Сценарій свята для першокласників "Країна Знань"

Про матеріал

Дане свято розроблене для учнів 1 класу за науково-педагогічним проектом "Інтелект України". Проводилося наприкінці навчального року замість "Свята Букваря". У сценарії використані пісні проекту "Інтелект України".

Перегляд файлу

Підсумкове свято для першокласників «Країна знань»

 

Ведуча з-за куліс:

-Говорить і показує минуле! Говорить і показує теперішнє та майбутнє! Слухайте! Слухайте! І не кажіть , що ви не чули! І не кажіть , що ви не бачили! Сьогодні в нашому шкільному королівстві Свято Знань. Зустрічайте винуватців цієї події. Злинь же, музико, в небо гучніше, в добру пору лунай, в добрий час! Вище голови! Йдіть веселіше, бо усі вже чекають на вас.

(Під музику «Маленькая страна» діти заходять до зали)

Учитель:

  • Знайомтеся! Якщо ви, звичайно, незнайомі.  

Діти (по черзі):

-         Веселий!

-         Дружний!

-         Щасливий!

-         Працьовитий!

-         Пустотливий!

-         Трішечки галасливий!

Діти разом:

-1 – Б клас

 Учитель:

-Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!
Сьогодні свято в них, лунати буде сміх!
Вони вже букви вивчили й читають.
Тож свято це для них і свято це для всіх!
Для тих, які вершини підкоряють!

(Пісня «Ми браві першокласники»)

Ми  браві  першокласники

І  все  у  нас  гаразд.

Сьогодні  ми  зібралися,

Щоб  вам  прозвітувати.

        Приспів

     Щоб  все  на  світі  знати,

     Потрібно  працювать,

     Щоб  школу  закінчити,

     В  престижний  ВУЗ  вступить.

Ми  щиро  всіх  вітаємо

І  шлем  палкий  привіт!

І  ми  усім  бажаємо

Уроки  вчить  як  слід.

 Приспів

 Щоб  все  на  світі  знати,

 Потрібно  працювать,

 Щоб  школу  закінчити,

 В  престижний  ВУЗ  вступить.

Щоразу  на  уроках

Багато  запитань.

Помалу,  крок  за  кроком,

Ми  йдем  в  країну  знань.

Мальвіна Дорошенко К.:

-А де Буратіно? Він не дуже хотів учитися, все до театру йому кортіло. Ох, цей Буратіно, я давно його не бачила, як там він? Десь же він мусить бути... Свята він не пропустить — це вже точно. Треба погукати...

Буратіно! Буратіно!

-Справи як твої?

 

( Виходить Буратіно під пісню «Буратіно»)

Буратіно Котинкевич О.:

-Відмінно! Подивись, який я став!
Все читання прочитав!
Букви вивчив, як і діти...

Мальвіна Дорошенко К..:

-Справді, можна порадіти.
Та й невже читати вмієш,
Добре і розумне сієш?
Став ти мудрим накінець.
От тепер ти — молодець!

 

Буратіно Котинкевич О.:

-Я тепер пишу, читаю,
Навіть успіх певний маю.
Й зошити мої в порядку,
Вранці я роблю зарядку.
І в театр ходжу тепер,
В понеділок і в четвер.
Там також я добре вчуся,
Я за розум вже беруся!

Мальвіна Дорошенко  К.:

-От і добре! Молодець!
Зрозумів ти накінець,
Що потрібно дітям вчиться,
Це в житті всім знадобиться!

Буратіно Котинкевич О.:

-То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!
Всі букви вже вивчили діти і знають,
І пишуть диктанти та тексти читають.

Мальвіна Дорошенко К.:

-А давайте згадаємо, як все починалося…

Дівчинка 1 Зозуля У.:

-Пам’ятаємо, засипала осінь місто калиновим намистом.                                        (Дві дівчинки обсипають дітей жовтим листям)

Дівчинка 2 Вітюк М.:

-До школи запросив дзвіночок урочисто.

 (Під слова включається фільм зі зйомкою 1 вересня)

 

 

 На фоні фільму читають діти:

 

1-й Гадай К.:    Ось 1 вересня, скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

 

2-й Вітюк М.:    Давайте пригадаємо разом, як вперше на лінійці ми стояли .

Розгублені, малі, кумедні - з-за квітів ледве виглядали.

 

3-й Іванова І.:    Ми пам’ ятаєм, було навкруги море із квітів і звуків.

Із теплих маминих рук учитель взяв мою  руку.

 

4-й Мізерницька З.:    Наче весела родина, всі ми зайшли в світлий клас.

І з того моменту розпочалося нове життя у всіх нас.

 

(Звучить пісня «Перший дзвоник»)

 

5-й Давиденко Д.:   Перший клас,

наш перший клас,

Скільки справ зустріло нас!

Треба вчитись рахувати,

По складах книжки читати.

 

6-й Маринченко Л.:   А письмо — це справжні муки,

Від напруження ниють руки.

Вам би, пальчики-билинки,

В ляльки гратись, у машинки.

 

7-й Галаган К.:    Та коли ж? Весь час веди

Знаки, літери, склади.

В зошита позадирались вуха,

Ніби й він уважно слуха.

 

8-й Тимченко А.:  Потім крейдою писали —

Сарафани білі стали.

Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку:

Все на пальцях полічили,

Бо без них — лічить не сила.

А зовсім недавно вересень

 

9-й Канакі О.:В широку путь і щасливу

Повів нас усіх перший клас,

Добром і теплом оточили

Учителі усіх нас.

 

 (Під музику забігає Незнайко )

(Одяг Незнайко обвішаний буквою «ен» ):

 

Незнайко Ваховський Є.:

  • Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

 

Учитель:

-Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

Діти:

  • ТАК!

Учитель:

  • А звідки ви його знаєте?

8-й Сологуб М.:

  • Він до нас на математику, читання приходив, задачі нам задавав, склади розсипав…

9-й Воронков І.:

  • Йому шматочок Сонця на голову впав.

10-й Маринченко Л.:

  • Він машину казкову сиропом заправляв.

 

Незнайко Ваховський Є.:

- Добрий ранок!

 

Учитель:

-Який ранок? Адже це день.

 

Незнайко Ваховський Є.:

- А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.

 

Учитель:

- А чому це ти так репетував?

 

Незнайко Ваховський Є.:

- Та то я від злодія втікав.

 

Учитель:

-Від злодія? Від якого?

 

Незнайко Ваховський Є.:

-Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.

 

Учитель:

-Твою шапку? А навіщо вона йому?

 

Незнайко Ваховський Є.:

- Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Учитель:

- Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова. Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! ( показує літеру «К»). Яка це літера?

Незнайко Ваховський Є.:

-  Півжука.

Учитель:

- А точніше?

Діти. Літера «К».

Учитель (показує літеру «О»).

  • А оце?

Незнайко Ваховський Є.:

- Та це кругле яйце!

Учитель:

-А ви, діти, як вважаєте?

Діти:

- Це літера «о».

 

Учитель:

-Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш. ! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Краще сідай, дивись і вчись на нашому Святі Знань.

 

Незнайко Ваховський Є.:

  • На чому? На чому? На Святі Знань? А чому взагалі вчать у школі?

( Діти виконують пісню «Вчать у школі»)

 

(11-й звертається до Незнайки ) Сологуб М.

Добре літери вивчай, 
Потім — у склади складай. 
Як складеш їх у слова — 
Розпочнуться вмить дива. 
Все зумієш прочитати: 
Що читають мама й тато, 
Назви вулиць та казки, 
Вірші та товсті книжки 
Про русалку чарівну, 
Про Ягу стару й страшну, 
І про лицарів чудових, 
І про гномиків казкових... 
Тож ні маму, ані тата, 
Ні сестричку, ані брата 
Не проси та не чекай, 
Просто сядь та почитай! 


Учитель:

- Ну, що зрозумів Незнайко навіщо треба вчити букви? 

Незнайко Ваховський Є.:

- Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок читати.

 

( Лунає музика «В гостях у казки». Виходить Казка).

Казка   Куніцина М.:

Вітаю вас, дорослі і малі,

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – казка мудра. Хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати.

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

У казці звірі свою мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі,

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.

- Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями.

 

( Пісня «Завітала знов до нас…») 

 

 (Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою. Пісня «Якщо довго, довго …» )

Червона Шапочка Тусменко Айна співає:

Якщо довго, довго, довго, 
Якщо довго по доріжці, 
Якщо довго по стежині бігать, тупать і стрибать, 
То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно, 
То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти. 
А – а – вчаться там діти великі й малі, 
А – а – знань їм багато дають вчителі. 
А – а – там навчаються читати, 
А – а – і писати, й рахувати, 
А – а – там цікаво всім завжди. 
Ось тобі буква Аа: і велика, і мала (простягає букви Незнайкові) 

Незнайко Ваховський Є.:

- Спасибі тобі,Червона Шапочка!
(Чухає потилицю і каже:

- Нічого не розумію, що таке школа?


( Діти співають пісню «Школа»)

 

(З′являється Двійка)

Двійка Бойко К.:

- Я чула, що ти, Червона Шапочка, вже майже рік як ходиш  у школу. Так ось – я хочу бути твоєю найкращою подругою. 
( Співає пісню на мелодію „Коник» )

Я дуже гарна дівка, 
Зовусь я просто Двійка. 
У ледарів завжди я 
В щоденнику живу. 
І вдень, і вночі (2р.) 
У ледарів завжди я. 
І вдень, і вночі (2р.) 
В щоденнику живу. 
Люблю я погуляти, 
погратись і поспати, 
А от уроки вчити 
я зовсім не люблю. 
Ні вдень, ні вночі (2р.) 
Я зовсім не люблю. 
Ні вдень, ні вночі (2р.) 
Я зовсім не люблю. 

(Виходить, потягуючись «Лінь» )

Лінь Вітюк М.:

-Мене звуть просто – тітка Лінь. 
Я з Двійкою дружу. 
Я – Лінь хороша,

бо дітей жалію, 
За ними я ходжу, як їхня тінь,
Для них готую спокій і безділля. 
Дитиночку приспати – так люблю! 
Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати! 
З дітьми я разом їм, охоче сплю, 
Не требам діткам лишньої мороки, 
Ідіть, як котики сліпенькі, навмання. 
І не ходіть ви в школу більш ніколи. 

Червона Шапочка Тусменко А.:

- Геть звідси, ледацюги. 
(«Двійка» і «Лінь» втікають)

 


Незнайко Ваховський Є.:

Ми Абеточку чекаєм…

А її усе немає…

Де ж так довго забарилася?..

Може, в лісі заблудилася?..

(На сцену виходить Абетка і плаче)

Абетка ОП:

Ой-ой-ой! Я на свято поспішала,

Підсковзнулась і упала.

Із рук випав мені кошик –

Вітер букви порозносив.

Зараз прийдуть діти милі,

Що ці букви довго вчили.

Ой-ой-ой! Хто може знати,

Як ці букви позбирати.

 

Мишка Ракхеджа А.:

-Шкряб, шкряб, крізь дірку бачу

Хтось у класі гірко плаче.

Та це ж Абетка-цариця,

Що у неї клас мій вчиться.

Чим тобі допомогти,

Щоб не плакала тут ти?

 

Абетка ОП:

Я всі букви розгубила.

Що робити, Мишко сіра?

 

Мишка Ракхеджа А.:

Не плач, Абетко, не сумуй.

Ми з моїм другом – Котиком

Тобі допоможемо.

 

(Виходить Котик)

Котик Показєєв О.:

-М’яв, я тут шукаю мишку,

Та що я бачу? Плаче книжка.

Я – найкращий, найдобріший,

Я є котик найдобріший.

М’яв! Великий розум маю.

М’яв! Усім допомагаю.

Мудра Абетко, скажи,

Як тобі допомогти?

 

Абетка ОП:

 Я всі букви розгубила,

Допоможи, кицю мила.

Із задоволенням, Абетко.

Букви ми зберемо хутко.

Ану, Мишко підсоби,

Букви визбирати допоможи.

(Котик з Мишкою беруть корзинку і виходять. Під музику ___________________________________________________заводять за руки букви)

Учитель:

Гей ви, букви, жвавим кроком!

Вчили вас багато уроків –

Через те вас добре знають,

З вами вже слова читають!

1буква Іванова І. Нас 33, нас 33,

У нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові

Від А до Я, від А до Я.

2буква Дорошенко К.. Всі букви добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині.

Читає й пише нас

Чудово перший клас.

3буква Тимченко А.. Ми красиві і стрункі,

Прикрашаєм сторінки.

4буква Воронков І.. Нас 33, нас 33,

Весела в нас сім’я.

Хай музика лунає,

Про букви пісеньку співаєм

(Букви співають «Алфавіт»)

 

Абетка ОП:

- Ну нарешті всі ми в зборі:

Час настав для казки знову…

 

(Баба Яга гукає: «Еге-ге-ей»)

 

Учитель:

-Ой лишенько, знову якесь лихо!

 

(Всі ховаються. Звучить «Пісня Баби Яги», вона танцює)

 

Баба Яга ТВ:

-Я летіла на метлі,

Щоб на святі будь мені!

Свою ступу розтрощила,

Сильно ноги намочила.

(показує на ноги)

Ох, як я поспішала!

Спати довго не лягала.

Довго-довго готувалась,

Поки-то сюди дісталась.

(Принюхується і каже: «Фу-фу-фу! Щось я школярський дух чую! Ага-га-а!» Повертається, розгляда, підбіга до Абетки, накидає на неї мотузку і тягне)

Баба Яга ТВ:

-Ну нарешті ти попалась!

Ох і люблю таких гарненьких,

Смачних, розумних, чепурненьких.

Ох тепер вже не стерплю,

Швидко її проковтну.

Буратіно Котинкевич О.:

- Бабусю, почекай!

Ти Абетку не ковтай.

Краще з нами ти пограйся.

Мальвіна Дорошенко К.:

- А ми тебе не забудем

І на святі добрі будем.

Правда ж, діти?

Діти:

-Так!!!

 

Баба Яга ТВ:

- Добре. Якщо ви такі добрі,

Розумні, то буде вам завдання.

Допоможете мені римувати і складати вірші.

Я буду говорити, а ви додавати «І я»

– Я сьогодні рано встала! «І я»

– Чисто все поприбирала. «І я»

– Каву чорну заварила. «І я»

– Кицьку нею отруїла. «Не я»

– Ох, які ви неуважні!

– З усіма тепер вітаюсь! «І я»

– Щиро всім я усміхаюсь. «І я»

– Всім я друзям помагаю. «І я»

– Цвяхи в крісло забиваю. «Не я»

  • Бачу та чую, що ви, дітки, розумні!
  • А зараз перевірю ваших батьків. До речі, де вони тут в залі? Підніміть свою праву руку доверху, а тепер -  ліву, помахайте мені ними. Молодці!
  • Проведу я з вами складнючий конкурс! Якщо впораєтесь із завданням – так і бути – відпущу я Абеточку, а якщо ні, то проковтну її!

1) Яка шоста буква алфавіту ? ( Д )

2) Скільки букв в українському алфавіті ? ( 33 )

3) Скільки голосних звуків в українській мові ? ( 6 ). А букв, якими позначаються голосні звуки ? ( 10 ) .

4) Як називається крупа із проса ? ( Пшоно ) .

5) Який сьогодні день тижня ? (Третій)

6 ) Який місяць року має найменше днів ? ( Лютий ) .

АБО:

- У кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, у якій казці вона зустрічається.

Бинт – («Айболить»)

Яйце – («Курочка Ряба»)

Горошина – («Принцеса на горошині»)

Ключ – («Пригоди Буратіно»)

Пір’я – («Кривенька качечка»)

Рукавиця – («Рукавичка»)

Черевичок – («Попелюшка»)

Цибулина – («Пригоди Цибуліно»)

Колосок – («Колосок»).

 

  • Непогано, але я не відпущу Абеточку. Пограйте зі мною в  гру «Живі літери».  Для гри потрібні 3 мами та 3 тата. Я буду називати літери, а ви спробуєте їх оживити.
  • Молодці, мами!  Молодці, тата! Оплески нашим розумним батькам!!!

 

Баба Яга ТВ:

-Ну добре, я Абеточку прощу,

Із тенетів відпущу.

Але вам скажу відразу:

– Забувайте ви образу.

І на свято це своє

Запросіть ви і мене.

Учень:

- Бабусю Ягусю, будь з нами на святі!

(Баба Яга сідає на стілець)

( Пісня «Зникло десь веселе сонце…»)

(На сцену виходять Котик і Мишка)

Котик Показєєв О.: А ми продовжимо нашу казку

Мишка Ракхеджа А.: Всі всідайтеся, будь ласка.

Котик Показєєв О.: Вушка свої нагостріть,

Мишка Ракхеджа А.:І на питання відповідь держіть.

(Входить Абетка)

Абетка ОП:

-Загадки я буду вам загадувати,

А ви їх будете відгадувати.

Не спішіть, і не кричіть,

Гарну відповідь держіть.

1. Ось до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок.

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на … (урок)

2. Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від «А» до «Я»

Промовля свою ім’я.

Лиш одна із них німа

Здогадався, певно, всяк!

Звуть цю букву…. (м’який знак)

3. Виводить букви і слова

Ота цікава штучка.

В руці виблискує здаля

Нова, гарненька…. (ручка)

4. А скажіть-но мені, діти,

Скільки букв у алфавіті? (33)

 

(Базиліо співає. Входить Аліса, кіт замовкає )

 

Базиліо Гадай К.:  Подайте бідному, сліпому,

                 Глухому і німому (Ой!)

                 Коту Базиліо.

Лиска Аліса Тишлек М.:  Привіт, Базиліо! Привіт!

              Який нечемний, впертий кіт.

        Тебе одразу упізнала…

(Кіт не реагує. Лисичка дістає шматочок сала на ниточці.)

Лиска Аліса Тишлек М:

  • А в мене є шматочок сала!

Кіт Гадай К. (радіє, хапає шматочок):

-  Мур-няв!

Аліса Тишлек М.:  Нарешті ти мене впізнав.

Базиліо Гадай К.:  Привіт, Алісо, що хотіла?

                 Чи так тиняєшся без діла?

Аліса Тишлек М.:   Та вже не буду я брехати,

               З тобою хочу працювати.

                          Базиліо, ти подивись, яка купа дітей тут!

Базиліо Гадай К.:  А що ви тут робите?

Діти:  У нас Свято Знань

Аліса Тишлек М.:  Ой-ой-ой! Та навіщо вам та школа?

Базиліо Гадай К.:  Лиса Алісо, підкажи,

                 Дітей дурить допоможи!

Аліса Тишлек М.:      Хочуть вони всі учитись,

                 А треба – старанно лінитись.

Базиліо Гадай К.:   Коли не будуть уроків вчити,

                  Нам легко буде їх дурити.

                  Ну що, второпала, кума?

Аліса Тишлек М.:       Розумник! В мене слів нема.

Мальвіна Дорошенко К.:

  • Наші діти вже майже рік ходять у Ліко-школу, вміють не тільки читати,  писати, рахувати, а й частівки ще співати.

 

ЧАСТІВКИ

Сологуб М.

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

На прощання перший клас.

***

Сологуб М.

Як були ми ще малими,

Всі казали :малюки!

А тепер не малюки ми -

Ми вже справжні козаки!

***

Тусменко А.

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор – ми самі.

***

Сологуб М.

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

***

Тусменко А.

Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

(співає дівчинка, показуючи зошит хлопчику, який продовжує частівку)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу.

Баба Яга ТВ.     Книгу я знаю чарівну,

                       В господарстві так потрібну.

                       По ній буду чаклувати,

                       Доню магії навчати.

( Шукає свою доньку Ягуську)

Баба Яга ТВ. Де ж поділася Ягуська-

                      Моє капосне дівчисько?

                      Зараз мамця почаклує,

                      Вітерцем тебе придує.

(Баба Яга чаклує, дмухає – з`являється Ягуська).

Ягуська Мізерницька З.. Що це, матінко моя,

                     Невже чорна магія?

                    Якісь знаки та карлючки,

                    Мабуть, це Кощія штучки? А це що?

Баба Яга ТВ. Це літера «О».

Ягуська Мізерницька З.. О? Отрута? Не бери! Мерщій викинь! Поклади!

Баба Яга ТВ. Не турбуйся ти, Ягусько,

Заспокойся, угамуйся,

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає.

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати

Шістсот років лише знаєш,

Що гуляєш та гасаєш.

Ягуська Мізерницька З.. Я – читати? Ти жартуєш?

Баба Яга ТВ.  Ти мене погано чуєш?

                       Я тебе наздожену і за книгу усаджу!

                       Букви вчи, не йди нікуди.

                       А то гірше тобі буде.

                       Ось тобі секундомір,

                       Потім себе перевір.

                       А прийде Кощій, наш тато,

                       Будеш йому звітувати.

                       Я ж лечу в ліс на нараду

                       І даю тобі пораду:

                       Швидше справою займися,

                       Часу не марнуй, учися!

(Баба Яга залишає залу, Ягуська бере абетку, сідає за стіл, підпирає голову руками, чує голос Абетки).

Абетка ОП.  Я- Абетка чарівна,

                         Швидше ти мене відкрий.

                         Сама тобі допоможу:

                         Вмить читати навчу!

                         Ти мене не ображай,

                         А люби і поважай.

                         Коли дуже побажаєш,

                         Все на світі ти впізнаєш!

Ягуська Мізерницька З.. Хочу, хочу, ну давай,

                    Мене вчити починай!

(Під музику до зали забігає Незнайко. Ягуська та Незнайко починають сваритися).

Ягуська Мізерницька З.. Це моя Абетка, моя мама її перша знайшла!

Незнайко Ваховський Є. А ось і ні! Це моя Абетка, бо я перший про неї дізнався!

Дитина Сологуб М. Не сваріться, не дражніться,

                   Витріть сльози, помиріться,

                   Бо сьогодні свято гарне,

                   І сумуєте ви марно!

 

Ягуська Мізерницька З.. Ми таємницю збагнули одразу:

                    Літери – ключики наші до знань,

                    Що відмикають і речення, й фрази,

                    Нам лише треба докласти старань.

Абетка ОП:

-Ось така моя родина,

     Подружись з нею, дитино!

     Кожна літера моя

     Побажання висловля.

(Діти беруть повітряні кульки, на яких написані букви, промовляють побажання та відпускають кульку під музику)

 

А - активності творчої.

Б - безхмарності небесної.

В - віри розсудливої.

Г - глузду неміряного.

Д - достатку життєвого.

Є - єдності сімейної.

Ж - життя безкінечного.

З - здоров я безмежного.

І - імені чистого.

К - кохання взаємного..

Л - людяності щирої.

М - мрії здійсненої.

Н - наснаги професійної.

О - обрію барвистого.

П - посмішки чуйної.

Р - радості світлої.

С - спокою душевного.

Т - теплоти родинної.

У - успіху великого.

Х - хліба цілющого.

Ц - царини домашньої.

Ч - чарівності приємної.

Ш - широти духовної.

Щ - щастя невичерпного.

Ю - юності радісної.

Я - ясності майбутньої.

Канакі О.

Абетка закривається,

Пора з нею розпрощатися...

Вона подругою була  для нас.

Прощаючись з нею,

Сумує наш клас.

Але довго нам сумувати не можна

Інші книги чекають, друзі, на нас!

Абетка ОП:

-Хай світом править доброта, хай творить тисячі чудес.  Вона на цій землі свята, вона сягає до небес.

(Пісня «Шляхом доброти»)

 

 

1 уч Гадай К..    Цілий рік ми працювали,

            Розумнішими ми стали.

            Ми старались, ми трудились,

            Багатьох ми справ навчились.

 

2 уч Воронков І..    Ми навчилися читати,

            І писати, й рахувати,

            Додавати й віднімати,

            Малювати і співати.

 

3 уч Сологуб М..    А ще креслити, ліпити,

             Різні іграшки робити.

             Мову свою українську любити,

             Гарно писати, з книжками дружити.

 

Куніцина М.:

А ще ми любили, коли в школі свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

Готувались діти весело й завзято,

А в душі звучала музика жива.

 

 

4 уч Показєєв О..     Так багато ми навчились

             І всім класом подружились.

 

5-й Канакі О.:

Ми сучасні діти,

Все повинні вміти:

Грамотно писати,

Множити, ділити.

Ще повинні вміти

Рідний край любити,

Ліко-школу і родину,

Нашу рідну Батьківщину.

6 уч Маринченко Л..   Ми – діти українські –

              Хлопчики і дівчатка.

              Хоч слабкі у нас ще ручки,

              Та душа завзята

 

7уч Давиденко Д..  Бо козацького ми роду –

              Славних предків діти.

              І у школі всі вчимося

              Рідний край любити.

 

Номер з БАНДУРОЮ Котинкевич О.

 

( Пісня про Україну «Гей, гей»)

7.  Тишлек М. Учнями класу перечитано,

Недочитано, зачитано до дірок

Сто художніх книжок!

 

8. Показєєв О. Списано, недописано, переписано

В зошитах двісті сторінок.

 

9. Сологуб М. Загублено 5 поганих звичок,

17 авторучок, 20 олівців,

З  десяток гумок, 30 ґудзиків.

 

10. Воронков І. Над важкими задачами поламано

5 голів, зламано 4 стільці

Та 6 замків у портфелях і ранцях.

 

11.  Ваховський Є. Клас живе цікаво і не збирається

Зупинятися на досягнутому!

 

Куніцина М.:

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуймо свою.

 

12 учень Маринченко Л.:

Всі літери прочитані.

Усіх їх – 33.

Тепер всіх нас учитимуть

Підручники нові.

 

 

 

(Входять підручники під музику)


Рідна мова  Бойко Кіра

Я не з лісу, і не з поля. 
Нелегка у мене доля. 
Через радість та біду 
Я з віків до вас іду. 
Я дитину колисала, 
Батьківщину захищала, 
І від роду і до роду 
Зберігала свою вроду. 
Всі народи мову мають, 
Всі пісень своїх співають, 
Бо хто має мову рідну, 
Той багатий, а не бідний. 

( Пісня «Українська мова»)

 

 

 

 

 

 

 



Математика Іванова Інеса:

Я рада, що мене ви запросили

У цей святковий, урочистий день.

Я знаю, що мене ви полюбили,

Тож разом поспіваємо пісень!

 1, 2, 3, 4, 5 – 
Вміють діти рахувать, 
Але хто мене не знає, 
Хай даремно не гуляє. 

 

(Пісня про математику)


 

Людина і світ Ракхеджа А.

А де лягає сонце спати, 
І звідки вітер, звідки тінь, 
І сніг чому такий лапатий, 
І заєць чом такий вухатий, 
Чого бджолі дрімати лінь, 
Чи справді гірша стала глина, 
Від чого запашна малина, 
Куди повзе рогатий жук – 
Про все вам, діти, розкажу. 

 

(Пісня «Центаврик»)

Читанка Вітюк М.

Я — Читанка, щоб всі читали

Й казок, легенд багато знали.

Тут вірші є, оповідання

І різні для дітей завдання.

Про дивний світ і про культуру

Вмістила я літературу.

Щоб виучилися й читали,

Цікавого багато знали.

Тут є прислів’я і лічилки,

Ще скоромовки та мирилки.

Щоб всі ви мудрими були

Та в світ розумними ішли.

Що швидше навчитесь читати,

То більше зможете пізнати.

 

( Пісня «Снігова Королева»)

 

English Тусменко А.

I am your English

Learn and love me

I will help you in your life

You will travel, you will use me

All the time


(Пісня англійською мовою)

 

Сологуб М.

Фізкультуру дуже любим,

І займаємось завжди.

Швидко бігаєм, стрибаєм

Ми спортсмени хоч куди.

(Гімнастичний етюд – Вітюк М.)

 

Музика Зозуля У.  

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі мусять вивчити усі.

  Ну а потім заспіваєм ще неспівані пісні.

  Щоби світом цим радіти і любити світлі дні.

  Ви повинні розуміти, як складаються пісні.

   

Учитель:

Хай же мир і дружба

Поєднають всіх.

І дзвенить дитячий

Безтурботний сміх.

 

(Фінальна пісня  «А я бажаю вам добра»)

Ведуча: Дитинство веселковими мостами, 
Як в казці, швидко – швидко пролетить, 
А потім юність росами – стежками … 
Всі роки в школі – найсвітліша мить! 

Тому у дружбі, радості зростайте, 
Хай сонце щастя світить вам щораз. 
Чудове свято це запам’ятайте. 
Нехай щастить вам в добрий час.
 

 

 

 

 

 

 

ЗАПРОШЕННЯ

Дорогі бабусі й дідусі,

Найрідніші мами й татусі,

Запрошуємо вас у четвер на свято.

Приходьте, приносьте усмішок багато.

Приходьте, щоб порадіти за нас,

Бо ми вже майже закінчили перший клас!

Першокласники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
28 червня 2018
Переглядів
665
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку