Сценарій свята до Дня Захисника для учнів 4 класу "Герої всі, хто Україну захищає"

 

Колективний  дослідницький  проект

 

        « Захисники нашої  держави. Хто вони?»

                   (для учнів 4 класу)

Мета: стимулювати інтерес  до минулого і сьогодення своєї країни,  до збільшення  кругозору, заохочувати  прагнення до творчості, вчити втілювати задум  в малюнку, символі і т. д.; згуртувати  дітей, прищеплювати бажання  співпрацювати, засвоювати вміння дискутувати, самостійно  досліджувати  матеріал, висловлювати  свою  думку; розвивати  різнобічні  творчі  вміння, пізнавальну  активність, збагачувати  мовлення.

Виховувати:  виховувати  повагу до героїв-захисників, традицій  свого  народу,  гордість за  державу; культуру  поведінки в колективі, толерантне ставлення до інших, доброзичливість.

Тип  проекту:  дослідницький, пошуковий, творчий,  багатопредметний, колективний,  середньо тривалий.

Тривалість: 3 тижні .

І Етап. Підготовчий

класоводу

Розподілити  роботу  між  групами учнів ( за бажанням ),  узгодити  тематику досліджень,  обсяг  завдань,  тип  презентації  результатів. 

Об’єднати  дітей  у  групи  за  інтересами: за  темами,  за участю  в конкурсах, сценках, підготовці  виставки.

ІІ Етап планування  роботи

класовод  втілити  свій  план роботи, обирати тип  реалізації  освітнього  продукту та форму реалізації  ( концерт,  конкурс, групова робота, стінгазета, виставка та ін.)  

ІІІ Етап  Дослідницька  та  творча  діяльність  учнів

(із безпосередньою координацією  класовода) за темами і завданнями:

• 1група: вивчає традиції й  побут  козаків;
• 2 група: створення УПА (спільно  з 8класом );
• 3група (з батьками): яка роль української  армії  сьогодні;
• всі учні: зброя, якою користувались  воїни в різні  часи;
• вчитель музики (з учасниками ансамблю): вибір  музичного супроводу

VІ Етап  реалізація проекту та вибір форм  презентації ( святковий концерт, розгортка, альбом , мультимедійна презентація) -  колективно обирають учасники  проекту .

 

Герої всі, хто Україну  захищає…

 

 (мистецький альманах)

Мета: розширити уявлення про воїнів-захисників Батьківщини, їх роль для України в  давні часи й тепер, прищеплювати бахання мати їх за взірець, прагнути наслідувати їх кращі риси.  Виховувати патріотизм, формувати розуміння життя як найвищої  цінності, сприяти засвоєнню  народних  традицій

 Клас святково  прикрашений, на дошці – ілюстрації  та символи до кожної  сторінки  альманаха, вислови про козаків, захисників країни.

Учасники  проеку: учні 4класу, батьки, учні 8класу.

Сторінка 1:

«Скажи захиснику «спасибі!»

Ведуча 1:

Україно, молюся за тебе,
Як за матір  для всіх нас св”яту,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту

Україно, молюся за  мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добріша стаю.

 

Україно, молюся за пам`ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Промінь правди, щоб край заяснів.

 

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
Так, як душі є наші безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Ведуча 2:  

День захисника Вітчизни -

Мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим,

Хто літ  тому назад багато

Державу нашу захищав

І тим, хто нині з автоматом

На варті спокою стоїть –

 

Наш мирний сон і береже,  і захищає,

Хто наш кордон вночі оберігає,

Всю нашу велику родину –

Рідну землю свою - Україну.

 

учитель: Сьогоднішнє свято - це данина любові та поваги до захисника Батьківщини – всіх, - з найдавніших часів й до сьогодення: козаків, захисників Української держави, ветеранів Другої світової війни та учасників бойових дій в гарячих точках нашої планети.  Це свято для всіх людей військової справи, доблесті і честі.

 Всі, хто  носить почесне звання захисника Вітчизни,   всі вони є  справжніми   , як би їх не називали: козаки-запорожці,  січові стрільці,   ті, хто  вели смертельний двобій із фашизмом, брали участь у воєнних конфліктах, миротворчій діяльності  і ті, хто  сьогодні несе нелегку військову службу на  Сході України..

 

   І хочемо, щоб вона мужніла і цвіла,

Навіки слава, слава Україні,

Її народу слава і хвала!

 

 

 

Сторінка2  :

Слава козацька  не вмре, не загине»

 

Ведуча 1:     За порогами Дніпра

                      На варті рідної держави

                      Проти  татар і різних зайд

                      Вони сміливо разом встали.

 

Оскільки сьогоднішній день також присвячений козацтву, ми пропонуємо відчути себе козаками і зануритися в минуле.

  Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б поєднати розповідь про славну Січ Запорозьку з тими піснями і думами, що їх складав народ про своїх героїв, своїх богатирів.

Пісня «Будемо козаками»   (слова і музика А.Загрудного)

Вчитель.  Хто ж такі козаки? Що ви про них знаєте?

Відповіді учнів:

1. Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так.
2.  Щоб стати справжнім козаком, потрібно було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками.
3. Тому новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики». Молодик 7 років учився володіти шаблею, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, виконувати бойовий гопак, розвивати силу й спритність.
4. Гопак колись був не танцем, а бойовим мистецтвом, що полягало  в умінні вести бій найперше ногами з багатьма суперниками. Керували навчанням досвідчені воїни  при яких юнаки служили джурами.
5. Наприкінці навчання кожен мусив узяти участь у морському поході на Туреччину, виконуючи обов'язки зброєносця. І лише тоді кандидат у козаки допускався до іспиту на звання запорожця.
6.  Такий іспит мав напівжартівливий характер. Спочатку юнак мав з'їсти миску дуже наперченого борщу. Опісля пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у воду.
7.  Наступне випробування — подолати всі пороги, пливучи човном по Дніпру  На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня  без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно повернутися.
8. Перевіряли новачка й на кмітливість, товариськість, уміння не розгублюватись у складних ситуаціях. 
    

Вчитель: Загалом же навчання в козацьких школах тривало досить довго, і навчання було всебічним: козак повинен був не тільки бути неперевершеним воїном, але так само знати грамоту, основи ас, медицини.

Усім відомо, що кожен козак мав вірного друга — коня, тому кожен доглядав свого вірного товариша і при потребі лікував його. Кепський козак, який не вмів грати бодай би на одному народному інструменті, чи не вмів би співати й танцювати. А більших дотепників, ніж козаки, на той час важко було зустріти.

Пісня «Їхав  козак  за Дунай»

 

Вчитель. Тож  козаком бути — це почесно, але стати ним — надзвичайно складно. 

                  Що говорить нам "козак"?

                   Це крилате, горде слово?

                   Чи завжди буває так,

                   Що світлішає від нього?

 

Учень.      Козаки - це вільні люди!

                  Козаки - безстрашні люди!

                  Козаки - борці за волю!

                  За народну кращу долю!

 

Пісня «Козацькому роду нема переводу» (слова М.Воньо і П.Карася, музика М.Балеми)

 

Кошовий.  А що, козаки! Дайте слово сказать!

                  Чи не час до коша козачат прийнять!

 

Учні.   Саме час! Саме час! В самий раз!

Кошовий. Одержавши на раді згоду,

                  Дітей козацького народу

                  У наше коло викликаю,

                  Їх перевірити жадаю!

 

Тепер більш серйозний конкурс: «Історичний»

-Як звався козацький човен? (Чайка)

-Що було символом влади козаків? (Булава)

-А як називаються козацькі штани? (Шаровари)

-Як звалася зброя козаків? (шабля, мушкети, пістолі)

-Де була розміщена Запорізька Січ? (за Дніпровими порогами)

-Від кого захищали свій край козаки? (Від турків, татар, шляхти)

-Хто очолював козацьке військо? (Гетьман, кошовий)

-Яким був прапор козаків?

 

1. Честь і добре ім’я козака дорожчі за життя.

 

2. По тобі судять про все козацтво і народ твій.

 

3. Козаки всі рівні у правах.

 

4. Будь працьовитий, не ледарюй.

 

5. Служи вірно своєму народу, а не керманичам.

 

6. Дотримуй слова. Слово козака багато важить.

 

7. Поважай старших, шануй старість.

 

8. Тримайся віри предків. Живи за звичаями свого народу

 

Вчитель.  Де б ти не був, ти маєш любити свою країну. З честю нести ім’я українця

Учні розповідають вірші про Україну:

Слава Україні!

І героям слава!

Хай живе вкраїнська

Вільная держава!

Воля в нас від бога,

Воля від природи.

Хай живуть сусіди

 Вільнії народи!

 

Нам брехні не треба,

І не треба крові.

Подать руку правді

Ми завжди готові.

 

Жовто-синій прапор -

Символ і знамено.

Княже і козаче -

Знаєм достеменно.

 

Слава Україні!

І героям слава!

Хай живе вкраїнська

Вільна держава!

Конкурс «Хто цей козак?»

Бо такого ще не було в товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно яничара й бусурмана.

І ніхто не вів так мудро товариство в чистім полі.

Так братів ніхто не вивів із турецької неволі.

Ти хоробрий, правий, чесний, всі обіцянки тримаєш.

Помагать сусідам в Хотин, ти до бою посилаєш.

Для могутності народу дбаєш ти і про освіту

І на школу ти даруєш більшу частку заповіту.

 

Славне військо Запорізьке

Ти, нам лицарю, зібрав

На острові, на Хортиці,

Січ преславну збудував.

Перший ти вказав козацтву,

Як топтать до слави шлях,

Йти за море, гори, ріки,

Не сидіти на степах.

І сконав ти в Царгороді

Під руками ворогів,

Але віри і народу

Ти зректися не хотів.

 

Сторінка3:

« … і зброю  в руки  він  узяв,  на  захист України став»

 

Вчитель: на початку  минулого століття Україна   виборювала  незалежність, вперше  була  створена  українська  армія, яка  боролась проти Червоної армії, проти інших  загарбників. Ми сьогодні низько  схиляємо  головами перед першими  героями нашої  держави  – хлопцями, що  загинули  під  Крутами, захищаючи  нашу  столицю.   

 

 

  Ведуча1:           Під Крутами там молоде юнацтво

                            На прю криваву з ворогами стало.

                           За Україну, славу, честь й багатство

                            Життя юнацьке своє там віддало. 

 

                                                           Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь, кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

 

Учень:                                                На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам  іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

 

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій  Могилі

Поховали їх.

 

Вчитель: загарбники  завжди  мріяли  захопити нашу землю, знищити наш народ. Але  були  люди, які дбали  про українську  суверенну  державу. Мріяли  про  волю  для  нашого  народу.  Так  була  створена Українська  Повстанська  Армія – УПА

 

Ведуча1:

Головним командиром УПА став Роман – Дмитро Клячнівський  ( Савур), а пізніше– Роман Шухевич, який взяв собі псевдонім ―Тарас Чупринка.

Днем офіційного проголошення УПА було обрано 14 жовтня 1942року, свято Покрови, що колись було святом Запорізької Січі, ніби віддавши УПА під покров Пресвятої Богородиці.

 

Зродились ми з великої години

В пожарах війн і полум’ях огнів.

Плекав нас бій по втраті України,

Кормив нас гніт і бунт на ворогів.

 

І ось ми йдем у бою життєвому

Міцні, тверді, незламні, мов граніт,

Бо плач не дав свободи ще нікому.

А хто борець, той здобуває світ.

 

Велику правду, для всіх нас єдину,

Наш гордий клич народові несе:

«Батьківщині будь  вірний до загину,

Нам Україна вище понад все».

УПА – це армія народу,

УПА – вівтар самопожертв,

УПА – це битва за свободу,

УПА – це воля або смерть.

 

УПА – героїв славних долі,

УПА – це дух святих стремлінь,

УПА – одвічний поклик волі

В ім’я грядущих поколінь.

 

УПА – це битва до загину,

УПА – краса святих звитяг,

І хто поліг за Україну,

Той вічно житиме в серцях.

 

Пісня «Із  Бережан  до Кадри січовики манджали…» (учні 8кл.)

 

Сторінка4

« На смертний  бій  із ворогами стали …»

Ведуча2: В час, коли фашистська Німеччина віроломно  напала на  українські  землі, наш народ  став на  захист рідного  краю – в рядах армії, в підпіллі, в загонах  партизан. Всі  разом відстояли нашу  землю. 2000 українців стали героями, 32 –  двічі героями. Згадаймо  наших  героїв.

 

               (учні 8 класу)

1. Іван Кожедуб — найрезультативніший льотчик-винищувач в час війни, який здобув 64 повітряні перемоги й звання тричі Героя
2. Уродженка Чернігівщини Галина Кузьменко рано залишилася сиротою. Перед німецькою окупацією мешкала на Донеччині. Під час війни вступила в УПА, була кулеметницею. 
3. Уродженець Києва Михайло Опаренко зустрів Другу світову у складі 216 бомбардувальної ескадрильї Війська Польського. Потім воював у Франції. Відзначений урядовими  нагородами.
4. Канадка українського походження Анна Храплива була одною з перших українок, які пішли добровольцями до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії Відзначена Медаллю Британської Імперії.
5. Любі Федченко було лише 12, коли вона постачала припаси своєму загону. В 1943році дівчинка вивезла на візку через територію, захоплену фашистами, 4 поранених командирів. Була нагороджена медаллю «За відвагу».
6. Лейтенант Лідія Литвяк жінка – Герой.  Ас №1 у Другій Світовій війні серед льотчиць-винищувачів; її прізвище занесено у книгу рекордів Гіннесса

 

 

В нас клятва єдина і воля єдина.

Єдиний в нас клич і порив:

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів!

 

Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна

Розтрощимо вщент ворогів.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів!

 

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знов і знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

 

Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Священним вічним сном в могилах сплять.

 

Сторінка5:

 

 « Вони  Вкраїну нашу щодня оберігають , на бій із  ворогом  стають…»

Вчитель: сьогодні  молоді хлопці й освічені воїни  несуть  нелегку службу  на  Сході  України. Не  шкодуючи  свого життя й  здоров’я, вони  відважно воюють з ворогами

 

Не плачте, сиві матері,
Не плачте, сиві матері,
Ви народили нам героїв.
Лютневий вітер на зорі
усе загоїть. 
все загоїть.

 

 

Не плачте, сірі небеса,
Але не дайте нам померти!
Холодна дощова сльоза
не зможе стерти,
все зітерти.

 

Не плачте, постріли рушниць.
Вам не убити силу духу!
Погасне все, але зіниць
вогонь не стухне,
вже не стухне.

 

Заплач, молитво, на вустах.
Заплачте на іконах квіти.
Моя країно у сльозах,
ми будем жити,
будем жити.

Не плачте, з вірою в душі.
Не плачте, з правдою у серці.
Вже зовсім скоро крізь дощі
молитва наша
обізветься.

 

 

  Просимо в Бога миру для країни,

Щоб повернулися живими усі ті ,

Хто захищає зараз Україну,

Хто там на Сході ніби в іншому житті…

 

 

І віримо, що спиняться всі війни,

Що буде  мир і спокій у серцях.

Про це благають діти України

Проханням щирим  в душах і піснях.

 

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розпина,                                                                                                                       Бо ти єдина ,Україно,                                                                                                                          Бо ти на всіх у нас одна.                                                                                                                   

Одна від заходу до сходу                                                                                                              Володарка земель і вод                                                                                                                     Ніхто не ділить хай народу,                                                                                                                  Бо не поділиться народ.                                                                                                                          І козаки, й стрільці січові                                                                                                                      За тебе гинули в полях.                                                                                                                      

У небесах сузір’я лева.                                                                                                                               Нам світить на чумацький шлях.  

 Стражденна чаєчко-небого,                                                                                                              Єдині  два твої крила,                                                                                                                     Виходиш , нене, у дорогу                                                                                                                           аби ти вільною була.                                                                                                                    

Нехай ніхто не половинить                                                                                                             Твоїх земель, не розпина,                                                                                                                         Бо ти єдина, Україно, 

І зараз є  й колись була!                             

( дівчата  запалюють  свічі   пам”яті )

Звучить  сумна  мелодія…

 

Хай молитва до неба полине

За всіх нас, як спокута летить.

Та найперше за рідну країну

Буду щиро я Бога просить.

Боже, змилуйся, прошу, над нами,

Нагадай нам, що всі ми брати,

Хай синів не втрачатиме мама,

Дім від ворога нам захисти.

Боже, дай нам і спокою, й миру,

Колоситься хай хліб золотий.

За Вкраїну молюся я щиро,

Збережи нас, о Боже святий!

 

 

 

Ведуча1:

 

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-                                                                                                                   Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.    

 

 Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... 

Є в місцях невідомих невідомі останки.

 

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

 

Заради щастя і свободи,

Заради гідності народу,

Заради честі України –

Вшануємо синів країни,

Тих, що в нерівному бою

Свою Вітчизну захищали

І кров за неї проливали!

 

Героям України – слава!

Благословенна та держава,

Що має відданих синів!

Нехай боронить Матір Божа

Від ворожнечі та війни!

 

 

В сценарії  використано:

Вірші:  Павла Тичини, О. Бабія, Д. Горішнього,

Джерела:

 CREDO: http://credo.pro/2015/04/133705

http://svatovo.ws/stati_uk/war_children.html http://ukped.com/vihovni-zahodi/2243-stsenarij-den-zbrojnih-sil-ukrayini.html

 http://dsvv.gov.ua/ukrajintsi-u-velykij-vitchyznyanij-vijni-1941-1945-rr.html