Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 21 по 30 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 31 серпня.

Сценарій свята «Прочитані Букварика останні сторінки»

Про матеріал

Мета: формувати позитивне ставлення учнів до подальшого навчання у школі; розвивати мовлення, мислення, акторські та літературні здібності, спонукати до індивідуальної діяльності; виховувати інтерес до навчання у початкових класах.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята "Прочитані Букварика останні сторінки"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Ми зібралися на свято.

За вікном – чудовий день,

А в запасі в нас багато

Віршів, усмішок, пісень.

 

 

2 . А зовсім недавно вересень

Сміх розсипав навколо,

Ішли всі до школи весело,

Ми ж вперше ішли до школи.

 

3 . Величним кораблем-красенем

Постала школа перед нами,

Сміялися вікна ясно,

А діти – усі з квітками.

 

4. Осінь ніжно розпустила

Фарби кольорів

І до школи запросила

Нас, маленьких першачків.

 

6. Горнувся кожен до мами

Чи татові стискав руку…

Вони ж відпускали від себе

І віддавали в науку.

 

5. Життя цікаве, трудівниче

Розпочинається у нас.

Багато треба знати, вміти,

Бо вимагає цього час.

5. Ми тепер – не просто діти,

Шестирічки-неумійки,

Шестирічки – перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

 

 

Пісня «Перший дзвоник».

 

 

 

 

 

                                                                1

 

 

 

  1. Перше вересня, малята,

        Дуже пам’ятна ця дата.

        На базарі залишилась

        Мого тата вся зарплата.

 

  1.  А букет купила мама –

          Дуже важко донести.

          За шикарним цим букетом

          Мені двері не знайти.

 

  1. Ми в портфель сьогодні склали

         Ручки, зошити, книжки.

        Ледве з мамою підняли

         І до школи понесли.

 

  1. Всі навчилися  писати,

Ну, і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мама:

«З ліхтарем не розбереш».

 

  1. Я вже вмію так читати,

І писати, й рахувати,

Що моя бабуся каже:

  • Президентом можеш стати.

 

  1. Ми старанно і сумлінно

Будем вчитись на відмінно.

Оберемо депутата

І дамо йому наказ:

Щоб перерв було багато,

А урок- в неділю раз.                                     

 

  1. Майже рік у першім класі

Ми навчалися читати

Букви вже писати вмієм

Та гарненько рахувати.

 

 

                                                  2

 

  1. Навчився читати увесь наш клас.

І сьогодні ви можете привітати нас:

Пройшли ми сходинку в шкільному житті

І невдачі всі наші уже позаді.

 

  1. Дуже гарно ми провчились,

Постарались ми для вас.

Нам ще трішечки лишилось,

Й перейдем у другий клас.

 

Пісня « Перший раз у перший клас»                                                    

 

Сценка з Незнайком

 

Незнайко.

Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

 

Учитель.

Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

 

Незнайко.

Добрий вечір!

 

Учитель.

Який вечір? Адже зараз день!

 

Незнайко.

А я й не знаю чи вечір, чи день?

 

Учитель.

А чому це ти так кричав?

 

Незнайко.

Та то я від злодія тікав!

 

Учитель.

Від злодія? Від якого?

 

Незнайко.

Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх!

 

                                                          4

 

Учитель.

Твій капелюх? А навіщо він йому?

 

Незнайко.

Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

 

Учитель.

Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! (показує  літеру «К»). Яка це літера?

 

Незнайко.

Пів жука.

 

Учитель.

А точніше?

 

Діти.

Літера «К».

 

Учитель. (показує літеру «О»).

А оце?

 

Незнайко.

Та це кругле яйце!

 

Учитель.

А ви, діти, як вважаєте?

 

Діти.

Це літера «о».

 

Учитель.

Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш.

 

Незнайко.

Хто? Та я всі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте! Я знаю казку про те, як Капітошка втік від діда й баби. А ще про те, як дід загубив шкарпетку...

 

Вчитель. Та ти ж нічого не знаєш! Тому й тебе назвали Незнайкою. Ти ж зовсім книжок не читаєш!

 

                                                           5

Незнайка: Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав!

 

 

 

                                              Хто придумав, що Незнайка

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки

Від картинки до картинки

Ну а потім — навпаки!

                                               Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю на зубок:

Він, заходячи в трамваї

Забував купить квиток!

Д’Артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

Тридцять три богатирі!

 

 

Учитель.

    Усе ти, Незнайку, переплутав!  Таж ці казки навіть зовсім маленькі дітки знають. Послухай доброї поради: записуйся до школи. Тут тебе навчать читати, та й іще багато цікавого ти зможеш дізнатися, і станеш такий розумний, як наші дітки. А тепер послухай, як добре наші учні знають букви та казки.

                                                                                         (Незнайко сідає).

Стали букви у рядок

Та й побігли в дитсадок.

Хто ж у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква... (А.)

Я ось літера така:

Дуже схожа на жука.

Тільки-но жука згадаєш,

Вмить мене ти пригадаєш. (Ж.)

Що за літера така —

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає? (И.)

Буква ця — неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

Це не свічка, любі дітки,

А звичайна буква... (І.)

 

                                                           6

 

Буква ця чарівна.

Відгадайте, хто така.

Стовпчик, зверху крапок дві.

 Це звичайна буква... (ї.)

Он до хати перелаз,

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген —

Перелаз, як буква... (Н.)

Буква ця, неначе бублик,

Мов обручка — хоч котись!

Здогадався:— усміхнись,

Називай, не помились!.. (О.)

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці,

Третій їм допомагав —

Перекладину поклав. (П.)

Сіла Мишка на пеньочок,

З'їла бубличка шматочок.

І тоді від бубличка

Залишилась буквочка. (С.)

Молоточок! Молоточок!

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб'єте,

Я звичайна буква... (Т.)

На рогатку дуже схожа,

Голосиста і пригожа. (У.)

Три стовпці, внизу межа —

От і вийшла буква... (Ш)

А буква ця тому

Вважається останньою,

Що ти себе самого

Не ставиш в перший ряд. (Я.)

Буква ця усім відома,

Перед Я вона стоїть.

В ній — дві палички і коло —

 Здогадаєтесь умить. (Ю.)

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від А до Я

Промовля своє ім'я.

Лиш одна із них німа —

В неї голосу нема.

Здогадався, певно, всяк!

Звуть цю букву... (М'який знак.)        7

 

Вчитель. А тепер давайте згадаємо казку. Будьте уважні.
- Жила-була одна дівчинка, і звали її Жовта Шапочка... (Ні)
- Ах так, червона. Одного разу мама покликала її і каже: «Піди, будь ласка, до тітки і віднеси їй це картопляне лушпиння»,,, (Ні)
- Ну гаразд. Увійшла дівчинка в ліс, а назустріч їй жираф... (Ні)


 

«Впізнай казкового героя»

 Я по засіках метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баба втік...
 

 Гуси, гуси, гусенята,
Візьміть мене на крилята,
Та понесіть до батечка...

 

Ой ви, діточки, козеняточка!
Відімкніться, відчиніться,
Ваша мама прийшла, молочка принесла.

„Я усіх звірят лікую, від халеп різних лікую.
Вилікую всіх за мить, все, що в звірів цих болить.
Я добрий лікар ... „ (Айболить)

«Ти ж мене, напевно, знаєш, якщо казочки читаєш.

Працювала я у хатці, танцювала у палаці,
Є така у мене звичка - десь губити черевички» (Попелюшка)
 

 „Маленьке, сіреньке, біди наробило,
Щось біле, кругленьке хвостиком розбило" (Мишка)
 

 „А прийду, Журавлику, а прийду, лебедику!" (Лисиця)
 

„Гу-гу-гу! Як вас багато. А я Ведмідь-набрід Пустіть і мене до хати." (Ведмідь з казки „Рукавичка")

 

На городі, що за черга

Дід і баба тут стоїть.

Тягнуть щось перед собою

І не витягнуть ніяк. (Ріпка)

 

 

                                                         8

 

Ти впізнаєш вмить її

Одяг весь у попелі,

Мачуха все лається,

Сестри насміхаються. (Попелюшка)

 

Маленьке, сіреньке,

Біди наробило:

Щось біле, кругленьке,

Хвостиком розбило.

Сумує і плаче бабуся,

Дідусь витирає сльозу,

А курочка кудкудаче:

„Я вам золоте знесу... „ (Курочка Ряба)     

 

 

В'ється річка невеличка

Хлопчик у човні сидить.

З берега матуся кличе,

Щоб обідом пригостить.

І вгадать цього героя

Справа зовсім не складна.

Казка ця усім відома

Про кого вона? (Про Івасика Телесика)

 

Хто кругленький і смачненький,

Із віконця скік та скік.

Втік від баби та від діда

До лисички на язик? (Колобок)

 

Незнайко.

Ну гаразд, ви мене переконали. Я старатимусь і швидко всі літери вивчу.

 

Пісня «Я маленька Українка»

 

   Минуло  небагато часу відтоді, як наші діти прийшли до школи. Більшість з них  знали літери,  але не  вміли читати. Проте зараз наші школярики вправно читають, пишуть. Лічать. Своїм умінням учні завдячують букварю. Це книга, з якої починають навчатися всі. Це перша сходинка у великий світ знань.

 

                                               Ми зростаєм день за днем

В нашій світлій школі.

       День прощання з Букварем

                                              Надійшов поволі.

                                                            9

 

 

Нам трішки сумно, трішки шкода-

Прощання надійшла пора.

Букварик - наша перша книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

 

Пісня «Мій букварик»


 

Вчитель.

А ще, друзі, пригадаймо.

Як ми вчились в цьому році

Слова гарненькі складали

Та любили на уроці ще й пожартувати.

Веселі історії траплялись справді нам

І як прожить без сміху школярам?

Нехай і вас весела вдача не покидає.

Бо сміх здоров’ю дуже помагає.

Під час навчання з нами траплялися і різні історії, хороші веселі.

 

Смішні історії

 

 

Гуморески.

 

  1. Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!                                                  

Нічогісінько не знають,

-Смішно і сказать комусь!-

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому й чому?»

  • Ти чого образив Віку?
  • А чому отримав двійку?
  • А чому прийшов так пізно?
  • А чому в шкарпетках різних?
  • Ти чому такий непослух?
  • А чому не стелиш постіль?
  • Ти чому цей вірш не вчиш?
  • А чому портфель без ручки?
  • І чому такий синець?

                                                  10

Ох, прийде мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи…

Хай питають вчителів!

 

 

  1. Я весь аркуш змалював.

Братик каже: «Це – гав-гав!»

Мама каже: «Лошачок!»

Тато: « Ні, це – віслючок».

«Бицю-бицю!» - каже бабця.

А дідусь: «Та ні, це паця!»

Ой, не можу! Сміхота!

 

Хлопчик із татом.

 

Тато.   Сашко, ти що до школи не йдеш?

Хл.  Ні!

Тато. Чому?

Хл.   Вчителька просила, щоб до школи сьогодні прийшов ти.

 

 

Мама з дівчинкою.

Мама.  Як же це так, дочко. Я ж просила тебе, коли йшла на роботу, щоб ти підмела в кімнаті. А ти цілий день прогуляла і забула про моє прохання.                                     

дів.  Чого це я забула. Я весь час тільки і думала, чи будеш ти мене за це сварити, що я не підмела.

 

 

Учень.     От батьки в нас молодці!

                  Держать міцно нас в руці.

                  Просим нас не відпускати!

                  Щоб всю школу не злякати.

 Вч.   Яке ж свято обходиться без жартів? Ось і ми сьогодні пожартували.

 

Пісня «А я дівчинка маленька»

 

   Друзі, закінчується наше свято, привітати нас прийшли ваші друзі— учні 5 класу.

 

                                                             11

 


Привітання шефів:

Ми вас всіх прийшли привітати

На Букварикове свято.

Щастя хочем побажати,

щоб навчались ви завзято.

 

Щоб радість ніколи не кидала вас,

Шануйте, малята, свій добрий час.
— Щоб ви не дивились похмуро і косо,
Ніколи не вчіться писати носом.
 

Щоб не гнітили вас горе та біди,
Вчасно з’їдайте сніданки й обіди.
Нещастя женіть, наче воду крізь сито!
Найкраще — це вчасно перекусити.
 

А трапиться двійка, гірка, як цибуля,
Хоч як вона, клята, пече і турбує,
Сльози видушує й кислу міну, —
Миріться й приймайте її, як вітаміну.
 

Хай у науці кожен привчиться
Покуштувати хрону й гірчиці.
Зате, коли буде в навчанні тяжко,
Дванадцятки в журналі цвістимуть рясно.

 

 

Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко – швидко пролетить,

 А потім юність росами – стежками …

 Всі роки в школі – найсвітліша мить!

 

Тому у дружбі, радості зростайте

 Хай сонце щастя світить вам щораз.

 І перше свято це запам’ятайте.

 Нехай щастить вам в добрий час.


Учень.

Спасибі за вітання вам

Кажуть наші діти.

Ви побажання гарні дали нам

І як нам не радіти.

 

Пісня «Посмішка».                               12

 

  Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого кінця. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюся, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!

Прощання — це, мабуть, завжди сумно, залишається щось зна­йоме, рідне, миле, легке. А попере­ду — невідоме, незнайоме, нові від­криття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це — святкування перших досягнень у навчанні, а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уро­ків. Але в житті кожної людини най­кращим і найпам'ятнішим завжди за­лишається перший клас.

 

 

   І на згадку про наше свято я хочу вру­чити нашим першокласникам ди­пломи.

Вручення дипломів.

 

На завершення нашого свята

Побажаю я здоров'я й доброти,

Щоб шкільні й складні науки,

Легко ви змогли пройти,

Щоб зійшла на небосхилі

Щастя вашого зоря.

І щоб ви не забували

Почалось все з Букваря!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
6 лютого
Переглядів
184
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку