Сценарій свята для 1-го класу "Букварикові іменини"

                                          

Сценарій свята у першому класі

2011 рік

Мета:  повторити  алфавіт,  закріпити  знання  про  звуки  та  букви.  Виховувати  у  дітей  любов  до  книги,  як  до  джерела  знань,  формувати  інтереси  до  читання.  Переконувати,  що  добросовісне  навчання  в  школі – обов’язок  кожного  громадянина  нашої  Держави.

Хід свята:

Зала  святково  прибрана  повітряними  кульками, квітами, літерами. По центру із букв складено назву свята - «Букварикові іменини»,

На сцену виходять ведучі

Ведуча:

Увага!  Увага! Увага!

У  нас  сьогодні  свято.

Приходьте  до  нас  в  гості  всі:

Малята,  мами  й  тата.

Дізнайтесь,  які  вони  тепер  красномовні.

Послухайте  їх  виразне  читання,

Віршів і пісень виконання.

Ведучий:

Добридень!                                                   

Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі  зібралися у залі? 

 Ведучий:

Та  ні,  когось  не  вистачає…                    

 Ведуча:

Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.      

Під музику,співаючи,пританцьовуючи, забігають учні першого класу.

 

Пісня 1. «Шко-ля-рі!» ( на мотив «Бу-ра-ти-но!»)

           До школи радо хто спішить?

           Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читати-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі: ШКО-ЛЯ-Ри-ки!

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-Ри-ки!

Ведучий:

Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!     

2- й учень

          Привітайте нас ─ веселий перший клас!

Працьовитий, дружний, щасливий…

          І трішечки галасливий!

3- й учень

          Перший клас навчив читати,

          Перший клас навчив писати,

          Перший клас навчив дружити,

          Щоб цікаво разом жити

4- й учень

         Одне одного ми любим,

Станемо всі за одного.

Вчитись в другім класі будемо…

Всі ми хочемо цього!

5- й учень

          В нашім класі є Мар'янка,

Аня, Оля і Тетянка,

Діма, Ваня і Славко,

Юра, Ваня й Сергійко.

Ось і весь наш дружній клас.

 

Разом ми одна сім’я.

В нас усіх одне ім’я: Дружба!

 

 

Над Закарпатським краєм

Тихим ранком

Зайнялась зоря,

Бо в Дунковицькій нашій школі

Славне свято Букваря.

 

 

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай

 

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всього навчать,

І роки весело промчать!

Ми ─ школярі, ми ─ перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

 

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

 

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

А, можливо, зіркою кіно.

 

Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду,

Чи фотомоделлю стану,

Як за ростом підійду.

 

Я банкіром хочу стати ─

Полюбляю рахувати.

 

А я буду депутатом,

Болюблю голосувати.

 

А я в лікарі

Після закінчення школи

Вім робитиму уколи.

 

 

Ая в письменники подамся,

Або, навіть, в моряки.

 

 

А я вчителькою стану ─

Буду вчити малюків.

 

 

Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту.

А, можливо, парашутистом ─

Полюбляю висоту.

 

Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всього навчать.

 

 

 

               Свято наше вже триває,

                А Букварика немає.

                Тож давайте погукаєм

                 Та із святом привітаєм.

 

                        Букварику, наш любий друже,

                         На тебе всі чекають дуже.

                          Завітай до нас на свято.

                           Чекають гості  і малята.

                                    

(  Заходить буквар і співає  на мотив «Голубой вагон»)

                 1 куплет

Милі, любі друзі, я вітаю вас,

Радий бачити усіх вас знов.

Чув, що ви мене хотіли бачити,

Ось тому на свято я й прийшов.

               Приспів:

Літери, літери, вчили їх, діти, ви.

Вчили  читати всі  і склади, й слова.

Книги читаєте, вже багато знаєте,

І у вас у кожного – мудра голова.

                       2 куплет

Тридцять три чудові гарні літери

У мені, Букварику живуть.

Разом приголосні звуки й голосні

У танок зі мною хай підуть!

 

                                Приспів:

 Буквар

Всіх першокласників я хочу запросити

У подорож веселу та цікаву,

Бо всі ви маєте на це сьогодні право.

Шановні мої діточки!

У цей святковий час

Веселе місто Алфавіт

Запрошує всіх вас!

 

Ведуча:Літери! Шикуйтесь в ряд!

Починаємо парад!

Ведуча:Веселу абетку почнемо читати,

Про літеру кожну повинні згадати.

 

 

 

Нас 33!

У нас міцна сім 'я.

Складаємо слова нові від А до Я,

А яка ж та буква А?

Що нагадує вона?

 

«А» — з нею діти починають

Буквар читати з ранніх літ.

Екзамен перший свій складають,

То ж треба знать її як слід.

 

 Б.

З букви «Б» — маленька бджілка,

Грізний бик, весела білка,

Бегемот, борсук, баран,

Борщ, бабуся, буханець

Та і це ще не кінець.

 

 В.

»Буква «В» така цікава:

Стовпчик тут,

Дві дужки справа

Так в алфавіті живе.

Звеселя всіх буква «В».

 

 Ґ.

Буква «Ґ» струнка та гожа

На хокейну ключку схожа.

 

 Г.

Га-а-а та ге-е-е,

Це, напевно, буква «Г»?

Бо вона якраз така.

Наче шия в гусака.

 

Д

Що за буква далі йде?

Дивовижна буква Д!

Д – це буква на підставці,

Дуже добре їй на лавці.

 

Е.

Песик з плюшу не кудлатий

Куцохвостик ліг поспати.

Витяг лапки, ліг погріться,

Наче буква «Е» - дивіться!

 

Є.

Я літера чудова — «Є»,

Своє у мене місце є.

У словах «єнот», «єдиний»

Стояти я завжди повинна.

 

Ж.

»Жу-жу-жу, своїх діток стережу», —

Каже жук. І стереже...

Він і сам, як буква «Ж».

 

 3.

Збоку, знизу і згори

Буква «З», як цифра З,

Хто не вивчив — повтори.

 

И

»И» — великої немає,

»И» — слова не починає.

»И» — це літера цікава!

Зліва дивиться направо.

 

 І-Ї.

»І» без «ї» не ступить кроку,

Поміж ними чвар нема,

»І» до «ї» моргає оком,

»ї» у відповідь — двома.

 

 Й.

Чи то дощик ллє довкола,

Чи лютує завірюха,

Буква «Й» ніде й ніколи

Не скидає капелюха.

 

 К.

Каченята йшли рядочком.

Раптом гілочку знайшли.

Із якої два листочки

Вниз і вгору відросли.

Качка дітям: «Ках, ках, ка»

Придивіться: буква «К».

 

 Л.

З букви «Л» для цирку

Змайстрували гірку,

Щоб катались звірі

 І жили у мирі.

 

М

Дві сестрички невеличкі

Одягли нові спіднички.

Узяли вони за руки ─

І гуляють мерщій на луки.

Біжимо ─ не доженем

Не сестричок ─ буква М.

 

 

н.

Ось до хати перелаз.

 Хоч обходь, хоч перелазь.

 Він видніється ген-ген —

Перелаз, як буква «Н».

 

 

 

 

О.

Буква «О» ти кругла й гожа,

Ти на бублик дуже схожа,

 На кільце і на монетку.

 Легко вчити так абетку.

 

П.

Гарні хлопці-молодці.

 Закопали два стовпці.

 Третій їм допомагав — ,

Перекладинку поклав.

Втіха нашій дітворі:

Буква «П» вже у дворі.

 

 

 

Р.

Я крючечка розігнув,

А колечко обминув

Придивляюся тепер —

Та ж у мене буква — «Р».

 

 

 С.

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: «Ес-с-с!»

Сіра гуско, не сварись!

Ось ця буква «С», дивись.

 

 Т.

Тук-тук-тук, ток-ток-ток,

Вибиває молоток

Ним ви цвяхи заб'єте.

Схожий він на букву «Т».

 

 

У

Проясніло небо хмуре

Відійшла, ущухла буря…

Шкода довго лютувала

Навіть липку поламала.

Я гіллячку вніс до хати ―

Буква У дивіться тату!                                                                  

 

 

Ф.

Буква «Ф» взялася в боки-

  Одягла мерщій вінок,

 Лиш почує десь музики,

 То найперша йде в танок.

 

 

 

 

X.

«X» змайструєш за хвилинку,

Склавши навхрест хворостинки.

 

 

Ц.

Два стовпці в траві лежать,

 Знизу перекладина Братик мовить:

 «Буква «Ц» У траву покладена.

 

 

 Ч.

Цілий день я букву «Н»

Доганяв, як кішка мишку.

 Наштовхнулася на пень

 І зламала ліву ніжку,

 Ну, тепер не утече

Від погоні буква «Ч».

 

Ш -Щ

Між нами  братці,

Є різниця незначна,

Три стовпці одна – межа,

Це і буде буква «Ш».

А якщо праворуч хвостик –

Це вже буде буква «Щ».

 

 

Ю

Як зробити букву Ю?

Здогадавсь Іванко:

─ Букву  І та О приб’ю

На коротку планку.

 

Я

Йде за мною тінь моя,

То не тінь а буква Я!

Йде за мною тінь моя,

То не тінь а буква Я!

 

 

Ь

Я – не шість!

Я - м’який знак!

Це повинен знати всяк.

Я не літера нова,

Я пом’якшую слова.

 

Буквар: Дуже вдячний вам, мої друзі –букви алфавіту.Молодці! Добре потрудились!

Ведуча:А зараз вашій увазі ми пропонуємо подивитися п’єсу «Витівки помилки».

П'єса «Витівки помилки»

Букви: Букви - дружні  ми сестрички,
Хоч і маємо різні звички.
Нас 33, нас 33,
Гарні, рівні, не криві
Ми усі: від А до Я. Алфавіту сім я.
 

 

М'який знак. ( ображений ).

 А я, а я - не звук,
А тільки знак. Так?

Букви. Ми всі веселі і меткі,
Ми-глухі, а ми - дзвінкі.
Позначаємо різні звуки,
А як візьмемося за руки,
Починаються дива,
Нові народжуються слова.

М'який знак. Отак весь час терплю образу,
Мене не названо ні разу.

Помилка. Я - помилка лукава,
І погана в мене слава.
Букви плутаю бува,
Перекручую слова.

М'який знак (плаче). Ображають, мов ледащо,
Мов нездатного нінащо.

Помилка. А, здрастуй, любий м’ який знак,
Ти - надто добрий, ти дивак.
Якщо гарненько розібратись,
Ти серед -  букв - велика цяця.

М'який знак ( пишається ). Усі м’ які переді мною,
Мені б і бути головою.
Але не вдячні букви ці,
Мене тримають у кінці.

Помилка. А ти з образи та від злості,
Кинь їх, ходи до мене в гості.

М'який знак. Ой, ти помилко моя мила,
Мою досаду зрозуміла.
Від зрозумілих твоїх слів,
У мене втричі виріс гнів.

Помилка. Молодець, то як же?

М'який знак. Гаразд! Алфавіт я залишаю,
До тебе в гості вирушаю!

Букви. Ой, що з нами, добрі люди,
Без м ’якого знака буде?
Скільки це почнеться в нас
Неприємностей, образ.

Продавець. Для магазину вчора тільки
Замовляли риби кільки.
(Розгортає папір, де написано «Пришліть кілки»).
Вийшла помилка у слові -
І привезли кілки дубові.
Такий клопіт! (Виходить).

Робітник. Через помилку у слові
Сміх і горе на будові.
Замовляли гравій, гальку,
Привезли у клітці галку.(Виходить).

Букви. Чуєш, Помилко лукава,
Жде тебе погана слава.

М'який знак (соромливо). За помилку я соромлюсь,
Перед вами вибачаюсь,
Що за місце ображався,
Дуже м'якістю пишався.

Буква. У нас почесні всі місця,
Чи з початку, чи з кінця.

Буква. Бо чи звук ти, а чи знак,
Дорогий в родині всяк.

Буква. Стали букви в ряд,
На письмі і мир, і лад.
Все напишемо гаразд,
Помилкам не місце в нас.

Ми букви добре вивчені,
Знайомі хлопцю й дівчині
Чита й пише нас
чудово перший клас.

Буквар

Ви знаєте дорогі діти, що на моїх сторінках всі літери живуть в мирі та злагоді.А інакше не можна.Тільки в дружбі сила.Будьте добрими, чемними і просто хорошими дітьми.Цього вчила вас ваша перша вчителька,тож надамо їй слово.

Ведуча: Давайте зробимо невеличку веселу перерву і трохи відпочинемо.

Сценка:
У Скварцова Гриші
Книги - найбрудніші.
Всі вони патлаті,
Порвані, горбаті.
Ну немає в них лиця:
Без початку, без кінця.
Палітурка як ганчірка.
Ті книжки ридають гірко.
Бився Гриша з хлопчаками
Він розмахував книжками,
Дав Мишку по голові -
Замість книжки стало дві!
А в «Граматиці» пом’ятій
На сторінці 35-ій
Виріс раптом сажотрус
В «Математиці» Петрова
Намальована корова
І написано: «Сія математика моя.
Хто цю книжку візьме стиха,
Той зазнає горя, лиха»

Ведуча: Послухайте жартівливі куплети наших першокласників.

ЖАРТІВЛИВІ КУПЛЕТИ

Як у дитсадочку ми перебували,

 Ліжок натрощили, ліжок наламали.

 З верхніх ми злітали, нижні —

вщерть трощили.

 Хто таке придумав,

що нема в нас сили? (Двічі)

 

Таня, наша Таня, всидіти не може.

 Дівчинці-красуні вчитель допоможе.

 Розвернули стільчик,

розвернули парту — 

  Про твоє здоров'я

турбуватись варто. (Двічі)

 

Два наші Геракли — Ваня і Серьожа

— Виламали двері, хлопчики хороші.

 Хто сказав, що ростом хлопці

ці низенькі?

 Наші акробати

 Сильні і гарненькі. (Двічі)

 

Хлопчик Ярославко —

гарний в нас музика:

На акордеоні грає, не піліка.

 А коли в садочку тихий час підходив,

 Хлопчик на гітарі арії виводив. (Двічі)

 

Іванко наш другий —

дуже балакучий,

 Вчитель взяв липучку:

«Рот заклеїть мушу».

 «Ой, не треба,—

каже хлопчик посумнілий.—

 Буду я мовчати.

Вистачило б сили». (Двічі)

 

Діма наш і Юра зранку

не вмивались,

Тому у їдальні чаєм обливались.

Двадцять п'ять стаканів

хлопчики полили,

 Дуже, дуже

Чисті хлопці наші були. (Двічі)

 

Аня  наша, Аня, вже доросла стала,

 А у першім класі сльози проливала:

Плакала за мамою, плакала за татом,

Плакала за старшим наша Аня братом. (Двічі)

 

Оля із Марянкою кашу не любили —

Совали тарілку, доки були сили.

Все ж таки  від каші вони сильні  стали,

А у першім класі так вередували! (Двічі)

 

Заходить Киця
Киця:
Мур-няу!..
Хто це галас тут зняв?!.
Знову діти! От морока!
Треба вам оті уроки?
Краще грайтесь, розважайтесь
І нічим не переймайтесь…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У – горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
Краще б літери сиділи
У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!
Киця співає пісню на мотив «Что сказать»
Киця (співає):
Безтурботно пісні я співаю,
І гуляю сама по собі,
Ваших клопотів, люди, не знаю,
І спокійно на серці мені.
Я красива, струнка і весела,
Я подобаюсь друзям своїм,
Серед кішок усіх – королева,
І крім «Віскас», нічого не їм.

Ну що сказать? Ну що сказать?
Жила б і не тужила,
Якби ж от дітям розум дать,
Щоби урок не вчили…
Ну що сказать, ну що сказать?
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, люди!
 

Учень:

Буквар не можна викидати.Адже він навчив нас читати і писати.

 

 

В е д м е д и к(співає на мелодію пісні «Хоть поверьте, хоть проверьте»)

Проминув я ліс і поле,

 І садочок, і ставок,

 І мене оце до школи

 Доведе цей Колобок.

 Тут я восени навчався,

 Добрих друзів я надбав,

 Але дуже розіспався,

Цілу зиму спав-дрімав.

(Грає м'ячиком-колобком, як футболь­ним м'ячем, приспів на склад «Ля-ля-ля».)

Ведмедик

Ой, добрий день вам, товариство любе,

 До вас я дуже поспішав.

 За зиму скучив дуже я за вами,

 І уві сні я навіть літери вивчав.

 Та букву В люблю я більш за всіх.

 У ній весни тепло, веселий сміх,

 Ведмедик-тато та ведмедиця-матуся.

 До букви В я ніжно пригорнуся.

Буквар

Ну й Ведмедик, ну й мастак!

 Весело танцюєш так!

 Залишайся в нас на святі.

Згодні ви із цим, малята?

  Діти : так

 (Тим часом до зали заскакує Зайчик, бі­гає перелякано по залі.)

Зайчик

Ой! Ой! Ой! Біда вже близько!

Гониться за мною Лиска!

Хоче з'їсти на обід!

Люди добрі, поможіть!

(Хапає Букваря за руку, ховається за ньо-го.)

 

Буквар

Заспокойся, мій вухатий!

 Ти поглянь — у діток свято.

 Ми тебе захистимо,

 Злодійці не віддамо!

 Будеш ти допомагати

 Діткам букву 3 вивчати.

 

Зайчик

Дякує вам, дітки, Зайчик.

Від тепер я буду Знайчик.

Й сам до школи Лісової запишуся,

І читати, і писати в ній навчуся.

(Чути пісеньку Лисички. Вона з портфе­ликом у руці стрибає на одній ніжці. Зай­чик ховається.)

 

Лисичка

Я — Лисичка,

 я — сестричка,гарна учениця.

 І за це мене похвалять мама та

сестричка. (Двічі)

В нашій школі Лісовій я не байдикую —

 Дуже я читаю гарно, і пишу,

й малюю. (Двічі)

Друзів я багато маю, гарно з ними граю,

 А Зайчатко довговухе

я чомусь лякаю. (Двічі)

А ще дуже, а ще дуже Л я полюбляю,

 Бо ім'я моє Лисичка вона починає. (Двічі)

 

Лисичка.

Ой! Шановний Буква­рику, добрий день Вам!

 

Букварик. А звідки ти мене знаєш?

 

Лисичка

Та Ви ж у нашій школі Лісовій

 Довгенько гостювали,

 Як ми звірята, літери

 По Букварю вивчали.

 

Букварик. Пригадую, пригадую, ти ж була найкращою ученицею. Чому ж

Зайчатко кривдиш? З'їсти його, біленького, хочеш?

 

Лисичка

 Що Ви! Що Ви!

 Кося в нас — страхополох,

 Учинив переполох.

 Вранці митися не хоче,

Бо заходить мило в очі.

 Ідо школи він не йде,

 Бо лякається мене.

Хочу я йому сказати:

— Косю, годі вже тікати!

 Треба грамоти учитись,

 А не плакати й труситись!

 В школу Лісову ходім.

 Для звірят це другий дім.

 Лапку дай! Давай дружити

 Та у мирі й дружбі жити!

А вам, любі малята,

завдання хочу загадати. Назвіть пташок, що букву Л

у назві мають. Хай люди їх завжди охороняють.(учні відповідають)

Ведуча:Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі , дідусі. Вони будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя. Побажаємо їм щастя і наснаги.

 

 

(Діти називають.)

 Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину,

Твій любий синочок дарує тобі!

2 учень

 

          І вам, улюблені батьки,

Спасибі хочемо сказати,

За ночі, що недосипали,

Коли задачі ви рішали!

 

  3 учень

 

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання -

Тут кожна бабуся участь брала,

Тепер прийміть від нас вітання!

 

  4 учень

 

Попереду багато років,

Отож, навчайтеся батьки

І кожен день робіть уроки -

Ми вдячні будем залюбки.

 

  5 учень

 

Один одного ми любим,

Встанем всі за одного

Вчитись в другім класі будем -

Всі ми хочемо цього!

 

6 учень

 

Ну, а вчителька, як буде?

Що, покине усіх нас?

Ні, вона разом із нами

Переходить в другий клас!

 

  7 учень

 

Рік цей непомітно для всіх пролетів,

І всі підросли ми, дорослими стали.

А попереду багато ще справ -

Відкриття і нові п'єдестали !

(Пісня для мами)

 

Буквар:Діти як добре у вас на святі!Я радий, що це свято на мою честь.Я полюбив вас і пишаюся вами.Але настав час нам прощатися.      

 

 

Буквар

А тепер вам, діти,

Ось і з ким дружити!

 

Під музику входять Читанка та інші книжки.

 

Читанка

 Я — Читанка нечитана,

 Навчатиму ваш клас

 Я з вами говоритиму

Про ваш прекрасний час.

 

Б у к в а р (до Читанки)

Читанко добра.

Прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їм розум і руки

Незнані шляхи на планеті Науки.

Хай не погасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля.

 

Рідна   мова

 Як найчарівніша колискова,

 Плекає з дитинства вас рідна мова.

 То піснею злине, то гарною казкою,

 То словом докори, то ніжною ласкою

Під мамине слово ви виросли нишком.

 Шануйте, малята, цю добру книжку!

Математика

Ви вже умієте, друзі хороші,

Порахувати задачки і гроші.

Я ще навчу вас зірки рахувати,

Зводити вежі, мости будувати.

Навчу літаки посилати до Арктики

Якщо ви полюбите математику.

 

Природознавство

А де лягає сонце спати,

 І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому лапатий.

 І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь?

Чи справді гірша стала глина,

 Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий  жук  —

 Це я, малята, розкажу.

 

Буквар

Я вас прошу не лінуватись

І вчить уроки у другім класі,

І берегти книжки!

Віднині — найперші  друзі вам вони.

 

 

 

 

У ч н і (по черзі)

  Із ними ми подружимо,

  Дари усі заслужимо.

  Ви руки нам подайте.

  Про все розповідайте!

 

Гарну казку розкажіть,

Світ широкий покажіть,

 Ведіть, ведіть щодня

 По сходинках знання.

 

 Ми навчились писати,

 Ми навчились читати,

 Ми зустріли у школі

 Навчання зорю.

 

 І сьогодні всі разом

Від щирого серця

Ми складаємо подяку

 Свою Букварю.

                 Пісня «Одна калина»

Сумно, сумно ─ так і знай,

Прощавай букварик,

Нас не забувай!

Зимно, зимно на душі ─

Перший клас іде, а другий вже в путі.

Приспів:

І от ми знову зібрались,

Співаєм    разом, як колись

Ми дуже, дуже, дуже любим свій буквар,

Але прощатись час настав…

Букварик наш  ― початок знань,

Приймай багато наших побажань.

 

Буквар

Дякую вам за такі теплі та щирі слова, та мені вже час іти.

Хай вам щастить. Успіхів вам у навчанні.

Учні

Ми всі закінчили перший наш клас,

 І старше життя вже чекає на нас.

 Але ми сьогодні в це радісне свято

 Велике «спасибі» повинні сказати

 Учительці нашій в чудовий цей час

За те, що так добре навчала всіх нас!

Пісня  «Букварі і читанки»

Ведуча: Слово надається першій вчительці.

Учитель.

Прощання — це, мабуть, завжди сумно, залишається щось зна­йоме, рідне, миле, легке. А попере­ду — невідоме, незнайоме, нові від­криття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це — святкування перших досягнень у навчанні, а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уро­ків. Але в житті кожної людини най­кращим і найпам'ятнішим завжди за­лишається перший клас.

І на згадку про наше свято я хочу вру­чити нашим першокласникам ди­пломи.

Вручення дипломів.

Вам, шановнії батьки,

 «Спасибі» хочу я сказати.

 За допомогу у навчанні,

 Старанність, витримку, любов.

 За те, що вчились рахувати,

 Старанно букви всі писати

 Та гарно-гарно малювати.

 Це перший крок!

 Попереду ще одинадцять років

 Отож навчайтеся, батьки,

 І кожен день робіть уроки!

Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого завершення. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань про­ростуть рясним урожаєм у май­бутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей — назавжди!

 

 

У ч н і (по черзі)

   Спасибі керівництву школи

За те, що школа — дім наш рідний.

Не підведем її ніколи,

 її ми слави будем гідні.

 

  Директор у школі — фігура  централь­на,

Як кажуть в народі — всьому голова!

Директор на місці — то й школа у шані, .

 І як він скерує — так підуть діла!

 

    Ви нам для навчання умови створили,

 Ремонт капітальний у школі зробили.

 Завжди ви звертали увагу велику

 На наші екскурсії, свята, розваги.

 За те, що були ви уважні до нас,

 Вам квіти дарує сьогодні наш клас.

 

 Діти вручають директорові квіти.

Ведуча: Слово надається директорові школи.

 

А у директора є права рука,—

 Так завучів в народі називають.

 Робота в них ну зовсім нелегка,

І всі про це у нашій школі знають.

 

Діти вручають квіти заступникові дирек­тора.

 

              Пісня      «РІДНА ШКОЛА»

Тільки сонечко зійде,

 Дітвора до школи йде.

 Рідна школа з нетерпінням

 Нас чекає. (Двічі)

 

Зустрічає дітвору,

Учить правди і добру,

І читати, і писати нас навчає. (Двічі)

 

Заливається дзвінок,

Кличе діток на урок.

Рідна школа всіх

Запрошує ласкаво.

І дарує нам знання

Щогодини і щодня,

А учитися і весело, й цікаво! (Двічі)

До п'яти додати два,

Злити звуки у слова,

 Школа дружбою

 Навчає дорожити,

 Бути справжніми людьми,

Шанувати працю й мир,

Україну і сім’ю свою любити!(двічі)