СЦЕНАРІЙ СВЯТА " СВЯТО СТРІТЕННЯ"

 

СВЯТО СТРІТЕННЯ

 

Голос (під звучання фонограми):

Стоїть хатка небагата,

Солом’яна стріха.

Присілочки у китицях,

Мальовані вікна.

Тут чистенько і гарненько,

Тут усе в порядку,

Сам Бог дбає, доглядає цю маленьку хатку.

Мати.  І Бог дбає, доглядає,

І сини, і доньки,

Бо ще з давніх-давен

Так повелося,

Що українська хата завжди сяяла чистотою,

Завжди була чепурною,

Особливо в свято.

Дитина.  А яке сьогодні свято?

Мати.  Свято Стрітення запроваджене на честь події, коли  Божа Мати принесла Ісуса Христа до храму на сороковий день після народження. ЗУСТРІЧ ДВОХ ЗАВІТІВ. Воно відзначається 15 лютого.

Учень     А мені бабуся іншу легенду розповідала.

 

У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доти, поки не побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом  і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, владико, з миром».

 

Зима з Весною зустрічається,

Про володіння свої домовляється.

В цей день сонце повертає на літо,

Все в природі прокидається.

На Стрітення в церквах святять воду.

Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти.

Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними»,

бо вони оберігали людей і худобу від грому.

- Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.

Дитина  Запалю я свічку, щоб горіла,

Щоб вогняна громовиця

Оселю не спалила.

Подивіться всі на цю свічку - і не будете боятися грому і блискавки.

УЧЕНИЦЯ   Зима - чудова пора! Які свята вона нам подарувала! День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям.

ПІСНЯ  «ЗИМОНЬКО»

Ведуча. Ось зима по нашім краї

На санчатах роз'їжджає,

Сніжок сипле без упину —

Вже засипав всю Вкраїну.

дитина.  Де не гляну я надворі —

Всюди бачу білий колір!

Сніг січе без перестанку —

Зима трудиться із ранку!

дитина.  І мороз не угаває, йому вітер помагає.

Не мети, не мети, Зимонько, снігами,

А приходь ти до нас з танками й піснями.

На майданчику з’являється Зима:

ЗИМА Іду — іду — у — у, снігу намету!

З вами разом потанцюю.

Бо ще силу свою чую!

дитина.  Вже сонце над землею

що новий день, то вище.

Північний вітер лютий

не так зловтішно свище.

дитина. Зима хоч і бореться,

але безсила нині,

бо вже весна проснулась,

розкривши очі сині.

дитина. Чекаємо, що сонечко

загляне у віконечко.

А соловейко в гаї

нам пісню заспіває.

Учениця    Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

Хлопчик-Жайворонок (тримає в руках ключик золотий).

Не сам же я вийшов —

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав.

Літо відмикати,

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Зима. Та хто це сміє посеред зими про спів літнього птаха згадувати. Бач чого захотіли! Сонечка, тепла їм подавай. Зараз я снігу намету, віхолу напущу, бо ще силу свою маю.

(Виходить Теплинка)

ПІ СНЯ « СОНЦЯ ПРОМІНЬ КОЛЬОРОВИЙ…»

Сонця промінь кольоровий, зупинився на щоці.

На моїм обличчі знову, золотаві промінці.

Я не знаю, що робити, стільки днів, і стільки літ-

Навіть дощиком не змити, теплий сонячний привіт.2р.

Ля-ля-ля-ля 4 р.

Хтось зажурено сумує, і ховається у тінь.

Я одна іду, крокую, бо сидіти вдома-лінь.

Бо веснянки-ластів’ята, то симпатія моя.

Так навіщо ж сумувати, зрозуміть не можу я. 2р.

Теплинка. Доброго дня, Зимонько!

Зима. Ти хто така? Як ти насмілилась підійти до мене? Та я зараз морозу на тебе напущу!

 

Теплинка. А я дівчинка Теплинка, провісниця Весни. І хоч ти, Зимонько, лютуєш, хуртовинами залякуєш, але не налякати тобі мене. Бо вже в повітрі пахне весною. А через 15 днів – уже й Березень прийде.

Мишка.

Зимонько, зимонько,

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач — он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

Зайчик.

Хто мене  пожаліє,

Лапки мені погріє?

Ох і надокучили мені морози.

Наголодувався я вже взимку.

Кожушок обносився.

Ходімо звірята весну шукати.

Синичко! Ти всюди літаєш, усе помічаєш. Скажи, чи не зустрічала ти десь Весну?

Синичка.

Ще в нашому лісі сніги лежать. Та перший струмочок сьогодні продзвенів мені, що Весна вже близь­ко і пролісок прокинувся від сну.

Струмочок. Цілу зиму я спав, на тепло чекав.

А тепер прокинувся,

Зразу бігти кинувся,

Дзвінко заспівав.

Я – струмочок весняний,

Я – струмочок голосний

Поспішаю до річеньки

Й до весни – сестриченьки.

Пролісок. Я – перша квіточка весни,

Я – пролісковий цвіт.

Пережила зимові сни

І знов родилася на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь

З весною в гості я до вас прийшла

Люблю я сонце й тінь.

Зайчик (радісно підстрибнувши).

То швидше ходімо їй назустріч!

Теплинка. Ось, ось пропаде сила зими. Подивися – звірята вже вирушають в ліс весну шукати.

Вовчик. Доброго дня, звірятка! А куди ви поспішаєте?

 

Лисичка. Ідемо тепло шукати, весну зустрічати. Ходімо з нами.

 

Вовчик.. і мені тепла хочеться, ясного сонечка.

 

Звірята. Вийди, вийди, сонечко

На дідове полечко

На бабине зіллячко

На наше подвір’ячко.

На весняні квіточки,

На маленькі діточки,

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

ВИХОДИТЬ СОНЕЧКО З ПРОМІНЧИКАМИ

ПІСНЯ «СОНЦЕ.СОНЕЧКО..»

Тільки встане сонечко, вмиється росою

Загляда в віконечко, заграва зі мною.

Кольоровий сон зника, як птахи співають.

І дерева, і ріка новий день стрічають.

П-ів

Сонце,сонце,сонечко - золоте проміння

Не світи  в віконечко, в оченята милі.

Знову  ранок настає, нічку проводжає.

Сонце, сонечко моє – я тебе кохаю.

2

В небі ні хмариноньки, тільки сонце сяє

Трудівниця бджілонька у саду літає.

Ой, як хочеться мені бути, як та бджілка,

Що від ранку й до зорі все літа по квітках.

П-ів

Промінчик

Чарівний ліс! Дерева і трава,
І диво-квітка зіркою вогнить.
Ти покажи нам, ліс, свої дива
Хоч на хвилинку, на коротку мить!

Промінчик

Я дуже хочу в казці побувати,
Бо ліс — це диво, загадка жива.
А гарно ж як! Аж хочеться співати,
Та й все у лісі і цвіте, й співа

 

ПІСНЯ ПРОМІНЧИКІВ

Сонячний промінчик

Я сонячний промінчик в долоньки покладу.

Я сонячний промінчик до ладу доведу.

Світи, світи промінчик, віддай своє тепло,

Щоб хоч на мить тепліше усім, усім було.

2

Я і чужих ,і рідних,  і всіх кого люблю

Промінчиком чарівним розраджу, звеселю.

Світи, світи промінчик, віддай своє тепло,

Щоб хоч на мить тепліше усім,усім було.

3

Якщо в моїх долоньках загасне раптом він

Я в сонечка на небі візьму іще один.

Світи, світи промінчик, віддай своє тепло,

Щоб хоч на мить тепліше усім,усім було.

Промінчик

У лісі місце є для дива й дум,
Для загадок, для казок і пісень.
А кажуть, тут живе Зелений Шум
І хазяйнує навесні щодень.

Промінчик

А ти не віриш? Шум Зелений є!
Поглянь навколо, добре придивися.
Він між гіллям і по траві снує.
Ти лиш прислухайся, на хвильку зупинися...

Зелений Шум

Зелений Шум! Зелений Шум! Це — я!
Бо йде весна — тепер пора моя.
Я одягаю зеленню гілля.
В зелених килимах усі поля!
Зелене листячко розкритися спішить,
Зелений світ так поспішає жить,
Бо сонечко нам шле своє тепло.
Щоб радісно на всій землі було.
І я лечу, видзвонюю в гіллі,
Щоб стало зелено і гарно на землі,
Шуміти в лісі по кутках я став,
Щоб хтось весну чарівну не проспав.
За це і звуть мене Зелений Шум,
Бо проганяю зиму я й холодний сум.

 

 

Сонечко.  Добрий день, друзі! А куди ви поспішаєте?

 

Вовчик. Весну шукаємо. Чи не бачиш ти згори Весни-чарівниці, молодої дівиці?

 

Сонечко. Бачу! За високими дубами, за глибокими снігами Веснонька походжає, квіти, трави розсіває і сюди вже повертає!

А ви звірятка заспівайте!

Весну-красну закликайте!

ПІСНЯ «СТРІТЕННЯ»

Зима з літом зустрічаються, зима з літом сперечаються.

Кому йти, кому вертатися. Кожен хоче з них зостатися.

А…а.. ….Стрітення 2р.

Лютий з Березнем зустрівся, гордовито подивився.

Покотивсь морозним сміхом, застелив доріжки снігом.

А…а.. ….Стрітення 2 р.

Місяць Березень сміявся, він завії не злякався.

Ясним сонцем огорнувся і промінням посміхнувся.

А…а.. ….Стрітення 2 р.

Брату Лютому сказав, не Зими вже час настав.

Тобі час відпочивати, мені землю прикрашати.

А…а.. ….Стрітення 2 р.

Ой, весна-весна- та весняночка

Красне сонечко, ніжні струмки.

Ой, весна,весна та паняночка

Будить пташечка в травах квітки.

Це прийшла до нас весна 2р.

Сяє днина вже ясна,
Це прийшла до нас весна,
Це прийшла до нас весна,
Це прийшла до нас весна.

Зима з Літом зустрічаються,
Зима з Літом сперечаються.
Кому йти, кому вертатися,
Кожен хоче з них зостатися.

Ааа Стрітення

Зима. Щось ти швидко прийшла сестрице!

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! (знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти  зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим той і буде далі царювати.

( Зима створила чудову сніжинку, а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору)

Зима. Ти перемогла сестрице! Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею.( дає ключі) Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Прощай і ти, Весно — красна!

Я чую, як дзвенить вже твій струмок!

Отож, маленькі хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма,

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову.

ПІСНЯ «ОЙ МИНУЛА ВЖЕ ЗИМА»

Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема,
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.

Прилетіли журавлі
Й соловеєчки мал!.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.

В лузі квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.

Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо.

Весна. ( бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Свято Стрітення

УЧЕНИЦЯ  Так є, було і буде:

Зима Весну стрічає

Спішиться їй назустріч,

Й від неї утікає.

Чека її й боїться водночас.

Ой Зимонько, не бійся, бо твій час

Минув.

Прийшла пора Весни,

І свято Стрітення

Чекаємо всі ми.

Бо це життя нове іде до нас …

Так було, є і буде повсякчас.

Марія Прокопець

Весна. Всі ви Зиму проводжали

Мене, Весну, зустрічали

І у цей чудовий час

Дівчатка-господині завітали до нас.

1 дівчинка. (зі свічкою)

Спасибі тобі, Боже,

Що з зимою попрощались,

Що весни діждались.

Поможи нам, Боже,

В добрий час почати

Весну закликати.

2 дівчинка. (з горнятком води)

Прийди, прийди, весно,

Принеси нам жита.

Принеси нам цвіту,

Ще й рясних квіточок,

Щоб сплести віночок!

 

Весна. А що ви нам, дівчатонька, принесли?

1 дівчинка. Я у церкві була і стрітенську свічку вам принесла. Вона має велику силу, відганяє людську біду, як весняна повінь. А ще вона оберігає оселі від пожежі та грому.

 

2 дівчинка. А я теж у церкву ходила і воду освятила. Нею бабуся худобу напуває, а дідусь – вулики окропить.

 

3 дівчинка. Ми з мамою жайворонків напекли. З давніх-давен люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо. А ми з друзями у садок ходили «жайворонків» підкидали і заклички для птахів співали. (із печивом жайворонком)

Пташок викликаю

З теплого краю.

Летіть, соловейки,

На нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки,

Летіть, сизокрилі,

Ви всі нам милі.

ПІСНЯ « ОЙ ВЕСНА ТА Й КРАСНА»

Ой весна, та й красна,

Прилетіла ластівонька.

Ой несла, принесла

День погожий на крилоньках.

Ой несла, принесла

День погожий, ясне сонце.

Квіточок, віночок

Положила на віконце.

Ой летіла, прилетіла

Та в віконце залетіла ластівка.

Здраствуй тобі.

У віконце залетіла.

Та співала, щебетіла ластівка.

Здрастуй тобі…

Ой співала, щебетала весну – красну закликала

Ой, весна, ой красна.

Красну  весну, тепле літо, щоб родило в полі жито.

Ой, весна, ой, красна.

Гей,весно-красна, дай ручаями сто голосів.

Гей, весно, заплітай квіти запашні у коси.

Гей, весно, красна, грай з вітром затанцюй у травах.

Гей, весно, вигравай та на сонячних цимбалах.

Гей, весно-красна, грай…3 р.

 

Повтор 1 ст.

 

Мати. Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли, цих двох красунь примирили. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі.

УЧЕНЬ     Піде весна лугами, лісами

Встелятиме землю килимами

Заквітчає усе зелом,

Щоб усім було весело.

Всіх людей теплом зігріє

І здоров’я всім навіє.

 

УЧЕНИЦЯ                              А я хочу, щоб наші діти

З рідним словом зростали.

Україну нашу рідну усім серцем кохали.

Щоб звичаї свого народу пам’ятали

Традиції святкувань не забували!

ПІСНЯ «ПОКОТИЛИСЬ ВОДИ З ГОРІВ»

Покотились води з горів, зашуміли річки вдолі.

Журавлі летять додому, земле оживай.

Від води   зазеленівся, соловейко пробудився,

Та й виводить свої трелі - це моя земля.

Ой, мамо, мамо, мамо, це моя земля. 4 р.

2

В лісі квітів назбирала, у віночок посплітала

Милому подарувала цвіт красу весни.

Набирайся,земле, сили, щоби ми ще краще жили.

Нене,моя Україно, мій тобі уклін.

Ой, мамо, мамо, мамо, це моя земля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    ПІДГОТУВАЛА

    КОВАЛЕВСЬКА О.О.