Сценарій "Шануй батька свого, матір свою..."

Родинне свято у початковій школі

Шануй батька свого, матір свою...

 

Мета: виховувати любов до найрідніших і найближчих людей – матері і батька;

вчити бути чемними, шанувати батька і матір, допомагати їм, любити і завжди пам’ятати місця, де народилися, рідну оселю, свій народ, рідну мову і неньку Україну;

формувати у дітей почуття обов’язку перед батьками, своїм народом, своєю Батьківщиною.

Обладнання: виготовлені дітьми сувеніри для тат і для мам, дитячі малюнки, стенди з портретами і фотографіями батьків учнів.

Музичне оформлення: пісні «Зеленеє жито», «Родина» (сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника), «Смерекова хата» (сл. М. Бокая, муз. П. Дворського), «Не давайте суму жити» та «Мамин вальс» (Н.Май).

 

(Святково прикрашена класна кімната, звучить пісня «Зеленеє жито»)

Учитель: Добрий день, шановно родино! Ні, я не помилилась, сказавши саме так, бо думаю, що сьогоднішнє свято – це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання.

Ми живемо на Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І сьогодні ми зібралися для того, щоб провести виховну годину на тему: «Шануй батька свого, матір свою...».

Учень:      Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Учениця:              Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі.

Хочем бути на вас схожі

І, як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково!

Учитель: Любі діти, батько й мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Шанування батьків – один з найсвятіших обов’язків людини. Батьки вас зростили, виховують, навчають добра, люблять. І як же не відплатити їм пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою? А взагалі, тільки цього на старості літ і хочуть батьки від вас, дітей. І наше родинне свято сьогодні для них.

(Звучить пісня «Родина», сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника)

Учитель: Ще недавно ви були маленькими дошкільнятами, а тепер учні-третьокласники. Але батьки турбуються про вас, як про маленьких, звертаються з найніжнішими словами: «люба донечко», «мій маленький», «мій найкращий». А якими ж лагідними словами ви називаєте своїх маму і тата?

Учень 1:        Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

Учень 2:        Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамочко рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

Учень 3:        Мами любі, мами милі,

Мами золотенькі.

Ми любимо вас, матусі,

Ми ваші маленькі.

Учень 4:        Мами любі, мами милі,

Мами дорогенькі.

Ви для нас у цілім світі

Найкращі, рідненькі!

Учениця 1:         Ми і до тат умієм звертатись,

Хочемо в словах передати тепло.

Щоб наші татусі могли частіше всміхатись,

І щоб в душі їх сонце цвіло!

Учениця 2:         Татки, татусеньки, таточки, тата,

Кращих у світі немає навкруг.

Татоньки, хочемо вас обійняти,

Ви наші порадники, заступники і друзі.

Учитель: Шановні татусі! Будьте такими батьками, якими хочуть бачити вас ваші діти. Будьте для них справжнім прикладом мужності та опорою під час подолання життєвих труднощів. Передайте їм свій досвід у праці, житті, вашу доброту і любов сповна подаруйте своїм синам і донькам.

Діти, а зараз я попрошу вас назвати прислів’я про батьків, матерів і дітей, які ви запам’ятали.

(Учні по черзі називають прислів’я)

1. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
2. Добрі діти батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.
3. Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.
4.  Яка сім’я, такий і я.
5. Який дуб – такий тин, який батько – такий син.
6. Який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина.

Учень: Дорогенькі наші татусі і мами. Усі ми старанно готувалися до цього свята, і щоб потішити вас, підготували пісні, вірші, танці.

 

Батьки «чомучки»

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «чому?» й «чому?»

- Ти чому образив Віту?

- А чому отримав «двійку»?

- І чому прийшов так пізно?

- Та чому в шкарпетках різних?

- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не учиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

Ох! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

Учитель: Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край – місце, де народився, вчать любити рідну хату.

Учень 1:         Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

Учень 2:         Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

(Пісня «Смерекова хата», сл. М. Бокая, муз. П. Дворського)

Учитель: Шановні татусі і мами. Готуючись до свята, ми писали з дітьми твір „За що я люблю своїх маму й тата”, малювали ваші портрети. Я відчула, що всі діти дуже люблять вас, пишаються вами і хочуть наслідувати вас.

(Учитель читає уривки із дитячих творів: спочатку про мам, потім про тат.)

По закінченні читання уривків із дитячих творів учні виконують пісню Наталії Май «Не давайте суму жити»:

1. Сонечко надворі знову сяє,

Промені дарує золоті.

Наче квіти, діти підростають

І летять, мов птахи, у світи.

Приспів: (двічі)

Не давайте суму жити,

Посміхайтесь повсякчас,

Наші діти, наші діти,

Будуть жити краще нас.

2. Посміхнися недругу своєму

І пробач йому образи всі,

Буде радість в тебе і у мене,

І добро залишиться в душі.

Приспів (двічі).

Учитель: «Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти» – говорить українська мудрість.  Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей», - писав видатний український педагог Василь Сухомлинський.

(Двоє учнів читають вірш Б. Лепкого «Батько й мати»)

Б. Лепкий  

Батько й мати

Як мені вас не любити,

Рідний батьку, нене!

Та ж ви мене згодували

І дбали про мене.

Та ж ви мене згодували

Щирими руками,

Ой нема то ніде в світі.

Як в батька і мами.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене так на світі,

Як вони не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і ненці

Добре відплатився.

Учитель: Намагайтеся бути чемними, любіть батьків і турбуйтеся про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого батьківського гнізда по всьому світу, пам’ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекають ваших листів.

В. Василашко

Лист від матері

То нічого синочку,

Що в листі три рядочки,

Що для мами багато

Ти не встиг написати.

Я твої три рядочки

По чотири разочки

Буду, рідний, читати,

І їх буде ... багато.

Учитель: І я сьогодні, діти, даю вам пам’ятку про те, як ви повинні шанувати і берегти своїх батьків.

Напутнє слово першої вчительки

Пам’ять роду і народу ніколи не обірветься і не зміліє, а переходить у спадок новим поколінням. Берегти, діти, свій рід, шанувати батька і матір своїх – ваш священний обов’язок.

Батько й мати дали тобі життя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань. Усе, що тобі дали батьки, прийшло завдяки їхній праці, поту, здоров'ю. Умій поважати працю батьків своїх. Найбільше щастя для матері й батька – твоя працьовитість, любов до науки, повага до старших. Запитуй у батьків поради, якщо розпочинаєш якусь справу. Будь добрим до них у думках і ділах своїх. Бережи їхнє здоров’я. Пам’ятай, що ранню старість і хвороби твоїм батькам приносять не тільки праця, а й хвилювання, тривога за тебе. Найбільше вражає батьків невдячність, байдужість їхніх дітей. Будьте завжди добрими дітьми своїх батьків.

(Прізвище, ім’я, по батькові вчителя)

(Вчитель вручає текст «Напутнього слова» кожній дитині)

Учитель: дорогі батьки! Ваші дітки такі чудові, як найкращі квіти. Але всі ви добре знаєте, що кожна квіточка в’яне і навіть гине, коли їй не приділяти уваги, не поливати, не пестити, не доглядати її. Хіба комусь подобаються зів’ялі букети квітів? Я бажаю вам, щоб ваші діти-квіти ніколи-ніколи не в’янули, адже вони тільки починають рости і набиратися сили, і їм так потрібна ваша увага, турбота, порада і догляд. Пам’ятайте про це, хай квітнуть ваші найдорожчі квіти життя і звеселяють вас. Сьогодні вони щиро вітають своїх тат.

Учениця 1:       Татку, любий татку,

Соколоньку ясний,

Який ти нам добрий.

Який ти нам красний!

Учениця 2:       Можу я, маленька, цілий світ сходити.

Море переплисти, в небо полетіти.

Та знайте – не знайду такого словечка,

Щоб виказати татові всю любов сердечка.

Учениця 3:       Де знайти співанку, аби оспівати,

Де ті фарби взяти, аби змалювати?

Хоч би я співала краще за пташатко,

То не виспіваю, як люблю я татка.

Учениця 4:        Хоч би, як веселка,

Я всі фарби мала,

То любов до татка

Я б не змалювала.

Учениця 5:        Але є на світі і на теє сила,

Щоб любов’ю серця серденько сповила.

Учениця 6:        За слова миліший,

Кращий за малюнок

Нашим татам милим

Буде поцілунок.

(Діти підходять і цілують своїх татусів)

Учениця 7:        Ви такі хороші,

І ми любим вас.

Зараз заспіваєм

Пісеньку про вас!

Учні виконують пісню «Мій татусь»:

Мій татусь

Зовсім не старенький

Любий мій татусь.

Ми з ним добрі друзі,

І я цим горджусь.

Він такий розумний –

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

Мій татусю рідний,

Завжди будь таким.

Спритним і веселим,

Вічно молодим.

Дуже поважає

Мій татусь футбол,

Разом із гравцями

Забиває гол.

То підскоче в кріслі,

То «ура!» кричить.

Аж на стелі люстра

Дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає

Вся наша сім’я,

Що на тата зовні

Дуже схожий я.

Підросту ще трішки,

Усього навчусь,

І таким завзятим

Стану, як татусь.

Він такий розумний –

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

Учитель: А зараз у виконанні ваших дітей послухайте усмішки Павла Глазового.

 

Радіолюбитель

Заснув татко на дивані,

Зігрітий обідом.

Хропе, сопе, свище носом,

Аж чути сусідам.

А синочок слухав, слухав.

Приглядався скоса,

Потім підбіг до батечка

І крутнув за носа.

- Що ти робиш, що ти крутиш? –

Здивувалась мама.

- Виключаю, бо у татка

Погана прграма.

 

В кого татко розумніший

Сперечаються хлоп’ята

Жваві та веселі.

• А наш тато розумніший

За вашого тата.

- А чого ж він розумніший?

- Того, що наш тато

Грошей вашому позичив

Отако – багато.

- Не хвалися! І в нашого

Розуму хватає:

Він, як гроші позичає,

То не повертає.

Учитель: Жодне дитяче свято не обходиться без ігор, то ж давайте пограємось. А ігри у нас будуть особливі. З них ми дізнаємось, чи добре ви знаєте і розумієте один одного, чи вмієте вчасно прийти на допомогу, повеселитися всією сім’єю.

Гра «Танець на газеті». Тата із донечками танцюють на газеті. Кожного разу газета складається вдвічі. Виграє та пара, яка протримається найдовше.

Гра «Вправний перукар». Татусі повинні своїм донечкам зробити зачіски.

Учениця 1: Сьогодні ми звертаємося до наших мам, бо шануємо їх за ласку і любов, за недоспані ночі і колискові пісні, за їхню тиху мову і лагідну вдачу, за науку.

Учениця 2:         Спасибі, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами!

До вас перше слово:

Матусеньки любі, рідні,

Будьте здорові!

Учні виконують пісню Наталії Май «Мамин вальс»:

 

Мамин вальс

1. Зірка з неба впала в золоті жита,

Пісня залунала тиха і проста.

Пісня про стежину в отчому краю,

Пісня про матусю рідную мою.

Приспів:

Там, де мама моя, там і сходить зоря,

Там і сходить зоря.

Там, де мама моя, там щаслива і я,

Там щаслива і я.

Там, де мама моя, відступає зима,

Відступає зима.

Там, де мама моя, там і смутку нема,

Там і смутку нема.

2. Очі материнські. – дві зорі ясні,

Ранком подарують погляд свій мені.

Руки материнські – білі два крила,

Щоб мене матуся обійнять могла.

Приспів.

Учень:       В нас дівчата – молодці,

Люблять танцювати всі.

І прийшли вони в цей час

Привітати з святом вас!

(Дівчатка виконують танок)

Гра «Мами з синами». Спробуємо виявити «екстра сина», який зуміє знайти свою маму із зав’язаними очима.

Гра «Смачне яблуко». На нитці дівчатка тримають яблука, а батьки, не користуючись руками,  повинні його з’їсти.

Учень:          Діти знають свій талант

Весело співати.

То ж дозвольте, рідні, вам

Частівки подарувати.

(Учні виконують частівки)

Нам добре разом бути

І з мамою і татом.

І лихо перебути,

І радощі вітати.

А ще найкраще, друзі,

Якщо у нашім домі,

І дідусі й бабусі

Живуть живі й здорові.

Коли ми всі – родина,

І нас любов єднає,

Там в свята і у будні

Веселий сміх лунає.

Учитель: Для батьків було дане домашнє завдання: створити генеалогічне (родове) дерево. Отже, перевіримо його і підведемо підсумки.

(Кожна родина представляє своє генеалогічне дерево)

Учениця 1:        Бува таке, ми скажем прямо.

Що через нас сумують тата й мами.

То ж всі сьогодні просим вас –

Пробачте, любі мами й тата, нас!

Учениця 2:        В день такий приносять діти

Татам і мамам любов свою –

В подаруночках і квітах

Виражають повагу свою.

(Діти вручають подарунки, малюнки своїм батькам)

Учитель: Непомітно сплив час, підійшло до завершення наше свято. Шановні батьки! Ми з дітьми прагнули створити вам гарний настрій, родинний затишок.  Спасибі вам за вашу щирість, за участь у святі. Хай буде згода у ваших родинах, хай буде згода в нашій Україні.

Всі учасники свята – батьки і діти – виконують пісню:

Скільки б не співали, а кінчати час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

Приспів:

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ми і ви щасливі були.

Хай біда і горе обмина ваш дім,

Кращого здоров’я зичим вам усім.

Приспів

Хай молочні ріки потечуть у вас,

У достатку буде масла і ковбас.

Приспів:

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ми і ви щасливі були.