Сценарій свята "Хліб - усьому голова"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій   свята

«Хліб – усьому голова»

 

 

 

 

 

 

 

Укладач Шкребтій

Людмила Володимирівна  -

вчитель початкових класів Старокостянтинівського НВК

«Спеціалізована школа І ступеня, гімназія»
імені Героя України
Сергія Михайловича Бондарчука

 

  «Хліб — усьому голова»

 

Істинно, люди:

живемо не хлібом єдиним.

Істинно так...

коли маємо хліб на столі.

Б. Олійник

 

Мета:

* систематизувати знання про історію хліба, про етапи достатку та голоду в житті народів світу і в житті українського народу;

* ознайомити  з вагомими здобутками хліборобів;

* виховувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до професій і людей, які вирощують хліб і виготовляють різні вироби та страви із зернових культур.

Обладнання: ілюстрації; плакати «Хліб — усьому голова», «Найдорожче на Землі — хліб»; виставка виробів із борошна; сторінки журналу

Хід заходу

Вступна частина

Під музику діти виходять на сцену

1-й ведучий. Доброго дня, друзі!  

2-й ведучий. Сьогодні ми знову звернемось до давніх традицій нашого народу. А от про що саме поведемо розмову. Відгадайте самі.                             

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі!

Що це? (Учні відповідають: «Хліб»)

 1-й ведучий. Сьогодні ми поговоримо з вами про найдорожче золото на Землі — хліб.

Певно, чули ви про це   

І не раз такі слова:

Хліб потрібно шанувати,

Хліб — усьому голова.

2-й ведучий. Хліб — усьому голова. Святе слово на Землі — хліб. Ви щойно чули ці слова. Вони і є темою нашого усного журналу. Хліб на столі — велика радість для людей!                             

1- й ведучий. Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки-землі й неповторність людської праці.                             

2- й ведучий. Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини!                             

1- й ведучий. Здавна ведеться в Україні, що хліб у хаті — то багатство, сіль — то гостинність і щирість.                             

2- й ведучий  

Гостей, дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

1- й ведучий  

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилося по правді,

Щоб жилося в мирі!

2- й ведучий 

Хлібом-сіллю вас вітаємо,

І здоров’я всім бажаємо.

Під веселий рідний спів

Посилаємо вам уклін.

Ведучі підносять хліб-сіль запрошеним гостям.

Звучить пісня

Основна частина

 

1-й ведучий. Перегорнемо першу сторінку нашого усного журналу. І називається вона «Історична».                             

Сторінка «Історична»

1- й учень. Коли ж уперше хліб опинився на столі у людини? Сьогодні ми з вами перегорнемо сторінки історії. Учні-археологи різних країн світу після багатьох матеріалів підтвердили, що першою «хлібною рослиною» був дуб. Було знайдено під час розкопок жолуді, з яких пекли хліб.                 

2- й учень. Але до смаку наших давніх пращурів припав хліб не з жолудів, а з пирію, жита, пшениці. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. Недарма в народі кажуть «Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити».                           

3- й учень. От і стали відомі піклування про хліб! Це було так давно, що нам уже ніколи не дізнатися ім’я першого сіяча. У глибині віків загубився і день, коли первісна людина розтерла жменю зерна, замісивши борошна з водою і на розпаленому камінні спекла свій перший хліб.                             

4- й учень. Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Греки випікали свій хліб у спеціальних горщиках, які називали «клибанос». Звідси й слово «хлайфе», яке потім перейняли стародавні нормандці, слов’яни й інші народи.             

5- й учень. У давній мові збереглося слово «хлайб», яке дуже нагадувало наше «хліб». Також археологи знайшли пам’ятки на території Давньої Греції, на яких зображено процес випікання хліба.

Відомо ім’я пекаря Давнього світу — Марк Вергілій Еврісак. Еврісак, грек за національністю, походив із сім’ї пекарів і мірошників.                              

6-й учень. Поселившись у Римі, він побудував там пекарню, якої ще не було досі в місті. Еврісак завоював серця римлян, адже він зі своєю дружиною випікав смачний хліб. Йому і його дружині Атисії в італійському місті стоїть пам’ятник, який збудований ще до нашої ери, понад дві тисячі років тому. Скульптор відобразив не лише пекарів, але й усе Еврісакове виробництво.                              

7-й учень. При пекарні був млин. Раби за допомогою важелів обертали жорна з камінням і розтирали зерно на борошно. Борошно просіювали на ручних ситах. Тісто замішували машиною, яку рухав кінь. Вісім рабів ділили готове тісто на порції і кидали в піч. Поки хліб випікався в одній печі, другу нагрівали (робота тривала цілодобово).

8-й учень. Готовий хліб кидали в кошики і відносили замовникам.    

Спливав час, століття за століттям, а наш добрий смачний хліб і далі служить людям.

 Звучить пісня

2- й ведучий  

Що за диво на цім світі?

Це — зернятко, це хлібина,

Це — пшениця, жито

І всяка пашниця.

1- й ведучий. Ближче ознайомимося з рослинами, які дають нам життя, з яких ми випікаємо хліб — основу нашого буття. Друга сторінка усного журналу називається «Ботанічна».               

Сторінка «Ботанічна»

1- й учень. Різні народи споживали хліб із різними злаковими рослинами. Значна частина Землі готує хліб із рису. Хлібна культура — рис — улюблена в Китаї, Кореї, Індії, Індонезії, країнах Африки, Південної Америки; слов’яни випікають хліб із пшениці, жита; молдавани, румуни, мексиканці виготовляють хліб із кукурудзи.                  

2- й учень. Поговорімо про свій, наш улюблений пшеничний і житній хліб. Пшениця і жито — зернові культури. Вони мають відділ — Покритонасінні, клас — Дводольні, рід — Пшениця, рід — Жито. Видів пшениці існує близько 20. Вирощують загалом пшеницю м’яких і твердих сортів.                             

3- й учень. Рід Пшениця — однорічні багаторічні трави родини Злакових. Це озимі й ярі культури. У нас здебільшого висівають озиму пшеницю. Найбільші площі посіву пшениці в країнах СНД, Китаї, США, Канаді — понад 235 млн га.               

4- й учень. Жито, життя, житниця — слова однорідні. Не можна говорити про життя; не називаючи хліб. Це   невіддільні поняття.                           

  Жито — однорічна і багаторічна трава з родини Злакові. Його налічують до 10 видів.    Вирощують як ярі, так і озимі форми. Хліб і хлібні вироби з жита і пшениці — улюблена їжа українців. Без них немислиме життя.                                            

2- й ведучий. Де починається життя хліба? Початок хліба — це маленьке зернятко. Воно нагадує дитину в сповитку. Немовлятко — це іскринка життя, джерельце життя у згорточку. Так і зернятко починає колос — безмежний хлібний лан.                               

1- й ведучий. Хто ж плекає зернятко? Трудяться над його досконалістю учені-селекціонери. Титанічна праця, недоспані ночі, чекання. І от нарешті народився новий сорт. Це — успіх, це — достаток. Пропонуємо вашій увазі сценку «Хліб»   

Сценка « Хліб»

На сцені обставлена світлиця. Мати виймає з печі хлібину і кладе на вишиту скатертину

Мати. Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то поїсте з молочком. (Вбігають хлопчик і дівчинка.)                             

Дівчинка. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!

Хлопчик. І я так само — дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно... Сідають за стіл, мати відламує їм по куску хліба, і діти їдять.

Мати. Хліб, діти, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.                             

Хлопчик. А чому, матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим... 

Дівчинка. Ага... Можна замінити булочками, печивом...  

Мати. Ой, діточки, які ви ще маленькі у мене. А булочки, печиво, тістечка — це і є наш хліб святий, тільки зроблені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній — таке ж борошно, а це і є хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося людям завжди. Без нього був голод, вимирали люди цілими сім'ями, а тому старалися, щоб хліб завжди був у господі.

Хлопчик. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють. 

Дівчинка. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?               

Хлопчик. Зрозумів. Потім посіви доглядають, удобрюють. 

Дівчинка. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами.

Хлопчик. Не поспішай! Спочатку роблять зажинки. А знаєш, що це таке? 

Дівчинка. Знаю-знаю. Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп, приносить його додому і ставить під образами, де він стоїть аж до кінця жнив.

Хлопчик. А потім починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень, і вночі, щоб зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них — важка праця хліборобів. А коли поверталися косарі зі жнив, їх бігли зустрічати діти, бо кожний косар мав скибочку «хлібця від зайчика». Цей хліб дітям був дуже смачний.                           

Мати. Молодці ви у мене, діти. А традиції пов’язані з хлібом, пам’ятаєте?       

Хлопчик. Я знаю, що на столі повинна лежати завжди паляниця, але ніколи не можна класти хліб сподом догори, бо то не годиться, то великий гріх. Якщо хліб так покласти, то він образиться і не буде в тій оселі затримуватися. Правда, мамочко?   

Мати. Правда. Ось і тато прийшов.  

Батько. Ой, як хлібом пахне! Ну, діти, отримуйте «хліб від зайчика»!  

Дівчинка. Ой тату, ми вже ж великі, а ти все кажеш, що «від зайчика». Ми ж знаємо, що це той хлібчик, що лишився від твого обіду, бо хліба не можна ніколи викидати, десь залишати. От ти його і приносиш, та ще примовляєш, що «від зайчика». Але все ж давай, він дуже смачний.              .

Батько. Їжте, дітки, їжте, він справді «від зайчика».  

Звучить пісня

2- й ведучий. Перегорнемо наступну сторінку нашого журналу. А називається вона «З чистих джерел народної мудрості»                           

Сторінка «З чистих джерел народної мудрості»

1- й учень. В народі існує багато народних повір’їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом. Послухайте їх.                           

2- й учень. Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину - на здоров’я і достаток.                           

3- й учень. На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.             

4- й учень. На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати.                           

5- й учень. В нову хату входили тільки з паляницею. Принести хліб означало щире побажання господарям достатку, здоров’я та добра.                           

6- й учень. Хліб випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається життя.             

7- й учень. Випікали хліб у суботу і дивилися: якщо хліб гарно вдається - то буде вдача цілий тиждень, глевкий - на сльози, підгорить - на смуток, потріскається - чекай новини.

8- й учень. Будь-яке свято чи обряд не обходиться без хліба. Гостей зустрічали хлібом-сіллю, народжується дитина - йдуть із хлібом, відзначали весілля хлібом та весільним короваєм, проводжали в останній путь - з хлібом.                             

9-й учень. Народ склав багато прислів’їв про хліб, щоб пам’ятали люди, який він важливий у житті. Земля – матінка, а хліб – батечко. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. Паляниця – хлібові сестриця.              

10-й учень. В народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми». Тож вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був хліб у кожній хаті, щоб не черствів. (Діти вклоняються)                           

Звучить пісня

1-й ведучий. Наступна сторінка «Господарська»  

Сторінка «Господарська»

1- й учень. Хліб... Важка праця хлібороба. Це і недоспані ночі, натруджені руки, висушене сонцем обличчя, мокра від поту сорочка. Ми низько вклоняємося перед їх золотими руками і добрим серцем.                           

2- й учень. Тарас Шевченко писав:  

Тяжко дістається хліб —

А я стою похилившись,

Думаю, гадаю

Як то тяжко той насущний

Люди добувають.

3- й учень. Ми вже давно звикли до того, що у нас є завжди хліб. Є не тільки хліб, а й до хліба. Але ціна хліба не зменшується від того, що його достатньо. Навпаки. Подивіться далі від столу і уявіть, скільки людей, скільки машин працюють навколо зернинки, щоб із неї виріс колос. Справді, набагато дорожчий наш хліб, ніж нам здається. Наша держава дбає про хліб, усім необхідним забезпечує господарства — машинами, комбайнами, готує висококваліфікованих механізаторів, будує елеватори, хлібозаводи.                

4- й учень. Наш край багатий своїми полями і хлібами, а ще більше — щедрими працьовитими людьми. Цього року трударі наших полів виростили гарний урожай.

5-й учень

Щоб земля родила рясно,  

Треба все робить завчасно.

Вчасно впору треба сіять,

Свою працю потом мірять,

І з рослинами дружити,

З ними разом в полі жити.

Презентація «Як хліб потрапляє до столу»

2-й ведучий. Сторінка «Ціна хліба» вчить нас, як потрібно берегти і шанувати хліб.

Сторінка «Ціна хліба»

1- й учень. Хліб... Він лежить на полицях у всіх магазинах — батонами, буханцями, іншими виробами. «Столичний», «Домашній», «Український»... І йому ціна не 10 гривень, і не 100. Ціна йому — людське життя.             

2- й учень. Ось чому до хліба слід ставитися дбайливо: не кидати під ноги, не кришити, не грати ним у футбол.                                         

3- й учень

Чого ж так часто хліб святий   

Кидаємо під ноги?

Лежить він, скривджений такий,

На всіх шляхах, дорогах.

Лежить, буває, під столом,

Під партою, під плотом,

Здобутий нелегким трудом,

Политий щедро потом.

4- й учень

Їж, друже, хліб і додолу не кидай,  

А підніми, коли не там лежить.

А коли сідаєш ти до столу,

То пам’ятай, що хліб — то означає жить.

5- й учень. Якщо кожен учень лише один раз на рік викине скибочку хліба вагою в 10 грамів, то втрати в нашій країні становитимуть 65 тонн.                           

6- й учень. Якщо за один день кожен учень нашої школи змарнує лише 1 грам хліба, то за день — понад половину кілограма. А за рік? А якщо всі учні України — то втрати за рік становитимуть 19 тисяч тонн.                           

7- й учень. Є таке страшне слово — голод. Людина, яка пережила його, із жахом згадує це слово.

Пекельні цифри та слова   

У серце б’ють, неначе молот. 

Немов прокляття, ожива

 Рік 33-й... Голод...

Помирали дорослі і діти з голоду. Матері божеволіли, бо не могли врятувати своїх дітей від голоду. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя.

8- й учень. І коли вам скажуть, що є легкий хліб, то знайте: то неправда. Є гіркий — прошений, є солодкий — зароблений, чорний. — позичений, білий — дарований, солоний — горьований. А легкого хліба немає.                           

1-й ведучий. Пропонуємо вашій увазі віршовану    українську  народну казку «Як роблять хліб»                             

Вийшов з лісу вовчисько,  

Підтягнув живота...

— Чи не хочеш ти хліба? —

Хтось у нього пита.

Зирк — а то серед поля

Посивілий мужик.

Вовк з окрайцем заледве

Не ковтнув і язик.

Не доводилось вовку їсти хліба раніш.

Просить він селянина:  

— Ще окрайця відріж.

А наївшись досита,

Умостився під сніп

І давай він хвалити:

— Ой, смачний в тебе хліб!

Та такий, що, здається,

Споживав би весь вік!

Як же ти його робиш?

Усміхнувсь чоловік:  .

— Добре зорюю поле.

— І готовий хлібець?

— Ні, скородити треба.

— А тоді вже й кінець?

— Ще угноюю землю,

Щоб родюча була.

— А тоді на підводі   

Хліб везеш до села?

— Ще зарано возити!

Переорюю знов.

— І давай ласувати —

Хліб рум’яний готов?

— Що ти, вовче? Скороджу   

Вдруге скиби ріллі.

— І пахучі хлібини

Підіймаєш з землі?

— Ще ж посіяти треба

В землю чисте зерно,

І довгенько чекати,

Поки зійде воно!

— А тоді вже пампушки

Виростають смачні? —

Та мужик посивілий  

Заперечує: — Ні!

Хай колосся доспіє...

А тоді не дрімай:

До зернини зібрати

Треба весь урожай.

А іще змолотити,

Помолоти в млині

І спекти паляниці

На жаркім черені.

От тоді вже і можна

Смакувати хлібця.

Та не слухав вовчисько   

Мужика до кінця.

Тільки скорчив усмішку,

Від досади гірку,

І, ковтаючи слинку.

Зник, ледащо, в ліску.

2- й ведучий. Наступна сторінка дуже цікава, а називається вона «Кулінарна»

Сторінка «Кулінарна»

1- й учень. Давно-давно, ніхто й не пам’ятає, коли саме, жив собі на світі чоловік. Піде, бувало, він на полювання, наловить риби, назбирає коріння дикої трави. А все ситий не буває. Якось-то він довго блукав, зголоднів, ноги натрудив, а так нічого й не вполював. Сів і зажурився: «Охо-хо... Якби то була така чарівна комора, щоб усіх на світі годувала». Почуло це Сонце та й каже: «Така комора є, тільки до неї дбайливих рук треба. Візьми собі золоте зернятко і зроби, як я велю». І узяв чоловік те зернятко і все зробив, як Сонце навчило. А потім і діти його так робили, і внуки, і правнуки. Що ж то за комора така? І що за зернятко, що його люди і досі шанують? Комора — то родюча нива, золоте зернятко — жито, пшениця і всяка пашниця. От і вирощують люди хлібні культури, печуть хліб і радіють життю.

2- й учень. Ми зібрали чимало рецептів приготування страв із борошна. Ось вони, ви можете переписати їх у нас. Подивіться на цю виставку хлібобулочних виробів. Це наші батьки разом із нами приготували її. Скуштуємо це диво природи і пам’ятатимемо, що хліб — святий.                           

Книга рецептів (презентація)

3- й учень

Високий пшеничний коровай —  

Знак почесті при зустрічі гостей —

Промовить більше, ніж слова,

Ніж сотні голосних речей.

1- й ведучий  

Хліб священний лежить на столі —

Запашний і рум’яний, високий.

Знають добре старі і малі,

Що то рук хліборобських неспокій.

2- й ведучий  

Хліб священний лежить на столі,

В нього запах жнив, льняного літа.

Хай завжди буде хліб на столі

І, як сонце, сіяє над світом!

Вчитель. Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. Ми віримо, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле.

 Здоров’я, щастя всім вам, хай зажди буде пахучий хліб на вашому столі! Щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі.

 

Звучить пісня «Співаймо разом»

 

Використана література:

 

1. Л. М. Кудя Хліб — усьому голова.// Виховна робота в школі № 6 (151) –  2017;

2. Маркова Н.І. Від колоска до духмяного короваю.// Виховна робота в школі - №9(118) – 2014;
3. Мельничук Н. Звідки прийшов хліб.// Початкова школа - №10 – 2014;
4. Федорченко Т.А. Нові сценарії улюблених свят. 1-4 класи. – Х.:Вид. група «Основа», 2010;
5. Яринко Л.О. Хлібові вклонімося. Сценарії свят. Оповідання, перекази, казки, загадки, прислів’я, приказки, словничок-годівничок. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002

 

6. Використані ресурси Інтернету:

- http://motorostroitel.com.ua;

- http://svitppt.com.ua/chitannya/yak-hlib-potraplyae-do-nashogo-stolu.html;

- http://borova.org;

-  http://vfc.com.ua;

- http://uk.wikipedia.org;

-  http://vkmonline.com;

- http://nevirna2013.at.ua;