Сценарій свята "Роде наш красний"

РОДИННЕ СВЯТО

(Лунає музика)

    Добрий день наші мами,

   Добрий день татусі,

   Всі бабусі й дідусі

   І, звичайно, гості всі.

 

            Добрий день всі люди добрі,

            Що сидять в нашій господі,

           Раді з святом вас вітати,

           Щастя й долі побажати.

 

Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,

Сестрички, братики – усіх нас так багато!

Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

 

        (Лунає музика, заходять з хлібом)

 

1. учень                  Вклоняємось всім вам доземно,

                                      Як батьківській хаті з далеких доріг,

                                      Як хлібу, що матінка чемно

                                      Кладе на вкраїнський рушник.

 

    2-й учень                                          Бо ж нашому роду  -

                                              Нема переводу.

                                              Хай пісня єднає коріння святі.

                                              Дай, Боже, нам віру і братню згоду

                                             На довгії роки, на вічні віки.

 

      3-й учень                     Родина, рід – які слова святі.

                                            Вони потрібні кожному в житті.

                                            Тож народилось веселкове свято

                                            Прийшли з батьками мама й тато.

                                            Цей хліб насущий ви прийміть від нас,

                                            Щоб був достаток в домі повсякчас,

                                            І злагода, і радість, і тепло,

                                            Щоб всій родині радісно було.

Шануймо батька, шануймо матір-

І нам воздаться теж добром.

Хай буде шана в кожній хаті

І дух сімейний за столом.

 

              Шануйте батька, шануйте матір –

              Нам каже Біблія свята.

              І щастям будем ми багаті

              На всі часи, на всі літа.

                                                            (Пісня)

 

(Виходить одна дівчинка)

• А давайте, дівчатка, пісню заспіваєм.

(Хором)  давайте!    (Водять хоровод)

• Хлопці, йдіть до нас! Потанцюємо!
• Ми що вам дівчатка! У нас свої пісні козачі!
• Ну і які-то пісні, покажіть нам.
• Дуже просто! Ану хлопці до мене!        (Збираються гуртом)

(Лунає музика, косять)

• Погралися та й досить. Тепер посидимо і відпочинемо та поговоримо про українські звичаї та традиції.
• А що таке традиції?
• А хіба ти не знаєш? Традиції – це досвід, звичаї нашого народу.
• Так, в Україні з глибокої давнини дуже поважають своїх батьків, бабусь і дідусів. Тому в родинах діти змалку вчаться звертатися до батьків на Ви.
• От я свою мамочку називаю: матуся, матінка, ненька.
• Усі мами: твоя, моя – святі для кожного з нас, адже мама дала нам життя. Здавна в Україні величають матір і кажуть про неї, що вона свята.

 

•     А ще в народі кажуть: «Чоловік – голова у родини, а жінка – це шия. Куди шия поверне, туди й голова дивиться».  І це правда, бо без матусі ніяке діло не робиться.

      (Сценка)

 

На середині стоїть диван — два крісла разом, накриті покривалом. На ньому сидить тато із газетою в руках. Заходить син, несе, підручник, зошит, олівець).

     Автор            Що за радість, що за свято, Вже прийшов з роботи 

                           тато. Поки мами ще немає, Тато сину помагає.

Син.
           Я прийшов до тебе, тату,
          Щоб поміг рішить задачу.
          Тато (читає газету, піднімає очі на сина).
   

Тато      Ти мені не заважай,
             Прийде мама — почекай.
              Тут таке цікаве пишуть,
              Цього зараз я не лишу (показує на газету).

Автор.
         Син, похнюпившись, пішов Ту задачу мордувати,
         Ну а тато на дивані Сів газету дочитати.
         Раптом знов синок прийшов І до тата промовляє…

Син         Я задачу розв’язав,
                Але хочу щось сказати.
               Там на кухні — кран прорвав.
               Треба ж відремонтувати.

 Тато          Ну чого ж ти причепився,
                  Я від тебе вже втомився!
                   Мама прийде, поміркує,
                  Крана того зремонтує.

(Потягує носом у бік кухні).

Автор       тато  носом потягнув,
                 Щось недобре він почув.

Тато.
                Слухай, синку, що це так
                Тягне паленим на смак.

 Син (махнув рукою).

                 Це пусте, ти не хвилюйся,
                  В кухні щось у нас горить.

 

Тато (стривожено розводить руками).

            Та чому ж ти не говориш,
            Та чому ж ти все мовчиш?

Син.
           Скільки буду говорити?
           Мама прийде — все погасить.

Автор            Ось таке буває часто,
                      Коли вдома — тато й син,
                     То нема порядку в хаті,
                     То сходити в магазин.
                     Але кожен добре знає,
                     Хто нас в домі виручає.
                      Не сумуйте, татусі,
                     Мама ж —шия у сім’ї.

 

Весна прийшла струнка і гожа

В природі стільки є пісень.

І на весну матуся схожа,

Бо розвидняє діткам день.

 

                 Вона встає і світ співає

                І музика враз ожива.

                Матуся діток пригортає

                Говорить ніжні їм слова.

 

 

То ж навесні і в мами свято,

Бо мама, як сама весна.

То ж свято можна обєднати –

Весна і мамочка ясна.

                                              (Танок)

 

 

• Діти, щось ми все про наших рідних мам розмову ведемо, а про татусів ви забули? Мама й тато – найголовніші для кожної людини.
• Звичайно, сім’я – найголовніше, бо тут ти захищений, спокійний. Головою кожної сім’ї – є батько. Він захисник роду, годувальник родини. А називаємо ми його ніжно і любляче: тато, татко, таточко, татуню, татусю.

 

Тато мій гарний, сміливий і дужий

Він уміє, напевно, все в світі робить.

Я люблю свого таточка рідного дуже,

Ну та як же його мені не любить.

 

          Батько розуму навчає,

          Мати приголубить,

          Ніхто мене так на світі,

         Як вони не любить.

          Дай же, Боже, щоб я виріс

          В школі гарно вчився,

          Щоб я батькові і неньці

          Добре відплатився.

 

  Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
 

           Батько любий, тато милий

           Нинішньої днини.

           Ти прийшов до нас на свято

           Нашої родини.

           Ми тобі складаєм нині

           Щире побажання,

           Щоб прожив ти многі літа

           І не знав страждання.             (Пісня)

 

• З давніх-давен у родині любили не тільки працювати, співати, а ще й жартувати, веселитися. Тому татко завжди розповідав дітям різні смішинки та гуморески.

 

Автор          вчитель тата зустрічає й каже ненароком:

Вчитель         ваш синочок знов дрімає на моїх уроках.

 

Тато         не турбуйтесь, я про це вже знаю. В ньом талант ще не  

                 проснувся, от він і дрімає.

 

(Сценка 2)

          Петрик     – Мамо, оцей великий шматок торта для тата? – 

                            запитав Петрик.

 

            мама           - Ні, для тебе! – відповіла мама.

 

            Петрик                  - Як? Такий маленький? – здивувався Петрик.

 

(Сценка 3)

 

   Тато                Чого, малий, такий сумний? Без настрою тепер?

 

    Син                Та хоче, тату, завтра вчитель бачити тебе.

-

     Тато           Як хоче бачить, то прийду. Та краще говори.

                         Чого ти там у школі нині натворив?

 

   Син             Та, чесне слово, сам не знаю -              

 

Автор              каже бідний Гриць, -

 

   син           Прийдеш, вона сама тобі розкаже, ти тільки не журись.

 

Автор           Привів Грицько його у клас:

 

Син                 - Ось вчителька моя.

 

Вчителька         - Чого прийшли? Не викликала я.

 

Автор                 Грицько зробив квадратні очі: -

 

Син                        Як оце чого?

                       Та ви самі хотіли вчора бачити його!

                       Ви зошит мій з домашнім взяли. Кликнули мене.

                        А потім, згадуйте, сказали: - Що ж отут складне?

                       Задачу, бачу, певно, Грицю, ти робив не сам.

                       Хотіла б я побачить того, хто таке писав.

 

• Діти, а скажіть, хто вашим мамам і татусям життя дав?

 

• Як це хто? дідусі та бабусі! Тільки вслухайтеся: бабусенько, бабуня, дідусь, дідуня. Які ніжні та красиві слова! Ми повинні з повагою ставитися до своїх бабусів та дідусів, бо вони бажають нам тільки щастя.

 

              Моя бабуся люба, гарна й мила.

              Вона найкраща від усіх людей.

              І хоч вона вже трохи посивіла,

              Але так щиро любить нас дітей.

 

Люба бабусенько, сонечко ясне,

Хай твоя доля буде прекрасна.

Хай дні пролітають, біжать хай літа,

А ти будь, бабусю, завжди молода.

 

         Дорогий дідусю

        В день цей урочистий

        Ти прийми від мене

        вірш цей голосистий.

        Ще тобі рідненький розкажу я казку,

        Подарую квіти

        Й найніжнішу ласку.

 

Наші діди теж бувало

З гірки падали чимало,

Їх бабусі гнали в дім

І штани латали їм.

А сьогодні вже вони

Он які поважні

Тільки й думають, як нам

Дати зауваження.

 

 

 

                      Я вітаю свого діда і таке йому скажу:

                     Із тобою , мій дідусе, дуже крепко я дружу.

                     Ти хороший, ти ласкавий,

                     Ти привітний, гарний, славний.

                     Будь здоровим, не хворій

                    Дідусеньку рідний мій.

 

• А мені здається, що бабуся не спить ніколи. Бо коли я прокидаюсь, то вона вже щось робить, а коли лягаю  - то вона ще й не збирається спати: то рукавички мені в’яже, а  то хустинку вишиває.

 

• Яку ще хустку? В наш час ніхто їх не вдягає?

 

• Та ви що? Хустка – це жіночий оберіг?

 

(сценка, лунає пісня)

 

Бабуся          а ти знаєш, Наталочко, цю пісню любила співати   

                      мені моя матінка. Ну що , онучко, ти всеі уроки зробила, а то скоро матуся прийде з роботи.

 

Наталочка       та майже все, окрім малюнку.

 

Бабуся           а що за малюнок?

 

Наталочка         да треба намалювати на тему «Мережана 

                            хустиночка».

 

Бабуся           ой, яка гарна тема!

 

Наталка             да що в ній гарного, зараз в хустках ніхто не 

                       ходить, окрім старих. І то, наша сусідка баба Одарка,   

                       як накрутить кучері і губи пофарбує, той хустка їй не 

                      потрібна.

 

Бабуся            є не кажи такого, доню, ти не права.

 

 

 

Наталка              ну що там не права! Ну яку хустку намалюєш? 

                    Нічого особливого, звичайна хустка – шматок тканини.

 

Бабуся            Наталочко, хустка- оберіг жіночої вроди, а ще в ній 

                        тепло і затишно.

 

Наталка        може й так! Піду я краще, бабусю, до подружок та

                      потанцюємо.

 

(Танок «Хустинка»)

 

• Ви знаєте, я дуже люблю  відвідувати різні музеї, виставки, милуватися картинами видатних художників. Особливо мені подобається розглядати портрети людей. У кожного свій неповторний образ.

 

• Діти, погляньте хтось поспішає на наше свято. І здається мені, що це відомий на всю Україну художник. Чому він завітав на наше свято?

 

Хлопчик         доброго дня, художнику, я зочу подарувати мамі 

                        дарунок. Намалюйте, будь ласка її портрет.

 

Художник          давай спробуємо! Які у твоєї маи очі?

 

Хлоп          самі найніжніші!

 

Худож        а які у твоєї матінки руки?

 

Хлоп           самі найласкавіші.

 

Худож          а яка у неї посмішка?

 

Хлоп           сама найдобріша

 

(вибігає дівчинка)

 

Дівчинка        допоможіть і мені. Намалюйте портрет мого тата.

 

Худож            то ж який твій тато?

 

Дівчинка             у нього мужнє обличчя, але добрі очі, стримана

                      посмішка, але щире серце, мозолясті руки ві важкої праці.

 

 

(вибігає дівчинка)

2 дівч               почекайте! Намалюйте мені моїх бабусю та дідуся у них

                    ніжне сиве волосся, в очах веселі вогники, а на губах безліч

                   гарячих поцілунків.

 

Худож         ось тримайте портрети ваших рідних і запам’ятайте – це

                      найдорожчі у світі люди.

 

         Ми портрети малювали,

         В них усю рідню згадали.

         Найдорожчі для нас люди,

         Хай вам щастя й доля буде.

 

Нехай всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануймо й дідуся,

Матусю любімо і тата.

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата.

 

Ми любим вас, кохані мама й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочем, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

    Дозвольте сьогодні усім побажати

    Багато хороших і сонячних днів.

    Дідусям і татам,

    Бабусям і мамам,

    Сестричкам й братам

   Палкий наш привіт.  (Пісня)

 

 

 

У нашім класі родинне дерево зросло,

Воно з’єднало всі наші родини.

На ньому дивні квіти розцвіли,

Єднають родичів кожної дитини.

 

(Демонстрація квітів та подарунки)