УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
Ведуча 1: Українська пісенна культура – одна з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Ставши невід’ємною частиною кращих набутків світу, вона посіла в них справді визначне місце. У народних піснях відображено найрізноманітніші прояви життя трудового народу – його нелегку, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, поміщиками поневолювачами й капіталістами, побут та уподобання трудящих.
Ведуча 2: Українська народна пісня незатьмарене джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події і житті простих людей. Виняткова мистецька краса випливає з поетичних слів і мелодій пісень про кохання, правдиво і сердечно передано в них взаємну любов і щастя закоханих. А скільки смутку, горя, журби і печалі в піснях про невірність чи підступність!
Ведуча 3: сьогодні ви прослухаєте кращі зразки українського фольклору. Фольклор – це народна мудрість, художнє відображення дійсності у словесно-музично-хореографічних і драматичних формах колективної народної творчості, нерозривно пов’язаної з життям і побутом.
Ведуча 4: А як же з’явилась сама пісня?
Ведуча 5: Дуже-дуже давно моя бабуся розповідала мені таку легенду про пісню. То ж послухайте.
(Вимикається світло. Звучить фонограма «Боже великий єдиний, нам Україну храни!».
На сцені Господь Бог-учень, діти світу – хлопці і дівчата, представники Франції, Угорщини, Німеччини, Росії, Польщі, Італії)
Дикторський текст: Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами: французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок. Діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх підвівся Господь Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
Господь Бог: Хто ти? Чого плачеш?
Дівчинка: Я – Україна, а плачу від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
Господь Бог: Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
(Дівчинка намагається вже йти, сумно схилила голову. Бог підіймає правицю, зупиняє її)
Господь Бог: Є у мене найцінніший скарб, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
(Дівчинка бере дарунок. Кланяється. Лунає пісня.)
Дикторський текст: Узяла дівчинка-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
(Хор співає пісню «Боже великий єдиний, нам Україну храни!»).
Ведуча 6: На відміну від інших фольклорних жанрів, виконання пісні не вимагає ні особливої ситуації, ні спеціальної аудиторії: пісню можна співати для себе, вона може й згуртувати великі колективи.
Ведуча 7: Сьогодні наші пісні нас згуртували – всі учасники пройняті єдиною творчою справою. Весь масив українських пісень ми поділили на жанри: думи, історико-козацькі, календарно-обрядові, соціально-побутові, ліричні, жартівливі та сатиричні.
Ведуча 8: Народна пісня, як колись служить для задоволення соціально-естетичних художніх потреб народу.
Ведуча 9: М.В.Гоголь говорив, що народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила, що пісні – це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу.
Ведуча 10: Отож перша і найголовніша пісня, яка розкриває не тільки життя народу, але й його боротьбу за волю і щастя. Це пісня – гімн «Ще не вмерла Україна». А преш ніж ми розпочнемо наш фестиваль цією піснею, я проведу невеличку вікторину.
Я пропоную цим твором розпочати наше свято української пісні.
(Весь зал виконує пісню-гімн)
Ведуча 11: Зараз ми пропонуємо послухати історико-козацькі пісні.
До речі, знаєте, що означає слово козак?
Ведуча 12: А про що розповідають історичні пісні? Вони створювались протягом різних періодів історії. В них зображені конкретні історичні події й участь у цих подіях реальних осіб.
(Пісня «Ой на горі та й женці жнуть»)
Ведуча 13: Зараз ми пропонуємо вам послухати календарно-обрядові пісні. Це веснянки на честь приход весни, колядки та щедрівки – використовувались у новорічному обряді, купальські пісні – використовувались в період літнього сонцестояння, жниварські пісні – це як підсумок, реалізація усіх сподівань і зусиль хліборобів, бо хліб усьому голова.
Ведуча 14: Веснянки – пісні молодості й краси, в них звучить оптимізм і світлі ліричні мотиви. Отож, девізом свята є слова найпоширенішої веснянки «Благослови мати,, весну закликати!»
Ведуча 15: Наступний жанр пісень – родинно-побутовий, або родинно-обрядовий. У цих піснях розповідається про події родинного життя.
(«Рушник», «Чорнобривці»)
Ведуча 16: Ліричні пісні – основний масив української пісенності, надзвичайно різноманітних за жанровими різновидами, настроєвою шкалою.
Ведуча 17: Причому пісні пізнішого походження ближчі до реального життя, їх творці більше уваги приділяють психологічній мотивації настроїв та вчинків.