СЦЕНАРІЙ СВЯТА до Дня української писемності й мови: «МОВА МОЯ СОЛОВ’ЇНА» (для учнів початкової школи»

Криворізька загальноосвітня школа № 19

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

до Дня української писемності й мови на тему:

«МОВА МОЯ СОЛОВ’ЇНА»

(для учнів початкової школи»

м. Кривий Ріг

2019

Вступне слово вчителя

Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Із святом вас,  шанувальники рідного слова!

Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура».

Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

Бажаєм мові процвітати,

Народу -  щоб її не забував.

Усіх вітаємо зі святом.

Щиросердно зичимо добра.

І хай у світі різних мов багато,

Та солов’їна  мова в нас одна!

(Звучить пісня «Українська мова». На сцену виходять хлопчик і дівчинка в національних костюмах)

Хлопчик

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

Дівчинка

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Хлопчик

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

Дівчинка

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

Ведучий 1

Сьогоднішній захід ми проведемо у формі усного журналу. Ви дізнаєтесь про  творців української словесності, походження алфавіту та про інші цікаві факт

Сторінка 1. «Батько вітчизняної історії й словесності»

Цього  дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-літописця. У 17 років прийшов  він у Києво-Печерську лавру послушником.  Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив  найвидатніших старців.  Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора - літописця є «Повість временних літ» - літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця ХІ століття до 1113 року.

Ведучий 2

Не цурайтесь мови, люди, рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде, хай дійде до серця.

Хай вона в казках лунає і щодня, і в свято,

Соловейком хай співає в українських хатах.

Подивіться  інсценізацію  казки «Ріпка» на сучасний лад у виконанні учнів початкових класі.

Сторінка 2. «Великі просвітителі»

Прямим попередником слов’янської  мови  є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян  - братами Кирилом і Мефодієм.

Кирило  і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Солоніки ). Кирило, здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі.

Мефодій  був управителем однієї слов’янської  провінції у Візантії, а згодом став помічником Кирила в місіонерській, літературній і освітній діяльності. У 862 році візантійський імператор Михайло і патріарх Фотій послали Кирила  і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя  повинні були вести церковну службу слов’янською  мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.

Кирило перед від’їздом  до Моравії розробив слов’янську  азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа  слов’янську абетку і 3 - 4 богослужебні книги, перекладені слов’янською мовою. Тому  Кирила називають творцем слов’янського письма, а азбуку – кирилицею.

Учениця читає вірш «Яка ж багата рідна мова»

Яка ж багата рідна мова,

Увесь чарівний світ у ній.

Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

Тож мову вчи. І прислухайся

До того, як вона звучить,

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить. 

Ведучий 1

Сторінка 3. «Кирилиця і глаголиця»

Рукописи X та XI ст. написані двома різними абетками. Одні написані кирилицею, інші - глаголицею. Але яка з них давніша? Цілий ряд фактів свідчить про те, що більш давньою абеткою слід вважати глаголицю. Найдавніші пам’ятки написані саме  глаголицею, близькою по фонетичному складу до мови південних слов’ян.

Ведучий 2

Ці дві азбуки існували паралельно. Найдавніші книги, написані глаголицею, дійшли до нас з XI ст. А найстаріша книга на Русі, написана кирилицею, — Остромирове Євангеліє. Отже,кирилиця  з часом витіснила глаголицю в усіх слов’янських країнах. 

В кирилиці літери мають більш просту та зрозумілу для нас форму. Саме кирилиця є основою нашого українського алфавіту.

Послухайте  гумореску  П. Глазового  «Пилип у Римі»

Не доводилось  Пилипу  бувать далі  Криму,

А недавно взяв путівку  і махнув до Риму.

Оглядаючи музеї й різні Колізеї,

Він загавився й від групи відбився своєї.

«Зайду, - дума, - в ресторанчик». Ледве сів за столик,

А вже кельнер біля нього кружиться, соколик.

Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха,

I сказав він: «Пардон, гарсон! Фужер коньякесо.

Порціоні  біфштексіно, гарнір - картоплесо».

Шугнув кельнер блискавично у сусідні двері,

Зрадів Пилип, як дитина: - Штука непогана!

Не така вже вона й хитра — мова італьяна .

I вже тобі несуть випить, і їсти, що хочеш. –

Кельнер хитро посміхнувся, крутнув головою

I звернувся до Пилипа мовою такою:

• Ві  тут єлі б дулю  з маком, а не картоплеси,
• Єслі б не бил мой бабушка родом із Одеси.

Сторінка 4.«Цікаві факти»

1. Сучасна українська мова має  256 тисяч слів. Вона багата на синоніми: наприклад, слово горизонт має 12 синонімів.

2. Найдовше слово в українській мові має 31 літеру містить слово «рентгеноелектрокардіографічний». 

3. Найрідше вживана літера  в нашій мові – буква ф. Найбільша кількість слів починається буквою п.

4. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов,іменник має 7 відмінків, останній з них – кличний.

5. Найдавніша згадка про те, що писемність існувала на території сучасної України ще до запровадження християнства, належить до 858 р. Найдавніша пам’ятка писемності Київської Русі — «Ізборник Святослава», укладений 1073 та 1076 рр. для київського князя Святослава Ярославича.

Ведучий 1

Послухайте  інсценізацію вірша «Як би тобі, доню…»

Мати: Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Донька:  Забувають діти мову матерів.

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Стогне від розпуки зранена земля,

І сивіти стала матінка моя.

Мати: Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Не посмій зламати гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути –м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови!

Ведучий 1

Сторінка 5. «Меценат»

Життя Петра Яцика - це справді яскравий взірець служіння рідному народові, Україні. Народився на Львівщині, та  доля склалася так, що мусив емігрувати за кордон, де прожив  понад пів століття. Але Яцик ніколи не забував про те, що він українець. Повсюдно прагнув допомогти своєму народові.

Ставши видатним бізнесменом, він водночас став і великим меценатом. Петро Яцик допомагав багатьом людям. Він давав кошти на будівництво українських шкіл та церков у Бразилії. За його фінансової підтримки з'явилося на світ чимало важливих книжок з історії та культури України. Він- головний меценат відомої Енциклопедії українознавства. Він  пожертвував мільйон доларів на відкриття спеціального українського відділу в інституті Гаррімана при Колумбійському університеті.

Ведучий 2

 А найголовніше дітище його життя - Освітня фундація Петра Яцика – щороку проводить Міжнародний конкурс знавців української мови,який стартує саме сьогодні – 9 листопада.

Усі ж благодійні пожертви мецената на українські справи вимірюються десятками мільйонів. Він був скромним в особистих життєвих потребах, невибагливим у побуті. І цим мало нагадував респектабельного мільйонера. Не раз з іронією говорив про тих, хто для задоволення своїх прямих потреб  купував острови чи літаки. Він був твердо переконаний: найбільше багатство людини - те, що вона віддала іншим.

(відеокліп про Україну)

Ведучий 1

Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі.

Ведучий 2

Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина,  і нікому ніколи не вдасться поставити її на коліна.

 Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

(Учениця читає вірш)

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.