Сценарій свята "Прощай, прощай, 4 клас!"

 

 

                 Сценарій

виховного заходу

Прощай, прощай  4 клас!

 

 

 

 

 

Сова (літає по лісі)

Що таке? Що таке?

Чи ви чули про таке: 
Що буває свято, дивне, 
І веселе, і сумне? 
Білка

Я уявлення не маю, 
Що у світі так буває. 
Що за свято? В якім краю, 
Що не відаю й не знаю? 
Сова

В школі Орловецькій
вчитель відчуває тугу: 
Бо ж її діти, немов ті ластів’ята, 
Зібрались від неї в 5-ий клас відлітати.
Білка

І серце вчительське струмочком співає: 
Своїх же кровинок у путь проводжає. 
Змужнілих, дорослих, розумних, вродливих, 
Дотепних і, часом, нестримно-грайливих. 

Сова  Це, може, вони? 

Білка Так, вони. 
Сова Тож вітаймо і  щиро їх оплесками зустрічаймо. 
(Заходить учитель із учнями, звучить музика , лунають  оплески.) 
учень

Зібрались дружно ми на свято. 
Сьогодні це в останній раз. 
Є тут татів, мамів багато. 
Нас проводжать прийшли у 5клас.    
Пісня «Котики» 
учень

Багато доброго, нового 
Життя відкриє ще для нас. 
Наступна сходинка до нього 

учень
Для всіх нас буде п’ятий клас. 

У нас у всіх святковий настрій, 
Ми всі схвильовані украй. 
«Середня школо»,- скажем, -«Здрастуй!» 

А початкова – «Прощавай!»     

Сова

Стривайте, стривайте. Ось я собі думаю: цікаво, коли і з якого приводу батьки почали водити дітей до школи? Що було з цими (вказує на учнів) дітьми перед школою? 
Білка

І це я знаю, совонько, ось послухай... 
( Батько сидить читає газету. Заходить дочка.) 
Дочка  Тату, а чому іде дощ? 
Тато  Підеш до школи – дізнаєшся. 
Дочка  Тату, а у Баби Яги є бабенятка? 
Тато Звідки я можу знати. 
Дочка  Тату, а навіщо коняці коси не плечах? 
Тато  Запитай у коняки. 
Дочка Тату, а мотоцикл любить цукерки? 
Тато  Не знаю, я його не запитував. 
Дочка  Тату, а ти не сердишся, що я в тебе про все запитую? 
Тато   Що ти, моя дитинко? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати. 
( Дочка виходить)                                       
Тато  От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи відправити.  

 Учень

Ми перегорнемо листки 
Життя шкільного враз, 
Вже зараз ми-випускники, 
Але колись ішли до школи в 1клас.       

Учень

Хвилювався, як ніколи! 
Хвилювався я весь час! 
Бо тоді я йшов до школи  

Перший раз у 1клас.           

Сова

Давайте пригадаємо разом, 
Як вперше на лінійці всі стояли, 
Розгублені, малі, кумедні, 
З-за квітів ледве виглядали.

 Відеоперегляд: «Перший раз у перший клас»

Учень

Коли затихли всі пісні, 
Скінчилися промови і вірші, 
То ми з учителем малі 
До класу дружно крокували, 
В країну Знань щоденно мандрували

Учень

Ми такими були малими,

нетямущими, і смішними,

Коли нас і тата і мами

 До школи уперше вели.                                

 

 

Нас вчителька радо зустріла

 І двері у клас відчинила,

щодня нас старанно учила

 знання ми міцні здобули.              

Відеопрезентація  про перший клас

Учень

Ми вчитися дуже хотіли

За партами тихо сиділи

І нарешті – ура перерва!

Ось тепер розрядяться нерви

Є де нашу енергію подіти

Як ми бігали, гасали

Як підлогу штаньми натирали!

 Навіть весь час забували

 Бутерброди, що нам їх поклали.

В коридорі нас всіх не вловити.

 І не дивно  на те ми і діти,

За ці роки всього було багато.

Нелегко нам давалися знання

І зараз ми б хотіли показати

 І з усмішкою ще раз пригадати,

Яким воно було – це навчання           

Торбинка сміху.

Яка вчителька?

Додому шестилітня Рая

Прийшла зі школи перший раз

- Яка ж учителька у вас? –

Татусь школярочку питає.

- Ох, нічогісінько не знає:

Про все розпитувала нас!         

 

Вірно зміг відповісти

Веселий, як ніколи,

Вадим іде зі школи.

В хаті батьку став казати:

- Порадій за  мене й ти!

Я єдиний в класі, тату,

Вірно зміг відповісти!

- Втішив ти мене немало:

Я цього чекав давно.

А про що ж тебе питали?

- Хто із нас розбив вікно…

 

Що писав?

- Чого тебе навчили нині в школі?

Питається матуся у Миколки

В один із перших вересневих днів.

- Писати, – першокласник відповів.

- Що ж ти писав? – допитується мати.

- Не знаю, бо не вмію ще читати.

                                        Нічому не навчили

Маленький хлопчик вперше пішов до школи.

• Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?
• Нічому, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.

Не піду до школи

 Не піду до школи! – заявив хлопчик батькам після першого дня навчання.

• Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.        Вадим Курінний

Так поступово ми звикали 
Тримати ручки й олівці. 
Вже нас контрольні не лякали, 
Ми часто чули:»Молодці!» 

 

Перша тривога і перша оцінка,

Літера перша і перше слово,          

З книгою перша серйозна розмова,

Читати навчився наш дружній клас.

Настала пора перейти у 2 клас                   

Сова  А далі...а далі вже й я пам’ятаю: згодом ви перейшли у 2клас. 

Учень

Сьогодні другокласник я

Мій день неначе дивень

Тому від серця щирого

 Усім гукну « Добридень»

Дошка, крейда,мапи,

Разом з нами перейшли

 Трішки стали вищі парти,-

 Разом з нами підросли.

Учень

Як  учителькою бути?

Чи покине усіх нас?

Ні, ми свою вчительку

 Переводим в 2 клас.                         

Білка

Хлопчаки усі швиденькі

І рухливі, і меткі

Ви були такі маленькі,

А ось виросли які.

Відеопрезентація фотографій

Сова

А про перші ваші кроки

І круті стежинки,

 Нагадають вам, напевно,

Веселі смішинки.

Учень

За перерву Максим вситиг

Насмішити в класі всіх,

Ще й на Жені покататись,

Десь залізти в фарби встиг.

До буфету він помчав,

Раптом дзвоник на урок,

Та в Максима спокійні нерви,

Бо урок не мине за мить,

Ну, а потім знов перерва,

Встигне булочку купить.          

Сова

Пройшов перший рік і другий,

 Вже третій наступив.

Здається всього навчились маленькі школярі
Білка

Ось ви вже у 3-му класі..

Ось третій дзвінок нас в дорогу покликав. 
І весело, і сумно всім водночас. 
І як не хитруй, а вже стали великі, 
Бо всі перейшли у 3клас

Учень
Ми всі засвоїли чудово 
Прикметник, суфікс, дієслово, 
Диктантів купу написали. 
Освіченими дуже стали.  

Сова   Дзвоник знову лунає 
Й до уроку 4-ий рік закликає.  

Учень
Знов до класу вчителька заходить, 
Ясними очима всіх обводить, 
І мене до дошки викликає, 
Про домашнє завдання питає

Я книжки закинув, та й не вчився, 
Телевізор цілий день дивився. 
Ось стою, зітхаю, нічого не знаю, 
   Учениця

А я дівчина красива, 
З щирим серцем неспесива. 
На "відмінно " я учуся 
І контрольних не боюся! 
Всі науки я вивчаю 
І освіту здобуваю, 
І отримую щодня 
В рідній школі я знання. 

- Добрий день,Аліно! 
- А, це ти,Максиме! Знову двійку заробив? 
- Заробив...Слухай, Аліно! Сідай сьогодні зі мною за одну парту. 
- Ні, не сяду! Я знаю чого тобі треба: списати у мене контрольну.
(Співають вдвох на мотив "Вареничків”) 
Аліна  Ой, мій милий не ходить до школи,

І домашні завдання він не вчить ніколи.

 Максим Буду вчитись, милая (2 р.) 
Я не буду лінуватись, моя чорнобривая

 Аліна

А я добре милого навчала: 
Хворостину об нього зламала! 
Буду тебе бити, буду тебе вчити, 
Бо з тобою по вулиці соромно ходити! 

Гумореска Щоденник

Саша в класі коло дошки

 Завдання не знав нітрошки

Невеселий, як ніколи

Повертався він із школи

Треба двійку приховати ,

Щоб не знали мама й тато.

А як виправлю на 12

 Можна буде й показати.

У сараї там де паша

Заховав щоденник Саша

Заховав і в двір побіг

До однолітків своїх.

 А назавтра вчитель наший

Викликає знову Сашу

 Ну а Саша коло дошки

 Завдання незна нітрошки

 І вчорашнього незнає

 Ще й щоденника немає

І до школи мама Саші

Рохвильована прийшла,

Бо в сараї, у куточку,

Двійку Сашину знайшла!      

Білка Нарешті ви в четвертому класі. Ви стали такі дорослі та розумні. Багато вже дізналися. Отже, якщо ми вважаємо себе чемними, пам'ятаймо, що живемо на білім світі не одні, нас оточують інші люди: наші близькі, наші друзі, товариші і просто сторонні. 
Вчитель. Кожна дитина у моєму класі і інтелігентна, і культурна, а ще особлива.І зараз це я вам доведу. 
(На мультімедійній дошці почергово з’являються фотографії дітей. Їх показ учитель супроводжує розповіддю-характеристикою)

Аліна Курінна

 В класі добре кожен знає

Добру вдачу Аліна має

 Працьовита і привітна

 Наче пташечка досвітна.

 Гарно в нас вона співає,

Швидко твори  всі складає

 Хоч невеличкою прийшла до школи

 Не боялась труднощів ніколи.

Настя

Настині великі та голубі очі,

Сяють ніби зорі серед ночі.

 Сонечко ясне її цілує

Щиру усмішку її дарує.

Вміла в 1 класі все сама читати

Адже прагнула завжди багато знати.

 Юля

 А Юля в нас дуже активна.

І вірші читає і спритна й спортивна.

Ще любить бісером картини виплітати,

І мріє  відомим модельєром стати.

 Історії різні, і вірші складає,

Матусі поможе, брата доглядає

 За себе зуміє завжди постояти

Не раджу нікому її зачіпати.

Наташа

Наша Наталя – неначе картинка

 Чорні очі блищать немов намистинки,

 Гарно у класі вона прибирає,

Жадібності в дівчинки зовсім немає.

 Всім непогана вона учениця,

Тільки буває, що трішки ліниться

Тільки вона перестане ліниться

Нею неможна тоді нахвалиться.

Кароліна Кокіш

Дуже скромна, ввічлива і чемна,

 Дівчинка охайна і приємна.

Трудиться вона в нас як мурашка.

 Хоч буває Кароліні з часом важко.

Дружать з нею хлопчики й дівчатка,

І у неї завжди все в порядку.

Кокіш Каріна

Каріна – у нас дитина старанна

 І ввічлива і чемна і дуже правдива,

Як щось не вдається, вона не здається

І знову, і знову до діла береться

Для мами надійна вона помічниця.

І в школі вона в нас бджола – трудівниця.

Осадча Каріна

Каріна – наша дівчинка грайлива

І неначе та весна мінлива.

То нахмурить брови , то всміхнеться.

То розплачеться, то сміхом враз заллється.

Каріна в нас  перукарка, ще й артистка

Ще й до того гарна футболістка.

І старанна в нас вона й гарненька,

І зачіска, охайна , чепурненька.

Розломій Валентина

 Це не сонце в класі сяє

Це Валюша голівкою хитає.

У школі її  я радо зустріла

Довгенько читати й писати учила,

Але Валюша старанною була

Усі знання собі здобула.

Курінний Вадим

Наш Вадим невеличкий , наче комашечка,

І працьовитий неначе мурашечка.

І хоч не все йому відразу удається,

Та Вадим старається і не здається.

Мріє «айтішніком» стати

 І зарплату гідну гарну мати.

Максим Калина

Що це? Що це за дитина?

Він неначе та пружина.

 І у футбола гарно грає,

 І в боях на перерві перемагає.

Словом він у нас спортсмен.

 Не Максим , а супермен.

Ченчик Вадим

Вадим Ченчик – дуже працьовитий

помічник у мами і тата надійний,

А ще ж до того ж  кавалер галантний.

Портфелі він завжди носить дівчатам.

лузає неначе насіння задачі,

І від невдачі ніколи не плаче.

 Велике майбутнє чекає на нього

Коли  вирушить він в самостійну дорогу.

Будков Євгеній

Ну а Женя – серйозний хлопчисько

Гарний він у нас шахіст  а до того ж і артист.

Він енциклопедії читає

І задачі виразом рішає.

Цікавий, допитливий, розумний у всьому,

Він є радістю і гордістю свого дому.

Шастун Олександр

Саша любить фантазувати,

Ще й у хмарах політати,

В 1 класі мріяв професором стати,

Всі науки подолати.

І спішить щонайшвидше усе поробити

Ну як такого красеня нам не любити?

учень
Хоч сьогодні в нас і свято, 
Тільки є одна печаль: 
Вчителька не йде у п’ятий. 
Розлучатися так жаль!    

 учень               

Мене до школи мама привела, 
Та вчительці, як скарб передала. 
Так гарно і радісно було в той день мені, 
Бо з того дня мамусь вже мав я дві.                      

Ви ж, як фея, і добра, і мила, 

учень               
Ви ж, як фея, і добра, і мила, 

Усміхнулися лагідно нам. 
Як же щиро ви всіх нас любили!                           
Як нас завжди хвалили батькам! 
 

Ой, нема де правди діти, 
Було всяке серед нас: 
Той у школі звик шуміти, 
Той запізнювався в клас. 
Той урок не хотів вчити, 
Ви хвилювалися за нас.. 

Ви навчали багатьох

І синів і дочок

 Та таких , як ми розумних

 Не було в вас діточок .                                        

учень               

Та ми ніяк не можем уявити,

Що двері в клас відкриєте не ви,

Що вже не скажете, «Добридень, діти.

Ой, як за літо всі ви підросли!»                     

учень               

Ні, ми в житті не забудем,

І пам’ятати завжди будем,

І слово, усмішку ласкаву.

 То хитрувату, то лукаву,

І ту любов, що віддавали 

Серця дитячі зігрівали.

За все ми вдячні вам без ліку.

 Спасибі ніжне і велике.   

 учень                                                                                               
Ми Вас любимо так щиро! 
Пам’ятайте і Ви про нас. 
А тепер для Вас цю пісню 
Заспіває весь наш клас.              
Пісня «Моя учителько» 

учень               

А ще альбом оцей вручаємо, в нім фото і адреси є,

Ким станемо ми ще не знаємо,

 Та мрія в кожного з нас є

 І мрію ту ми записали.

У цей альбом. Нехай лежить,

І просимо  Вас, щоб зберігали,

Бо час так швидко пробіжить,

А через кілька років, може,

 Ми знову класом зберемось,

Тоді побачимо в час погожий,

 Ким стали й що збулось.        
(Слово першій вчительці) 

Дорогі мої діти! З святом вас вітаю, 
Здоров’ячка багато я усім бажаю! 
І радість, і смуток, заліг мені в душу. 
Радію за те, що дорослими стали, 
І знань чимало уже подолали. 
І сумно мені, признатися мушу, 
Що час вже прощання настав. 
Учіться, працюйте - моя настанова, 
Батьків поважайте, ви гідна опора. 
Про сум уже досить, ні жодного слова, 
Сьогодні в вас свято, прийшли привітати 
і мами , і тата. 
Прийміть і мої найщиріші вітання, 
Хай збудуться мрії і ваші бажання!

Вручаю діткам свідоцтва про закінчення початкової школи.
Білка  Погляньте, діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! 
Сова І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! 
Білка Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас! 

учень               

Хто годував мене , дитину?

І заспокоював маленьким,

У ніжних, лагідних обіймах.

Це ж моя люба рідна ненька,

учень               

А хто схилявся наді мною,

Коли я в ліжку спав маленьким

Ласкаво пестив хто рукою?

Це ж моя люба рідна ненька.                              

учень               

Коли страждання , біль і радість і слабкість,

Сповняли очі ці сльозами.

Хто дарував тепло і радість?

Це ж моя люба , рідна мама.                         

учень               

Хто завжди вмів допомагати

 Вдягнути ляльку так яскраво?

Хто вчив мене як треба гратись

Це ж моя люба, рідна мама.                          

учень               

Хто в скруті завжди допоможе.

І казку розповість гарненько?

Звичайно, це зробити може ,

Моя кохана рідна ненька.                                  

учень               

 Чи можна жить людині в світі

Без тої ніжності й любові,

Яку дарує своїм дітям

 Матуся милим своїм словом.

Твою любов  я не забуду,

Як будеш сива ти, старенька,

Я завжди поруч тебе буду,

 Моя матусенько  рідненька
Прийміть наш букет із пошани й любові. 
Вклоняємось низько і дякуємо щиро 
За ласку і ніжність, за мудрість і віру.  

учень               

Бо без батьків чого ми в світі варті, 
Без маминої ласки і тепла 
Без батьківської строгості і жарту, 
І без свого родинного тепла.               

учень               
Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили, 
Давали дітям раду, як могли. 
І в наших душах сонце засвітили, 
І крила для польоту нам дали.               
   учень               
4 роки нас водили вранці, 
Несли портфелі наші, ранці, 
Із нами ви уроки вчили, 
І малювали і лічили.               
учень               
Писали з нами твори вдома, 
І як встигали, невідомо, 
При цьому готувати їсти, 
Білизну прати, місити тісто. 
учень               
Нести домашнії турботи, 
Ходити на свою роботу, 
І залишатися на диво 
Красивими і молодими. 
учень               
Ми любим вас, кохані мами й тата, 
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато, 
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи, 
І щоб в житті ніколи не хворіли. 
учень               
Любі! 
Ми вам обіцяємо: учитись, дружити, 
Гарні оцінки додому носити, 
Щоб дарувати радість вам, 
Любесеньким нашим батькам. 
Пісня «Про батьків» 

Директору

Скільки років на чолі!

З самого початку!

І дорослі і малі, хлопчики й дівчатка

І колеги і батьки, учениці й учні

 Всі директора сьогодні привітають дружно

Ми усі вам щиро вдячні

За добру турботу.

За порядок в нашій школі,

За важку роботу.

Вас хочемо словами сьогодні привітати

 Нехай же вірші прозвучать

Як музика в цей час.

Вас, наший директоре,

 Вітає щиро  наш клас.

Завучу.

Без завуча директор буквально , як без рук

У школі ваше слово - то непорожній звук.

І в молодшій школі неначе старшина

У вас нас багатенько

А ви у нас – одна.

Вам сили і терпіння не треба позичать

Все чути , бачить, знати.

 Усьому раду дать.

учень               
Четвертий клас! Четвертий клас! 
Рік назад ти прийняв нас. 
Ми прощаємось з тобою. 
Переходимо в 5 клас. 
учень               
У нас усіх прощальний настрій, 
Ми схвильовані украй. 
Скажем разом: "Велика школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!»

учень               
Шановна, вчителько нова! 
За нас ви будьте певні, 
Хоч ми рухливі і шумні, 
Зате розумні й чемні!

Хоч інколи ми пустуни маленькі, 
Хоч часто в школі ми здіймаємо галас і сміх. 
Та ми потягнемось до вас, немов до неньки, 
Якщо полюбите ви щиро нас усіх!

Вчитель

Хотіла б я щоб 5 клас

Таким же рідним став для вас.

Щоб дружба в ньому панувала,

Щоб і батьки допомагали,

Хай буде ще кращим великий ваш клас,

А ми вчителі всі підтримаємо вас.

Вчитель

Матінкою вишитий рушник

 Хай простелиться сьогодні перед вами.

І благословення хай звучить

всіяне пшеницею й житами .

(Звучить музика . Діти йдуть по рушнику з новою вчителькою до свого майбутнього класу)