Сценарій свята до Дня української писемності і мови для учнів початкової школи "Соловїна, барвінкова, дзвени струмочком, рідна мово!"

Свято рідної мови в 3 класі:

Солов’їна, барвінкова, дзвени струмочком, рідна мово!

Ведучий: Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч.Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна українська мова.
 

Ведуча: - Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки, з подвір'я бабусі чи дідуся, до яких ми їздимо у гості.  У нас сьогодні тепло і затишно, тож давайте поговоримо про Україну, про її рідну мову.

1.Люблю тебе я, мила Україно! 
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла. 
Я буду вчитись в школі на «відмінно», 
Щоб мною ти пишатися змогла.

2.Люблю твої ліси, струмки, джерельця,
І все - усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
 Пісня С. Весна «Діти України»

Ведуча: - Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо.

Ведучий: Але без нього ми не можемо жити. Що це?

Всі: - Мова!

 

 3.Як нема без зірок небозводу, 
Як блакиті без сонця нема, 
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.

 

4.Рідна мова – то розпис перлинний,

Серед темряви промінь ясний,

Рідна мова – щебет пташиний,

В люту стужу, то подих весни.

 

5.Мово рідна! Колискова.

Материнська ніжна мова!

Мова сили й простоти,

Гей, яка ж прекрасна ти!

 

6.Ти велична і проста,

Ти стара і вічно молода,

Ти могутня – рідна мово!

Мова – пісня колискова,

Мова – матері уста.

Пісня М. Ровенка «Наша мова»
Ведуча: - Давайте пригадаємо перші уроки рідної мови від матусі. Звичайно -це колискові пісні.

7.У цей світ ми увійшли ще малюками
У світ багатий, загадковий і казковий 
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови.

8.Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!
Усі, в дорогу поспішаймо!
Наш корабель прямує величавий
В країну «Рідна Мова» вирушаймо.


 (Звучить колискова  «Котику сіренький»)

Ведуча: - Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови.

 Ведучий: Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного. З пелюшок ми знайомилися  з українськими казками. Пригадаємо одну з них.

Діти інсценують казку «Ріпка»

Ведуча: - Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

9.Мова кожного народу
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші - тьохкіт солов'я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен - клени у діброві
По - кленовому шумлять. 

10.Солов'їну, барвінкову.
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина - так, як мати.
Мова кожного із нас.

Танок «Мова єднання»

Ведуча: Україна - золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена.

 Ведучий: Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися і живуть.

11.Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.

12.Україна - це безкраї лани пшениці,
Квітучі поля льону, вишневі сади.
Це гори Карпати і шахти Донбасу,
Це широкий Дніпро - Славутич,
Який несе свої води в Чорне море.

Пісня К. Бужинської  «Народились ми в Україні»

Ведуча: - Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. А чи знаєте ви звідки пісня взялась в Україні?
(Читає легенду про пісню)

Легенда про пісню.
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
—Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
—Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
—Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.

(Інсценізація пісні «А мій милий вареничків хоче…».)

13.Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї
Народу твого мовою.

14.Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п'янко житом і росою.
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою росою.

15.О, не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка,
Ти є душа співучого народу
Що був і є і буде у віках.

Ведуча: Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу).

 Ведучий: Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

16.Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба там, є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

 

 

17.Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
 

Ведуча: — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.

Загадки:
Маленька, менша від мачини, 
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба, 
Й людини мову я спиню 
Що це таке?
(КРАПКА)

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка. 
Робить паузу, всім знайома. 
Як вона зоветься?
(КОМА)

Він після речення, цитати 
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати 
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)

Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис. 
Спонука до поклику, 
Хто ж бо він?
(ЗНАК ОКЛИКУ)

 

 

Ведуча: Яка ж багата рідна мова!

Який чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій.

Ведучий: Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже.
Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути,
І приказок, і порівнянь
А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань.
Прислів’я про мову:
A) Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові. 
Б) Без мови немає народу.
B) Пуста мова не варта доброго слова.
Г) Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Ведучий: Украінський народ дуже любив дотепні жарти і висміював людей, які зневажливо ставились до рідної мови.

Кому потрібна українська мова?

Автор. Дід приіхав із села

             Ходить по столиці

             Має гроші – не мина

              Жодної крамниці .

              Попросив він:

Дід.     Покажіть кухлик той, що з краю.

Продавець. Шо? Чево?

                     Я не понімаю!

Дід.              Кухлик, люба, покажіть,

                     Той, що збоку смужка.

  Продавець. Да какой же кухлік здесь,

                       Єслі ето кружка!

Дід.           В Україні живете

                    Й не знаєте мови…

Продавець. У мєня єсть свой язик.

                        Да к чему мнє мова?

Дід.                 Цим пишатися не слід,

                         Бо якраз така біда

                          У моєї корови:

                           Має бідна язика

                           А не знає мови! 

Ведуча: - Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.
Ведучий:  - Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. Покажіть же хлопці та дівчата славетний украінський  таночок!

Танок «Одягну в неділю рано …»

.Ведучий: В 1934 році у Парижі на конкурсі мов, українська мова посіла ІІІ призове місце після французької та італійської.

Ведуча: І справді, наша мова, наче діамант, міниться різноманітними відтінками кольорів.

18.Рідна мова моя поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я,

Як народу душа: щира, добра, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

19.Обіцяєм: Рідну Мову –
І співучу, й барвінкову
Будем завжди шанувати
Щоб почули - пам'ятати.
Ти - як зірка світанкова
Українська наша мово.

Ведучий.- Сьогодні нам слід згадати тих славних синів та дочок України, які боронили, возвеличали і  берегли  нашу рідну мову.

Ведуча.- Присвятили себе служінню українській мові чимало діячів літератури чи культури. Серед них Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко,  Соломія Крушельницька, Михайло Грушевський, Олександр Олесь,  Василь Симоненко, Ліна Костенко та багато-багато інших геніальних авторів творів української мови. Прислухаймось до слів українських поетів. Ми ще раз переконаємось, яка прекрасна, милозвучна, проста, задушевна, сумна і велична наша українська мова.

 Вірш Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати»

 Вірш Лесі Українки «Тішся дитино, поки ще маленька».

Ведучий.- “Слово - моя ти єдиная зброя”, – писала Леся Українка. Більше 10 мов знала вона, але не було для неї кращої за рідну – українську.

Ведуча. Бо мова, то душа народу, хіба відчуєш так чужу думку, як свою? Хіба можна німецькою чи англійською описати красу української землі, її душу, силу,своєрідність. Чи є ще кращий переклад слів: «матінка», «матуся», «ненька», «ненечка», «земелька», «землиця», «ластів’ятко»? Ні!  Ці слова – сама Україна. Її душа, сила, характер, голос, суть.

20. Тож вивчаймо мову українську

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Величну, гарну і чудову…

Як солов’їну пісню,

Як гілку калинову,

Наказ батьківський,

Материнське слово.

 

21.Народів на землі є так багато

І мова в кожного своя.

Для мене українська – в будні й свята,

Горджуся тим, що українець я.

Пісня про мову

Ведуча:  Ось і підійшло до кінця наше свято. Дуже хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

Ведучий: Щоб ви завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна украінська мова.