СЦЕНАРІЙ СВЯТА "АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ"

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

"АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ"

     Ведуча

 

  Добрий день дорогі друзі. Ми раді вітати Вас в нашій господі.

Наближається одне із зимових свят, Андрія Первозванного, або в народі кажуть Андрія.

Воно улюблене серед молоді. Це свято відзначають 13 грудня. В цей день молодь збиралася на вечорниці,щоб повеселитись ,потанцювати, співати, а  дівчата пов'язати, повишивати ,а ще поворожити на свою долю.

Тож пропонуємо Вам  побувати на наших  вечорницях, які підготували учні нашої школи,

Сільська хата. Стоять столи, накриті білими святковими скатертинами, ослони, лави, засте­лені різнокольоровими доріжками, висять вишиті рушники. Десь далеко залунала пісня. Входить до хати жінка. Вона святково вбрана.

Господиня. 

Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли ми ще дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать…Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой –Ой – йой! Куди все поділося?

 

(Чути сміх… господиня схоплюється. Заходять дівчата)

 

                             (Чути сміх, галас, пісню...)

 Ой вербиченько, біле личенько

 Ще й шовкова сон трава

 Піду отавами, зелен муравами

 На серці згадка ожива... (2)

 

1 дівчина .

Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що в цій хаті будуть вечорниці.

 

2 дівчина. 

Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

 

3 дівчина. 

Будем з вами добрі, щирі,

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

 

Господиня. 

Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросимо до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

 

(Звучить фонограма Укр. нар. пісні )

Дівчата: 

А ми ось пиріжків напекли.

Господиня:

Напекли! Молодці. А я вареників наліпила, (дівчата співають)

Ой зваримо вареників

Біленьких, смачненьких

Та й запросим до нас в гості

Хлопчиків гарненьких...

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали

Ну, а наші вечорниці

Піснею стрічали.

Господиня:

Ну, що щебетуні вмостились зручніше, будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата.

Дівчата:  

 Так, хочемо!

Господиня:

Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай буде по вашому, то може і я помолодію біля вас. Сьогодні будемо веселитись, співати, танцювати, хлопців частувати і хвалитись своєю працею. Ану покажіть, що навишивали, нав'язали?

( Дівчата показують )

1-дівчина: А я ось рушник вишила на щастя на долю.

( всі дивляться говорять, який гарний)

2-дівчина: А я мереживо нав'язала, щоб хату прикрасити.

3-дівчина: А Галина... Дивіться... Галина вишиванку вишила. Це кому така гарна?

4-дівчина: Чи не Івану?

 5-дівчина: Чи Захару?

6-дівчина: А може Олександру?

(Галина Засоромилась, дівчата засміялися .

       Господиня:

 

  Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата, спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так чобіт за чоботом і до самого порога.

(Дівчата, сміючись, переставляють чоботи до самого порога, поки вітають першу і другу «відданиць»,

Хлопці співають:

                Ой дівчино відчини (2 раз )

                  Своє й моє серденько звесели (2 раз )

Дівчата: Ой небуду, відчинять (2 раз)

  Бо ти будеш, серденько, жартувать (2раз )

Хлопці: Ой небуду, небуду ( 2 раз )

  Пожартую трішечки та й піду (2раз )

Хлопці крадуть з порога перший чобіт.

Дівчата:

Не пустимо вас в хату, бо дуже вас багато.

Хлопці:

Не пустите ... Не пустите то підемо до інших дівчат.

(Пауза. Дівчата злякалися)

Господиня:

Хлопці та куди ж ви.

( хлопці вертаються )

Хлопці:

Дівчата ми з гостинцями прийшли!

1-дівчина співає:

Полюбила Коваля така доля моя (2раз )

Я ж думала кучерявий в нього чуба нема (2 раз)

2-дівчина співає:

Ой хто ж то іде попід вербами,

 Чи то мій чи то твій, світить ребрами (2 раз )

Хлопці:

Ох, а брехали, що на цих вечорницях дівчата гарні, а вони бач які    люті.

Дівчата:

В тебе очі як у рака, сам ти злий як та собака.

Господиня:

Та годі вам дівчата. Просимо хлопці сідайте. Дівчата наші хоч і язикаті та за те завзяті. Подивіться, як вони вміють в'язати, вишивати.

 

4 дівчина.

О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт?

(Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).

Відразу наречений об,явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

1 хлопець.

Може, ще й взути?

4 дівчина.

Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

2 хлопець. 

А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

5 дівчина.

Ходіть, ходіть, ворожити будемо.

(Хлопці заходять пі фонограму укр.. нар. пісні)

3 хлопець. 

Добрий вечір, добрим людям!

Господиня. 

А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

4 хлопець. 

Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.

5 хлопець. 

А давайте, хлопці, небилиць розкажемо, тільки не перебивати і не казати «брешеш».

6 хлопець.

 В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники:пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче – рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану – бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього – таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: «Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?» а він – луп очима та й каже:  «А ти хто такий, твій батько чим займався?»

- Та звісно, хлібороб. А він як визвірився на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать!»

7 хлопець. 

Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло! Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Дивлюся – сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю,  що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі табак курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою варяться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить. «За що вам така кара? – питаю. «А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали.» Я  як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріше до вас, на вечорниці.

5 хлопець. 

Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чогось з,їсти?

Господиня. 

Дівчата, пригощайте хлопців пиріжками.

Хлопці співають:

Ой дівчино шумить гай (2 раз)

Кого любиш забувай,  забува

Дівчата співають:

Нехай шумить, ще й гуде (2 раз)

Кого люблю, мій буде, мій буде.

 

(Чути грюкіт, стукіт)

Господиня.  

Ще хтось добивається до нас на вечорниці.

(Заходять дівчата)

8 клас

1 дівчина. 

Добрий вечір у вашій хаті!

Господиня. 

Доброго вечора, дівчатонька. Дякуємо, що зайшли, які новини ви з собою принесли?

1 дівчина.

Дівчата, що я вам скажу – і не повірите.

2 дівчина.

Та що там вже, говори.

3 дівчина. 

Я вчора Михайла – тітки Орисі, що біля ферми живе, внука з міста бачила так близько, як оце зараз вас бачу.

4 дівчина. 

Та що там бачила. Я з ним навіть говорила, як оце зараз із вами говорю.

1 дівчина. 

А я з ним навіть цілувалася, як оце зараз із вами…. Ні, це було зовсім інакше.

(Всі сміються)

2 дівчина. 

Брешеш, не цілувалася.

1 дівчина. 

Це я брешу? ! Та ти мені просто заздриш!!!

2 дівчина.

Це я заздрю?

3 дівчина. 

Дівчата, перестаньте сперечатися. Ви знаєте, якщо мені Петро сьогодні не освідчиться, то я собі щось зроблю.

4 дівчина.

Нічого ти собі не зробиш.

3 дівчина.

 Це я не зроблю?! Та я собі знаєш що зроблю!!! Я собі нову зачіску зроблю!!! Я на потилиці його ім,я вистрижу!

2 дівчина. 

А мій Степан, якщо до мене не підійде, то я на себе руки накладу.

1 дівчина. 

Як накладеш?!

2 дівчина. 

Як – як, ось так.

(кладе руки собі на голову) (Всі сміються)

3 дівчина. 

Та вистачить, дівчата, вже про хлопців говорити. Давайте ліпше заспіваємо.

 

(Співають українську народну пісню «Цвіте терен»)

 

1 дівчина. 

Слухайте, дівчатонька, а може, щоб Михайло звернув на мене свій погляд, мені пластичну операцію зробити?

2 дівчина. 

Та на твою операцію в усій Україні пластику не вистачить..

(сміються)

3 дівчина. 

А давайте затанцюємо, щось моїм чобіткам сумно стало.

 

(Дівчата танцюють)

1 дівчина. 

І де ж це наші хлопці поділися? Чому їх так довго немає?

(Стукіт. Входять хлопці під укр.. нар пісню «Ой на горі та й женці жнуть»)

1 хлопець. 

Дівчата, пустіть до хати.

1 дівчина. 

Гарненько попросіть.

2 хлопець.

Пустіть, кажемо, до хати. (стукає)

3 хлопець. 

  Пустіть до хати.

2 дівчина. 

Не пустимо у хату, дуже вже вас багато.

1 хлопець.

Пустіть ліпше, бо буде гірше.

2 дівчина.

Ми як візьмемо рогатини, поламаємо ваші спини.

2 хлопець.

 (Злякано). Дівчатонька, голуб,ятонька, ми прийшли не битися, ми прийшли миритися.

2 дівчина .

Ну, тоді просимо до хати.

 

10 клас (Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче»)

1 дівчина. 

Доброго вечора у вашій хаті. Чи пустите до господи?

Господиня.

  І вам добрий, дівчатонька, просим сісти.

1 дівчина.

Вареники будем їсти.

2 дівчина.

  Вареники непогані,

3 дівчина. 

Вареники у сметані.

4 дівчина. 

Вас чекають у макітрі

5 дівчина.

Вареники дуже ситні.

6 дівчина. 

Білобокі, круглолиці,

7 дівчина. 

З української пшениці.

8 дівчина.

жте, їжте, просим щиро

9 дівчина.

  Вареники наші з сиром

10 дівчина.

 Вареники непогані

11 дівчина.

Вареники у сметані.

 

(Дівчата роздають вареники глядачам)

 

1 дівчина.

Їжте вареники обережно, бо всередині вас чекає сюрприз.

(Пригощає хлопців варениками)

2 дівчина.

Ой, а у моєму варенику в середині гроші. Напевно , багатою буду.

3 дівчина. 

У  мене – вареник із сіллю – смачна начинка. (Сміється)

 

4 дівчина.

       Вареники мої великомученики!

                    Велику муку терпіли,

                    В гарячій воді кипіли.

                    Сиром були понапихані,

                    Маслом очі позаливані.

                    Як є сметана, то вмочайте,

                    А як нема – вибачайте!

Господиня. 

Дівчата, почастуйте варениками хлопців!

 

(Бере вареник  і підходить до хлопця)

З,їж, Андрійку вареник,

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок дрібненький.

 

Андрій.  

(Кусає вареник і кривиться)

Чи ти, дівчино, зроду-віку

Вареників не їла,

Що ти свої вареники

Клоччям начинила?

Нехай тебе лихий знає

З цими варениками,

Ти би краще розкидала їх помежи  псами.

Степан. 

А у мене з перцем вареник, але вже смачненький, гостренький, в саме серце запік, як твої очі, Уляно.

Уляна. 

Чи то й справді мої очі тобі так допікають?

Степан. 

Ні, але я без них жити не можу. Все б дивився, як у криницю бездонну і глибоку.

(Звучить пісня «Чорнії брови, карії очі»)

(Голос з коридору «Хлопці, допоможіть мені. » Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман. В, язанка бубликів у нього на шиї)

 

Роман. 

От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз, та ще й новомодній. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я люблю.

1 дівчина. 

Не сумуй, Ромцю!

Роман. 

Я не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?

2 дівчина.

Ой, Ромцю, любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

3 дівчина.

 Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

(Лунає пісня «Із сиром пироги»)

Господиня. 

А зараз про працю. Дівчата в давнину брали  борошно, сипали в окрему тарілку кожна, бігли до джерела, набирали повен рот води, прибігали , брали тарілки з борошном і місили паляничку. Кожна свою позначали, на бляшку і випікали.

Андрій. 

Тітко Ганно! А для чого оті паляниці позначати?

Господиня. 

Щоб кожна дівчина свою впізнала…

Андрій. 

А що буде як паляниці спечуться?

Господиня. 

Їх клали в рядок і приводили собаку. Чию паляницю собака найшвидше з,їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.

Андрій. 

Ото цікаво! Я пішов по собаку.

Господиня:

А ми сьогодні  осучаснимо цей звичай. Зараз дівчата візьмуть по пиріжку, намітять кожна свій, а один із хлопців з зав’язаними очима вибере, чий пиріжок попадеться, ту дівчину поцілує в щічку.   (Гадання)

Роман. 

Ви б, тітко, розказали, звідки пішов отой звичай – гадати на Андрія.

Господиня. 

(За дверима чути стукіт) Хтось іще до нас на вечорниці добивається. От ми в них і розпитаємо все про народні звичаї.

 

До зали заходять учні 9 класу.

1 дівчина. 

Добрий вечір, пустите нас до господи!?

Господиня. 

Заходьте, люди добрі, може ви якраз і розкажете звідки пішов отой звичай – гадати на Андрія.

1 дівчина. 

Розкажемо, як від старих людей чули. Андрій – один із апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Симона - Петра Ісус зробив своїми першими учнями.

2 дівчина. 

Вони обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені здатністю зцілювати хворих людей. Каліки, незрячі, хворі після зустрічі з ними одужували. З роками народ звертався до Андрія Первозванного, як до свого зцілителя.

3 дівчина. 

Люди вірили, що саме в ніч народження апостола Андрія можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. А особливо дівчата, а ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили.

4 дівчина. 

13 грудня – одне з трьох важливих свят передріздвяного циклу. Перше – Введення Марії в храм (4 грудня), друге – Андрія Первозванного (13 грудня), третє – Миколи Чудотворця (19 грудня).  Ці свята ніби регулюють поведінку людини: саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджується брехня, розпуста.

Господиня. 

Дякуємо вам за цікаву розповідь. Але чому ви прийшли так пізно на вечорниці?

1 дівчина. 

Та ми ж пекли калиту!   Які ж вечорниці без поїдання калити.

Господиня. 

Так де ж калита?

2 дівчина.  

Ось вона. (Калита підвішена на довгій палиці)

Охоронятиме її «Пан Калитинський». Бажаючі  «сідають верхи» на коцюбу та «їдуть» кусати калиту.

Мета «Пана Калитинського»- розсмішити «пана Коцюбинського»

Мета «Пана Коцюбинського» - не розсміятися. Якщо він хоча б посміхнеться – то «пан Калитинський » помаже його сажею.

1 хлопець. Доброго здоров,я, пане Калитинський!

2 хлопець. Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди ви прямуєте?

1 хлопець. Та калиту ж їду кусати!

2 хлопець. А я буду по обличчю писати!

1 хлопець. А я таки вкушу!

2 хлопець. А я таки впишу!

Пан «Калитинський » може ставити запитання:

1.Чому багато води у морі?

2. На що борошно у млині падає?

3. Як поділить 5 бараболь на трьох?

4. Що у хаті цілують?

5.Коли воша подібна до квочки?

6. це чорна? – Ні, червона. – А чому біла? – Тому що зелена.

7. Не дід, а з бородою, не корова, а доїться.

«Пан Калитинський» може також дати яке – небудь кумедне завдання «панові Коцюбинському»

Наприклад:

1.                           Затанцювати догори ногами.
2.                           Прокукарікати тричі.
3.                           Пробігти, гавкаючи.

Залишки калити поділити між учасниками.

 

Господиня. 

А де оті хлопці, що вивідали у старих людей нове гадання.

1 хлопець.  

(учень 8 класу)Та бабця Одарка розповіла, що вона, як була дівкою, кинула на Андрія чобіт за тин, так собака його поцупив і заніс прямо у двір де вона зараз живе.

Господиня.

Я знаю, куди чобіт носком поверне, то туди і заміж підеш. Ану давайте спробуємо. (Дівчата кидають чоботи)

1 дівчина. 

Ой, а в кого це я влучила?

1 хлопець.

Та в кого ще, як не в мою маму.

1 дівчина. 

Ого, прямо в свекруху попала. Скоро заміж вийду, та не скоро улюбленою невісткою стану.

Господиня. 

Є у мене ворожба і для хлопців. Ось вам тарілки з водою, а оце персні. Хлопцям треба спробувати дістати ротом перстень. Хто швидше?

(Хлопці ворожать. Дівчата сміються)

Господиня. 

Так гарно хлопці ворожили, що я пропоную їм позмагатися.

(Хлопці поїдають пиріжки на швидкість)

2 дівчина. 

На сьогоднішні вечорниці я сплела віночок з різного зілля.

•                    Дівчатка, станьте гуртом! Треба підкинути віночок вгору.  На кого він впаде, та й заміж першою вийде!

(Дівчатка ворожать)

3 дівчина. 

Дівчата, я знаю дуже цікаве ворожіння. Треба натягнути стрічку. Кожна дівчина прив,яже до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.

(Дівчата ворожать)

4 дівчина.

Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках,  мені бабуся розказувала: під тарілку кладеться лялька, перстень, ключі, та інші предмети. Дівчата будуть витягувати по одному предмету, не підглядаючи, а я буду розповідати, що він означає. (Лялька – зрадить милий, Ключ - бути тобі добрій господині, перстень – скоро заміж вийдеш, ручка – будеш вчитися, мірт – ще походиш в дівчатах)

Господиня. 

Дівчата, а як будете додому йти не забудьте «паркан» порахувати. Розказую як : підходите до паркана і якнайширше розставляєте руки. Чи більше дощечок обхватите тим багатшими будете у майбутньому. Тільки будьте уважні, бо хлопці можуть паркан вимазати варенням – це щоб дівчину до себе приклеїти.

1 хлопець.

Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.

1 дівчина. 

Ми гуляли, веселились,

                  Усім весело було.

                 Вечорниці завершились

                 І здається все пройшло.

2 хлопець. 

      Ні, так просто не проходить,

                   В серці струночка бринить.

                   Про шкільні ці вечорниці

                   Спомин в серці буде жить.

Ведучий. 

Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам,ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пом,яті!