Сценарій свята Останнього дзвоника у школі І ступеня

 

Звучать пісні про школу. Шикуються учні всіх класів.

 

В. 1: - Увага! Увага! Увага!

В.2: Слухайте! Слухайте!

В.1: І не кажіть, що ви не чули!

В.2: І не кажіть, що ви не бачили!

Сьогодні в нашому шкільному королівстві свято!

В.1: Свято? А з якої нагоди?

В.2: З нагоди свята останнього дзвоника та  закінчення початкової школи!

 

             День сьогодні такий незвичний,

             Сонце встало, умите в росі,

             Скликав в школу нас дзвоник останній,

              І зібрались на свято усі.

 

                 Світлі усмішки квітнуть довкола,
                   І пісні веселково дзвенять.

                     Вся сьогодні заквітчана школа —

                   Свято кличе дівчат і хлоп'ят.

 

                Стоїмо ми врочисто й святково,
                Рік навчальний скінчився для нас.
                І на серці так легко, чудово -

                Це веселий і радісний час!

 

                   Цілий рік ми старанно учились
                    І слухняними майже були.

                Ми дружили, писали, трудились

                І, звичайно, росли та росли.

 

           Та настала пора пречудова,
           Довгождана для учнів мить.

           В нас сьогодні - лінійка святкова ,

           І останній дзвінок продзвенить.

 

               Школярів усіх покличе

                Він на урок останній раз.

                І, ніби чайка, закурличе,

                1 поведе в наступний клас.

 

В. 1: Ось зайдуть на лінійку в останнє

Випускний четвертий клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуєм вас!

В. 2: -  Злинь же, музико, в   небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час,

Вище голови! Йдіть веселіше!

Бо усі вже чекають на вас!

 

(Звучить музика. Заходять учні 4 класу.)

В.1: Знайомтеся!

В.2: Якщо ви, звичайно не знайомі.

Діти ( по черзі): - Веселий! - Дружній! - Пустотливий! - Трішечки галасливий!

-  Але вже успішно засвоївший усі науки початкової школи...

Всі разом: 4  КЛАС!

 

Директор. Урочиста лінійка, присвячена закінченню навчального року та святу Останнього дзвоника, оголошується відкритою.

 

 

1. Зібралась вся шкільна сім’я -

 Майбутнє України, її слава.

 Рівняймось, струнко всі!

 Лунає Гімн держави.

 

Звучить Гімн України

 

1.Традиція у нас існує здавна:

 В хвилини щастя й урочистих свят

 Згадати знову і знову

 Про полеглих на війні солдат.

 

Директор. Хвилиною мовчання вшануймо пам'ять героїв, які віддали своє життя за кращу долю для нас та нашої країни.

 

Хвилина мовчання

 

Право покласти квіти до могили воїнів Української Повстанської Армії надається..

 

2. Як мить, минув цей рік навчання.

   Були і успіхи, були й розчарування.

   Завершились великі перегони.

   Підводить підсумки директор школи.

 

Вед.1. Запрошуємо до слова директора школи Ольгу Іванівну

 

 

 

 

 

 

Початкова школа — мрій країна.

Тут вперше все: знання і відкриття.

І саме звідси йде у світ дитина

 В своє прекрасне  світле майбуття.

Країна мрії - ніби Всесвіт цілий,

І перші почуття, і пізнання себе.

Тут вперше все: любов і   дружби сила,

Краса землі і небо голубе.

 

 І відчуття, що ти на цій Землі - людина,

 І маєш праведним шляхом  іти,

 Що ти — природи крихітна частина,

І світ навколо мусиш берегти.

 

 На свято разом ви зібрались знову,

Щоб порадіти, поспівати нам.

І подивитися на весняну обнову,

Що шле земля всім селам і містам.

 

      Ведучий 1:    Весна у літо переходить плавно,
                               І час розлуки настає для вас.
                               Здається, ніби зовсім ще недавно
                                Ви малюками йшли у перший клас.

Ведучий 2:    Як мить одна пройшло чотири роки,
                         І нам із вами розлучатись час.
                         Великі зроблені в навчанні кроки,

                         У вересні підете в п'ятий клас.

Ведучий 1:   Щоб вчитися і світ цей пізнавати.
                        Йти у життя хорошими людьми,
                       Батькам і вчителям допомагати -
                        На все це сподіваємося ми.

 

Ведучий 2: - Слово надається нашим випускникам

 

1. - Нашим дорогим, щирим працівникам школи,

2. - Які дарували нам свою любов і турботу,

3. - Допомагали стати чемними і самостійними,

4. - Навчили цінувати дружбу і бути надійним товаришем,

Всі разом: - Ми присвячуємо цей виступ!

 

Школа наша весела, чудова,

Поспішали до неї щодня!

І хоч зветься вона — початкова,

Та дала нам ґрунтовні знання.

 

Знань усіх нам заклала основу,
Лінь навчила долати і страх.

І до неї ми знову і знову

 Повертатися будемо в думках.

 

Сумно нам не бувало ніколи,
Бо цікавий в нас кожен урок!
Родом ми з початкової школи -
В життя робимо перший свій крок.

 

Сьогодні свято, свято урочисте -
Ми закінчили вже 4 клас.

Над нами небо сонячне і чисте,

І сто доріг попереду у нас.

 

Та зараз ми хочемо пригадати

Шкільне наше життя

Уроки й хвилювання,

Будні і свята

 

    1. Ось 1 вересня! Скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!
Як рано, восени в свій перший клас
Веселим ранком ми прийшли до школи!
2. Таке велике сьогодні свято!
Радіють мами, бабусі й тата.
Усмішки всюди і гарні квіти,
«Сьогодні в школу!» - радіють діти.
3. Ми пам'ятаєм, було навкруги море із квітів і звуків.
Із теплих маминих рук учитель взяв мою руку.
Наче весела родина, всі ми зайшли в світлий клас.
І отоді й почалося нове життя у всіх нас.
4. Для зору все було таке незвичне,
І вчительки усміхнене обличчя
Здалося найпривітнішим мені.
І палички у зошиті тонкому
Я написав рівненькі і прямі.
Щасливим біг із школи я додому,
Букварика тримаючи в руці!

 

В. 2.Позаду 1 клас. Зроблено перший  відповідальний крок у життя.

Тихо і непомітно, крок за кроком,привела нас чарівна стежинка до 2 класу.

Усе було: мрії і бажання,

І хтось радів , а хтось чомусь зітхав,

А муки які ми терпіли,

Доки букв писати не вміли.

А тепер пройшли роки,

Все запишемо залюбки.

 

Так поступово ми звикли

Тримати ручки й олівці

Вже нас контрольні не лякали

Ми часто чули : «Молодці!»

 

Також ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово

Диктантів купу написали,

Освіченими дуже стали.

 

Той рік зовсім непомітно пролетів

Всі підросли ми , дорослими стали

А попереду ще стільки світлих днів

Відкриття і нові п’єдестали.

 

В.1.На порозі - третій клас теж порадував він нас!

Жарти пустощі і сміх, праця, радість і успіх!

В.2 -Так, так, пам’ятаємо!- Перевірки з району, відкриті уроки з читання, української мови, природознавства! А скільки свят!

В.1 - До речі, а ми про жарти ще нічого не згадували!

В.2 - Так!

 В.1 - Що ж, оголошую веселу перерву!

УРОК ЧИТАННЯ

 Учитель.

              - Сашику, ти знову сьогодні запізнився на уроки?

-   Так, я проспав, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!

Учитель.

- А хіба у вас немає будильника?

- Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.

 

Учитель.

      - Дмитрику, де народився Тарас Григоро­вич Шевченко?

      -  На 25-й сторінці читанки!

 

Учитель.

            - Антоне, які ти знаєш теплі й лагідні слова?

учень (говорить, одночасно загинаючи пальчики).

- Шуба, рукавички, чай...

 

Учитель.

             - Діти, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?

учениця.

-  Краще її зовсім не носити до школи!

УРОК РІДНОЇ МОВИ

Учитель. Катю, провідміняй дієслово ходити.

учениця.

- Я йду,ти йдеш...

 Учитель. Швидше!

учениця.

- Я біжу, ти біжиш!

 

Учитель. Дітки, придумайте до слова трава спільнокореневе слово.

Усі (разом). Сіно!

УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА

Учитель. Скажіть, чим відрізняються свійські тва­рини від диких?

учениця.

-  Дикі тварини ніколи не віддають до­бровільно молоко та яйця.

 

Учитель. Як ти гадаєш, Максиме, що важливіше — сонце чи місяць?

учень. - Місяць.

 Учитель. Чому?

учень.-  Тому що місяць світить уночі, коли тем­но, а сонце — вдень, коли й так видно.

ВИХОВНА ГОДИНА

Учитель. Діти, які види транспорту ви знаєте?

 учень. - Автомобільний, залізничний, морський і... пішохідний.

 

Учитель. Антоне, а чому ти несеш щоденник на під­пис дідусеві, а не татові?

учень.

- Бо дідусь воював — він уже нічого не боїться.

 

Учитель. Ромо, чому це твоя матуся не була на бать­ківських зборах?

учень. - Я їй не сказав.

Учитель. Чому?

 учень.-  Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів. Таке воно — шкільне життя!..

 

В.1-  Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав.

         І весело, й сумно усім водночас.

         І як не хитруй, ми вже стали великі, всі перейшли у 4-й ми клас.

 

Дозвольте нам рапортувати!
- за час навчання вивчено 33 літери українського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати. Писати, розв’язувати задачі, приклади, складати твори.
- ми провчилися разом 2448 уроків.
- Ми сиділи 1836 годин за партою, і це не враховуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.
- Учнями нашого класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок 578 художніх творів, книжок.
- Отримано 1700 оцінок високого рівня, 2220 – достатнього, 1540 – середнього (про початковий рівень ми зараз не говоримо).
- Загублено 150 ручок, 60 олівців, із десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і 15 поганих звичок.
- Списано 3 кг крейди, 12 штанів, 17 рук і 4 щоки.
- 800 днів разом із ранковим сонцем ми переступали поріг рідної школи.
- Близько 3,5 тисяч дзвінків почули ми протягом чотирьох років навчання. Ми чули їх по різному . Тоді, коли з букетом квітів йшли до першого уроку в перший клас, і , тоді, коли він, немов обривав цікаво проведені 40 хвилин твого улюбленого уроку. І був довгоочікуваний дзвінок на канікули. А ось дзвінок, який ми почуємо сьогодні, буде останнім у стінах рідного класу.
        

          Було усяке серед нас:Той у школі звик шуміти.

         Той вірша не хотів учити.Той запізнювався в клас.

         Пустували не раз і не два.І уроки зривати уміли.

          В вас боліла від нас голова.А ви все одно нас любили.

Пробачте за все нам, вчителько-матусю,
Що іноді ми неслухняними були
Та ми ж Вас любили до нестями,
Любили так, як тільки вміли ми.
                               

                                 Останнє нині в нас побачення,

Нам сумно розлучатись з вами,

І просимо у вас пробачення

Ми найщирішими словами.

- За те, що колись я не вивчив урок...

- Домашнє завдання не виконав в строк...

- Хтось мав одиницю за поведінку...

- Бо встряв з товаришем у бійку...

- Пробачте ще за трійки й двійки. Які ви ставить мусили не раз.

 Та обіцяєм вчитись на відмінно, щоби ніде не осоромить вас!

Усі (разом). Ми вас не підведемо, бо ми найкращі!

 

 

 

Ми лиш на першу сходинку ступили,

А скільки буде сходинок таких!

Ми початкову школу закінчили,

Де завжди пісня линула і сміх.

 

 А далі вищі сходинки чекають,

 Де здобувати маємо знання.

 І там цікаво буде — всі це знають,

 Бо щось нове чекає нас щодня.

 

  Тепер залишаємо початкову школу,

    В якій уперше все було для нас.

   Років цих не забудемо ніколи

   І вчительку, що привела у клас.

 

 І руки, що так ніжно пригортали,

Й стежину, по якій вона вела.

Зростали ми, читали і писали,

І з нами поруч вчителька була.

 

 Вона, мов сонце, шлях нам освітила,

Навчала мудрості, вела із класу в клас.

Мов рідних діток, нас вона любила,

Підтримувала й захищала нас.

 

Тому сьогодні дяку їй складаємо

За доброту, за щирість і тепло.

Здоров'я, щастя та добра бажаємо.

Щоб сонечко завжди в душі цвіло.

 

Спасибі керівництву школи

За те, що школа — дім наш рідний.

 Не підведемо ми  її ніколи,

І слави її будемо ми гідні.

 

Дорогі вчителі!

Скільки сонячних літ

    Ви вели нас до храму науки!

    Дорогі вчителі,

    Шлем земний вам уклін

    І цілуємо святі ваші руки!

 

Дорогі вчителі!

    На пташинім крилі

    Ви несли нас у казку крізь будень!

    Дорогі вчителі!

    Шлем земний вам уклін

    І безмежно, довірливо любим!

 

 Спасибі техпрацівникам, 

     Які щодня трудились,

     Щоб затишно було всім нам

      І всі ми добре вчились.

Спасибі щиро скажемо ми  вам,
       Що класи чисто мили,
       Допомагали школярам

       І  до порядку нас  привчили.

 

21. Ми дякуємо кухарю,
      Що їсти нам варили.
      Що смачно готували нам,
      Бо щиро нас любили.

 

Спасибі усім, хто працює у школі!
       За ласку, увагу, турботу й привіт!
       Ми всі полюбили цей рідний куточок!
       Бо тут нас навчали любить увесь світ.

 

Вам доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.

 

 

Ведучий 1: - Для Вас, шановні працівники школи, звучить пісня

 

Ведучий 2: - Прожито останній  день навчального року. Але пригадайте той ранок, коли, хто з радістю, хто зі слізьми на очах та страхом перед невідомим, вперше прийшли до світлої будівлі під назвою школа! І на порозі вас зустрічала вона - ваша перша вчителька.

Ведучий 1: -  Сьогодні, в час прощання  з початковою школою, до вас, дорогі випускники, звертається ваша перша вчителька…

 

Вчительці букет підношу я,—
Вам спасибі, вчителько моя,
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні вчительські клопоти.

За слова, що піднімають з болю,
За усмішку, за щасливу долю,
І за радість щиру пізнання,
За любов і за міцні знання.

 

Ведучий 2: -  Без сонця не квітнуть квіти, без любові немає щастя, без батьків немає ні поета, ні героя!

Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога. Бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!

 

Учні 4-го класу:

 

І. До батьків сказати хочемо ми  слово.

   І привітати щиро від душі.

 Подарувати пісню вам чудову,                                                         

Найкращі прочитати вам вірші.

 

2.Бо без батьків чого ми в світі варті.
    Без маминої ласки і тепла.

    Без батьківської строгості і жарту

    І без свого родинного гнізда.

 

3.Ви ж нас, як пташенят в гнізді, зростили,
   Давали дітям раду, як могли.

   І в наших душах сонце засвітили,

   І крила для польоту нам дали.

 

4.Чотири роки нас водили вранці,
    Несли портфелі наші й ранці,

     Із нами ви уроки вчили,

     І малювали, і лічили.

 

5 Писали з нами твори вдома,
    І як встигали - невідомо,
    При цьому готувати  їсти,
    Білизну прати, місити тісто.

    Нести домашні всі  турботи,
    Ходити на свою роботу,

    І залишатися на диво

    Красивими і молодими.

 

За те, що раненько вставали,

 За те, що до школи водили,

 За те, що втоми ніколи не знали,

 Палке вам велике "спасибі"!

 

Пісня

 

Ведучий 1:   Від імені батьків слово надається  …

 

Мамо рідна! Квіти ці тобі!

Щоб не гасло сонце у журбі!

Кожну крапельку душі до дна,

Щоб ніколи не була сумна!

Це ж тобі вірші життя складає,

Бо дорожче мами не буває!

 

В.: Знову мелодія лине всіх полонила вона…

Вічна, велика і ніжна, наче красуня весна.

Вальс! Скільки століть він лунає!

Славить його цілий світ!

Кожного манить, чарує: кличе позбутися бід.

Вам дорогі батьки присвячується вальс.

 

В.: - До випускників хочуть звернутися першокласники.

 

1.  Зібрались дружно ми на свято 

     Сьогодні в урочистий час,

     Щоб вам удачі побажати 

     І провести у 5 клас. 

2. Чотири роки вже минуло,

    Як прийшли ви в перший клас.

     Вам сьогодні, мабуть, сумно,

     Що уже йдете від нас.

 

3. Вчительку не підведіть,

    В п’ятий клас ви гідно йдіть.

   Думаю, іще не раз

   Вас зустріне оцей клас.

 

4. Просимо вас : пам’ятайте,

    Нам в усьому приклад ви.

    Не лінуйтесь, не пустуйте,

    Не втрачайте голови.

 

5. Ми вітаємо вас щиро,

     Дорогі випускники!

     Зичимо вам сонця, миру,

     Щастя на усі роки!

 

Ведучий 2: - Право передати «естафетний ключ знань» першокласникам надається учням 4 класу.

 

Я бажаю вам гарно вчитись

І ніколи в житті не лінитись,

Бо найкраще тому в світі жити,

Хто з науками вміє дружити.

Хай для вас лиш сонечко сяє,

Хай біда вас завжди обминає.

 

З усіма будьте ласкаві, привітні

І знаннями своїми примітні.

Естафету ви нашу прийміть.

В другий клас тільки з радістю йдіть.

Я від усіх вам бажаю удачі

І щасливої гарної вдачі.

 

 Першокласник: Естафету ми приймаємо,

        Все найкраще від вас беремо,

        Й привселюдно вам обіцяємо –

        В школі вас не підведемо.

 

На фоні  музики

Учениця 4 класу: -     І вмить прощальну, але красиву,

                 Готовий знову сюрприз на додачу.

                 Ми випускаємо свою кульку щасливу,

                  Щоб здійснились наші мрії дитячі.

(Учні 4-го класу   утворюють коло і випускають різнокольорові повітряні кульки

 

Ведучий 2:- На блакитних хвилях неба

           Кулька стрімко полетить

     Потанцює, покружляє,

                  Мрію вашу вмить здійснить.

 

Ведучий 1: - Хай стелиться Вам доля рушниками,

                 Йдіть по життю лиш добрими стежками.

                 Прийміть батьків своїх благословення,

                      Хай окриляє вас завжди натхнення.

Ведучий 1: - Ну от і все, лінійка урочиста
                                   Скінчиться зараз.

 І в останній раз

Дзвінкова пісня радісна і чиста

До глибини душі стривожить вас!

Ведучий 2: - Право подати останній дзвінок надається учениці 1 класу…                                        та учню 4 класу … 

Ведучий 1: -  На цьому свято оголошується закритим (звучить Гімн України)

Ведучий 2: - Право зайти першими на свій останній урок в початковій школі надається випускникам  - четвертокласникам.

 

Ведучий 1:

Ось срібний голос дзвоника  лунає.    

 Випускників останній кличе раз!

В однім пориві всі серця єднає         

 Щасливо,  друзі, всім!

У добрий час!

 

1. Дорогі наші діти! Ви завтра вирушите в дивну путь дорослого життя. Сьогодні ви стоїте на порозі незвіданного майбутнього, прощаєтеся зі своїм дитинством, шкільною юністю. А завтра вирушите в дорогу самостійного життя. Тож нехай завжди супроводжує вас батьківська розсудливість і зігріває безмежна материнська любов.

 

2. Попереду в ціле життя переліт:

 

Будуть незгоди і спрага в дорозі…

 Як стомишся й очі щипатиме піт,

 Як ти засумуєш, затужиш в тривозі,

 

Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,

 

Згадай наші верби, і луки, і трави,

 

І вічну тривогу своїх матерів,

 

І школу, і друзів своїх нелукавих…

 

Хай буде щаслива дорога твоя

 

У раннім і пізнім світанку

 

Тебе зігріває тривога моя –

 

Від першого подиху і до останку.