До розіграшу
залишилось:
15 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Сценарій свята - прощання з початковою школою "Відлітають мої ластів'ята..."

Про матеріал

Виховний захід присвячений закінченню початкової школи. Матеріал призначений для вчителів початкових класів, завучів з виховної роботи. Даний захід сприяє розвитку творчої активності учнів, уваги, пам'яті, формуванню основ естетичної культури, культури навчальної праці, ціннісного ставлення до знань.

Перегляд файлу

Відлітають мої ластів'ята…

Вчителька

Добрий день, батьки і діти!
Гарне свято прийшло до нас!
Будем разом усі радіти —
Для канікул прилинув час!

Закінчились важкі уроки
І веселі перерви — теж!
Стало менше в дітей турботи
І свободи тепер — без меж!

Ну, а в нас — особливе свято,
Бо підуть діти в п’ятий клас.
Вчителів буде в них багато,
І турбот трохи більше — в нас!

Початкова скінчилась школа —
Пташенята мої ростуть!
Світ цікавий такий довкола —
І з гніздечка — пора у путь!

Крила пробувать, щоб летіти,
А для них — це неначе гра!
Ми повинні за них радіти,
Бо для них вже прийшла пора!

Всі ці роки ми їх учили
І за руку у світ вели.
І безмежно усіх любили,
Як уміли і як могли.

А тепер розлучатись важко,
Бо душею усі зрослись.
І учителька, наче пташка,
Випуска пташенят увись.

А вони ще такі маленькі!
Перші проби — важкий політ!
Крильця-рученьки ще слабенькі,
Щоб іти самостійно в світ.

Їм підтримка, турбота треба,
Доброта і людське тепло.
Світ широкий і чисте небо,
І щоб сонце в душі було!

Дай вам, Бог, мої любі діти,
У здоров’ї іти у світ.
Серце світлу й добру відкрити,
Без вагання і страху жить.

Хай вам завжди усе вдається,
Всі вершини — до ваших ніг!
Хай вам сонце в путі сміється,
Щастя й радість вам на поріг!

Сьогодні ми зібрались на чудове свято, бо наші дорогі діти, наші довірливі ластів’ята закінчили початкову школу, а це не так і мало, бо є міцний фундамент, на якому закладатиметься надбудова знань, умінь, навичок, які необхідні у житті. Останній дзвоник у цьому навчальному році сповістив, що починаються великі літні канікули, а потім всі діти прийдуть у п’ятий клас, де на них чекатимуть нові предмети, нові вчителі, які стрінуть вас з теплом і любов’ю і поведуть у чарівну Країну Знань. А сьогодні ми прощаємось з початковою школою. І хоч будемо і далі разом, в одній школі, але окремо... На вас чекають нові горизонти! А в житті завжди так: є час зустрічей і час розлук Людина щоразу стає перед новою проблемою, щоб вирішити її і далі жити, вирішувати нові проблеми. Пам’ятайте лише одне: не бійтеся нового, йдіть сміливо і впевнено, багато працюйте, бо праця — це запорука успіху! Знання — це найлегша ноша, яку доведеться вам нести у житті! Будьте, діти, здорові й щасливі у своєму житті!

Виходить двоє дітей — хлопчик і дівчинка — з шкільним дзвоником, дзвонять.

Дівчинка

Школа нам до світла знань відкрива віконечко.
Рік за роком вчитися ми йдемо у клас.
А у класі вчителька — наше рідне сонечко,
Усмішкою щирою зустрічає нас!.

Хлопчик

Перша наша вчителько! Ми вас не забудемо!
Доброту і людяність в серці понесем!
Ви були, як мама, нам, ми вас дуже любимо,
Але кожен травень ми старшими стаєм!

Дівчинка

Ми, неначе ластівки, крильця розправляємо
І гніздечко затишне нам стає малим.
Нам летіти хочеться, ми вас покидаємо!
А майбутнє вабить нас променем ясним!

Хлопчик

Ми до вас не раз іще будем повертатися,
Із сльозами й радістю прийдемо до вас!
Бо у школі довго нам, довго ще навчатися,
Хоч і кажуть: «Швидко так пролітає час!»

Дівчинка

А сьогодні будемо ще в гніздечку нашому
Мріяти, сміятися і співать пісень.
Нас навчала вчителька усього прекрасного
Терпеливо й радісно, мудро кожен день!

Хлопчик

Вся Земля заквітчана людям усміхається,
Закликає в світі нас всіх — добро творить!
Ластів’ята перший раз із гніздом прощаються.
Вперше мама-ластівка з ними не летить!

Дівчинка

І тривожно серденьку, і летіти хочеться,
Бо вже крильця виросли, просяться в політ.
Хвиля суму й радості в серденьку проноситься!
Треба далі вчитися, пізнавати світ!

Хлопчик

Знов покличе вересень, щоб іти навчатися,
А до вас малесенькі діти прийдуть знов.
Дуже-дуже шкода нам з вами розлучатися,
Та у серці нашому лишиться любов!

Дівчинка

Найсвітліші й радісні спогади: залишаться,
Доброту і людяність в серці понесем!
Хай усмішка сонечком на вустах засвітиться,
Дорога учителько, ми від вас ідем!

Учень

У кожного в житті своя стежина,
Хоч, ніби, й разом всі йдемо у світ.
Ось розправляє крилечка дитина
І робить перші проби на політ.

Та кожному по-різному вдається
Піднятись вгору, у небесну синь.
Комусь-же дуже просто це здається,
І огортає його серце лінь.

А як не вийшло, крила заніміли,
То і бажання — наче й не було!
І вже не хочеться, немає більше сили,
А в серці заздрість селиться і зло.

Учень

А хто злетіти в небо хоче вище,
Той пробує і падає, й летить.
Хоч біль пече і сил немає більше,
Але старається, тому й настане мить,

Що даль безмежна синя підкориться
І мрія стане дійсністю життя.
І серце знову щастям заіскриться,
І стане світлим-світлим майбуття!

В житті нічого просто не буває,
За все потрібно відповідь нести!
Дитино, знай! Хай серце пам’ятає!
Що ти господар долі! Тільки ти!

Тому трудись, лети у синь небесну
Без скарг і відчаю, сміливо, без вагань.
Не пропусти щасливу мить чудесну:
Поки малий — торуй стежки до знань!

Учитель.   Час  летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинcтвом і юністю.  Швидкоплинний час творить чудеса. І ось одне з них – перед вами.      (Четверокласники танцюють  вальс)

 

Учень

            Червень, чарівне світання,

            Погляди наші дитячі.

            Радість і смуток прощання

            В своїх оченятах бачим.

Учень

            Всі ми доросліші стали

            І за чотири роки

            Дуже багато пізнали,

            Стали міцні і високі.

     Час підійшов прощатись          

Учень

            З першою ланкою школи.                                        

            Тільки хвилин найкращих                       

            Ми не забудем ніколи.                                   

Учень

            Першу прочитану книгу                     

            Й перше записане слово,

            Першу класну годину               

            Й друзів найперше коло.                      

Учень

            Першу свою оцінку                              

            Й вчителя перший погляд,                 

            Усмішку його чарівну

            Ми залишаєм на спогад.            

 Учень

            Інші займуть наші парти,

            Сядуть за ними писати,

            Квіти у класі нашім

            Іншим тепер поливати.

Учень

           Добре й відмінно навчаймось,

           дружбу цінуймо міцну,

           Всіх вчителів поважаймо,

           Гідність гартуймо свою.

  Учень

          Ну, а коли стане важко,

          Чи вільний зявиться час,

          Ми всі сюди завітаєм,

          В цей незабутній клас.

Звучить пісня «Моє дитинство золоте»

                                             

 

  Учень

          Роки, роки! Невпинні, невблаганні,

          Вони пливуть рікою в небуття,

          В бездонні тихо тонуть і зникають…

          На жаль рокам немає вороття.

 Учень

           Та память – джерело життя й безсмертя,

           Вихоплює із глибини років

           Те, що було найкраще, наймиліше,

           Що не заблудиться в гущавині віків.

 Учень

            Життя – це таємнича книга.

            І скільки в ній незвіданих доріг…

            Ти озирнешся і помітиш,

             Як швидко пролетів за роком рік.

 Учень

             Ми хочем пригадати дні прожиті.

             І все спочатку перейти.

             Сторінку за сторінкою гортати,

             Щоб пригадати давні і близькі часи.

 

Вчитель.   Дорогі діти! Батьки! Ми всі трохи хвилюємося. Чотири роки ми разом з вами піднімалися сходинками країни Знань – все вище і вище.

Вчилися писати, читати, рахувати. Вчилися дружити. Давайте ж разом згадаємо, якими вони були ці роки, заглянемо в минуле.

І  т а к   р і к  2011-й . Ви ще не ходили до школи. Яким було тоді життя?

А було приблизно так…

 

С ц е н к а.     Батько або мати, сидить, читає газету. Заходить дитина.

 – Тату, а чому іде дощ?

       Підеш до школи, дізнаєшся.

       Тату, а в Баби-Яги є жабенятка?

       Звідки я можу знати.

       Тату, а нащо конячці коси на плечах?

       Запитай у коняки.

       Тату, а мотоцикли люблять цукерки?

       Не знаю, я їх не питав.

       Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

       Що ти, моя дитино? Як можна? Адже чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш.

 – Тато, а наші всі будуть на затемнення Сонця дивитися. Можна я піду з ними?

 – Можна, іди вже. От непосидюча дитина! Хоч би швидше його до школи віддати!

 

Вчитель. І ось минув рік. Ви збираєтесь до школи. 1 вересня 2012 року.

Учень

          Є нам про що згадати.

          Згадаємо разом чотири радісних роки,

          Веселі перерви, цікаві уроки.

          А з чого ж все починалося?

 Учень

           А все починалося святково і бентежно.

           Тоді настали будні: уроки та обмеження.

Учень

           Ось перше вересня,

           Скликає дзвоник нас.

           Цей день ми не забудемо ніколи!

           Як рано восени в свій перший клас

           Веселим ранком ми прийшли до школи.

  Учень

           Ми пам’ятаємо: було навколо

           Море із квітів і звуків.

           Із теплих маминих рук

           Учитель взяв наші руки.

  Учень

            Наче весела родина,

            Зайшли ми в світлий клас.

            Саме тоді й почалося

            Нове життя для всіх нас.

 

Учень

            Були ми всі смішними малюками,

            Зайшовши вперше в свій привітний клас,

            Тримали маму обома руками,

            Боялись, що вона залишить нас.

 

 Учень

         Та поступово ми звикали

         Тримати ручки й олівці.

         Вже нас контрольні не лякали,

         Ми часто чули:»Молодці!»

Учень

         Так і закінчився наш перший клас.  А далі, далі…

Учень

            На порозі вже наступний клас

            Теж порадував він нас!

             Потім знову й знову!

            Творчі звіти і уроки,

             Жарти, пустощі і сміх,

             Праця, радість і успіх!..

             Полетіли  роки, роки,…

Учень

            Промчала весна, четверта весна,

            Остання весна в цьому класі,

            Цю світлу весну і дружбу міцну

            Ми не забудем ніколи.

  Учень

             Хоч сьогодні в нас і свято,

             Тільки є одна печаль:

              Вчителька не йде у пятий,

              Розлучатися так жаль!

Учень

              Наш шкільний корабель помандрує по хвилях

              Незнайомих до нині цікавих наук.

              Та місток капітанський спустіє на хвилю,

              Наша вчителька перша залишається тут.

Учень

              Учителько, найперша, рідна,

              Ну як вам не дякувать в цей час

              За те, що розум , щирість, вміння –

              Все віддавали ви для нас.

  Учень

               Пробачте все нам, вчителько-матусю,

               Що іноді ми неслухняними були.

               Та ми ж любили вас до нестями,

               Любили так, як тільки вміли ми.

 Учень

               Ми сьогодні вже йдемо від вас

               По стежині шкільній в пятий клас.

               Не сумуйте за нами, рідненька,

               Ми завжди памятатимем вас.

Учень

                І будуть спогади аж через вінця литись,

                Солодка гіркота, як щастя втрачене…

                За все вам вдячно хочемо вклонитись,

                Й не «прощавайте» вам сказать,

                А лише «до побачення»!

Учень

                Роки пройшли, мов мить чудова,

                Мов вихор, пронеслись повз нас,

                Ми розлучаємось сьогодні,

                Але ніколи не забудем вас.

  Учень

                Ми вас любимо так щиро!

                Памятайте й ви про нас.

                А тепер для вас цю пісню

                Заспіває весь наш клас!

 

Пісня  для першої вчительки

 

Вчителька.    

Дорогі діти! Ваші слова ще раз нагадали мені про те, що

наша стежина привела нас до того місця, де неодмінно потрібно розлучатися… Моя стежина закінчилася і я мушу повертатися назад, а ви підете далі, в нове, світле, незвідане життя. Ідіть гордо, прямо, не звертайте вбік, не схиляйтеся перед труднощами.

      І як оберіг візьміть із собою в життя моє благословення, мої напутні слова.             

                        Дорогі мої діти, мої ластів’ята,

                        Встало сонце яскраве і світ заяснів!

                        Я безмежно щаслива і дуже багата:

                        Скільки ж дочок у мене і скільки синів!

                        Як же швидко ці роки чотири промчали!

                        Перші кроки сміливі робити до знань,

                        Жити праведно й чесно вас, любі, навчала,

                        Перепони долати в житті без вагань.

                        Швидко роки пролетять, ніби птахи,

                        Прийде ваш час вирушати в світи,

                        Та не забудьте дороги до хати,

                        Де народились, навчались, росли!

                        Нині ж від мене та нашого класу

                        Ви летите назавжди.

                        Що побажати вам, любі малята,

                        Милі й кохані мої?

                        Щастя, удачі, друзів, здоров’я

                        Вам, мої дітки, бажаю.

                        Хай всі нещастя, недоля і горе

                        Вас за сім миль обминають.

                        Вас чекає у школі життя веселкове,

                        Не лякайтесь нового, сміливо ідіть!

                        Вчителі вас зустрінуть привітно, чудово,

                        Тільки ж ви всі предмети старанно учіть!

                         Радість і щастя, удачу і успіх

                         Всі ви в дорогу візьміть,

                         Діти мої, лебедята маленькі,

                         Сміливо і гордо летіть!

     Але перед тим як піти з нашого класу, ви залишите для мене на  память гарні спогади про теплі зустрічі, уроки, свята, свої райдужні мрії.

Кожен з вас записав свою мрію на аркушику і вкинув до «чарівної скриньки», тому що всі мрії-секрети, що ви їй довірили, – збудуться. Через 7 років, у 11-му класі, ви розгорнете ці папірці і пригадаєте далекий рік прощання з початковою школою.

    А ще я вам дарую по кульці в якій в середині записане побажання на майбутнє. Візьміть по одній кульці на згадку, а вдома прочитаєте, що там написано.  Звісно, на вас чекає прекрасне майбутнє.

Діти беруть кульки з побажаннями.

            Потрібно жити кожним днем,

            Не відкладаючи на потім,

            Що має бути – не минем

            В своїх стараннях і турботі.

            Нам треба жити кожним днем,

            Не ждать омріяної дати,

            Горіть сьогоднішнім вогнем,

           Щоб завтра теж могло настати.

                                                В. Крищенко

Учень

            А що ж тепер? Наша подорож завершилась, а далі?...

 

Учень

            А далі ми хочемо привітати наших батьків,

            Наших улюблених мам і тат,

            Наших бабусь і дідусів.

            Бо без батьків чого ми в світі варті?

            Без маминої ласки і тепла,

            Без батьківської строгості і жарту

            І без свого родинного гнізда?

Учень

              Вам, батьки, життя вірші складає,

              Бо дорожче мами й тата не буває.

              Вклоняємось низько і дякуєм  щиро

              За ласку і ніжність, за мудрість і віру.

Учень

              Ви ж нас, як пташат, зростили,

              Давали дітям раду, як могли.

              І в наших душах сонце засвітили,

              І крила для польоту нам дали.

Учень

              Дні у далеч летять і летять,

              За дитинство наше казкове.

              Мало й серце обом вам віддати

              І всі квіти в букети зібрати,

              Що під небом цвітуть голубим.

Учень

              Ми любим вас, кохані

              Мами й тата, дідусі й бабусі!

              Ми вам бажаєм здоровячка багато,

              Ми хочем, щоб ви завжди раділи

              І щоб в житті ніколи не хворіли.

 Учень

               Дозвольте, любі, вас із святом привітати.

               Чотири роки ви так тяжко працювали,

               Ні вдень, ані вночі ви спокою не знали,

               Уроки нам робить допомагали,

               Наук основи разом з нами осягали.

Усі:     Щиро дякуємо вам, батьки, наші дорогі помічники!

 Учень

               Хай вам сонце дарує ясне проміння,

               Земля – стиглий колос і щедрі плоди,

               Воду – криниця, небо – зірниці,

                А діти – усмішку завжди!

Учень

               Рідні наші!

               Хай Бог охороняє вас від злого,

               Хай світить сонце і колосяться жита,

               Щоб були ви щасливі і здорові

               На многії літа, назавжди!

Пісня  для батьків

 

Вчителька.   

Дорогі батьки! 
Ви дяку від мене прийміть за дітей хороших, 
За втрачені сили, недоспані ночі, 
За допомогу, за ваші уміння, 
За віру в дитя, за ласку й терпіння, 
За вірність прикладів і вправ. 
За те, що у класі ремонти робили, 
Клеїли шпалери і стіни фарбували,  
Костюми красиві до свят готували, 
І що на змаганнях за них вболівали. 
Бажаю ще більше терпіння набратись, 
Бо ще сім років вам разом навчатись.

А зараз приготуйтеся до нагороджень. Ми нагороджуємо медалями наших мам і бабусь за добросовісну допомогу, щиру підтримку, недоспані ночі, силу волі, відчайдушне терпіння, силу наснаги, доброту, ласку і любов.

   Діти вручають мамам і бабусям медалі.

 

Медалями за мужність, витримку, силу, щедрість, мудрість, уміння, любов, знання таблиці множення, чудовий апетит і присутність на сьогонішньому святі нагороджуються любі наші татусі і дідусі.

               Діти вручають медалі своїм татам і дідусям

 

 

Вчителька.   Любі мої діти! Дуже швидко минули роки, і сьогодні ви – випускники початкової школи. Кожен за цей час розкрив свої таланти та здібності. Отож сьогодні ви нагороджуєтесь дипломами про закінчення початкової школи та медалями.

 

Вручення

 

Вчителька.

   Дорогі мої діти! Ми не назавжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи тільки обміняємося посмішкою, але більше  ніколи я не проведу у вас урок, не запитаю домашнє завдання.  Я твердо впевнена, що ви у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми.  Щасливої вам дороги!

 

Учень

            Ну ось і все!  Свято урочисте завершиться зараз.

            Ми вдячні всі, хто з нами тут.

            Бажаєм щастя вам, здоровя,  радості багато,

            Щоб вік ваш довгим і безжурним був.

Учень

            Швидко роки пролетіли,

            В памяті спогад лише залишили.

            Ми завжди згадаємо свій перший урок

            І четвертого класу останній дзвінок.

Учень

            У нас у всіх прощальний настрій,

            Ми всі схвильовані украй…

            Тож скажемо разом ми:

 «Велика школо, здрастуй!

Початкова школо, прощавай!»

 

Увага! Увага!

 Ми,учні четвертого класу, йдучи до середньої школи, урочисто обіцяємо:

  • Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості. Обіцяємо!
  • З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця. Обіцяємо!
  • Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів. Обіцяємо!
  • Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання.Обіцяємо!
  • Не доводити вчителів до температури кипіння 100 градусів. Обіцяємо!
  • Буди швидким, але не підвищувати швидкість до 60км/год під час пересування шкільними коридорами. Обіцяємо!
  • Витягувати з учителів не жили, а міцні знання і навички. Обіцяємо!
  • Плавати тільки на «добре» та «відмінно» у морі знань, пірнаючи до самих глибин. Обіцяємо!
  • Бути гідними своєї першої вчительки. Обіцяємо!
  • Бути гідними звання старшокласника.Обіцяємо!
  • З гідністю донести високе звання «Учень  Андрушівського НВК» до закінчення навчання. Обіцяємо!

 

Пісня    «Країна мрій»

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
4.5
Загальна:
4.4
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Феєр Марина Степанівна
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
  2. Яценко Тетяна Василівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
6 лютого
Переглядів
11040
Оцінка розробки
4.4 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку