Сценарій свята «Український вінок»

Сценарій свята «Український вінок»

. Мета: познайомити учнів з головним убором – українським віночком, його значенням в обрядах, віруваннях, житті людей; розповісти про символічне значення рослин; розвивати дослідницькі навички, творчу уяву дітей; виховувати любов й повагу до українського слова, до рідної землі, свого народу, бережливе ставлення до всього.
Зал святково прикрашений в українському національному
стилі: вишитими рушниками, квітами. На центральній стіні
прилаштовано плакат у вигляді вікна, на якому написано
назву свята

 

 

Учитель

Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, традиційний звичай взаємодопомоги, чиста криниця — все це родовідна пам’ять, наші символи, історія. Багата і щедра наша земля, і одним з її багатств є українські звичаї, обряди. Ми живемо в Україні і любимо її гарну співучу мету її прекрасних людей і пишну природу. Наша земля красива і щедра. «Хто вміє віночок вити, той уміє життя любити». А яке значення має віночок у житті українського народу? Виявляється, дуже велике.

Ведуча

Заплету віночок, заплету шовковий,
На щастя, на долю, на чорнії брови.
Та й пущу віночок на биструю воду,
На щастя, на долю, на милого вроду.

Ведучий ----------------------------

 

Сьогодні тепло своїх сердець і душ ми будемо дарувати квітам. У сиву давнину квіти обожнювали, вважали їх уособленням найніжніших почуттів. На острові Таїті й досі всіх дітей до 6-річного віку звуть «гіті», що означає «квітка». У нас дітей часто порівнюють з квітами. У різні часи і в різних народів на честь квітів часто влаштовують свята. 
У Греції святкувалися геацинтет, у Стародавньому Римі — розаліт, у Франції — розєри і свято конвалій. Особливо багато квіткових свят в Китаї та Японії. У лютому — свято цвітіння слив, у березні — персиків, у квітні — вишень, якими японці й досі прикрашають будинки, одяг. 
Ми відкриваємо двері до скарбниці богині Флори. У Давній Греції Флора зображувалась у вигляді жінки з квітами в руках, вважалася богинею квітів, весни, цвітіння. Зараз це слово означає весь рослинний світ. 
А зараз ми поведемо розмову про... віночки - обереги, які зроду-віку були неодмінною ознакою національного українського строю. А скільки звичаїв, обрядів, повір'їв пов'язані з вінками! До нас дійшов лиш відгомін тієї барвистої Пісні Землі. Однак, дійшов. І коли подивитися, то кожен з вас – коли були зовсім маленькими і до сих пір плели те диво. 
Існує низка легенд про віночок. Ось одна з них: 
Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже : "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому не просто кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили. 
Є багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю. 
Український віночок — не просто прикраса, а й оберіг, "знахар душі" , бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. 
А чи знаєте ви квіти які вплітають у віночок? 

 

Ведуча. За вікном уже пізня осінь, майже зима, але зараз перенесемося у чарівне літо, заквітчане польовими квітами, білими ромашками, синіми волошками у житі, червоними маками, голубими незабудками...

Ведучий. Нехай наше свято нагадає кожному з нас чарівну пору цвітіння українських полів, прохолодний ставок, над яким схилилися старезні верби, красуються біля самої водички кущики калини, а над шляхом височіють темно зелені тополі, на яких змостили гнізда лелеки, улюблені птахи нашого народу.

Ведуча. Бо хто ж, як не вони, білі лелеки, приносять навесні у родини немовлят! І збільшується українська сім’я, і народжується більше колискових пісень, і до людей приходить щастя...

Ведучий. Підросте в сім’ї дівчатко і побіжить на квітучий луг, щоб з чарівних квіточок — маків та ромашок, ромен-зілля та волошок — сплести собі дивовижний віночок. Адже стільки дивини і чарів у тих віночках, стільки неповторної краси і радості!

Ведуча. Тому сьогодні ми і звернемось до традиції всіх україночок — плести віночки. Бо всім нашим дівчаткам уже змалку притаманне відчуття краси. Український віночок. Сьогодні ми про нього дізнаємося більше.

Ведучий. Хай кожна дівчинка в Україні знає, що вінок — це давня українська традиція, яка прийшла з глибини віків. Віночок завжди був окрасою голівок дівчат, і кожна виплітала його так майстерно, щоб він був їй до лиця і підкреслював вроду.

Ведуча. Віночки. А скільки є їх різних за значенням і виготовленням... Віночок — це чарівний оберіг для молодих дівчат, який підкреслював їхню вроду і юність; це весільний віночок на голові молодої, який означає її незайманість і чистоту; це лавровий вінок, яким нагороджували переможців, це... Та хіба всі їх перерахуєш зараз?

Ведучий. Тож поведемо ми сьогодні вас у чарівну казку, де перемагає добро і любов. Через казку ми розкриємо одну з традицій нашого народу і розкажемо більше про дівочий вінок

   Ружа. 4 дівчинка. А хочете, я вам розкажу дещо про віночок?

Усі. Хочемо, розказуй.

4 дівчинка. Ну, тоді слухайте. З давніх часів українські дівчата любили прикрашати себе віночками, бо це дуже гарно. Кожну дівочу голівку віночок не тільки прикрашає, пасує їй до лиця, підкреслює її гарні очі, але й захищає від нечистої сили. Вінки пасують тільки до свіжості, тільки молодим дівчатам, як оздоба і свідоцтво дівочості. А заміжні жінки і старі бабусі ніколи не одягали на голову вінків — це заборонено.

5 дівчинка. Свята правда. Це стосується не тільки українців, а й усіх слов’ян. Бо колись, ще в 977 році, чехи підняли ціле повстання проти своєї княгині Дубравки тільки тому, що вона, будучи старою, відважилась на свою голову покласти дівочий вінок. Отже, і для княгині не було винятку з правила. Цього і в Україні завжди дотримуються, це стало традицією. Тільки дівчина має право накладати на голову віночок.

6 дівчинка. Колись віночок з живих квітів захищав дівчину від напасників. Народ вірив, що дівчина, маючи на голові віночок, володіє чарами, якими вона могла навіть покарати напасника. Ще віночок захищав дівчину від «лихого ока» і від нечистої сили. А щоб посилити захисну силу вінка, дівчата поміж квіт непомітно вплітали часник, полин, любисток — зілля, яке саме по собі має чарівну і захисну силу проти всякого «чортовиння».

7 дівчинка. Ага, я знаю, що перед деякими літніми святами дівчата цілий тиждень не скидали віночка, щоб захистити себе від нечистого. Це на Зеленому тижні, в ніч на Івана Купала. Бо в цей час, за народними віруваннями, бродять тіні мерців, бігають мавки, з води на берег виходять русалки, ну, словом, усяка чортівня, щоб зашкодити дівчатам. Тому дівчата оберігають себе віночком.

8 дівчинка. Існує така «бувальщина» на Поділлі, що в ніч перед святом Івана Купала найбільшу силу має «тоя». Це такий вінок з травою тоя, що означає — борець. От одна дівчина в купальську ніч пішла по ягоди до лісу. Там вона зустріла парубка. Молодий, гарний — він став до неї залицятися. Жартував, сміявся, а потім попросив зняти віночка, віддати йому та стати його нареченою. Дівчина теж сміялася, жартувала і його слова прийняла за жарт, а тому скинула віночка і подала парубкові. Та як тільки це зробила, нею вмить заволоділа «нечиста сила», бо під виглядом парубка був сам дідько.

4 дівчинка. Я ще одну легенду знаю про віночок з тирлича і тої. Ці трави мають чудодійну силу і оберігають від нечистої сили дівчину. От в одну дівчину закохався сам чорт і ходив до неї кожного вечора в образі парубка. Та вирішив, зрештою, забрати її до себе. А мати, готуючи дочку до від’їзду прикрасила її голівку віночком та вплела туди тирлич і тою. Коли чорт прийшов, то ніяк не міг підступитися до дівчини, бо тирлич і тоя не підпускали його близько. Тоді він став просити дівчину скинути з себе квіти. Дівчина, не розуміючи, що від неї хочуть, почала помаленько роздягатися, скидаючи з себе одна за одною всі речі, усе крім віночка. І так дотягла до тої пори, поки заспівали півні. Тоді чорт вилаявся і каже: «Якби не тирлич і не тоя, то дівчина була б моя». І враз щез, ніби й не було ніколи.

1 хлопчик. А чи не пора нам поспівати, бо щось я засидівся. Ну то що? Буде пісня?

Усі. Буде, буде! Давайте поспіваємо.

 

  Ружа Починаємо з ружі

   Вінок Україні сплітаємо, друже!

   Знай, квітка найперше в віночку, то – ружа.

   Це квітка тендітна, квітка рум’яна,

   Квітка, неначе зоря полум’яна.

   Квітку цю знає уся Україна.

   Ружа – троянда чи квітка шипшини.

   Ружа відома у світі усьому.

   Де б не росла вона, скрізь вона вдома!

   Де б не цвіла, але ружа віднині

   Серце своє віддає Україні.

   Пишна троянда чи скромна шипшина

   З ружі почнемо вінок України!

   (Ружа простягає «Україні» квітку.   Та прикріплює квітку до каркасу).

  

   «Україна». Так яке ім’я носить квітка, з якої починається український віночок?

   Діти. Ружа.

   «Україна». А от про те, що саме символізує у віночку квітка ружі та її сестри, ви дізнаєтеся згодом.

 

   Українець. А поки що ми познайомимо вас із сестрами ружі.

   (З’являється Мальва з мальвою в руці. Вона відразу віддає свою квітку «Україні» до віночка.

 

   Мальва.

   МАЛЬВА ДРУГА У ВІНОЧКУ

   Ружа — найперша! Початок це, друже.

   Тулиться, тулиться мальва до ружі.

   Тулиться мальва і дружбі радіє,

   Тулиться, наче до віри надія.

   Місце своє у вінку вона знає.

   Мальва півонію сестру чекає.

   Мальва в вінку, як в садочку квітує.

   Мальва себе, як надію дарує.

    (Квітка мальви прикріпляється до каркасу).

 

   «Україна». Тепер ми чекаємо на третю сестру.

   (З’являється Півонія, Півонія передає свою квітку «Україні», «Україна» вплітає квітку у віночок).

 

   Півонія.

   ТРЕТЯ КВІТКА

   От і півонія не забарилась

   І до вінка в свою чергу з’явилась.

   Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.

   Квітне півонія. Знаєш таку?

   Пишна й тендітна. Розхристана трохи.

   Квітка любові, її перемоги,

   Квітка весни, квітка травня рум’яна,

   Квітка, як і сестри: красива, духмяна.

 

 

 

 

    Безсмертник.

   БЕЗСМЕРТНА КВІТКА

   Квітка смерть перемагає,

   Тож ніколи не вмирає.

   От безсмертником і зветься.

   На здоров’я нам дається

   Квітка ця. Вона безсмертна!

   Подивись, яка шляхетна!

   Як її не поважати?

   Всім здоров’я може дати

   І безсмертям наділити.

   Як цю квітку не любити?

   Як її не поважати?!

   До віночка як не взяти?

 

 

   Барвінок.

 

   БАРВІНОК

   Барвінок до вінка в’яжи.

   У квітці цій — життя душі.

   Як небо квітка ця блакитна,

   В вінку займає місце гідне.

   Хоробра квітка! Від морозу

   Чи їй ховати взимку носа?

   Морозом квітку цю не вб’єш.

   Людська душа безсмертна теж!

   Барвінок у віночку є.

   Він наче неба додає.

 

 

 

    «Україна». Запам’ятайте, діти, яка смілива квітка барвінку!

 

   Українець. Дуже смілива. Барвінок навіть взимку має зелене листячко, прямо під снігом.

 

   Українка. Квітне барвінок навесні: у квітні-травні.

 

   «Україна». А символізує барвінок життя і безсмертя людської душі.

   Українець. А яка ж наступна квітка у віночку?

 

   («Квіти» виносять портрет Тараса Григоровича Шевченка. Портрет прикрашений гірляндою з вишневого цвіту).

 

 

   Квітка вишні.

 

   КВІТУЄ ВИШНЯ

   «Садок вишневий біля хати» —

   Про це для нас писав Тарас.

   Почне як вишня квітувати —

   Той квіт в вінок вплітати час.

   З цим квітом в серці материнськім

   Я вічну відданість знайду.

   В вінок дівочий український

   Квіт вишні навесні вплету!

 

 

 

   (З’являється «Квітка яблуні». «Квітка вишні» і «Квітка яблуні» передають свої квіти «Україні» і співають дуетом пісню «Квіт материнської любові» на слова Феофанії Олігової).

 

   КВІТ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ

   Квіти яблуні, квіти вишневі

Доплітаємо ми до вінка.

   Поруч з білими — ніжно-рожеві.

   Подивіться, краса це яка!

   Материнська любов у цих квітах

    І вони захистять від біди.

   Від усіх бід врятують вас, діти!

   Принесуть найсмачніші плоди!

 

   Деревій  квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.

.

Незабудки

Наче небесні озерця, в окрузі

Розквітли довкруж незабудки на лузі;

Тендітні, блакитні, беззахисно-світлі,

Мов очі дитини, ласкаві й привітні... 

Цвіт вишні та яблуні — це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.

Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.

Ромашку у віночок не вплітали дуже довго, поки не дізнались, що вона не лише красива, а й сильна своїми лікувальними властивостями, дає людям здоров'я, доброту й ніжність. її вплітають у віночок поряд з кетягами калини, яблуні та вишні. Перевивають батіжком хмелю, бо він несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Вважають, що хміль — це весільна символіка. Як хміль в'ється, прикрашаючи свої пагони духмяними бурульками, так і хлопець має витись біля нареченої, бути готовим до одруження.

Мак. Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід. А взагалі мак у віночку з'явився дуже давно, у XVI — XVII ст. І він є не лише символом туги й печалі, а й дає сон і думку береже.

Чорнобривці. У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.

     Українка. І ми знаємо назви цих квітів, знаємо, що вони означають.

     НАЙПЕРША СТРІЧКА

     Коричнева, як і земля,

     Яка усім нам рідна мати.

     Цю стрічку і повинна я

     В вінок найпершою в’язати.

     Найпершою, бо, земле, ти

     Усього сущого основа.

     Як рідну землю берегти —

     Про це й веде ця стрічка мову.

 

     (Українець і Українка прив’язують обабіч від світло-коричневої стрічки дві жовті стрічки. Наголошують, що це означає ясне сонечко.

     Читають вірш «Сонячні стрічки»)

 

     Ці стрічки, як сонце, жовті.

     Стрічка ця і стрічка ця.

     Хай при сонячній погоді

     На землі в нас йде життя.

 

 

      (З кожним разом все менше залишається танцюючих «стрічок», бо «квітки» підводять ту чи іншу «стрічку» до віночка і прив’язують  їй шарф-стрічку, коментуючи, що означає колір стрічки.

     Читають один за одним вірші, прив’язуючи стрічку.

     Читають вірші Українець, Українка, «Україна» або «квіти».

     Дві зелені стрічки виносить Хміль і Любисток. Вони ж розповідають, що 46

     світло-зелена і темно-зелена стрічки означають живу природу, красу, юність).

 

     ЗЕЛЕНІ СТРІЧКИ

     От стрічка світла й стрічка темна.

     Але і та, і ця — зелена.

     Зелені, як й сама природа.

     Це — юність, це — краса, це — врода!

     До сонця ближче бути мріють

     Отут прив’яжем. Хай радіють!

     Дивись, як тягнеться до сонця

     Природа, сонечкова доця.

 

     СИНЯ БЛАКИТЬ

     Неба стрічка, стрічка річки.

     Ці стрічки, наче сестрички.

     Синя стрічка і блакитна —

     Хай в віночку кожна квітне.

     В’яжем ближче до природи

     Стрічку-небо, стрічку-воду.

     Чистими вони нам треба:

     Чисті води, чисте небо.

 

     Українка. Над зеленими стрічками в’яжемо синю і блакитну — небо і вода. Вони дають нам силу і здоров’я. А оце — рум’яна стрічка.

 

     Білий хліб, що тільки з пічки,

     Або колос, що достиг,

     Отаким би бути міг.

     Ця оранжево-рум’яна

     Стрічка символом хай стане

     Золота колосся, ниви,

     З хлібом завжди щоб були ви!

 

     Українець. Після синьої стрічки (з одного боку) в’яжемо оранжеву стрічку. Це хліб. Після блакитної (напроти оранжевої – з другого боку) в’яжемо фіолетову стрічку. Вона означає людський розум.

    

     ФІОЛЕТОВА СТРІЧКА 

     Колір розуму людського

     Вам відомий?

      Так якого

           Треба взяти олівця 

     Стрічка: колір — фіолет.

     Стрічку й цю в стрічок букет Додамо.

      Нехай вона Буде розумом ясна,

     Стрічка ця. Не буде гірше,

     Якщо сестричка буде більша Інших.

     Розумом багата.

     Не бува його занадто!

 

     Українка. Після фіолетової — навпроти малинової (з протилежного боку) в’яжемо рожеву стрічку. Багатство, достаток.

 

     РОЖЕВА СТРІЧКА

     Щоб в достатку жити,

     Щоб багатство мати,

     Треба і рожеву стрічку дов’язати.

     Слід до фіолету стрічку цю в’язати.

     Щоб багатим бути — треба розум мати.

     Працювати треба і тобі, й мені,

     Аби не казали: бідні, бо дурні,

     Бідні, бо ледащі.

     Будем працювати.

     З розуму і з праці нам багатство мати

     З розумом багатство нам своє робити

     Будем працювати, України діти.

 

     Біла стрічки

     Білі — ближче до обличчя.

     Чистота душі всім личить.

     Україні до лиця

     Біла стрічечка оця.

     Не одна вона в віночку.

     Бачиш, білі два струмочки

     Припадаю до обличчя —

     Чистота їх всім нам личить.

     Через серце протікають

      І в ріку душі спадають.

 

 

6 хлопчик. Отакої, я й не знав, що таку чарівну силу має звичайнісінький дівочий вінок. А воно глянь! У казку нас завели дівчата. Ще б пак! Квіти в дівочій подобі до нас приходили, розказали нам стільки всього цікавого! Ну, чим не казка? То може ще до нас хтось прийде? Ну, там прийде чи не прийде, а пісню заспівати можна. Бо що то за свято без пісні!

Діти виконують пісню про квіти.

7 хлопчик. А хто ще може прийти? Вже й так дивини стільки було, що й не збагнути!

8 дівчинка. А що вам цього ще мало? Можна ще додати дива у нашу казку. Я зараз, поверну свій віночок кілька разів і з’явиться до нас... прийде до нас...

8 хлопчик. Ну, хто ще там до нас прийде, кажи вже, не барися! Ой, справді хтось іде, наче марево біле. Хто це?

 

7 дівчинка. А тепер ми даруємо тобі, Русалонько, наш віночок — дівочий оберіг на згадку про нашу зустріч у чарівній казці. Хай нагадує він тобі про нас, а ти будеш кожної весни брати з нього кольори і прикрашати нашу рідну землю чарівними квітами, щоб наша рідна Україна цвіла, немов у вінку. А люди ніколи не забували тисячолітніх традицій свого народу.

8 дівчинка. Щоб над рідною Україною понад ріками й озерами вставала кожного разу неповторна веселка з кольорів нашого віночка, яка б нагадувала всім людям, що ми живемо не просто на землі, а у чарівній казці, і що земля наша — дивовижна і неповторна Україна. Нам її треба берегти та любити без меж

 

 

 

Учитель

Щасливі ми, як є у нас родина,
Як є сім’я, а в ній любов, тепло.
В гармонії тоді зростатиме дитина,
І пам’ятатиме, що в серце залягло:
І ласку мамину, батьківське тверде слово.
І мудрість вікову, що тут живе.
Й традиції засвояться чудово,
І казки дух, що по кутках пливе.
Й легенди давні, на які багаті,
Піднімуть нас на дужому крилі.
А мрії чисті, світлі і крилаті
Нестимуть діток на шляхи землі:
Малих дівчаток в чарівних віночках,
Хлоп’ят, допитливих вже з юних літ...
Батьківське щастя — у синах і в дочках,
На цьому і стоїть наш білий світ.