Сценарій свята на тему: "Прощавай четвертий клас, п'ятий вже чекає нас".

                           «Прощавай, четвертий клас, п'ятий вже чека на нас”

   Ведучий 1      Слухайте, слухайте, слухайте!

   Ведучий 2       І не кажіть, що не чули!

   Ведучий 1       І не кажіть, що не бачили!

   Ведучий 2       Сьогодні в нашому шкільному королівстві свято!

   Ведучий 1       Свято? З якої нагоди?

   Ведучий 2        З нагоди закінчення початкової школи.

   Ведучий 1        Добрий день, шановні гості!

                             Раді вас вітати!

                              Всім бажаємо здоров'я

                              І щастя повну хату!

   Ведучий 2      Дорогі гості, мами, тата, дідусі й бабусі! Ми сьогодні зустрілись

                           в тісному нашім крузі на радісне свято — веселе, чудове, -

                           Ваші діти закінчили початкову школу!

   Ведучий 1      Першого вересня 2012 року наша школа прийняла у свою сім'ю

                           поповнення — 6 дівчаток і 3 хлопчики. А сьогодні вони вже

                           закінчили початкову школу. На свято запрошуються наші шановні

                            випускники.

( зачитуються прізвища та імена учнів, до класу під  музику заходять діти)

     Сьогодні в нашім класі свято -

     останній дзвоник, випускний.

     І добрих слів сказати хочемо багато -

     за те, що кожен з нас отримати зумів.

     Чотири роки дуже швидко пролетіли,

      дорослими ми стали вже людьми,

      і те, що мріяли в дитинстві та хотіли,

      ми в серці юнім зберегти змогли.

      За вікном дитинства світ широкий

      в очі сипле зорі золоті.

      Рідний клас! Ми твої уроки

      ще не раз згадаємо в житті!

      Хай пісня тут лине!

      Хай сміх скрізь лунає!

      У кожного радісна усмішка сяє.

       Всі дружні, веселі, радійте за нас!

      Всі разом:      Ми перейшли у п'ятий клас!

                                           ( пісня “Дитинство” )

     Учитель:  Чотири роки ми разом із вами здіймалися першими найважчими

                  сходинками до знань, вчилися писати, читати, рахувати, товаришувати,

                   жити за правилами в нашій маленькій шкільній країні. Якими ми стали  

                   за ці роки?

      Учні:     Дозвольте нам рапортувати!

      За час  навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Вивчили багато

      правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати задачі,

      приклади, складати твори.

      Ми провчилися разом 2448 уроків.

      Ми сиділи 1836 годин за партою, і це не враховуючи часу, витраченого на

      виконання домашнього завдання.

     Учнями нащого класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок 578 художніх

      творів, книжок.

      Списано, не дописано, переписано 1820 зошитів, але не кожен із них був

      показаний батькам.

     Отримано 1700 оцінок високого рівня, 2220 — достатнього, 1540 — середнього

      ( про початковий рівень ми зараз не говоримо).

      Загублено 50 ручок, 60 олівців, із десяток гумок, 30 гудзиків, багато копійок

      і 10 поганих звичок.

      Списано 3 кілограми крейди, 12 штанів, 22 руки і 3 щоки.

       Клас живе  цікавим життям і не збирається зупинятися на досягнутому.

       Проведено безліч вікторин, конкурсів, свят.

       800 днів разом із ранковим сонцем ми переступали поріг рідної школи.

       Близько трьох з половиною тисяч дзвінків почули ми протягом чотирьох

       років навчання. Ми чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів йшли до

       першого уроку в перший клас, і тоді, коли він, немов би обривав цікаво

       проведені 40 хвилин твого улюбленого уроку. І був довгоочікуваний дзвінок    

     на   канікули. А ось дзвінок, який ми почуємо сьогодні, буде останнім у стінах

       рідного класу.

                                     (діти по черзі дзвонять)

      Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок

       з жалем дзвенить, ніби плаче струмок.

       Певно, сумує наш рідний дзвінок,

       що вже не покличе сюди на урок.

      Разом з дзвіночком сумуємо й ми,

      всі ми здружились, зріднилися ми.

      Якось незвично, що вже на урок

      п'ятий клас покличе дзвінок.

      Всіх четвертокласників вітаємо

      з останнім дзвоником шкільним.

      Щастя всім ми побажаємо -

      веселим, гарним, молодим!

                                  (звучить пісня “Чого вчать у школі”)

 Ведучий 1    Шановні випускники, сьогодні ви отримаєте дипломи про закінчення

                           початкової школи.

 Ведучий 2     До слова ми запрошуємо чуйну і добру людину, яка підтримує всі

                            наші починання, піклується про нас завжди — директора школи

                                    (виступ директора, вручення дипломів)

         Пройшло чотири роки -

         багато це чи мало?

         Коли нас, шестирічних, вели за руки мами.

         З великими букетами, з портфелями новенькими.

         Боялись всього ми навкруг, бо ще були маленькими.

        Мами перший раз до школи

        Привели давненько нас.

        Не забудь цього ніколи -

        Першу вчительку і клас.

        А роки йдуть, неначе річка ллється,

        заняття, труд, екскурсії та гра.

        Як пройде літо — осінь посміхнеться

         і скаже: “Діти, вчитися пора!”

        Вже в четвертім броді квітне літо,

        скільки зроблено, відмовлено, прожито.

        Це для вас життя вірші складає,

        бо дорожче мами й тата не буває.

        Бо без батьків чого ми варті в світі?

        Без маминої ласки і тепла,

        без батьківської строгості і жарту,

        і без свого родинного тепла?

        Дякуємо вам, любі батьки, за сумлінну допомогу,

         щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне

         терпіння, силу, наснагу, за витрачене здоров'я, за те,

          що весь час нам допомагали навчатися.

                                 Пісня “Каже мама й тато”

       Учитель:   І вам, шановні батьки, спасибі хочу я сказати

                         із щирим вчительським теплом.

                         За ночі ті, що не доспали, коли задачі ви рішали,

                         за вірність прикладів і вправ, і за малюнки з малювання,

                         бо кожен з вас тут участь брав,

                         талант свій виявляв й старання.

                         А початкова  школа — це лиш перший крок,

                         а попереду — ще сім великих років.

                          Отож, навчайтеся, батьки, і кожен день учіть уроки.

              Взнак поваги та великої любові прийміть, дорогі батьки,

              ці обереги, які завжди будуть вас оберігати  від всіх негараздів.

            (діти дарують обереги,    вітання батьків,    танцюють вальс з батьками)

        Вчителько перша, зібрались ми нині,

        щоб дяку і шану віддати тобі.

        За ласку, за мудрість, бо в кожній дитині

        ти пам'ять в житті залишила навік.

        Вчителько найперша, наша рідна,

        як тобі не дякувать в цей час?

        За те, що весь свій розум і уміння -

        все віддавала ти для нас.

        За те, що нам читала книжку,

        за твою лагідну усмішку,

        що всіх навчила нас читати,

         і малювати, і писати.

        За те, що з нами в ліс ходила,

         на поле і в зелений гай.

        За те спасибі, що навчила

        любити палко рідний край.

         Ти пробач усе нам, вчителько-матусю,

         дуже часто неслухняними були.

         Та ми тебе любили до нестями,

         любили так, як вміли тільки ми.

         Хай доля дарує Вам довгії літа,

         а в серці довіку живе доброта,

         хай сонце і силу, і щастя дає,

         зозуля сто літ Вам нехай накує.

         Хай біль душевний Вас не мучить,

         не буде хай важких думок.

         Нехай в ночі не сняться учні,

         які зривають вам урок.

                                      Пісня “Перша вчителька”

        Учитель:     Дорогі діти, я вітаю вас із закінченням початкової школи.

                             Наказом по школі всі учні нашого класу переведені до 5 класу.

                             І на прощання — мої сердечні побажання.

                             Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається.

                             Хай щастить вам, діти, всюди!

                              Хай ростуть з вас гарні люди!

         Шановні батьки, а зараз за українським звичаєм простеліть своїм дітям дорогу    в майбутнє старше життя рушником. Розстеліть той рущник, наче долю, як    символ любові й вірності, надії в щасливе і світле майбутнє. Ідіть під рушником  хлопчики і дівчатка, хай чистим полотном встеляться ваші життєві шляхи.

              (звучить  “Пісня про рушник”, учні виходять з класу і прямують до          нового класу, де їх зустрічає новий класний керівник)