Сценарій свята «Рідна мова Калинова»

 

 

 

 

Сценарій свята

«Рідна мова Калинова»

 

 

 

 

 

 

Підготувала: Тетяна Боднар

СЗШ №3 м. Трускавець

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій «Рідна мова Калинова»

 

Сьогодні ми своїми серцями і душами доторкнемося до перлин нашої української мови. Вона – гордість українців всього світу. За мелодійністю і милозвучністю українська мов займає ІІ місце (після італійської). Без мови ми не уявляємо своє життя, як без України. Сповідаємося, зараз ви ще глибше відчуєте, який неоціненний скарб наша мова і як її треба берегти.

 

 

Хай рідна мова сили набира –

Свята і чиста мова материнська.

І ось для свята вже прийшла пора.

Нехай лунає мова українська!

 

Рідна мова моя, поетична пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов'я,

Як народу душа: щира, добра, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

 

Скільки в мові тепла і палкого кохання!

Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,

Та іскристої радості і шанування,

Що, хоч просто говориш – виходять вірші!

 

То струмочком дзвенить, то сміється й співає,

То іскринками гумору враз спалахне

Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.

Мово рідна моя, ти як сонце ясне!

 

Бо слова твої серце уміють зігріти,

Приголубити, втішити можеш одна.

Мово рідна, ну як нам тебе не любити?

Ти весела і ніжна, неначе весна!

 

 

 

Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині – державна!

Все в тобі є: і багатство, й краса!

 

Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

 

Мово моя, найчистіша криниця,

Є і краса, і багатство в тобі.

Кожен приходить до тебе напиться

В радості, в щасті, у тихій журбі.

 

Ти з джерела і струмочка дзвінкого,

З лісу і поля, з квіток і роси.

З лугу розквітлого, з неба ясного,

З грому, веселки й світанку, з краси!

 

Летить планета в космосі жива.

На ній народжене усе, щоб жити.

Людині дані розум і слова,

І почуття найвищі, щоб любити!

 

Все для людини: небо і поля...

І кожен має право розмовляти

Тією мовою, що нам дала Земля,

Співати пісню, що навчила мати.

 

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

 Звучить колискова пісня.

 

Є така народна мудрість «Скільки людина знає мов, стільки разів вона -людина.»

Знання рідної мови, культури, історії для кожного українця чи українки - священний обов'язок.

 

Готуючись до свята ми провели фольклорну експедицію, побували в різних регіонах України, привезли багато загадок, скоромовок, приказок, прислів'їв про рідну мову.

 

Інсценізація.

На околиці села, як мовиться в казці,

Жив веселий дід Хома і баба Параска.

 

Біля хати у садку діти гомоніли,

Розважалися малі, а старші раділи.

 

Дід: А зараз спробуємо відгадати загадки.

 

1. Чорне насіння, по білому полю,

Той його сіє, хто розуміє.

(Букви, письмо)

2. Снігові поля, чорні грачі.

Хочеш розумним бути,

То бери та вчи. (Книга)

3. Чорні, криві, від роду німі,

А як стануть в ряд,

Враз загомонять. (Букви)

4. – Що ти, донечко, шепочеш

І чому це ти не спиш?

    – Я, матусю, спати хочу,

Але треба вивчить... (вірш).

 

 

5. Красивий, щедрий, рідний край

    І мова наша солов’їна.

    Люби, шануй, оберігай

    Усе, що зветься ... (Україна).

 

 Дід учив гончарювати, на сопілці грати,

 Баба вчила вишивати і пісні співати.

 

 Ой, цікаві ж для малят ці часи дозвілля

 Скоромовки і казки, загадки й прислів’я.

 

Баба: А які скоромовки ми записали в експедиції?

 

1. Хитру сороку...
2. Бурі бобри...
3. Сів шпак...
4. Босий хлопець...
5. Гей, малий...
6. Вибіг Гришка...

 

– Діти, а які скоромовки ви знаєте?

 

Дитина: Перебуваючи в експедиції, ми записали багато українських народних пісень. Адже пісня – душа народу.

 

 Народна пісня – голос невсипущий,

 Душі людської вічне відкриття,

 Вона ніколи, як і хліб насущний,

 Не вийде з моди сущого життя.

 

Інсценізація пісні:«Ой під вишнею, під черешнею»

Настав час заглянути глибокої народної криниці. Народ склав багато прислів’їв і приказок про мову і слово. Згадаємо найдавніші перлини народної творчості.

  Гра: «Продовж прислів’я»

 

 Від теплого слова (і лід розмерзає).

 Слово – не горобець, (вилетить – не спіймаєш).

 Шабля ранить голову, (а слово – душу).

 Вмієш сказати – (вмій і промовчати).

 Гостре словечко (коле сердечко).

 Птицю пізнають по пір’ю, (а людину – по мові).

 Дав слово – (дотримуйся його).

 Не кидай слова (на вітер).

 На словах медок, (а на серці льодок).

 Слово до слова (зложиться мова).

 

 Слово – то велика сила. Тому, розмовляючи з людиною, треба постійно думати, добирати такі слова і вирази, щоб не образити, не скривдити її мимоволі сказаним гірким словом. Вчіться розмовляти так, щоб усім хотілося поговорити з вами. Вживайте у своїй мові багато лагідних, чарівних слів, щоб усім було приємно слухати вас. Від них тепліє на серці, вони оживляють душу.

До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам’ятать неважко:
Маленькі ключики твої – «спасибі» і «будь ласка».

 

Український народ – дотепний, дуже любить жарти, які часто можна почути на базарі.                                                                                                                                                           Тож вирушаймо на Сорочинський ярмарок.

   Інсценізація.

Розвеселили нас діти, а під гарний настрій завжди хочеться співати.

  Звучить «Пісня про мову»

 

 Діти, розвивайте своє мовлення. Пробуйте творити. Пишіть оповіді, вірші, складайте казки про все, що вас оточує, що вам подобається.

 Любіть, розвивайте рідну мову!

 

 Треба бути закоханим в свою мову:

 

 Бо ж прийдете до криниці         Спрагу серця вгамувать...                                                                                                                               Ми без мови– не вкраїнці,                                                                                                                               Рідну мову треба знать.

 

Земля нам мову дарувала         Барвисту, щиру, як весна...                                                                                                                               І українською назвала                                                                                                                               Між різних мов –така одна!

 

В ній все найкраще і єдине,                       А серце в ній наснагу п'є.                                                                                                                               Бо рідна мова й Україна –                                                                                                                              Це найдорожче, що в нас є!

 

Наше свято особливе. В ньому є радість і гордість, але є й печаль. Не все гаразд сьогодні з вивченням мови, із вживанням її у сім'ях. І це викликає занепокоєння. Віриться – мине час і День мови житиме щодня і щохвилини у спілкуванні людей і в будні, і в свята.

І всі ми, кожний із нас дбатимемо про чистоту рідної мови, оберігаючи її від засмічування, збагачуючи її красу.

 

 

Рідна мово моя українська,         В світі гордо, натхненно звучи!

 Волелюбна моя, материнська,                      Мово рідна моя, не мовчи!

 

 Хай же світлою буде дорога                       Серед різних нелегких доріг...                                                                                                                 Ми звертаємось нині до Бога,                                                                                                                 Щоб тобі, мово, він допоміг.

 

 Матір Божа, свята і єдина,         Дай нам щастя, любові й тепла!                                                                                                                 Щоб квітуча моя Україна                                                                                                                 Рідну мову, як стяг, підняла!

 

 Будь прихильною, Матінко Божа!                      Жити праведно в світі навчи!                                                                                                                 Щоб світила нам зірка погожа,                                                                                                                 Мово рідна моя, не мовчи!

 

Свято закінчено. А життя іде далі. Дорогі друзі! До вас наше слово. Саме до вас! Це від вас залежить зараз, чи перерветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на сонці. Це від вас залежить, чи джерело рідної мови замулиться у ваших душах, а чи вільно дихатиме?! Тільки від порога рідної мови ви можете виходити на широкі магістралі світу. Слово довірилось вам і повірило у вас. Не сполохайте рідного слова, захистіть його, притуліть до серця, наповніть ним своє життя.

 Звучить пісня: «І в вас, і в нас хай буде гаразд».

 

  Свято закінчилось                                     Ось і сплинув час.                                                                                                                                             Кращі побажання                                                                                                                                             Ви прийміть від нас.

 

 І в вас, і в нас хай буде гаразд.        Щоб ви і ми щасливі були.