Сценарій свята "День учителя"

«Учителеві жовтень усміхається»

(сценарій до Дня учителя в Токарівській ЗОШ у 2017 році)

 

Лунають позивні.

Ведуча:

У партитурі вічного буття,

Яку ніколи двічі не зіграти,

Є дні, яким судилось забуття,

А є прекрасні, незабутні дати.

Ведучий:

Сьогодні саме такий день, і ми раді вітати вас, дорогі наші вчителі, щирі друзі та вірні наставники.

Ведуча:

Один раз у рік, у найпрекраснішу пору, коли шелестить падолистом осінь, у лузі снує мереживо бабиного літа, а над землею поломеніють різнобарвні квіти, приходить ваше свято – День учителя!

Ведучий:

Один раз у рік ми говоримо вам: «З професійним святом! З Днем працівників освіти!»

 

Ведуча: Прийміть у подарунок чудовий танок дівчаток 6-7 класів!

 

Танок «Зозуля» (Тацоха О., Солодська К., Комаричина Х., Токаленко К., Юхновець О. або Шорник В., Поліщук І., Плоха Є., Василенко В.

Сценка «В перукарні» (Христонько К., Бородіна М.)

Ведуча:

Робота вчителя не має аналогів у світі. Вчитель – першовідкривач і дослідник, бо досліджує таємниці і загадкові світи дитячих душ.

Ведучий:

То ж вам, людям нелегкої, але такої необхідної на Землі професії, ми складаємо сьогодні величальні слова подяки.

Ведуча:

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити,

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії – Учитель!

 

КЛЯТВА ШКОЛЯРА (Ревко В., Запорожець Д.)

1-й учень. Поклавши руку на Закон про освіту, ми урочисто клянемося:

Ніколи не приходити в школу...

2-й учень. ... З невивченими уроками.

1-й учень. Ніколи не вітатися з учителями...

2-й учень. ...тримаючи в роті жуйку.

1-й учень. Ніколи не розкривати підручники…

2-й учень. ...брудними руками.

1-й учень. Ніколи не розв'язувати задачі...

2-й учень. ..списуючи їх у сусіда по парті.

1-й учень. Ніколи не робити домашнє завдання…

2-й учень. ...на уроці фізкультури.

1-й учень. Ніколи не чергувати в класі...

2-й учень. ...як-небудь.

1- й учень. Ніколи не попереджати батьків про батьківські збори...

2-й учень. ...за 5 хвилин до їх початку.

1-й учень. Ніколи не закінчувати семестр...

2- й учень. ...з поганими оцінками.

1-й учень. А ще ми хочемо сказати вчителям: ми вас любимо!

2-й учень. І хочемо, щоб ви більше посміхалися.

1-й учень. І не лише в день свого професійного свята.

2-й учень. Бажаємо вам завжди бути в хорошому настрої.

1-й учень. Навіть, якщо ми іноді його псуємо.

Ведучий:

Учитель - садівник, що ніжно пестить квіти,

Завжди дбайливо доглядає сад.

Чудесний сад – це наша юнь і діти,

Сад, вирощений з вчительських порад.

Ведуча:

Спасибі вам, що ви на світі є,

Що сієте добро, як щедрий колос.

Ми пам’ятатимемо все життя своє

Ваш мудрий, тихий, терпеливий голос.

Ведучий:

Дорогі наші вчителі! У цю дивовижну мить прийміть вітання від наймолодших учнів нашої школи – першокласників.

Першокласник 1: Щербакова В.

Красуня осінь – справжня чарівниця,

Милуємося ми з її краси.

Які фарби веселі – подивіться –

Поклала осінь на гаї й ліси.

Першокласник 2: Скибіцький Д.

Стоять, немов би у казкових шатах,

Берези в золоті ізнизу й догори.

Природа готувалась так до свята

Чарівної осінньої пори.

Першокласник 3: Гайлунь В.

І сьогодні, в день осінній,

Ми від імені дітей,

Від усього диво-краю

Вас з Днем вчителя вітаєм.

Першокласник 4:Дудченко І.

Гарних учнів усім мати,

Всі висоти підкоряти,

На змаганнях у столиці

Місця перші здобувати!

Першокласник 5:Єфімова А.

Мудру книгу прочитайте,

В Інтернет позаглядайте.

Пам’ятайте: ви – учитель,

Друг дітей, пророк, мислитель.

Звучить «Пісня першокласника»

 

І.Я прийду до школи, двері відчиню,

Радісно зустріну вчительку свою.

В добрі її очі щиро подивлюсь

І нічого в світі не боюсь.

Приспів:

Будем разом рахувати

І читати, і писати,

У веселі ігри грати цілий день!

Будем разом рахувати

І читати, і писати,

І співати радісних пісень!

ІІ.Весело у школі вчитись дітворі,

Вчителька стрічає діток на зорі,

Хоч давно на скронях в неї сивина,

Наче рідна мама нам вона.

Приспів. (3)

Ведуча:

Ми вам підносим без вагань

Букет святкових привітань:

Хай білосніжним килимом

Стелиться ваше життя,

Сповнене радості, щастя, добра,

Щоб були здорові, щоб були багаті,

Щоб мир і любов панували у хаті.

Ведучий

Хай доля й удача в житті не минають,

Хай діти вас люблять, усі поважають,

Хай доля дарує літа і літа,

А в серці довіку живе доброта.

Ведуча:

А зараз давайте подаруємо нашим вчителям на свято вічну перерву! Ой, не вічну, ну, я мала на увазі веселу перерву!

 

Сценка «Битва вчителів»

 Ведучий: Ласкаво просимо на телевізійне шоу «Битва вчителів». Сьогодні у нас

восьмий випуск, присвячений Дню вчителя, у якому троє дивних людей, повністю впевнених у своїх здібностях продовжують боротьбу за звання кращого.

 

(Позаду ведучого біла шторка, за нею під світка. Глядачі бачать, що за шторкою учасники проекту б’ються: хто підручником, хто указкою і т. д.)

 

 Напруження зростає. Нерви на межі. Випробування стають все складнішими. Результат битви передбачити неможливо. Цікаво, а чи відчувають учасники, чим закінчиться сьогоднішня битва? Все вирішать наші нові випробування.

 

Отже, наше перше випробування. І наші глядачі не вірять, що вчителі впораються з цим складним завданням.

(Музика № 2, на фоні якої ведучий розповідає) До нас на передачу звернулось подружжя. Вони у відчаї. Їх єдиний син, учень 7 класу, дуже погано навчається.

А колись же, до четвертого класу, Сашко був відмінником. Вчителі просто не могли нахвалитися дитиною. Батьки уже все перепробували: змінили школу, найняли репетиторів, але все марно. Тому наша передача – їхня остання надія.

 

Поспішаємо попередити, у нас все чесно і без підстав, підсуджування, підказок і підніжок. .А спостерігати за ходом даного випробуванням буде наш скептик, «важкий» учень з багаторічним стажем - …

 

Випробування 1.

(За столом сидить Скептик, Батько та Мати учня. Виходить Марія Іванівна з книгою

А. С. Макаренка «Педагогічна поема»)

Ведучий. У змагання вступає наш перший учасник – вчитель математики і фізики

з тридцятирічним стажем Марія Іванівна. На рахунку Марії Іванівни 182 золоті медалісти та 8 написаних докторських дисертацій. Її улюблений метод роботи  -  аналітично-статистичний.  Зараз з його допомогою вона і спробує вирішити проблему сім’ї.

 

(Марія Іванівна сідає напроти учасників)

 

Марія Іванівна (до Скептика). І ти тут? Я вже сказала: поки не вивчиш теорему

 косинусів, більше трійки за семестр не поставлю. Все.

 

Скептик. Марія Іванівна, ну мені ж поступати. Не портіть атестат.

 

Марія Іванівна. Все, я сказала. (До Батька і Матері). Ви табелі за всі класи 

 принесли?Я повинна відчути його енергетику і розумові здібності.

 

Батько. Так. (Кладе на стіл табелі)

 

(Музика № 3. Марія Іванівна бере табелі, розкладає їх по столу. Закривши очі, починає водити над ними руками.)

 

Марія Іванівна. Коли, кажете, почав приносити двійки?

 

Мати. З п’ятого класу.

 

Марія Іванівна. Ага… (Музика № 3. Витягає калькулятор, починає рахувати. Далі бере книгу

з написом «А. С. Макаренко» й гортає) Ви знаєте, його середній бал подав поступово й рівномірно. У цьому році середній бал сягнув абсолютного мінімуму – падати далі нікуди. Далі він так же само почне підніматися, і класу до десятого вернеться в норму. Коротше, не переживайте – одним словом, до десятого класу перебіситься, передуріє. (Встає і виходить зі сцени)

 

Ведучий. Естафету переймає вчитель географії  та історії Віктор Іванович. Віктор

Іванович близько 20 років відданий педагогіці. І відданий наскільки, що переселився до школи, а у власне житло пустив квартирантів. Його улюблений метод роботи – це використання глобусів і карт. Особливо результативним вважає використання політичних карт Європи.

 

(Виходить Віктор Іванович з глобусом і стопкою карт, вирваних з учнівського атласа. Сідає напроти Батьків і Скептика)

 

Віктор Іванович. (до Скептика) А ти шо тут забув? Знов будеш мені нерви

 трипати? Так, вийди геть!!!

 

Скептик. Ні-ні. Я буду мовчати.

 

Віктор Іванович. Знаю я твоє «мовчати»! Опять шось задумав, паразит.

 

Скептик. Нічого я не задумав.

 

Віктор Іванович. Дивись мені. Бо будеш мені до кінця року пилюку на глобусах

 в кабінеті після уроків протирати.

 

Скептик. Все. Чесно мовчатиму.

 

(Музика № 3. Віктор Іванович бере глобус, починає його крутити і ходити навколо Батьків учня, згодом сідає напроти батьків, і крутячи глобус, дивиться на нього.)

 

Віктор Іванович. Так, батьки. Порчі й зглазу не видно.

 

(Музика № 3. Бере стопку географічних карт (з учнівського атласа), перемішує їх. Потім розкладає їх.)

 

Віктор Іванович. Ага. Ось  бачте, далека дорога. Мабуть на заробітки їздили,

самого дома оставляли. Це ось – покровителі. Коротше, хтось кришує. А це – зустріч, ось ще одна. А це гроші… Шо, подаруночки привозили?

 

(Музика № 3. Дає комусь з батьків витягнути одну з географічних карт. Батьки витягають одну карту зі стопки. Він витягає на нитці камінь і починає водити по карті. Потім камінь ніби прилипає до карти)

 

Віктор Іванович. Так, папа і мама! Тут же все ясно, як божий день. Багато він у

вас гуляє. А ви не контролюєте. Він же, негідник, кожен день зі старшокласниками в кінці Пушкінської за гаражами тусується: курять, пивком балуються… Так, не пускати гулять і начинайте пороть.

 

(Іде зі сцени. На сцену виходить Жозефіна Альфредівна зі збіркою «Кобзар» Т. Шевченка)

 

Ведучий. У бій вступає наступна наша учасниця – вчителька української мови та

літератури, вчитель-методист, народний вчитель України, педагог з тридцятип’ятирічним стажем роботи Жозефіна Альфредівна. Її улюблений метод роботи  - робота з каліграфією та ворожіння на «Кобзарі». Подивимося, як вона впорається з поставленим завданням.

 

Жозефіна Альфредівна. (до Скептика) Невже прийшов вірші здавати? Бачиш, я

занята. Я півсеместра за тобою бігала, просила, благала, молила, закликала, заклинала… які там ще синоніми є? – переконувала, примушувала, шантажувала, погрожувала. Тепер ти, синочок, побігай!

 

(Музика № 3. Жозефіна Арнольдівна витягає вишитий рушник, цілує його, дає поцілувати Батькам, розстилає його на столі і хрестить)

 

Жозефіна Альфредівна. Так, на щастя на долю… Так, батьки, у вас є якась

 особиста річ вашого сина?

 

Мати (витягає рукавичку). Ось рукавичка.

 

Жозефіна Альфредівна. Ні-ні, не підходить! Мені потрібно те, що вказуватиме

 на його емоційну сферу. Робочий зошит є?

 

Батько (витягає зошит). Ось.

 

(Музика № 3. Жозефіна Альфредівна бере зошит, витягає червону ручку, починає гортати зошит, виправляти помилки)

 

Жозефіна Альфредівна. Так, любі мої батьки (показує батькам). Ось дивіться.

Жодне домашнє завдання не виконане. Почерк жахливий, мов курка лапою. І помітьте, скрізь маленька буква «а» схожа на собачку. Шо, дорогенькі, комп’ютер купили синку після четвертого класу?

 

Мати. Так, купили.

 

Жозефіна Альфредівна. Слухайте, дорогенькі. А чи не зарано? Це ж видно,

супостат, весь час в Інтернеті висить. Так, ви повинні бути рішучі. Комп’ютер відібрати, продати, подарувати комусь, викинути! І книжки хай читає, побільше класики. Щоб чужого научався й свого не цурався! Я все сказала.

 

(Жозефіна Альфредівна складає рушник і йде зі сцени)

 

Ведучий. Як бачимо, шановні глядачі, у кожного вчителя свої способи вирішення

однієї проблеми. Як хто впорався, вирішувати вам. Тепер у батьків учня принаймні з’явилась надія на краще.

 

(Музика № 2, на її фоні говорять батьки)

 

Батько. Спасибі вчителям, що допомогли розібратися. Тепер у нас відкрилися

очі.

 

Мати. Ми зрозуміли, де наша помилка. Відтепер у нас в сім'ї буде все інакше.

Комп’ютер я заберу на роботу і поверну тоді, коли почне нормально навчатися. І гуляти він у нас вже не буде. Хай гад уроки вчить. Спасибі «Битві вчителів» за допомогу.

 

(Батько і мати йдуть зі сцени)

Випробування 2

Ведучий. Наступне завдання буде набагато важчим. Кожному з учасників

належить зайти сьогодні в клас і за 2 хвилини змусити учня 3 класу Сіренка Васю здати їм щоденник. Першою до бою йде Марія Іванівна.

 

(На сцені за партою сидить учень. Виходить Марія Іванівна й підходить до учня)

 

Марія Іванівна: Васю, дай будь ласка щоденник.

 

Вася: Не дам.

 

Марія Іванівна: Васю, відкривай портфель, діставай щоденник.

 

Вася: У мене його бабуся перед сном почитати взяла.

 

Марія Іванівна: Васю, давай щоденник, я тобі дванадцять поставлю.

 

Вася: Добре, візьміть! (Витягає щоденник і дає вчительці)

 

(Вчителька хватає щоденник, розкриває його і ставить двійку)

 

Марія Іванівна. Ага, попався?! Щас ти в мене получиш!

 

Вася. Ні! Ні! Не ставте мені двійку! Ви ж обіцяли дванадцять!

 

Марія Іванівна. Дванадцять?! Я тобі зараз покажу!

 

Вася. (знеможено сідає за парту) Все, тепер батько мені не купить планшет.

 

(Марія Іванівна йде зі сцени, входить Жозефіна Альфредівна, підходить до учня)

 

Ведучий: Ось так. Катюзі, як-то кажуть, по заслузі. Надійшла черга нашого

наступного учасника – вчительки української мови та літератури Жозефіни Альфредівни. Подивимося, наскільки вона володіє даром переконання.

 

Жозефіна Альфредівна: Василь Васильович, ти чому щоденник вчителям не

 даєш?

 

Вася: Дома забув.

 

Жозефіна Альфредівна: Дай щоденник, будь ласка!

 

Вася: Ні.

 

Жозефіна Альфредівна: Дзвоню батькові. (Витягає мобільний телефон, починає

 набирати)

 

Вася: Батько на другий оператор перейшов, ви нового номера не знаєте.

 

Жозефіна Альфредівна. Не переживай! (Дзвонить по мобільному) Алло,

Степанівна! Слухай, а в тебе нема нового номера Сіренка Василя Миколайовича?.. Та отого, що будинок триповерховий по Грушевського вимахав. Ну, ось отого, шо на Новий рік в міську ялинку джипом в’їхав, пам’ятаєш?!.. Є? Супер!!! Скинь СМС-кою!

 

Вася. Ні-ні! Жозефіно Альфредівно! Ось щоденник! Візьміть.

 

(Жозефіна Альфредівна бере щоденник.)

 

Жозефіна Альфредівна. Щас ти у мене, сонечко, попляшеш.

 

Ведучий. Ось такий оригінальний педагогічний прийом застосувала вчителька.

Як говорять у народі: «Не имей сто рублей, а имей сто друзей». Ось і надійшла черга виявити себе в дії нашого третього конкурсанта вчителя географії та історії Віктора Івановича.

 

(Жозефіна Альфредівна йде зі сцени, входить Віктор Іванович, підходить до учня)

 

Віктор Іванович: Васьок, дай щоденник, а я тобі цукерку дам.

 

Вася: У мене батько на фабриці «Рошен» працює.

 

Віктор Іванович: Вася, я тебе в куток поставлю!

 

Вася: І шо я там не бачив?

 

Віктор Іванович. Вась, слухай, пацани з твого класу казали, шо ти слабак.

 

Вася. Хто? Я? Слабак?

 

Віктор Іванович. Да-да. Так і казали.

 

Вася. Ладно, давайте поміряємось силою. Я покажу, хто з нас слабак!

 

Віктор Іванович: Гаразд. Хто перемагає, того й щоденник

 

Вася. Окей.

 

(Музика № 3. Починають боротьбу на руках (армреслінг). Віктор Іванович виграє, встає, б’є себе в груди)

 

Віктор Іванович. Ну шо, Васьок, гоні щоденник.

 

Ведучий: Ось так вправно вирішив завдання і наш третій учасник.

 

Ведучий. На цій оптимістичній ноті наша передача підходить до кінця. А хто з

наших конкурсантів продовжить боротьбу в нашому шоу, вирішуєте ви, шановні глядачі.

 

(На сцену виходять вчителі. Коли ведучий називає кожного з них, вони подають знаки глядачам з проханням, щоб за них голосували)

 

Ведучий. Хто є палким шанувальником вчителя математики й фізики Марії

 Іванівни,  надсилає СМС з повідомленням 01.

 Кого вразив оригінальний підхід до вирішення проблемних ситуацій вчителя географії та історії, Вчителя з великої літери надсилає СМС з повідомленням 02.

 І кого вразила своєю майстерністю, педагог, яка більшу частину свого життя своє серце віддала дітям і яка напише ще не одну педагогічну поему, вчителька української мови та літератури Жозефіна Альфредівна надсилає СМС з повідомленням 03.

 

Не залишайтесь байдужими, підтримайте свого фаворита, щоб потім не пожалкувати. Їхня доля в нашому шоу лише у ваших руках.

А свідком продовження наших педагогічних баталій, в яких буде безліч нестандартних ситуацій і проблемних завдань, ви станете у понеділок з восьмої години ранку.

З вами була передача «Битва вчителів». Залишайтесь з нами. Щасти вам.

Ведучий

Праця вчителя воістину безсмертна.

Ми йому складаємо вірші.

Віддає учитель серце дітям,

Розум свій і теплоту душі.

Ведуча

Учителю! За ваш невтомний труд,

За доброту безмежну, безнастанну

Сьогодні ваші учні віддають

Вам свою вдячність щиру і пошану.

 Ведучий

Нехай старання ваші і труди

Помножать успіхи у колективі.

Живіть в добрі і радості завжди

І будьте все життя щасливі!

 

Пісня «Вчителько рідна»  Величко М., Кушнір Л.

1.Щира серцем, душа, як пісня,
Тиха пристань дитячих мрій.
Люба вчителько, квітка ніжна,
Сонця зітканий погляд мрій.
Слово чисте і справедливе, 
Сієш в душі, зерно росте.
Зріє колосом творча нива,
Білим віршем талант цвіте.
Приспів:
Вчителько рідна, ти мудрість землі,
Світла надія моя.
Вчителько рідна, ми діти твої,
Ти світанкова зоря.
2.Мудра жінка, дружина й мати,
Скільки світла в тобі й тепла.
Знають всі, в тебе навстіж хата,
Ждуть, як спраги до джерела.
І нагодуєш і підігрієш, знайдеш ліки від лиха й зла,
Вітром серця печаль розвієш,
Всім наділиш душі добра.
Приспів:

 

Ведуча:

Дорогі учителі! Ми щиро вітаємо вас із професійним святом!

Ведучий:

Бажаємо вам здоров’я міцного, щастя п’янкого!

Ведуча:

Учнів вдячних, батьків обачних!

Ведучий:

Чистих ранків, сонячних світанків!

Ведуча:

Променів сонця у кожне віконце!

Ведучий:

Ніжної ласки, душевної казки!

Ведуча:

Грошей без ліку, довгого віку!

Ведучий:

Бувайте веселі, бувайте здорові!

Ведуча:

В багатій оселі, взаємній любові!

Разом:

Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках!

І щедрої долі в дзвінких подарунках!

Пісня «Я бажаю» (Христонько К., Бородіна М., Кузєєва В.)

1.Якщо зранку сонце сходить
Щоб серця зігріть теплом
Із років душі відлунить
Стежка та що за селом
Там живе моя родина
Там чека мене моя сім"я
Найдороща і єдина
Там де така завжди 
Щаслива я
Пр-в:
Я бажаю вам усім 
Щастя щоб прийшло в ваш дім
І на завжди
Щоб ви в радості жили
І родину берегли
Завжди, завжди
Де б ви в світі не були
Та дорога вас сюди
Завжди вела
Там де радо стріне вас рідня
 

 

 

 

 

 

 

2.Я бажаю вам любові
Я бажаю вам добра
Щоб лилися в кожнім слові
Людяність і теплота
Щирість дарувало серце
Дружньою була, уся рідня
Щоб в душі світилось сонце
І з радістю усім, бажаю я