНИХ КОСТЮМАХ
Добрий вечір, шановна родино, любі друзі, дорогі гості!
Щиро вітаємо вас на нашому святі. Є в нашого народу чудові традиції – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодні, ми на наших вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є в народі: його пісню, мову, історію.
Добрий день вам, люди добрі!
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя і добра бажати!
Хлібом – сіллю вас вітаєм
І здоров'я вам бажаєм,
під веселий рідний спів
посилаєм вам уклін.
Всіх шановних гостей
Щиро ми вітаємо.
І годину вечорниць
Вже розпочинаємо.
Ой, збиралися дівчата
Й хлопці, як годиться,
У осінній довгий вечір
Та на вечорниці.
Хлопці чоботи латали,
Ложки вирізали,
Шили коням нову збрую,
Дівчат розважали.
Та й дівчата не гуляли: рушники вишивали,
Мережили, шили, пряли, долю виглядали.
Варилися в печі вареники й галушки,
Смачно пахли на столі з часником пампушки.
І лилася щира пісня про людськую долю,
Та про рідну Україну, про кохання й волю.
ПІСНЯ «РІДНА МОЯ ЗЕМЛЕ»
РОЗМОВА ДІДА З ПАРУБКОМ
ЗА СТОЛОМ КУНЯЄ ДІД СТЕПАН, ЗАХОДИТЬ БАБА ОДАРКА
Б: Оце втомилася, оббігала весь базар, сьогодні ж у нас вечорниці. Усе закупила, буде чим гостей пригощати. Степане, чого це ти тут розлігся? Хіба ж так годиться, незабаром молодь на вечорниці прийде, а ти!?
Д: Та хай приходить, тільки не торохти! Годі, годі вже, розкричалася!
ЧУТИ СПІВ ДІВЧАТ
Б: А славно співають. Я люблю пісні.
Д: Поспати б оце, а вони співають!
Б: А що вони б ще робили, коли б їм ще погуляти, як не на вечорницях? За будні наробилися ж.
Д: То й розходились би спати! А так самі не сплять і другим не дають.(ПОЗІХАЄ)
СТУК У ДВЕРІ. ЗАХОДЯТЬ ДІВЧАТА
Б: Спасибі, дівчата! Будьте й ви здорові.
Ви заходьте в нашу хату превелику, пребагату.
Раді ми гостей стрічати.
Б: Заходьте, ласкаво прошу!
Д: Ой, дівчата, мої ви голубоньки, заходьте, порадуйте мене старого.
Сядем, сядем, заспіваєм
Аж усе, що тільки знаєм.
Чи пристало нам сідати?
Ми прийшли потанцювати.
ТАНЕЦЬ З ВІНОЧКАМИ
Б: А як же навчу! То ж слухайте та придивляйтеся, запам’ятовуйте та навчайтеся.
Станьте гарно в коло тісне
Та й замісим тісто прісне.
Додамо туди водиці,
Борошна – все як годиться.
А тепер тісто місіть,
Щоб воно було м’якеньке.
Всі по черзі підійдіть
І дорослі, і маленькі.
Як приправу в наше тісто
Додамо ще й гарну пісню.
ПІСНЯ «ЧОМ Я НЕ ХАЗЯЙКА»
Чом я не хазяйка? Чом не господиня?
Сім днів хату не мела, печі не топила.
Ідуть люди з поля, ідучи, сміються,
Що у мене в подушках ворони несуться.
Не смійтеся, люди, якось воно буде.
Я ворону поскубу, ще й перина буде.
Ой пустила мати, та й на вечорниці,
А там хлопці чорноброві плетуть рукавиці.
Б: Розкатайте тоненько тісто,-
Бо й рік уже став тонким!
Склянкою кружальця тиснем,
Зчепили, зробили зубчиків багато,
Бо ж їх їстимуть дівчата,
А за ними й парубки.
Б: Нехай, дівчата, буде по-вашому. Ой, смачні ж будуть варенички з сиром!
Ось наліпим вареничків біленьких, смачненьких,
Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.
СПІВАЮТЬ ХЛОПЦІ «РОЗПРЯГАЙТЕ ХЛОПЦІ КОНЕЙ»
ХЛОПЦІ : ОЙ, дівчата – чарівниці,
Пустіть нас на вечорниці!
ДІВЧАТА: Агов, хто такий?
ХЛОПЦІ: Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий. Пустіть до хати.
ДІВЧАТА: Заходьте. Добре співали, ну спасибі за те, що перестали.
ХЛОПЕЦЬ: Ой, які гарні дівчата, мов писані. А на язик гострі! Вам балакать, як дурному з гори котиться. ДОБРИЙ ВЕЧІР, ГОСПОДАРІ! ДОБРИЙ ВЕЧІР, ДІВЧАТА!
ДІВЧАТА: ДОБРИЙ ВЕЧІР!
ХЛОПЕЦЬ 1: Я – Степан, хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна сліпа на одне око, друга не несеться, зате бачить добре . Маю землі видимо- невидимо. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно.
ХЛОПЕЦЬ 2: А я який роботящий! Як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до сніданку.
ХЛОПЕЦЬ 3:А мати кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі . Мені б таку жінку, як я! А то візьму гіршу, люди засміють. Не дивіться, що я замурзаний. Вмийте, причешіть і можна під вінець. А цілуватися – то я готов і зараз.
ХЛОПЕЦЬ І ДІВЧИНА
Х: В тебе очі, як чорниці, чи ще прийти на вечорниці?
Д: Не приходь, бо каже ненька, я ще дуже молоденька.
Х: В тебе очі, як порічки, чи не підем ми до річки?
Д: Ні, не підем, каже ненька, я ще дуже молоденька.
Х: В тебе очі – зорі неба, чи прислать сватів до тебе?
Д: Я не знаю, каже ненька, я ще дуже молоденька.
Х: А заграйте- но, музики,
В мене гарні черевики.
Починайте скоріш грати,
Бо хочеться танцювати.
ТАНЕЦЬ « ЧЕРЕВИЧКИ»
БАБА: Хлопці, а де ж ваш старший? Хочемо на нього подивитися і запитати про те, чи знає він свій устав.
ХЛОПЕЦЬ: (виступає вперед) Мене старшим всі обрали, а устав у нас такий:
Щоб всі весело гуляли – і дорослі, і малі,
Честь віддаймо господині, їй пошана і хвала!
Бо в це свято, що є нині, вона лад всьому дала!
Так діди наші гуляли, вчили нас й наші батьки,
Щоб дівчат не ображали, залицялись парубки.
Оце наш устав.
БАБА: Ну що ж, гарного вибрали старшого! Давайте заспіваємо веселої пісні, щоб вареники були смачними.
ПІСНЯ « А МІЙ МИЛИЙ ВАРЕНИКІВ ХОЧЕ»
А мій милий вареників хоче)2р.
Навари милая..
Та дров же нема...
Нарубай…
Та й сил же нема…
Помирай…
А з ким будеш доживати…
Із кумой…
Так підемо додому, милий мій миленький
Вареників наварю, голуб мій сизенький.
Не балуй, милая…
ПІСНІ « ГРИЦЮ, ГРИЦЮ»
Грицю, Грицю, до роботи.
В мене порвані чоботи.
Грицю, Грицю, до телят.
В мене ніженьки болять.
Грицю, Грицю, молотити.
Я нездужаю робити.
Грицю, Грицю,врубай дров.
Кахи – кахи не здоров.
Грицю, Грицю, печи хліб.
Кахи- кахи, щось охрип.
Грицю, Грицю, іди їсти.
Ой, чекайте, де ж тут сісти.
ГРИЦЬ: Дівчата! Розбудили, а їсти не дали. А мені якраз вареники снились. Ох і люблю я їх!
ДІВЧИНА: Будуть тобі , Грицю, вареники, але спочатку розкажи щось смішне.
ГРИЦЬ: Гаразд, слухайте. Їхав я конячкою на базар. А вона ж поганенька, їхала – їхала…, та й стала. Так я сам запрігся, а її прив’язав до воза та й кажу:
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою.
Він, сердега, як побачив, то через городи,
Заплутався в бур'яні, та й наробив шкоди.
Сама мати ложки миє, бо дочка не вміє.
Сидить гуска на воротах, вирячила очі.
Він до неї: гиля, гиля, вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, то Вовчика б з'їла.
ХЛОПЦІ:
У Сухому такі дівки – хлопцям по коліна.
Одна нога косолапа, а друга коротка.
На козака задивилась, та й брівоньки іскривились?
ДІВЧИНА
Дві копійки у кишені, думає жениться.
ХЛОПЕЦЬ: Та годі вам, дівчата, на нас брехати,
Краще давайте будем співати й танцювати!
КОНЦЕРТ
Є край, де найкращі у світі пісні,
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені,
Це дім мій – моя Україна!
Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Єдина, рідна Україна
Щебече соловейком на весь світ.
Ми дуже любим весь наш край
І любим Україну,
Її лани і зелен гай
В саду рясну калину.
ВСІ РАЗОМ: ХАЙ СЛАВИТЬСЯ РІД НАШ, СІМ'Я І РОДИНА
ХАЙ В ЗЛАГОДІ БУДЕ ВСЯ УКРАЇНА!
ПІСНЯ « Україна – ЦЕ МИ!»
Білолиці, круглолиці, з української пшениці.
Ось і добігло до кінця наше свято. Нехай з вами буде завжди народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, нехай робить усіх душевнішими ,
Красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність.
Хай ваша хата буде багата хлібом і сіллю, великим добром і добрим здоров'ям, піснею і злагодою.