Сценарій свята"Осіння казка"

Свято «Осіння казка»

 

1 учень: Шановні дідусі й бабусі,

Рідненькі татусі й матусі!

Сьогодні свято є  у нас,

Тому зібравсь весь перший клас! 

 

2 учень: Тож свято розпочать дозвольте,

Сідайте зручно, всі заходьте,

Хто хоче чути й бачить нас,

Бо дуже гарний є в нас клас!

 

3 учень. Співи, сміх, шарів багато

Що за свято у малят?

І дівчата і хлоп’ята

Одяглись святково як!

 

4 учень: Журливо музика заграла,

І закружляло, в вальсі листя.

В країну осінь завітала.

Красива, сонячна, барвиста.

(Виходять діти)

Учитель. Осінь часто звуть чудовою, замріяною, золотою. Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш її урочисту красу. У ній поєднались чарівність барв теплого літечка з першими подихами наступних зимових холодів.

 

Легенда про осінь.

Учитель. За народними переказами осінь перша старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи осінь на землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди будуть любити тебе». І осінь, як ви бачите, виконала наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

 

Учитель. Щоб Осінь прийшла до нас треба відгадати загадки.

 

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває……(Восени.)

 

В зеленім лісі побував

Якийсь художник - і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

- Ти хто такий? - Я здивувався.

- Чому тебе не бачив досі?

- То подивися - хтось озвався.

І ти тоді побачиш....................... (Осінь).

Учитель. Щось не йде осінь, треба мабуть починати віршики.

 

Природа  всюди  розкошує

Немов зібралася на бал,

То леді Осінь всім готує

Чудовий пишний карнавал.

 

Учень: Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

 

2 учень: Коли вона загляне в сад -

Наллється соком виноград.

І пізні яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

 

3 учень: Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках -

Все розмалює на путі,

Дерева стануть золоті.

І ми її уклінно просим:

- Заходь у гості, щедра осінь!

 

(Заходить осінь і веде за собою 3 хлопчиків)

 

Осінь. Це я! Золота Осінь. Ви про мене так гарно говорили, от я і завітала до вас! Та не з порожніми руками, а з гарними дарунками, які порадують і дорослих, і діточок!

 

(В руках у Осені красивий кошичок з горіхами, вона пригощає ними присутніх.)

 

Осінь.  Я рада, що знову зустрілася з вами, проте я не одна, зі мною прийшли мої сини-місяці. А чи відомо вам, скільки я маю синів-місяців?

 

Вересень: Вересень – місяць добре, годує, овоч смачненький дітям дарує.

 

Жовтень: А місяць жовтень мряку розвіє. В містах, в садочках лист пожовтіє.

 

Листопад: А листопад – той жалю не має. З дерев останнє листя зриває.

 

Учитель. 3 осінніх місяця це принці, і вони запрошують на танок дівчаток.

 

Танок місяців

 

1-й учень. Ми сьогодні зійшлися на свято.

Щоб здружитись, як добра сім'я.

Свят, нам кажуть, ще буде багато,

Як пісень навесні в солов'я.

 

2-й учень. Але осінь у жовтому листі

В цьому році найкраща у нас.

Глянь; калина в червонім намисті

Завітала сьогодні у клас!

Слова калини.

 

3-й учень. Вперше в школі ми світ пізнаємо,

І традиції наші, й буття.

В Україні усі ми живемо

І будуєм щасливе життя.

 

(Троє дітей в українських костюмах — посередині дівчинка, а по обидва боки хлопчики — входять з хлібом на вишитому рушникові.)

(Дівчинка тримає хліб, а хлопчики з в 'язками бубликів у руках — кошички з фруктами.)

 

Дівчинка. Хліб наш насущний, будь в нас довіку

В кожній родині, на кожнім столі.

В трудну годину і в радість велику

Сійся, родися на рідній землі!

 

1-й хлопчик. Хлібом ми радо гостей зустрічаєм,

На рушникові рясному несем.

Все найдорожче, що в серденьку маєм,

Радісно друзям своїм віддаєм.

 

2-й хлопчик. Ми ж українці, душею багаті.

Працею славен народ наш завжди.

Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті

І не було в вас ніколи біди!

 

(Відносять хліб до столу, де сидять гості і вручають їм.)

 

Пісня

 

(Осінь підходить і звертається до Гарбуза.)

 

Осінь. Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найбільший на городі.

Як живе твоя сім’я?

 

Гарбуз. Добрий день, красуне Осінь,

Все достигло й налилося,

Підростаємо щодня я і вся моя сім’я.

По городу гарбуз ходить,

Всіх із роду оглядає,

Кого хвалить, кого журить,

А кого і научає.

І звернувся до   ґаздині

Солодесенької дині.

 

Гарбуз. Розкажи мені, красуне,

Як ти влітку працювала?

Може, трохи лінувалась?

Чи сумлінно дозрівала?

 

Диня. Ой, Гарбузе-гарбузенко,

Вічно ти підозри маєш.

Не сидиш на однім місці,

По городу все гуляєш.

Бачиш же, я постаралась,

Ніжним соком вся набралась.

Налилася на всі боки,

І важкі вже мої кроки.

Кожен знає – жовта диня на городі господиня.

Я солодка, соковита, покуштуй – не схочеш пити.

А як їстимеш саму – всі хвороби прожену!

 

Гарбуз. А що скажуть огірочки – мої любі сини й дочки?

 

Огірочок 1. Не свари нас, татку любий,                             

Гарно ми росли спочатку,                                 

Та якось дощі махнули –                                  

Заховатись ми забули.                                      

 

Огірочок 2. Коли сонечко палило                              

Ми листками не прикрились                        

На кілках, шнурках висіли                     

І, звичайно, перезріли.

 

Огірочок 1,2. Та зелені огірочки

Всі  вживають залюбки.

Нас шанують не даремно,

Дух наш свіжий і приємний.

 

Гарбуз. А як тут моя морквиця, гарбузовая сестриця?

 

Морква. Кожен знає, що морквиця

На городі, мов цариця.

Коси довгі, кучеряві

Та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і  вітамінна

І не гірше апельсина.

Той, хто моркву поважає,

До ста років проживає.

Любий братику, послухай

І сестрицею пишайся,

Бо ж не просто я Морквиця –

Гарбузовая сестриця,

Я пробилась в депутати,

Скоро буду виступати

І  доб’юся для городу

Перегною аж підводу! О!

 

Гарбуз: Ну, а як тут Бурячок, мій шановний своячок?

 

Буряк: Що казати, я у нормі,

Круглий, чистий, соком повний.

Так вже кольором налився,

Ніби в Африці родився.

Буде борщ смачний, червоний

З бурячком таким чудовим.

 

Гарбуз: А що скаже Бараболя, як жилося їй у полі?

 

Картопля: Хоч проблем було багато,

Та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають,

Другим хлібом називають.

Можу бути у меню  хоч по кілька раз на дню.

 

Диня: Усі знають – рід наш гарний,

Гарбузовий рід преславний.

Тож тепер, Гарбузе-батьку,

Всім подякуй для  порядку.

 

Гарбуз: Я вклоняюся всім ґречно,

І всім дякую сердечно.

Хай наш рід чудовий буде

На поживу й користь людям. 

 

Учитель: Діти! А які герої до нас приходили?

А давайте ще покличемо дари осені.

 

Виходять овочі:

 

Цибуля: Як не віриш – перевір

На мені дванадцять шкір!

А гризнеш – в сльозах покинеш,

Бо я звуся ………………………… (Цибулина)

Кавун: Зелений я білий,

Червоний як спілий.

Скажу наперед: солодкий як мед,

Якщо ти ласун, то знай: це ……..(Кавун)

 

Капуста: Вузлувата і листата

А доспію – головата

На нозі стою одній.

Сто сорочок на мені. Хто я?......(Капуста)  

 

Помідор: Я красненький, червоненький,

Із сметаною смачненький

На городі я сеньйор

А зовуть як? …………(Помідор)

 

Горох: Я без рук і без ніг

Але пнуся на батіг

Тут розрісся, наче мох,

А зовуть як? ……………....(Горох)

 

Танок овочів

Часник. А часник біленький

І такий пахучий,

І такий зубастий,

І такий пекучий.

 

Петрушка. А у мене, а у мене

Листя гарне і зелене.

І приємне, й запашне —

Дуже люблять всі мене.

Я і ліки, і приправа.

Ну яка без мене страва?

 

Учитель. Ой, діти, а до нас завітала ще одна гостя. Це бабуся.

 

Бабуся. Добрий день, малята. Рада вас я сьогодні вітати. Ой дайте я десь присяду, а то так замучилась. Ходжу від самого ранку по місту і бачу багато людей і дітей. Але всі вони якісь невеселі, такі бліді, не бігають, не бавляться. А чому? Це все тому, що ви не їсте фруктів, овочів. Ви хіба знаєте, що таке чіпси, сухарики. Та де у наш час знали, що воно таке! Ходили босі, їли все, що на городі і в саду росло. А ви їсте все, що прийдеться. Тому такі бліді, подивіться навіть яке у вас волоссячко ріденьке, ламке. А в мене які коси були! Та в кулак взяти не можна було. Мийте волоссячко відваром з ромашки, барвінку, а не всякими там шампунями. Тож я раджу вам їсти побільше овочів, фруктів, їжте часничок, цибулю. Пийте узвар з шипшини, яблук, груш. І будете виглядати, як красне сонечко.

- Діточки, давайте пограємо з вами в одну гру.

 

Учитель.  Діти! Ви поки гралися, а до нас у віконце хтось залетів. А давайте подивимось. А, так то Синичка і Сорока до нас завітали.

Синичка. Здрастуйте, любі друзі. Ми до вас у гості на всю зиму завітали. В лісі вже тепер їжі мало, а взимку її зовсім не буде! Спасибі, що ви не забуваєте про нас, підгодовуєте у скрутну пору.

 

Сорока. І мене діти взимку

частенько біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока веселої вдачі.

В саду білобока навприсядки скаче.

 

(Вбігає ворона)

 

Синичка. Де, вороно-каркароно, ти була?

 

Сорока. Що, вороно-каркароно, принесла?

 

Ворона. Я проснулась, стрепенулась, і кар-кар.

На воронячий зібралась я базар.

Рано-рано прилетіла до струмка,

На городі проковтнула черв'яка.

Покружляла-покружляла я вгорі,

Горобців порозганяла у дворі.

 

Сорока. (глузливо)

Стріла півня-розбишаку, пісняра

І чкурнула-дременула із двора!

 

Ворона. Неправда, сороко! Зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я до дітей встигнути хотіла. Розпитати, чи не забудуть вони взимку про нас, пташок, забувати.

 

Діти. Ні! Ми про вас пам`ятаємо. Годівниці вже готуємо.

 

Учитель. Бачите, пташки, діти пам’ятають про вас.

І про звірят, напевне, також. Я пропоную пограти

в гру «Горішки для Білочки». 

 

Завдання: якомога швидше перенести горішки з

тарілки в кошичок Білочці. Носити будуть ложками.

 

Осінь. Ви до осені в гості прийшли,

Щастя й радість мені принесли.

Гарно ви пісні співали,

Гарно дуже танцювали.

Я за це вам у корзинці

Принесла смачні гостинці.

(Роздає дітям яблука, тощо.)

 

Так, настав нам час прощатись,

В ліс осінній добиратись.

І ми кажемо: «Бувайте!

Осені не забувайте!»

 

Учитель: Дякуємо тобі, осінь, за те, ти є. Будемо чекати тебе наступного року.

Діти: До нової зустрічі!

Пісня