6 квітня о 15:00Вебінар: Як налагодити ефективне онлайн-навчання та покращити комунікацію з учнями в умовах карантину

Сценарій свята: "Осінній ярмарок"

Про матеріал
Мета: привернути увагу дітей до краси осені у рідному краї, ознайомити з українськими народними традиціями та побутом. Розвивати вміння спостерігати, виконувати нескладну роботу по дому. Виховувати гостинність, щедрість та щирість.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         

 

 

 

 

 

              

 

 

 

 

 

                                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   

 

 

Ведуча1. Добрий день, дорогі друзі! І він дійсно видався напрочуд добрим: подивіться навколо — і ви замилуєтесь дивовижною красою матінки-природи. Дерева ледь торкнула вереснева позолота.

Ведуча 2. Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин… Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя, ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано виринає з-за неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та зараз небо, ясне та яскраве, радіє сьогоденню.
Ведуча1. Ви чуєте? Це тихі кроки господині — осені, яка вже при йшла на зміну теплому літу. Прислухайтесь: вона вже тут.
Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осінь.
Осінь.
Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!
Ведуча1.
Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто,
Є у осені талант Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов:
Журавлі курличуть: певно,
Птах вона збирає в путь.
І, звичайно, недаремно Осінь щедрою зовуть.
Осінь.
Це приємно.
Я це знаю.
Щедрість — заповідь моя.
Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас — парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!
На сцену виходить Урожай.
Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!
Глашатай

 Увага! Увага!

Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок, прошу гуртом, по одинці,

Чекають на всіх тут чудові гостинці!

На ярмарку нашім чудовім, багатім,

Є чим дивуватись і є, що придбати!

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісні і жарти – усім в нагороду.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Гей, народ збирається –

Ярмарок розпочинається!

Сценка з українського життя;

Виходять Параска та Солопій

Солопій. Стій жінко, почекай. Куди ти?

Параска. Мені нудно в хаті жить!

                  Ой вези ж мене із дому,

                  Де багато грому-грому,

                   Де гопцюють всі дівки,

                   Де гуляють парубки.

                   Хочу на ярмарок!

                   Поїхали, Солопійчвику!

Солопій. Сиди вдома, стара. Я сам поїду.

Параска. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю. Ти вже того разу без мене на ярмарок їздив та замість курки півня купив.

Солопій. Не півня, а курку!

Параска. А я кажу – півня!

Солопій. А я кажу – курку!

Параска. А чого тоді в твоєї курки ноги такі довгі?

Солопій. Бо того, що вона багато бігала. Ох і вредна ж  у мене жінка, сатана – не баба. Ну добре, поїхали! 
1-ша господиня
Наші гості довгожданні!
Щиро, щиро просим вас!
Ярмарок удався славний,
Все чудово, все гаразд:
Фрукти, овочі нівроку,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око,
Урожаю завдяки.
2-га господиня
Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці усі смачні плоди
У дарунок нам принесла.
А погляньте-но сюди:
Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітати,
Побажати щастя й миру
І слова подяки щирі
Від душі гостям сказати.
Вклоняючись, подає Осені на рушнику коровай.
Осінь
Й вам спасибі, господарки,
Що мене не підвели,
Що вставали рано-зранку,
Працьовитими були.
І пололи, й поливали,
Доглядали сад, поля.
Про врожай свій ви подбали —
І віддячила земля.

3-тя господиня
Довелося потрудитись,
Щоби нині не зганьбитись.
Зараз — час відпочивать,
А тепер нам треба, звісно,
Для гостей веселу пісню
Та душевну заспівать.
Пісня «Осінь»
Господиня1 Ярмарок зібрав учасно
Весь шляхетний, добрий люд.
І погода розпрекрасна,
Ех, настрій також напрочуд.
Свята ми усі чекали,
Господиня2. Гляньте на дари оці:
Гарний урожай зібрали
Ех, і картоплю, й гарбузці.

Господиня3. Уродилася пшениця,
Жито, просо та овес.
Будуть гарні паляниці
Ех, буде ситий рід увесь.
Всім бажаємо здоров’я,
Зичим щастя повсякчас.
Господарочки чудові
Ех, в Нижніх Воротах у нас!
1-ша господиня
То ж проходьте, подивіться,
Все сподобається вам.
Продавці тут, як годиться,
Вихваляють різний крам.
А від краму, що й казати,—
Погляду не відірвати
І не відвести очей
Від плодів та овочей.
Гості проходжуються повз столів, продавці закликають їх до свого товару. 
1-й продавець
Гарні яблука червоні,
В Геркулесову долоню,
Ніби з сонця промінців,
Дожидають покупців.
Ранньою росою вмиті,
В них ще чути подих літа.
Покуштуй лишень, і знай:
На землі буває рай.
І солодкі, і духмяні,
І такі вони рум’яні,
Мов соромляться чогось.
Подивіться, вони ось!
Ведуча2. Справді, яблука просто дивовижні. Вони сповнені і життєдайної вологи червневих дощів, і щедрого тепла липневого сонця, овіяні привітним вітерцем трударя-серпня. Завдяки дбайливим рукам садівника, що вклав у них маленьку часточку своєї доброї душі та, звісно, (звертається до Осені та Урожаю) вам, наші шановні, маємо такі незрівнянні фрукти.
2-й продавець
А у мене є квасоля!
Буде борщ пісний, розсольник,
І повірте ви мені:
З нею пироги смачні.
Біла, жовта і ряба,
Є і спаржева, й проста.
Люди! Мимо ви не йдіть,
А квасолі прикупіть!
Крупна, бачите, яка?
В ній багато є білка.
Хочеш сильні м’язи мати?
То квасолю слід вживати!
1 - ша господиня. А ви знаєте, цей продавець дійсно має рацію. Плоди квасолі містять надзвичайно багато корисних речовин, зокрема до 30 відсотків білка. Ось у Латинській Америці квасоля є найуживанішою культурою. З неї там готують дуже багато страв. Нам, українцям, також не слід обходити цю знайому віддавна культуру.
3-й продавець
Не квасоля і не біб,
А картопля — «другий хліб».
З неї можна, так сказати,
Безліч страв приготувати.
З цього висновок простий:
Без картоплі стіл пустий.
То ж підходимо, купуємо!
Бо картопля всім смакує.
2-га господиня. Так, без картоплі, дійсно, не обійдеш ніяк, ні в будні, ні в свято. Навіть не віриться, що колись на Русі й гадки не мали про існування цієї королеви всіх овочів. Лише три століття тому вона була завезена до нас.

3-тя господиня: Про картоплю люди навіть легенди склали. Ось, наприклад, одна із них.
Російський цар Петро І, скуштував смачні бульби картоплі і завіз досі незнайомі бульби до Російської імперії. Цар наказав своїм підлеглим панам вирощувати і споживати екзотичний овоч. Та царські підлабузники не знали, яку саме частину рослини слід їсти.
І ось один такий примхливий пан, коли його картопля відцвіла та на кущиках з’явилися зелені кульки-ягоди, наказав своїм кріпакам саме їх зібрати та подати до столу.
Розлютився пан, спробувавши таку «страву», наказав негайно викинути геть всі рослини, разом із корінням. Слуги виконали наказ пана та вивезли всю картоплю у ярок.
А тими місцями йшов бідний селянин та угледів незвичайні бульби. Набрав чоловік їх у торбину, приніс додому. Жінка, не довго думаючи, почистила та й стала смажити на сковорідці. Від тієї страви поширились смачні та приємні пахощі.
А тут якраз пан проїжджав повз хатину того бідняка. Почув він запах смаженої картопельки, зупинився, та й питає, що ж то за страва така у хлопа, що так чудово пахне.
«Та то, вельмишановний пане, ті земляні яблука, які ваші служники геть викинули»,— відповів селянин.
Відтоді картопля стала шанованою культурою на столах і у бідних, і у багатих.
Ведуча1. Цікаву легенду ти розповіла нам. А картопля, справді, потребує дбайливих рук своїх господарів, інакше доброго врожаю не бачити. Це і прополка, і обгортання, і, звичайно, боротьба з численними шкідниками, серед яких лідерство належить, безумовно, колорадському жуку.
Урожай. Так, приходиться поборотись за мене з ними. А чи знаєте ви, що ще років сорок тому такого шкідника, як колорадський жук, в Україні та й взагалі у Європі, не існувало? А завезений він був випадково з Америки, зі своєї батьківщини — штату Колорадо, десь півстоліття тому. Тому жук і отримав назву — колорадський. Але прямуймо далі, на щедрому ярмарку ще багато городини, яка заслуговує на увагу.
4-й продавець
Гей, дівчата-парубки!
Всі купуйте буряки!
Той ніколи не жалкує,
Хто такий товар купує.
Турок бо, а не козак,
Не шанує хто буряк.
Буряки вродились в нас
На салат, на борщ, на квас.
З’їжте зранку бурячок —
І не буде болячок.
Споживай його щоднини —
Шлунок буде, як годинник,
Бо буряк — це овоч гідний.
І «Активій» не потрібно.
Осінь. Так, і буряки гарні. Наша національна українська страва, як борщ, неможлива без буряка. Та і користь для травлення від буряків, дійсно, є. Тому буряк незамінний для дієтичного харчування при схильності до хвороб травного тракту.
6-й продавець
А ось смачні кавуни,
Мов справжнісінькі пани.
І смугасті, і чудові!
А ось дині є медові!
Закликаю господинь:
Парочку придбайте динь!
Вас, шановні, запевняю:
Краще ласощів немає!
А корисні — надзвичайно!
Так купуйте їх негайно!
3-тя господиня. А я ось надаю перевагу  гострим стравам. На колір та смак товариш не всяк. Дуже полюбляю, щоб у страві і цибуля була, й часничок. Ось, до речі, і вони.
7-й продавець
Ти здоровим бути звик?
То цибулю та часник,
Щоб зимою не хворіти,
Неодмінно слід купити.
Ех, цибулька прехороша,
В будь-які приправи гожа.
В мене різні є сорти.
Чоловіче, підійди!
Золотиста, традиційна,
А іще є «кримська», синя.
Вітамінів безліч має,
Всіх мікробів проганяє.
Урожай
Ех, і ярмарок багатий!
Я оглянув залюбки
Моркву, ріпу і томати,
Баклажани, кабачки.
Перці різні та капуста,
І звичайна, і цвітна.
В погребах не буде пусто.
Що не овоч — дивина!
Та і фрукти уродили:
Груші, яблука та сливи,
І, звичайно, виноград.
Знайдеш тут усе підряд.
Осінь
Хай же в цей прекрасний час
Мелодійна пісня лине,
Хай моя пора осіння
Не засмутить, друзі, вас!
Звучить музика пісні «Куди йде дитинство». Всі учасники свята співають,
Звідкіль приходить осінь?
З невіданих країв.
Приносить срібні роси
І золото гаїв.
Вона прийде, я знаю
У вересневий час.
І щедрим урожаєм
Порадує всіх нас.
Приспів:
Між зимою й літом
Чародійка-осінь йде,
Пофарбує віти в золоте,
Відзначають в школі
І дорослі, і малі
Щедрої свято осені.
Звідкіль приходить осінь?
Чому це вітер стих?
І неба чиста просинь.
І журавлиний крик
В безкрайній простір лине,
І чуть його здалля.
Нехай тепер спочине
Натруджена земля.
Приспів.

Сценка «Два куми»

(На сцену виходять два куми спиною один до одного і тягнуть по мішку)

1-й кум. Ой, це ви, куме?

2-кум. Я.

1-кум. А куди це крам тягнете?

2-кум. На ярмарок української кухні.

1 кум. І я туди. А що в мішку?

2-й кум. Бублики.

1 кум. А я думаю: що то так торохнуло, аж в голові задзвеніло!

2 кум. А ви що тирбичите?

1-й кум. А я гречану крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я не обходиться.

(На сцену вибігають циганчата)

1-е циганча. Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!

2-й кум. Ану йдіть, бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.

2-е циганча. Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо.

1-й кум. Куме, вони не відчепляться. Нехай вже танцюють.

(Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають).

2-й кум. (здивовано) А що це було?

1-й кум. Обікрали нас, от що!

2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер робити? У вас, куме, хоч жінка небитюча, а моя голову відірве і собакам викине!

1-й кум. Ну раз ми з вами вскочили в таку халепу, так давайте помізкуємо як з неї вибратись.

2-й кум. Придумав! А давайте податківцями прикинемось і будем з торговців по 10 відсотків з проданого товару брати. Із грішми будемо, і здоров’я ціле.

1-й кум. А як не віддаватимуть?

2-кум. Кого?! А  ми козака Романа П’ятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом!

1-й кум. Згоден, куме, на таку аферу. Ну тоді ходімте в люди по ярмарку.

(Куми виходять у зал з табличками «ПОДАТКОВА»)

  Глашатай 2. Наш добрий ярмарок триває,

               Звучать тут жарти, пісні, сміх.

               Солодкий стіл усіх чекає

               Купців запрошує усіх.

               Тож часу не гайте,

               Швиденько готуйте свої гаманці

               Бо ждуть не діждуться вже нас продавці!

               На ярмарок усі!

               Запрошуємо  на солодкий ярмарок.

docx
Додано
14 лютого
Переглядів
36
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку