Сценарій свята "Прощання з Букварем"
Першокласники прощаються зі своєю першою книгою - Букварем, рухаючись Абетковою країною зустрічають різні перешкоди, які долають показуючи свої отриманні знаня.
Свято Букварика
На сцені – великі ворота, на яких у промінні сонця сяє напис «Місто Букваря»
Діти під веселу музику із різнокольоровими кульками займають свої місця.
1-й. Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято
Вшанування Букваря.
(учень показує листок календаря із датою проведення)
2-й. День вітання і прощання –
свято перших букварів,
Перша сходинка зростання
Для найменших школярів.
Слова учителя: Любі діти! Шановні батьки і гості! Ось і настав той довгоочікуваний день, коли ми закінчили працювати з першим у своєму житті підручником – Букварем. Діти вже навчилися читати й писати..
Вони разом з вами, шановні батьки, подолали першу сходинку в шкільному житті. Будуть інші сходинки , але ви ,діти, ідіть впевнено вперед і не забувайте порад першого друга - Букваря: любіть свою прекрасну землю, цінуйте , шануйте своїх рідних, бережіть святині нашого народу- мову, пісню, хліб, вербу, калину…
Успіхів вам!
3-й В першім класі урочистий
«День прощання з Букварем»
Пригадай, що ти колись-то
Був маленьким школярем
4-й «Нам Буквар вже не потрібний», -
Гордо кажуть первачки
Ми читаємо несхибно,
Ми вже й пишемо залюбки.
- Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту!
- Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду мабуть футболістом,
Або зіркою кіно!
- Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану
Як по росту підійду.
- Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати!
- А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати
- А я в лікарі після школи
Всім робитиму уколи.
- А я в письменники подамся,
Або навіть в моряки !
- А я вчителькою стану,
Буду вчити малюків !
- Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту.
А також парашутистом, -
Полюбляю висоту!
- Мріймо! Мріяти не рано!
Кажуть роки швидше мчать
Якщо будемо старанні,
В школі нас всього навчать !
5-й Ми навчилися читати,
Ми навчилися писати,
Ми зустріли в школі
Навчання зорю.
6-й І сьогодні усі разом
Від щирого серця
Ми приносим, подяку
Свою Букварю!
7-й уч. Свято Букварика, а його немає.
Давайте запросимо його
Всі: Букварику, запрошуємо на свято.
Літери вишикувалися у слово «Буквар»
Буквар. Я веселий Букварик –
Весело співаю
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Я – святковий Букварик –
Прошу всіх на свято
Кожну літеру всі разом
Будемо вітати.
- Дякую вам, мої друзі – букви алфавіту.
(букви, які вишикувалися стають на місце)
Перекличку раз, два, три
Перша буква говори.
Буква А
Дядько від сміху схопив живота!
Так він сміявся, що став наче … «А».
Буква Б
Будь обережним, бо схопить тебе
Дракон вогняний, наче літера … «Бе».
Баба Яга: Я летіла на мітлі,
Щоб на святі буть мені
Свою ступу розтрощила
Сильно ноги намочила
Ох, як я поспішала
Спати довго не лягала
Довго-довго готувалась
Поки-то сюди дісталась
(Принюхуєт ься і каже)
Фу – фу , фу – фу, щось школярський дух чую!
Ага - а - а!
(Повертається і хватає букваря)
Баба Яга: Ну, нарешті ти попався!
Ох і люблю я таких пухкеньких
Гарних, смачних, чепурненьких
Ох, тепер вже не стерплю,
Швидко всіх вас проковтну.
Учениця: Бабусю почекай!
Ти букварика не ковтай
Краще з нами ти пограйся,
А ми тебе не забудем,
І на святі добрі будем.
Баба Яга: Добре! Якщо ви такі добрі розумні, то буде вам завдання. Допоможете мені римувати і вірші складати
Я буду говорити, а ви додавати «так» чи «ні»
- Треба гарно Вам читати? (так)
- Треба менших ображати? (ні)
- На перерві пострибати? (так)
- А всі парти пописати? (ні)
- Друга треба виручати? (так)
- В школі шибки бити
І вчительці навпаки усе робити? (ні)
Брудне взуття несіть у школу
І книги кидайте додолу (ні)
- Завжди старших поважайте
І малюків не ображайте.
Чи хочете друзями моїми стати?
То я ж вас краще за вчительку буду навчати (ні)
Баба Яга. З такими розумненькими, добренькими я й сама не хочу дружити (йде)
Буква В
Крутиться рибка і вудочку рве,
Спіймалась вона на гачок букви … «Ве»
Буква Г
Гусінь зелена сказала: «Еге!»
Зовсім я схожа з буквою … «Ге»
Буква Ґ
Нитка за голкою вправно іде,
Кінчик зігнула, як літера … «Ґ»
Буква Д
Кожну годину зозуля гуде
Про те, що годинник схожий на … «Де».
Двійка: Я королева, я найкраща
Тут територія вся моя
Не вдасться вам пройти
І навіть проповзти
Хто з вас зі мною хоче дружити? Буду того я любити!
Учень: Нічого в тебе не вийде.
Ми багато знаємо і вміємо
З Двійками ніхто у нас не дружить.
Двійка: Ха-ха-ха! Та ви всіх літер мабуть не знаєте?
Їх же так багато, а ви такі маленькі.
Учениця: Ми не тільки знаємо літери,
Ми про них вірші знаємо
Двійка: Доведіть!
Е: Е-е-е! сказала буква Е.
Діти люблять всі мене
Знають, як мене читати,
І писати, промовляти.
Є: Є-є-є! сказала буква Є.
Все для Вас у мене Є.
Є в нас мова - наша зброя
Вона нас не підведе.
Ж: Жити, вчитись і радіти
Вчать у школі всіх вас діти
Двійка: Ну й що! Навіщо ті літери?
І для чого вони потрібні?
Учениця: Як тобі не соромно?
Ти хіба не знаєш,
що без літер, ні складеш
Ні прочитаєш слів
Двійка: А мій помічник Жах-Жахович
Зачаклує Вас усіх .
Ніяких слів ви не складете не прочитаєте.
(З 'являється Жах-жахович і чаклує біля букв)
Учениця: А ми їх роз чаклуємо:
Загадайте любі слова
І ми їх складемо.
(Гра «Живі слова»)
(Учень, буквар, дружба)
Учень: Ну що Двійка і Жах Жахович - зрозуміли, що нас не залякати
Двійка: Не можу , не можу! Мені погано! Ніхто не хоче з нами дружити. Ви такі грамотні.
Жах-жахович: Дозвольте нам на святі залишитись, ми не будем заважати:
Буквар: Залишайтесь.
З: Повітряний змій аж до хмарки повзе,
Летить і кружляє, як літера … «Зе»
И: Зуби крокодила пензлем обведи,
Одразу напишеш рядок букви … «И»
Й: Тричі конструктор скрутили і от
Він став зовсім схожий з буквою … «Йот»
І: Якщо є у свічки вогник вгорі,
Це вже не свічка, а літера … «І»
Ї: Я спішив сюди на свято
Щоб дітей всіх привітати
В дружній сім'ї
Знайдеться місце і мені
К: Як пів букви Ж така
Ця кумедна буква К.
Л: Люблять букву Л діти
Бо вона початок літа
М: Ми мрію любим й книжки
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки
Від А до Я
Н: Знай рідну мову і вивчай
Вона твоя й моя
Та перш за все абетку знай
Від А до Я.
Нечепура: Що, здалася вам Двійка, побороли її?
Зі мною у вас нічого не вийде .
От я зараз причепурюсь ( розтріпує волосся, бруднить руки)І піду бешкетувати. Сумно мені, ніхто мене не розсмішить, от я і веселюсь як умію. Люблю коли хтось від мене плаче!
Учень: Гей, Нечепура, ми тебе спробуємо розсмішити
А ти не будеш заважати дітям. Добре?
(Частівки)
Нечепура: Ой розвеселили,
Аж до сліз довели
Давненько я так не веселився
Не буду я Вам заважати
Можна я залишусь з вами
Тут дуже цікаво.
(просинається Ледаще)
Ледаще: І для чого вивчати абетку
Я ледаще не абищо
Я роботу не шукаю
Аби як чого не вийшло
Я лежу відпочиваю
Я роботу не люблю
Краще солодко посплю.
Учень: Ой, як би нам тут не заснути.
Нечупура: А я знаю як допомогти Ледаще
Учениця: Як?
Нечепура: Треба показати їй веселий танок
(Танок)
Ледаще: Ой, як з вами весело діти
І спати не хочеться
Друзі, дозвольте нам залишитесь
Ви такі розумні, кмітливі
Так багато знаєте.
Учитель: Ну що діти дозволимо?
Діти: Так.
О: Буква О вона така і красива і смачна
Наче бубличок сама
П: Буква П - ворота в полі
На хокеї, на футболі
Р: Тигреня весь день ричить
Яку букву воно вчить?
Ну, звичайно, всім відомо
Буква Р для всіх знайома.
(Розбійники)
Пісня
Привіт! А ми – розбійники,
розбійники, розбійники!
Й до того ж, лиходійними,
такі ось , лиходійними(Двічі)
Дітей усіх ми любимо лякати,
А ще не вміємо ні читати, ні писати!
То ж Букваря ми хочем захопити,
Щоб неуки зростали,
Щоб неуки зростали,
Щоб неуки зростали, а не діти!
Отаманша: Вірних друзів ми не маєм,
Безтурботно живемо,
Бешкетуємо, гуляєм та до школи не йдемо!
Не йдемо, не йдемо та уроків не вчимо.
Не вчимо, не вчимо!
Ліньки !
А Буквар дітей навчає і читати, і писать.
Не дає Буквар нікому час даремно марнувать.
Ой, ля – ля! Ой, ля – ля!
Ми захопим Букваря!
Ой, ля – ля! Ой, ля – ля! Попався!
( Оточують і хапають Букваря)
Учень: Ой, розбійники відпустіть нашого Букварика
А ми вас за це запросимо на свято
І почастуємо гарненько.
Розбійники: Може, й відпустимо, але мусите ви нам допомогти скарб знайти.
Отаманша: Коли поможете ви карту прочитати,
Тоді зуміємо ми скарб безцінний відшукати.
Тоді ми зможемо на світі цім щасливо жити,
І Букваря до вас ми зможем відпустити.
( Діти читають карту, розбійники під стільцем знаходять скриню)
1 – й розбійник
Знайшов! Знайшов! Ой, що це?
2-й розбійник
Ключик, бачиш, не простий,
А чарівний, золотий!
Отаманша
Відмикай ним скриню швидше !
Що там? Хочу подивитись!
( У скрині лежить підручник Буквар)
Розбійник Оце скарб, так скарб!
Цілий рік його шукали, і не їли, і не спали!
Розбійник Так, нас, дурнів, піддурили,
Ми лиш скарб знайти хотіли!
Отаманша Так тут ще лист є!
То, може, він й зуміє підказати,
Як справжній скарб безцінний відшукати?
Ану ,хто – небудь, прочитайте,
Що тут написано!
Учитель.
Знайшли у скрині цій ви скарб казковий,
Який навчить любити й шанувати мову.
Вас, ледарі, навчить писати та читати,
Розумними людьми нарешті стати.
Професію улюблену обрати
Й багато – пребагато друзів мати.
Розбійники, щоб грамоти навчитись,
З Буквариком вам треба подружитись!
( Розбійники падають перед Букварем на коліна)
Разом
Пробач нас, любий наш Букварик,
Тебе шанує всяк школярик.
Шанують і дорослі, й діти.
Будь ласка, грамоти навчи ти
Нас, нерозумних, непутящих.
Ми більш не будемо нізащо!
Букварик Допоможемо їм, діти?
Будем грамоти учити?
Хай знання вони здобудуть,
Друзями нехай вам будуть.
Діти. Звичайно, допоможемо!
( Пісня « Вчать у школі»)
С: Сир на шматочки порізали весь,
Тепер навіть мишка знайде букву … «еС»
Т: Цей телефон повідомить про те,
Що він дуже схожий на літеру … «Те»
У: Весело зайчик стрибає тому,
Бо вушка і ніжка у нього як … «У»
Ф: Слон в окулярах важний, як шеф,
Хобот з оправою схожі на … «еф»
X: Ревти перестань і скажи: «Ха – ха – ха!»
Бо найвеселіша в алфавіті … «Ха»
Ц: В садибі морквичка й стебельце
Мені нагадали про літеру … «Це».
Ч: Змій, хоч і мудрий, від нас не втече,
Кожен його прочитає , як… «Че».
Ш: Щогли стоять і між ними межа,
Човен пливе по морям, неначе… «Ша».
Щ: Три пташечки сіли, на гілку куща,
Хвостик спустила літера… «Ща».
Ю: Помпу до м’ячика міцно кріплю
Тепер вони схожі з буквою… «Ю».
Я: Якщо на віночок глянуть здаля,
У ньому побачиш літеру … «Я».
Ь: Кицька скрутила хвостик ось так,
І утворила вона … «м'який знак».
Буквар: Всі літери прочитані
Усіх їх тридцять три
Тепер дітей учитимуть
Підручники нові
І я вже можу трішечки
Спочити й погулять
Бо з вересня, бо з вересня
Нових дітей навчать
Учень: Ой букварику,
Ой букварику
Ти малесенький ліхтарику
Що веде у велике життя
Де не має вороття
Учениця: Чом засумував маленький
Тебе трохи більше жменьки / А
Не сумуй, усміхнись М-МіІЇУ
З нами ти повеселись
Учень: Знаєм всі твої сторінки
Звуки голосні і приголосні
Ти в житті на цей момент
Головний наш документ
Учениця: Любий букварику
Мудра книжка
Хочеться навіть
Поплакати трішки
Учень: Жаль розлучатись
Хоч і треба
Ми не забудем ніколи про тебе
Всі: Прощавай, Букварику, наш найперший друже!
Ми тобі букварику дякуємо дуже!
Буквар: Читанко моя, люба прими естафету
Веди школярів по дорогах планети
Хай відкривають їх розум і руки
Незнанні шляхи на планеті науки
Хай не погасне бажання малят
Творити добро на планеті Земля
Читанка: Хай збудуться всі побажання хороші
А я Вас у дальшу дорогу запрошую
Буду ще довго потрібна я Вам
Потім колегам своїм передам
Рідна мова: Як найчарівніша, колискова
Плекає з дитинства нас рідна мова
То піснею злине, то гарною казкою
То словом догани, то ніжною ласкою
Математика: Ви вже вмієте друзі хороші
Порахувати зароблені гроші
Я ще навчу вас зірки рахувати
Зводити вежі, мости будувати
Навчу літаки, посилати до Африки
Якщо ви любитиме мене Математику
Музика: Всі обрії ставатимуть високі та ясні
Коли пісні співатимуть у рідній стороні
Вчитель: Ніколи не забувайте ви друга Букваря
І завжди вчиться для щастя і добра.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку