Сценарій свята « Хустина »

Сценарій свята

 « Хустина »

Підготувала: Тетяна Боднар

СЗШ №3 м. Трускавець

Свято  « Хустина »

Вступне  слово вчителя:

-         Шановні гості! Дорогі діти, батьки, вітаємо вас. Сьогодні ми зібралися, щоб провести урок, присвячений хустині.

Квітчаста хустина

1 учениця. На ній і гроно, і пелюстка,                                   І небо, й райдуга на ній...                                                                                                                              Мов берегиня роду, хустка                                                                                                                              Здавен у нашій стороні.                                                                                                                 2 учениця. То - нареченим на щастя,                                                                                                                                            То - на добро матерям,                                                                                                                                             Вічний дарунок – хустина                                                                                                                               Знана стежкам і вітрам.                                                                                                                 1 учениця. Веселі ви чи сумовиті,                                                                                                                                             На схилах Ворскли чи Дінця -                                                                                                                               Нема таких жінок на світі,                                                                                                             Котрим вони не до лиця!                                                                                                   2 учениця. Мов помолодшала мати,                                                                                                                                            Гарна й сестра дорога.                                                                                                                                             Роси в хустині, немов діаманти,                                                                                                                  Зорі й квітки в берегах.                                                                                                                 1 учениця. Ой, ті луги та бережечки,                                                                                                                                            Які вгорі, такі внизу.                                                                                                                                            На щастя й радість - два ріжечки,                                                                                                                А два - на смуток і сльозу.                                                                                                   2 учениця. Сонцю й роботі найближча                                                                                                                               Подруга днів осяйна.                                                                                                                                             Душу зігріє і зніжить обличчя                                                                                                                               Хустка - тернова весна.

      / В. Юхимович/

Учитель.  Хустка з давніх-давен була улюбленим головним убором українських              жінок. У фундаментальній праці «Український народ в його минулому              та майбутньому», перший том якої було видано в Санкт-Петербурзі у              1914 році, читаємо, що «платок видим на всех старинных                                          изображениях, начиная с Изборника Святослава, и он неизменно                            проходит через всю украинскую историю, сохраняется в казацкую                            эпоху и доходит до нашей, видоизменившись только в центральных и              южных частях страны и то главным образом в отношении цвета.»                            Окрім хустки були й інші головні убори, кожен із яких виконував свою              функцію і в різних місцевостях називався по-різному: намітка,                                          перемітка, обрус.                                                                                                                                                          На Подніпров’ї носили хустки поверх іншого шапкоподібного убору              очіпка, на Львівщині – поверх бавниці / тканої червоної стрічки, що                            обрамлювала чоло/.А що знаєте ви про хустку?

1 учень.       На Лівобережжі України влітку дівчата складають хустку                              трикутником і обмотують її навколо голови, а тім’я залишають                                          відкритим, «щоб волосся видно». Злівого боку приколюють                                                        квітку рожі або гілочку               барвінку. Взимку закутуються так, як                                          молодиці/ учениця показує, як               вив’язували хустки/.                                           2 учень.               На Правобережжі України дівчата в разі потреби закутуються так,                                          як жінки, але з-під хустки визирає коса / учениця показує /.

3 учень. На півдні України літом закутуються в білі хустки так, що ледве                             визирають очі / учениця показує /.

4 учень.     Головний убір завжди був виразником естетичних поглядів українок, яскравим декоративним елементом їхнього вбрання. Він                            підкреслював святковість чи буденність одягу, інформував про родинний, матеріальний чи правовий статус жінки, нагадував її              обов’язки.

3 учень.   Колір хустки. Вишиті хустки на Україні були білого кольору. Барвисті хустки, що тепер стали модними, запозиченні від південних слов’ян, болгарів та сербів.

4 учениця.  Хустка як мистецький твір. Колись хустки на Україні вишивали                             шовком, сріблом, золотом. Якщо нитками, то найбільше вживали                                          червоні, сині, зелені, жовті та рожеві кольори. Трапляється і чорний                            колір. Сині окремо не вживали, а в поєднанні з червоними. Вишиті                                          візерунки, як колись, так і тепер, розвіщувались по чотирьох кутах                                          та посередині хустки.

5 учениця.  Хустка в побуті. Будь-який народний обряд не обходився без хустки.                            На народини приходять родичі з хлібом і хусткою. Хліб – символ                                          добробуту, а хустка – оберіг дитини і матері від злих сил.

Учитель.     Широко хустка фігурує в українському весільному обряді,                              починаючи зі сватання, коли на знак згоди дівчина підноси                                                        старостам хустки на хлібі, а парубкові – / нареченому / хусткою                                          перев’язують руку на знак згоди стати його дружиною.                                                                                     Ой маю я хустку,                                                                                                                                                           Та їй нема року,                                                                                                                                                          А то буде миленькому                                                                                                                                             На осінь до боку

/ У проведенні свята беруть участь матері дітей. Вони показують фрагмент весільного обряду «покривання» молоді. Дві «мами-свашки» підходять до «молоді», щоб покрити голову, і співають:

    Я ж тебе, сестрице, покриваю,                                                             Щастям, здоров’ям наділяю,                                                                                                                               Щоб була здорова, як вода.                                                                                                                               Щоб була багата, як земля.                                                                                                                               Щоб була весела, як весна.                                                                                                                               Щоб була щаслива у Бога

Покривши молоду, співають:

    Зробили ми діло,                                                                Зробили ми діло                                                                                                                                                           Аж нам чоло впріло,                                                                                                                                             З коржа – паляницю.                                                                                                                                             З дівки – молодицю.

Одна із «свашок» пов’язує голову «молодої» хустиною. /

Учитель.    Хустка, якою «покривали» молоду, зберігається потім усе життя. Чи                       не від цього повір’я: хустка, якою матір вводить молодих до хати і                                     виводить із хати під час весілля, мусить бути світлою, ясною.

 / Звучить українська народна пісня «Горіла сосна, палала».

Учитель.    На знак вдячності «весільна мати» обдаровувала родичів хустками.                             Ті в’язали їх через плече і «притоптували» / грали музику, всі                                          танцювали/. І мандрувала світом із козацькою піснею і славою                                          українська хустка. Носив її козак завжди коло серця, вона була                                          йому              оберегом не лише від ворожої кулі, тяжкого полону чи                                                        товаришевої зради, а й від забуття матері – України.

Учениця. В часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому              вишиту хустку як символ вірності.

    «Дарувала шиту шовком хустину,                                                             Щоб згадував на чужині».                                                                                                                                                                                       / Т. Шевченко/.

 / Звучить пісня «Їхав козак на війноньку». /

Учениця.    Коли козак гинув, то хусткою вкривали обличчя, щоб «хижі птахи                             очей не довбали, козацької крові не випивали». Якщо козака ховали                            з козацькими почестями, то вишиту хустину клали на осідланого                                          коня, якого вели за домовиною.

    ...Ведуть коня вороного,                                                              Розбиті копита...                                                                                                                                                           А на ньому сіделечко                                                                                                                                             Хустиною вкрите...

Учень.    І нині хустка невід’ємний атрибут на похоронах. Хусткою перев’язують вінки, тримають свічку, обгорнуту хустиною, пов’язують руки. Такі хустки називають «провідником».

Учитель. Крім цих обрядів хустина використовується як хустина-вузлик із                             вечерею для хрещених на Різдво; на хлібі, щоб не черствів; на                                          дитячій колисці – від вітру і лихого ока. Хустина згадується і в                                          дитячих піснях, хороводах, іграх...

 / Проводиться хоровод «Галя по садочку ходила», гра «Хустинка». /

Учитель.    Подивуймося ж нині незнищенній, живучій любові нашого народу                             до простого та водночас незбагненного дива – української хустки.                                          Нехай матерям, коханим, молодим дружинам, бабусям несуть                                          хустки – дарунки, барвисті, як сад на весні, мерехтливі, як світання                                          над річкою.               Хай завжди веселить вас українська хустка. Спасибі                                          вам, любі друзі,за вашу щирість, за участь у нашому святі.