Сценарій свята "Хліб - усьому голова"
Сценарій можна використовувати для проведення свята в початковій школі. Мета його - виховувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до професій і людей, які вирощують хліб і виготовляють різні вироби та страви із зернових культур.
Сценарій свята
«Хліб – усьому голова»
Укладач Шкребтій
Людмила Володимирівна -
вчитель початкових класів Старокостянтинівського НВК
«Спеціалізована школа І ступеня, гімназія»
імені Героя України
Сергія Михайловича Бондарчука
«Хліб — усьому голова»
Істинно, люди:
живемо не хлібом єдиним.
Істинно так...
коли маємо хліб на столі.
Б. Олійник
Мета:
* систематизувати знання про історію хліба, про етапи достатку та голоду в житті народів світу і в житті українського народу;
* ознайомити з вагомими здобутками хліборобів;
* виховувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до професій і людей, які вирощують хліб і виготовляють різні вироби та страви із зернових культур.
Обладнання: ілюстрації; плакати «Хліб — усьому голова», «Найдорожче на Землі — хліб»; виставка виробів із борошна; сторінки журналу
Хід заходу
Вступна частина
Під музику діти виходять на сцену
1-й ведучий. Доброго дня, друзі!
2-й ведучий. Сьогодні ми знову звернемось до давніх традицій нашого народу. А от про що саме поведемо розмову. Відгадайте самі.
Виріс у полі на добрій землі,
Місце найкраще знайшов на столі!
Що це? (Учні відповідають: «Хліб»)
1-й ведучий. Сьогодні ми поговоримо з вами про найдорожче золото на Землі — хліб.
Певно, чули ви про це
І не раз такі слова:
Хліб потрібно шанувати,
Хліб — усьому голова.
2-й ведучий. Хліб — усьому голова. Святе слово на Землі — хліб. Ви щойно чули ці слова. Вони і є темою нашого усного журналу. Хліб на столі — велика радість для людей!
1- й ведучий. Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки-землі й неповторність людської праці.
2- й ведучий. Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини!
1- й ведучий. Здавна ведеться в Україні, що хліб у хаті — то багатство, сіль — то гостинність і щирість.
2- й ведучий
Гостей, дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
1- й ведучий
Хліб ясниться в хаті,
Сяють очі щирі,
Щоб жилося по правді,
Щоб жилося в мирі!
2- й ведучий
Хлібом-сіллю вас вітаємо,
І здоров’я всім бажаємо.
Під веселий рідний спів
Посилаємо вам уклін.
Ведучі підносять хліб-сіль запрошеним гостям.
Звучить пісня
Основна частина
1-й ведучий. Перегорнемо першу сторінку нашого усного журналу. І називається вона «Історична».
Сторінка «Історична»
1- й учень. Коли ж уперше хліб опинився на столі у людини? Сьогодні ми з вами перегорнемо сторінки історії. Учні-археологи різних країн світу після багатьох матеріалів підтвердили, що першою «хлібною рослиною» був дуб. Було знайдено під час розкопок жолуді, з яких пекли хліб.
2- й учень. Але до смаку наших давніх пращурів припав хліб не з жолудів, а з пирію, жита, пшениці. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. Недарма в народі кажуть «Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити».
3- й учень. От і стали відомі піклування про хліб! Це було так давно, що нам уже ніколи не дізнатися ім’я першого сіяча. У глибині віків загубився і день, коли первісна людина розтерла жменю зерна, замісивши борошна з водою і на розпаленому камінні спекла свій перший хліб.
4- й учень. Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Греки випікали свій хліб у спеціальних горщиках, які називали «клибанос». Звідси й слово «хлайфе», яке потім перейняли стародавні нормандці, слов’яни й інші народи.
5- й учень. У давній мові збереглося слово «хлайб», яке дуже нагадувало наше «хліб». Також археологи знайшли пам’ятки на території Давньої Греції, на яких зображено процес випікання хліба.
Відомо ім’я пекаря Давнього світу — Марк Вергілій Еврісак. Еврісак, грек за національністю, походив із сім’ї пекарів і мірошників.
6-й учень. Поселившись у Римі, він побудував там пекарню, якої ще не було досі в місті. Еврісак завоював серця римлян, адже він зі своєю дружиною випікав смачний хліб. Йому і його дружині Атисії в італійському місті стоїть пам’ятник, який збудований ще до нашої ери, понад дві тисячі років тому. Скульптор відобразив не лише пекарів, але й усе Еврісакове виробництво.
7-й учень. При пекарні був млин. Раби за допомогою важелів обертали жорна з камінням і розтирали зерно на борошно. Борошно просіювали на ручних ситах. Тісто замішували машиною, яку рухав кінь. Вісім рабів ділили готове тісто на порції і кидали в піч. Поки хліб випікався в одній печі, другу нагрівали (робота тривала цілодобово).
8-й учень. Готовий хліб кидали в кошики і відносили замовникам.
Спливав час, століття за століттям, а наш добрий смачний хліб і далі служить людям.
Звучить пісня
2- й ведучий
Що за диво на цім світі?
Це — зернятко, це хлібина,
Це — пшениця, жито
І всяка пашниця.
1- й ведучий. Ближче ознайомимося з рослинами, які дають нам життя, з яких ми випікаємо хліб — основу нашого буття. Друга сторінка усного журналу називається «Ботанічна».
Сторінка «Ботанічна»
1- й учень. Різні народи споживали хліб із різними злаковими рослинами. Значна частина Землі готує хліб із рису. Хлібна культура — рис — улюблена в Китаї, Кореї, Індії, Індонезії, країнах Африки, Південної Америки; слов’яни випікають хліб із пшениці, жита; молдавани, румуни, мексиканці виготовляють хліб із кукурудзи.
2- й учень. Поговорімо про свій, наш улюблений пшеничний і житній хліб. Пшениця і жито — зернові культури. Вони мають відділ — Покритонасінні, клас — Дводольні, рід — Пшениця, рід — Жито. Видів пшениці існує близько 20. Вирощують загалом пшеницю м’яких і твердих сортів.
3- й учень. Рід Пшениця — однорічні багаторічні трави родини Злакових. Це озимі й ярі культури. У нас здебільшого висівають озиму пшеницю. Найбільші площі посіву пшениці в країнах СНД, Китаї, США, Канаді — понад 235 млн га.
4- й учень. Жито, життя, житниця — слова однорідні. Не можна говорити про життя; не називаючи хліб. Це невіддільні поняття.
Жито — однорічна і багаторічна трава з родини Злакові. Його налічують до 10 видів. Вирощують як ярі, так і озимі форми. Хліб і хлібні вироби з жита і пшениці — улюблена їжа українців. Без них немислиме життя.
2- й ведучий. Де починається життя хліба? Початок хліба — це маленьке зернятко. Воно нагадує дитину в сповитку. Немовлятко — це іскринка життя, джерельце життя у згорточку. Так і зернятко починає колос — безмежний хлібний лан.
1- й ведучий. Хто ж плекає зернятко? Трудяться над його досконалістю учені-селекціонери. Титанічна праця, недоспані ночі, чекання. І от нарешті народився новий сорт. Це — успіх, це — достаток. Пропонуємо вашій увазі сценку «Хліб»
Сценка « Хліб»
На сцені обставлена світлиця. Мати виймає з печі хлібину і кладе на вишиту скатертину
Мати. Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то поїсте з молочком. (Вбігають хлопчик і дівчинка.)
Дівчинка. Ой матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так подобається цей запах!
Хлопчик. І я так само — дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб люблю, бо це так смачно... Сідають за стіл, мати відламує їм по куску хліба, і діти їдять.
Мати. Хліб, діти, і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської мрії. Важкою працею дістається він людям завжди, але без нього немає життя.
Хлопчик. А чому, матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим...
Дівчинка. Ага... Можна замінити булочками, печивом...
Мати. Ой, діточки, які ви ще маленькі у мене. А булочки, печиво, тістечка — це і є наш хліб святий, тільки зроблені ці вироби яйцями, маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній — таке ж борошно, а це і є хліб. От те борошно, яке роблять із зерняток жита і пшениці, дуже важко діставалося людям завжди. Без нього був голод, вимирали люди цілими сім'ями, а тому старалися, щоб хліб завжди був у господі.
Хлопчик. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють.
Дівчинка. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости. Зрозумів?
Хлопчик. Зрозумів. Потім посіви доглядають, удобрюють.
Дівчинка. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають комбайнами.
Хлопчик. Не поспішай! Спочатку роблять зажинки. А знаєш, що це таке?
Дівчинка. Знаю-знаю. Виходить в поле господиня і жне серпом перший сніп, приносить його додому і ставить під образами, де він стоїть аж до кінця жнив.
Хлопчик. А потім починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень, і вночі, щоб зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них — важка праця хліборобів. А коли поверталися косарі зі жнив, їх бігли зустрічати діти, бо кожний косар мав скибочку «хлібця від зайчика». Цей хліб дітям був дуже смачний.
Мати. Молодці ви у мене, діти. А традиції пов’язані з хлібом, пам’ятаєте?
Хлопчик. Я знаю, що на столі повинна лежати завжди паляниця, але ніколи не можна класти хліб сподом догори, бо то не годиться, то великий гріх. Якщо хліб так покласти, то він образиться і не буде в тій оселі затримуватися. Правда, мамочко?
Мати. Правда. Ось і тато прийшов.
Батько. Ой, як хлібом пахне! Ну, діти, отримуйте «хліб від зайчика»!
Дівчинка. Ой тату, ми вже ж великі, а ти все кажеш, що «від зайчика». Ми ж знаємо, що це той хлібчик, що лишився від твого обіду, бо хліба не можна ніколи викидати, десь залишати. От ти його і приносиш, та ще примовляєш, що «від зайчика». Але все ж давай, він дуже смачний. .
Батько. Їжте, дітки, їжте, він справді «від зайчика».
Звучить пісня
2- й ведучий. Перегорнемо наступну сторінку нашого журналу. А називається вона «З чистих джерел народної мудрості»
Сторінка «З чистих джерел народної мудрості»
1- й учень. В народі існує багато народних повір’їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом. Послухайте їх.
2- й учень. Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину - на здоров’я і достаток.
3- й учень. На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.
4- й учень. На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати.
5- й учень. В нову хату входили тільки з паляницею. Принести хліб означало щире побажання господарям достатку, здоров’я та добра.
6- й учень. Хліб випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається життя.
7- й учень. Випікали хліб у суботу і дивилися: якщо хліб гарно вдається - то буде вдача цілий тиждень, глевкий - на сльози, підгорить - на смуток, потріскається - чекай новини.
8- й учень. Будь-яке свято чи обряд не обходиться без хліба. Гостей зустрічали хлібом-сіллю, народжується дитина - йдуть із хлібом, відзначали весілля хлібом та весільним короваєм, проводжали в останній путь - з хлібом.
9-й учень. Народ склав багато прислів’їв про хліб, щоб пам’ятали люди, який він важливий у житті. Земля – матінка, а хліб – батечко. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. Паляниця – хлібові сестриця.
10-й учень. В народі кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми». Тож вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був хліб у кожній хаті, щоб не черствів. (Діти вклоняються)
Звучить пісня
1-й ведучий. Наступна сторінка «Господарська»
Сторінка «Господарська»
1- й учень. Хліб... Важка праця хлібороба. Це і недоспані ночі, натруджені руки, висушене сонцем обличчя, мокра від поту сорочка. Ми низько вклоняємося перед їх золотими руками і добрим серцем.
2- й учень. Тарас Шевченко писав:
Тяжко дістається хліб —
А я стою похилившись,
Думаю, гадаю
Як то тяжко той насущний
Люди добувають.
3- й учень. Ми вже давно звикли до того, що у нас є завжди хліб. Є не тільки хліб, а й до хліба. Але ціна хліба не зменшується від того, що його достатньо. Навпаки. Подивіться далі від столу і уявіть, скільки людей, скільки машин працюють навколо зернинки, щоб із неї виріс колос. Справді, набагато дорожчий наш хліб, ніж нам здається. Наша держава дбає про хліб, усім необхідним забезпечує господарства — машинами, комбайнами, готує висококваліфікованих механізаторів, будує елеватори, хлібозаводи.
4- й учень. Наш край багатий своїми полями і хлібами, а ще більше — щедрими працьовитими людьми. Цього року трударі наших полів виростили гарний урожай.
5-й учень
Щоб земля родила рясно,
Треба все робить завчасно.
Вчасно впору треба сіять,
Свою працю потом мірять,
І з рослинами дружити,
З ними разом в полі жити.
Презентація «Як хліб потрапляє до столу»
2-й ведучий. Сторінка «Ціна хліба» вчить нас, як потрібно берегти і шанувати хліб.
Сторінка «Ціна хліба»
1- й учень. Хліб... Він лежить на полицях у всіх магазинах — батонами, буханцями, іншими виробами. «Столичний», «Домашній», «Український»... І йому ціна не 10 гривень, і не 100. Ціна йому — людське життя.
2- й учень. Ось чому до хліба слід ставитися дбайливо: не кидати під ноги, не кришити, не грати ним у футбол.
3- й учень
Чого ж так часто хліб святий
Кидаємо під ноги?
Лежить він, скривджений такий,
На всіх шляхах, дорогах.
Лежить, буває, під столом,
Під партою, під плотом,
Здобутий нелегким трудом,
Политий щедро потом.
4- й учень
Їж, друже, хліб і додолу не кидай,
А підніми, коли не там лежить.
А коли сідаєш ти до столу,
То пам’ятай, що хліб — то означає жить.
5- й учень. Якщо кожен учень лише один раз на рік викине скибочку хліба вагою в 10 грамів, то втрати в нашій країні становитимуть 65 тонн.
6- й учень. Якщо за один день кожен учень нашої школи змарнує лише 1 грам хліба, то за день — понад половину кілограма. А за рік? А якщо всі учні України — то втрати за рік становитимуть 19 тисяч тонн.
7- й учень. Є таке страшне слово — голод. Людина, яка пережила його, із жахом згадує це слово.
Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот.
Немов прокляття, ожива
Рік 33-й... Голод...
Помирали дорослі і діти з голоду. Матері божеволіли, бо не могли врятувати своїх дітей від голоду. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя.
8- й учень. І коли вам скажуть, що є легкий хліб, то знайте: то неправда. Є гіркий — прошений, є солодкий — зароблений, чорний. — позичений, білий — дарований, солоний — горьований. А легкого хліба немає.
1-й ведучий. Пропонуємо вашій увазі віршовану українську народну казку «Як роблять хліб»
Вийшов з лісу вовчисько,
Підтягнув живота...
— Чи не хочеш ти хліба? —
Хтось у нього пита.
Зирк — а то серед поля
Посивілий мужик.
Вовк з окрайцем заледве
Не ковтнув і язик.
Не доводилось вовку їсти хліба раніш.
Просить він селянина:
— Ще окрайця відріж.
А наївшись досита,
Умостився під сніп
І давай він хвалити:
— Ой, смачний в тебе хліб!
Та такий, що, здається,
Споживав би весь вік!
Як же ти його робиш?
Усміхнувсь чоловік: .
— Добре зорюю поле.
— І готовий хлібець?
— Ні, скородити треба.
— А тоді вже й кінець?
— Ще угноюю землю,
Щоб родюча була.
— А тоді на підводі
Хліб везеш до села?
— Ще зарано возити!
Переорюю знов.
— І давай ласувати —
Хліб рум’яний готов?
— Що ти, вовче? Скороджу
Вдруге скиби ріллі.
— І пахучі хлібини
Підіймаєш з землі?
— Ще ж посіяти треба
В землю чисте зерно,
І довгенько чекати,
Поки зійде воно!
— А тоді вже пампушки
Виростають смачні? —
Та мужик посивілий
Заперечує: — Ні!
Хай колосся доспіє...
А тоді не дрімай:
До зернини зібрати
Треба весь урожай.
А іще змолотити,
Помолоти в млині
І спекти паляниці
На жаркім черені.
От тоді вже і можна
Смакувати хлібця.
Та не слухав вовчисько
Мужика до кінця.
Тільки скорчив усмішку,
Від досади гірку,
І, ковтаючи слинку.
Зник, ледащо, в ліску.
2- й ведучий. Наступна сторінка дуже цікава, а називається вона «Кулінарна»
Сторінка «Кулінарна»
1- й учень. Давно-давно, ніхто й не пам’ятає, коли саме, жив собі на світі чоловік. Піде, бувало, він на полювання, наловить риби, назбирає коріння дикої трави. А все ситий не буває. Якось-то він довго блукав, зголоднів, ноги натрудив, а так нічого й не вполював. Сів і зажурився: «Охо-хо... Якби то була така чарівна комора, щоб усіх на світі годувала». Почуло це Сонце та й каже: «Така комора є, тільки до неї дбайливих рук треба. Візьми собі золоте зернятко і зроби, як я велю». І узяв чоловік те зернятко і все зробив, як Сонце навчило. А потім і діти його так робили, і внуки, і правнуки. Що ж то за комора така? І що за зернятко, що його люди і досі шанують? Комора — то родюча нива, золоте зернятко — жито, пшениця і всяка пашниця. От і вирощують люди хлібні культури, печуть хліб і радіють життю.
2- й учень. Ми зібрали чимало рецептів приготування страв із борошна. Ось вони, ви можете переписати їх у нас. Подивіться на цю виставку хлібобулочних виробів. Це наші батьки разом із нами приготували її. Скуштуємо це диво природи і пам’ятатимемо, що хліб — святий.
Книга рецептів (презентація)
3- й учень
Високий пшеничний коровай —
Знак почесті при зустрічі гостей —
Промовить більше, ніж слова,
Ніж сотні голосних речей.
1- й ведучий
Хліб священний лежить на столі —
Запашний і рум’яний, високий.
Знають добре старі і малі,
Що то рук хліборобських неспокій.
2- й ведучий
Хліб священний лежить на столі,
В нього запах жнив, льняного літа.
Хай завжди буде хліб на столі
І, як сонце, сіяє над світом!
Вчитель. Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. Ми віримо, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле.
Здоров’я, щастя всім вам, хай зажди буде пахучий хліб на вашому столі! Щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі.
Звучить пісня «Співаймо разом»
Використана література:
- Л. М. Кудя Хліб — усьому голова.// Виховна робота в школі № 6 (151) – 2017;
- Маркова Н.І. Від колоска до духмяного короваю.// Виховна робота в школі - №9(118) – 2014;
- Мельничук Н. Звідки прийшов хліб.// Початкова школа - №10 – 2014;
- Федорченко Т.А. Нові сценарії улюблених свят. 1-4 класи. – Х.:Вид. група «Основа», 2010;
- Яринко Л.О. Хлібові вклонімося. Сценарії свят. Оповідання, перекази, казки, загадки, прислів’я, приказки, словничок-годівничок. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002
- Використані ресурси Інтернету:
- http://motorostroitel.com.ua;
- http://svitppt.com.ua/chitannya/yak-hlib-potraplyae-do-nashogo-stolu.html;
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку